Рішення № 138461210, 23.07.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1072/26

Номер провадження 2/350/893/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 липня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Максиміва І.В.,

секретаря судового засідання Гумінського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором позики №77998439 від 24.11.2021 в розмірі 15359,55 грн., а також судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 24.11.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 шляхом реєстрації відповідачки в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», укладено електронний договір позики № 77998439. Вказаний договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 17ylwІ4EtK, що був згенерований системою та надісланий на фінансовий номер відповідача +380673995402. Відповідно до умов договору відповідачка отримала грошові кошти у розмірі 10100 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену нею особисто в анкеті.

Відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання не виконала, суму позики у встановлений договором строк не повернула, проценти за користування у повному обсязі не сплатила, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

03.04.2023 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 033-030423, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

В подальшому, 17.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 17/12/25-01, згідно умов якого право грошової вимоги до відповідачки за договором позики № 77998439 від 24.11.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «Сіті Колект».

Загальний розмір заборгованості за цим кредитним договором становить 15359,55 гривень, з яких: 6795,07 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 8564,48 грн. - заборгованість за відсотками.

Оскільки відповідачка не виконує взяті на себе за договором зобов`язання, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 03.07.2026 відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив суду клопотання в якому просить розгляд справи проводити без участі позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Оскільки відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, проте не з`явилася у судове засідання без поважних причин та не повідомила про причини свої неявки, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі статті 280 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 24.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 77998439 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), шляхом підписання електронним підписом позичальника. За цим договором позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п. 1 договору).

Відповідно до п.п.2.1-2.3 Договору, відповідачці було надано грошові кошти у розмірі 10100 грн., строком на 30 днів, а саме до 24.12.2021, із базовою процентною ставкою 1.99 % в день, зниженою процентною ставкою 0,6965 % в день, процентною ставкою за понадстрокове користування позикою (її частиною) 2,70% в день, орієнтовною реальною річною процентною ставка 906,08 %, орієнтовною загальною вартістю позики 12210,40 грн.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи з дати отримання та повернення, на залишок позики (п. 4 договору).

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачці ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 10100 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжної інструкції (операції) № af9e4bea-ea60-4530-83f5-e55c4958c461.

03.04.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 033-030423, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог №14/06/23-1 до договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 15359,55 грн., з яких 6795,07 грн. заборгованість за тілом кредиту, 8564,48 грн. заборгованість за відсотками.

17.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінсанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» укладений договір факторингу № 17/12/25-01, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Сіті Колект» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025 року ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 15359,55 грн., з яких 6795,07 грн. заборгованість за тілом кредиту, 8564,48 грн. заборгованість за відсотками.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором № 77998439 від 24.11.2021 року (розрахунок надано ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») за період з 24.11.2021 року по 14.06.2023 року, заборгованість відповідачки по вказаному кредитному договору становить 15359,54 грн. грн. З моменту відступлення права вимоги, правонаступниками додаткові нарахування не здійснювалися.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «ФК «Сіті Колект» та відповідачкою ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Відповідно до статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до частин 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», а саме електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Суд встановив, що проценти за користування кредитом нараховані позивачем в межах строку кредитування, а тому підлягають задоволенню.

Відповідачка доказів погашення суми кредиту за кредитним договором та процентів за користування ним суду не надала, а також не надала доказів щодо неправильності або необґрунтованості наданого позивачем розрахунку.

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованості за кредитним договором в розмірі 15359,55 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо компенсації позивачу витрат на правничу допомогу адвоката, яка була заявлена ним в сумі 9000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).

Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору №ДО-20260202/001 від 02.02.2026 про надання правничої допомоги, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект», з однієї сторони та адвокатом Богомоловим Віктором Вікторовичем, з другої сторони; заявка про надання правової допомоги №835 від 01.04.2026 з детальним описом виконаних робіт на загальну суму 9000 грн.; витяг акту №835 від 01.04.2026 про надання юридичної допомоги з детальним описом виконаних робіт на загальну суму 9000 грн.; копія свідоцтва адвоката Богомолова Віктора Вікторовича про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Суд, вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Відтак, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Відповідно п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження розміру витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів, позивачем надано договір № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/ виконання робіт з друку і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30.10.2025, укладеного між ТОВ «Дірект Технолоджі» та ТОВ «ФК «Сіті Колект»; додаток № 3 від 28.01.2026 до договору № ДТ-СК-30102025 від 28.01.2026, акт надання послуг №131 від 01.04.2026, з яких вбачається, що ТОВ «ФК «Сіті Колект» отримало від ТОВ «Дірект Технолоджі» послуги, а саме: друк пакету документів до суду 207,63 грн; конвертування, організація поштової доставки, за комплект - 4,87 грн, підготовка поштових документів, за комплект - 4,79 грн, обробка бази, за комплект - 4,95 грн, поштові витрати (послуги УП) -159 грн 50 коп., всього на суму 381,74 грн.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією від 06.04.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн. (а.с. 19).

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, то згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір необхідно стягнути з відповідачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 141, 258, 259, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за договором позики № 77998439 від 24.11.2021 в сумі 15359 (п`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) гривень 55 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору, 381 (триста вісімдесят одну) гривню 74 копійок витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», юридична адреса: 02154, м. Київ, проспект Соборності, буд. 30А, приміщення 321; код ЄДРПОУ 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Максимів І.В.