Рішення № 138473374 від 24.07.2026 , Одеський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/2799/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пекного А.С.,

секретаря Павлишина І.М.,

за участю представників: позивача Албул Т.В., відповідача Пороховської А.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕО ЛОГІСТИКА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕО ЛОГІСТИКА» (далі позивач, ТОВ «ГЕО ЛОГІСТИКА», Товариство) звернулося до суду з позовом до Одеської митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати :

- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці UA500050/2025/000166 від 24.07.2026, UA500050/2025/000172 від 28.07.2026, UA500050/2025/000171 від 28.07.2026, UA500050/2025/000169 від 28.07.2026, UA500050/2025/000176 від 28.07.2026, UA500050/2025/000267 від 02.10.2025, UA500050/2025/000268 від 03.10.2026, UA 500050/2025/00293 від 28.10.2025, UA500050/2025/000328 від 10.12.2025;

- рішення про коригування митної вартості товарів UA500050/2025/000015/2 від 24.07.2025, UA500050/2025/000019/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000018/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000016/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000017/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000027/2 від 02.10.2025, UA500050/2025/000028/2 від 03.10.2025, UA500050/2025/000029/2 від 28.10.2025, UA500050/2025/000015/2 від 10.12.2025.

Позовні вимоги умотивовані тим, що позивачем при увезенні товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості було надано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей, що впливали би на правильність визначення митної вартості та навпаки, ці документи містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, у тому числі щодо включення до ціни товару вартості упаковки, розміру транспортних витрат, умов поставки товару. Отже, позивач під час митного оформлення товару надав документи, що містять необхідні відомості для визначення його митної вартості за основним методом - за ціною договору, відповідач в оскаржуваних рішеннях належним чином не обґрунтував наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а тому у Митниці не було підстав для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товару. З цих підстав позивач просить визнати оскаржені рішення протиправними та скасувати їх.

Ухвалою суду від 10.02.2026, постановленою суддею Івановим Е.А., позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків.

Ухвалою від 09.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11:00 год 08.04.2026.

24.03.2026 відповідач подав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в поданих позивачем для митного оформлення документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів.

Оскільки декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України були правомірною підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У рішеннях про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Протокольною ухвалою від 08.04.2026 задоволено клопотання представника позивача та відкладено підготовче засідання на 01.05.2026 о 12 год 00 хв.

Розпорядженням Одеського окружного адміністративного суду № 193 від 01.05.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи №420/2799/26 у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади судді у відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 головуючим суддею у цій справі визначено суддю Пекного А.С.

Ухвалою від 05.05.2026 справу прийнято до провадження та розпочато її розгляд спочатку за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 03.06.2026 о 10 год 30 хв.

Ухвалою від 03.06.2026 задоволено клопотання представника позивача та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 11:00 год. 15.06.2026.

Ухвалою від 15.06.2026 задоволено клопотання представника позивача та відкладено підготовче засідання на 14 год 00 хв 08.07.2026.

Підготовче засідання 08.07.2026 не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді

Ухвалою від 13.07.2026 призначено підготовче засідання на 11 год 00 хв 15.07.2026.

Ухвалою від 15.07.2026 задоволено клопотання представника відповідача та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14 год. 00 хв. 20.07.2026.

Ухвалою від 20.07.2026 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті після закінчення підготовчого судового засідання.

У судовому засіданні 20.07.2026 представники сторін підтримали доводи та аргументи, викладені у письмових заявах по суті спору. Представник позивача наполягала на задоволенні позову, представник відповідача заперечила проти цього. Судом також досліджено письмові докази.

За клопотанням представника позивача суд ухвалою від 20.07.2026 вирішив подальший розгляд справи здійснювати у письмовому провадженні з урахуванням безпекової ситуації, яка склалась внаслідок систематичного обстрілу збройними угруповуваннями російської федерації ракетно-дроновим озброєнням міста Одеси.

