Рішення № 138473375, 23.07.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/856/26

Провадження по справі №2/276/722/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бобра Д.О.,

при секретарі судового засідання Свиридок А.В.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оранта +», про розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Хорошівського районного суду Житомирської області з позовом до ТОВ «Оранта +» (далі Відповідач), в якому просять розірвати договір оренди землі від 06.12.2017, який укладений між ОСОБА_3 , правонаступником (спадкоємцем) якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оранта +» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1821183000:05:002:0263, площею 2,6899 га.

В обґрунтування позовних вимог Позивачі зазначають, що вони як спадкоємці за заповітом після смерті ОСОБА_3 є власниками земельної ділянки з кадастровим номером 1821183000:05:002:0263, площею 2,6899 га. 06.12.2017 між ОСОБА_3 та ТОВ «Оранта+» було укладено договір оренди землі, за яким відповідачу передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 1821183000:05:002:0263, яка знаходиться на території Новоборівської селищної ради Житомирського району. Позивачі вказують, що відповідачем орендна плата останні 3 роки не сплачується, що є підставоюдля розірвання договору оренди.

Ухвалою суду від 20.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

24.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оранта +» до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позову та зазначив, що орендна плата не вносилася з 2022 року у зв`язку із смертю попередньої власниці земельної ділянки, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та відсутністю у відповідача належної інформації про нових власників і реквізитів для виконання грошового зобов`язаня. При цьому позивачами не надано доказів належного виконання ними обов`язку повідомити відповідача про набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1821183000:05:002:0263, що свідчить про відсутність у відповідача вини в істотному порушенні укладеного договору оренди. Також відповідач у відзиві зазначає, що позивачі не довели належнми доказами факту не використання відповідачем земельної ділянки за цільовим призначенням.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками земельної ділянки площею 2,6899 га, кадастровий номер 1821183000:05:002:0263, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим на спадкове майно ОСОБА_3 , та витягом з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.сп. 8,14, 16-17).

Також встановлено, що 06.12.2017 між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оранта +» укладено Договір оренди землі № 30, за умовами якого в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 1821183000:05:002:0263, площею 2,6899 га, яка знаходиться на території Новоборівської селищної ради Хорошівського (нині - Житомирського) району Житомирської області.

Згідно із п. 7 договору оренди землі вказаний договір укладено строком на 7 років. Договір набирає чинності з дати його державної реєстрації з урахування ротації культур згідно з проектом землеустрою. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. В разі письмової згоди орендодавця продовжити договір, даний договір вважається продовженим на такий самий строк.

Умови цього договору збергіають свою чинність на строк його дії, при зміні власника землі або Орендаря (пункт 8 договору).

Право оренди за вказаним договором було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.11.2018 року, номер запису про інше речове право 29259050, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 477519817 від 15.05.2026 року. Згідно із вказаним Витягом строк дії права оренди встановлено на 7 років, що відповідає умовам договору оренди землі № 30 від 06.12.2017 (а.сп. 34-35).

Доказів про поновлення строку дії договору оренди землі № 30 від 06.12.2017 у порядку, передбаченому п.7 вказаного договору, матеріали справи та відомості Державного реєстра речових прав на нерухоме майно не містять.

Оцінюючи вимоги Позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки та необхідності судового захисту, суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Зазначеним положенням Закону України «Про оренду землі» кореспондує п. 33 договору оренди землі № 30 від 06.12.2017, яким передбачено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Велика Палата Верховного Суду у справі №902/1207/22 (постанова від 06.03.2024) зауважила, що з 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI, яким із тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання на державну реєстрацію правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі. Натомість закон передбачає проведення державної реєстрації права оренди, зокрема, на підставі укладеного в установленому порядку договору оренди землі.

Як зазначила ВП ВС, слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів із 1 січня 2013 року), з якого у його сторін виникають права та обов`язки в зобов`язальних правовідносинах, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов`язаний з моментом державної реєстрації такого права (третє речення ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час підписання договору). Якщо момент укладення договору оренди землі (виникнення у його сторін прав та обов`язків у зобов`язальних правовідносинах) і реєстрація на підставі цього правочину права оренди землі (виникнення в орендаря речового права) не збігаються в часі, то в проміжку між укладенням договору й набуттям орендарем земельної ділянки шляхом реєстрації відповідного речового права договір діє, а у сторін є право захищати свої порушені договірні права зобов`язального характеру зобов`язально-правовими способами.

