Рішення № 138473373, 23.07.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/847/26

Провадження по справі №2/276/717/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бобра Д.О., за участю: секретаря судового засідання Свиридок А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.07.2024 року між ТОВ «1 Безпечене Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №79392911. Договір укладений шляхом направлення його тексту, підписаного з боку товариства, аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки в Особистий кабінет клієнта для ознайомлення та його підписання електронним підписом клієнта одноразовим ідентифікатором. 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечене Агенство Необхідних Кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №14/06/21, за умовами якого ТОВ «1 Безпечене Агенство Необхідних Кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату право грошової вимоги, до боржників, вказаних у Реєстрі. Відповідно до Реєстру боржників №38 від 26.11.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14895,20 грн, з яких: 8600,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 1419,00 грн сума заборгованості за відсотками, 4876,20 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою, 0 грн сума заборгованості за пенею, 0 грн. комісія за надання позики. У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №79392911 в розмірі 14895,20 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 22.05.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету відповідача.

Таким чином, відповідач, будучи належним чином повідомленим відповідно до ст. 128 ЦПК України про судовий рогляд цивільної справи за позовом до нього про стягнення заборгованості, в судове засідання не прибув, відзив на позов у встановлений судом строк не надав.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 02.07.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями укладено договір позики №79392911 (далі Договір), що підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 5-9).

Згідно з п. 2 вказаного договору, сума позики становить 10000 грн., строк позики 30 днів, процентна ставка/день 0,75% (фіксована).

В додатку №1 до договору позики №79392911 від 02.07.2024 року сторонами договору узгоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

На виконання умов укладеного договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. шляхом їх перерахування на платіжну картку НОМЕР_1 , банк-еквайр АТ «ТАСКОМБАНК», що підтверджується копією квитанції від 02.07.2024 (а.сп. 14).

Із копії договору факторингу №14/06/21 встановлено, що 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» зобов`язується відступити фактору ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, що зазначені у відповідних Реєстрах боржників. Перехід прав вимоги заборгованості відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників.

26.11.2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Додаткову угоду №44 до договору Факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 щодо передачі прав вимог згідно Реєстру Боржників №37 від 26.11.2024 та №38 від 26.11.2024.

У відповідності до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників №38 від 26.11.2024 за Договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних кредитів» передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло Реєстр Боржників №38 від 26.11.2024 року відповідно до умов Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників №38 від 26.11.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступленог право вимоги заборгованостей до боржників, зокрема, до боржника ОСОБА_1 за договором позики №79392911 від 02.07.2024 року на суму заборгованості 14895,20 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором позики №79392911 від 02.07.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором складає 14895,20 грн, з яких: 8600,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 1419,00 грн сума заборгованості за відсотками; 4876,20 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою. Розрахунок проведено за період з 02.07.2024 по 26.11.2024 із нарахуванням процентів за період з 02.07.2024 по 21.08.2024.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» по основній сумі боргу в розмірі 8600,00 грн. за договором позики №79392911 від 02.07.2024. При цьому, заборгованість за тілом позики та правильність її розрахунку відповідачем не спростована.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором позики №79392911 від 02.07.2024 року, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за тілом позики в розмірі 8600,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за відсотками в розмірі 1419,00 грн та суми заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою в розмірі 4876,20 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до вимог ст.ст. 4, 6 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У наданому позивачем суду розрахунку заборгованості зазначено, що у відповідача наявний борг за відсотками в розмірі 1419,00 грн (що нараховані за період з 02.07.2024 по 31.07.2024) та в розмірі 4876,20 грн по процентам за понадстрокове користування позикою (що нараховані за період з 01.08.2024 по 21.08.2024).

Разом з тим, згідно з п. 2 договору строк позики становить 30 днів з датою повернення позики 31.07.2024 (останній день) зі встановленою процентною ставкою за користування позикою - 0,75%/день (фіксована).

Із положень п.1 договору слідує, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві надану йому у позику суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Таким чином, згідно умов договору позики №79392911 від 02.07.2024 року договір укладено на 30 днів, а саме по 31.07.2024 року включно. За умовами договору за користування кредитом позичальник сплачує 0,75%/день, що становить 75,00 грн./день, а тому розмір відсотків, що відповідає узгодженим сторонами умовам договору позики, тобто у межах погодженого 30-денного строку кредитування, становить: 30 днів х 75,00 грн. = 2250,00 грн., оскільки термін кредитування для нарахування передбачених договором процентів становить до 31.07.2024 року включно. Виходячи з того, що з розрахунку слідує, що відповідачем 09.07.2024 частково сплачено тіло кредиту в сумі 1400 грн та проценти в сумі 600,00 грн, то залишок суми процентів, який підлягає стягненню з відповідача в межах погодженого строку кредитування, тобто до 31.07.2024 складає 1419,00 грн.

Щодо продовження строку користування позикою (пролонгацію та/або автопролонгацію) на підставі Правил надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, у редакції, що діяла на час укладення договру позики, то суд зазначає, що доказів продовження строку дії договору позики (пролонгації та/або автопролонгації), як і доказів ознайомлення відповідача з Правилами надання грошових коштів у позику на умовах повернення позики в кінці строку позики, в редакції, що діяла станом на день укладення з відповідачем договору позики, позивачем суду не надано.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Правила надання грошових коштів у позику в ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на день укладення з відповідачем договору позики, відсутність у договорі позики домовленості сторін про правила та умови пролонгації та/або автопролонгації договору, такі Правила через їх мінливий характер не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена для укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року в справі №393/126/20.

Оскільки після спливу визначеного договором позики строку кредитування право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, з огляду на положення ст.ст. 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, суд не приймає до уваги розрахунок заборгованості в частині нарахування відсотків за договором позики №79392911 від 02.07.2024 року за період з 01.08.2024 по 21.08.2024, оскільки такі відсотки нараховані поза межами строку дії договору, тобто після настання терміну повернення кредиту, що суперечить положенням ст.ст. 1048, 1050 ЦК України та висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18), а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за період з 01.08.2024 по 21.08.2024 року задоволенню не підлягають.

Отже, обґрунтованим є розмір процентів за користування кредитом, нарахованих в межах строку позики за період з 02.07.2024 року по 31.07.2024 року, що відповідає як положенням ст. 1048 ЦК України, так і умовам договору позики №79392911 від 02.07.2024 року.

При цьому, щодо нарахування позивачем процентів за понадстрокове користування позикою, суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині є взагалі безпідставними, оскільки в силу вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, з цього дня в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на час нарахування неустойки діяв та діє на час розгляду справи згідно Указу Президента від 20.10.2025 №793/2025, затвердженого Законом України від 21.10.2025 №4643-IX.

Таким чином, нарахування позивачем платежів (процентів) за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за кредитним договором є безпідставним.

Виходячи з викладеного, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню заборгованість за договором позики №79392911 від 02.07.2024 року у розмірі 10019,00 грн, з яких: 8600,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1419,00 грн - заборгованість за процентами.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково (у розмірі 67%), тому судові витрати, які понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2229,76 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 141, 247, 263-265, 274-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 516, 526, 610, 611, 625, 1050, 1079, 1082 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №79392911 від 02.07.2024 року в розмірі 10019 (десять тисяч дев`ятнадцять) гривень 00 копійок, з яких: 8600 (вісім тисяч шістсот) гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою боргу, 1419 (одна тисяча чотириста дев`ятнадцять) гривень 00 копійок - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2229 (дві тисячі двісті двадцять дев`ять) гривень 76 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: Д.О.Бобер