Абзац 3 ч. 1 ст. 15 та друге речення ч. 1 ст.19 Закону України «Про оренду землі» імперативно встановлюють, що дата укладення договору оренди землі є істотною умовою цього правочину й саме із цієї дати починається перебіг строку його дії.

Тому сторони договору оренди землі не можуть урегулювати свої відносини у спосіб, який суперечить зазначеним імперативним нормам цього Закону (у редакції Закону № 340-IX), зокрема на власний розсуд установити інші правила визначення моменту початку перебігу строку дії цього правочину або не зазначати дати його укладення. Умови договору оренди землі, що не відповідають указаним імперативним нормам, не змінюють визначеного в Законі України «Про оренду землі» моменту, з якого розпочинається перебіг строку дії договору оренди землі.

Згідно з умовами Договору оренди № 30 та даними Державного реєстра речових прав на нерухоме майно, строк дії договору закінчився по спливу 7 років з дня його укладення, тобто 06.12.2024 року та на новий строк не поновлювався.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Враховуючи положення ст. 31 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки внаслідок закінчення строку дії договору оренди землі припиняється в силу вимог Закону, а не на підставі рішення суду.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» №340-ІХ від 05.12.2019), відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Згідно із п 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ №1127 від 25.12.2015 (далі Порядок №1127), державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Крім того, п. 57 Порядку №1127 визначено, що для державної реєстрації прав, що набуваються, змінюються або припиняються у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість набуття, зміни чи припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відтак, для припинення права оренди землі у зв`язку з закінченням строку дії договору, орендодавцю необхідно звернутися з заявою про державну реєстрацію припинення іншого речового права та відповідним договором оренди землі. Саме договором оренди землі врегульовуються відносини, порядок дій сторін, пов`язаних з припиненням дії договору, а відтак подавати інші документи, у тому числі рішення суду, законодавством не передбачено.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22)).

Разом з тим, позивачі не надали суду доказів (відмови державного реєстратора, рішення про зупинення реєстраційних дій тощо), які б свідчили про неможливість реалізації ними своїх прав, зокрема, на внесення запису про припинення права оренди належної позивачам земельної ділянки, у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди в адміністративному порядку.

Судом встановлено, що строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився 06.12.2024 року та на новий строк не поновлювався (відповідного запису Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить), проте позивачі з відповідною заявою до суб`єкта державної реєстрації речових прав не зверталися.

Звернення до суду з вимогою про розірвання договору ренди земельної ділянки, строк дії якого закінчився, за умови існування механізму прямого звернення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є неефективним способом захисту, оскільки позивачами не доведено порушення їх прав щодо користування та розпорядження належною їм земельною ділянкою.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі №910/238923 (провадження № 12-14гс ) вказала, що у разі закінчення строку договору оренди, на який його було укладено, та невиконання орендарем свого обов`язку з повернення земельної ділянки, належним та ефективним способом захисту порушених прав орендодавця відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України є зобов`язання орендаря повернути земельну ділянку, яка була предметом цього договору.

Однак, позивачами позовних вимог про зобов`язання орендаря повернути земельну ділянку, яка була предметом договору оренди землі, підтверджених належними доказами про подальше її використання орендарем без правових підстав, до суду не пред`являлося.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76)).

Враховуючи викладені вище фактичні обставини справи та норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову у зв`язку з безпідставністю позовних вимог та обранням позивачами неналежного та неефективного способу захисту своїх прав.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 19, 31, 33 Закону України «Про оренду землі», ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оранта +», про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачами.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач 1: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Позивач 2: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оранта +», місцезнаходження: Житомирська область, Житомирський район, с. Кропивня, вул. Рад, 35; код ЄДРПОУ: 37720659.

Повний текст судового рішення складено 23.07.2026.

Суддя Д.О. Бобер