Заслухавши учасників справи, розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, між ТОВ «ГЕО ЛОГІСТИКА» як покупцем та MAKOSH AG, Швейцарія як продавцем укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.07.2025 №MAG2025/1, за умовами якого продавець зобов`язувався продати Товар харчову сіль та технічну сіль з добавкою проти згортання, зазначеною у відповідному рахунку-фактурі, згідно з INCOTERMS-2010, а Покупець прийняти Товар згідно з рахунком-фактурою та оплатити його згідно з рахунком-фактурою, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Розділом 2 договору від 01.07.2025 №MAG2025/1 ціни на товар визначені на умовах поставки CIF Одеса порт, а саме:

помел рафінованої солі 0,0 0,7 мм, пакування мішки ПП по 25 кг у слінг бегах по 1250 кг, кількістю 500 метричних тон нетто / 501,5 метричних тон брутто, ціною за 1 метричну тону на умовах CIF Одеса порт 61,00 доларів США;

помел рафінованої солі 1 екстра 0,2 0,9 мм, пакування мішки ПП по 25 кг та у слінг бегах по 1250 кг, кількістю 1000 метричних тон нетто / 1003,0 метричних тон брутто, ціною за 1 метричну тону на умовах CIF Одеса порт 61,00 доларів США;

помел рафінованої солі 1 екстра 0,2 0,9 мм, пакування у біг бегах по 1250 кг, кількістю 1000 метричних тон нетто / 1001,8 метричних тон брутто, ціною за 1 метричну тону на умовах CIF Одеса порт 60,00 доларів США;

помел рафінованої солі 1 0,7 1,2 мм, пакування мішки ПП по 25 кг та у слінг бегах по 1250 кг, кількістю 500 метричних тон нетто / 501,5 метричних тон брутто, ціною за 1 метричну тону на умовах CIF Одеса порт 61,00 доларів США;

помел рафінованої солі 500,93 2 3 мм, пакування у біг бегах по 1250 кг, кількістю 300 метричних тон нетто / 300,9 метричних тон брутто, ціною за 1 метричну тону на умовах CIF Одеса порт 61,00 доларів США;

помел рафінованої солі 3 2 3 мм, пакування у біг бегах по 1250 кг, кількістю 500 метричних тон нетто / 500,9 метричних тон брутто, ціною за 1 метричну тону на умовах CIF Одеса порт 60,00 доларів США;

сіль таблетована у ПП мішках 25 кг та у слінг бегах по 1250 кг, кількістю 500 метричних тон нетто / 501,5 метричних тон брутто, ціною за 1 метричну тону на умовах CIF Одеса порт 93,50 доларів США;

сіль технічна морська насипом 0,0 6 мм, кількістю 3000 метричних тон нетто / 1000 метричних тон брутто, ціною за 1 метричну тону на умовах CIF Одеса порт 27,50 доларів США;

сіль технічна морська у біг бегах 1250 кг 0,0 6 мм, кількістю 1000 метричних тон нетто / 1001,8 метричних тон брутто, ціною за 1 метричну тону на умовах CIF Одеса порт 37,00 доларів США, а всього 8300 метричних тон нетто / 8312,9 метричних тон брутто на загальну суму 396 550,00 доларів США.

Пунктом 2.2 розділу 2 договору від 01.07.2025 №MAG2025/1 визначено, що ціни, зазначені у комерційних пропозиціях, рахунку-фактурі інших документах, включають витрати на експортне маркування, пакування, включаючи вартість порту тари (мішки та Біг Беги/СлінгБеги) товару та доставку з заводу продавця або третьої особи до завантаження товару, а також у морський порт в країні покупця, як погоджено сторонами.

Пунктами 1.1., 3.3 договору від 01.07.2025 №MAG2025/1 установлено, що товар має бути відвантажений продавцем або третіми особами на умовах CIF (Інкотермс 2010) причал ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» (65026, Україна, м. Одеса, Митна площа, 1) за узгодженими між сторонами умовами, що будуть оформлені в рахунку-фактурі.

На виконання умов договору продавцем надано рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №MAG 2025/1 від 03.07.2025 на товар:

Всього за інвойсом №MAG 2025/1 від 03.07.2025 поставлявся товар кількістю 8300 метричних тон нетто / 8312,9 метричних тон брутто на загальну суму 396 550,00 доларів США.

Товар доставлено 08.07.2025 судном «KUBRASLI-Y».

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару на умовах поставки CIF до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 25UA500050005665U3 від 22.07.2025, а саме: Товар 1. СІЛЬ ТЕХНІЧНА МОРСЬКА НАСИПОМ 0 MM-6 MM, не призначена для споживання людьми чи тваринами - 1000 тон. Виробник AL Mokhtar. Країна виробництва Єгипет.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією подано:

Пакувальний лист (Packing list) ЕН 07-2025 від 01.07.2025,

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Коносамент (Bill of lading) №1 від 01.07.2025,

Вантажна відомість (Cargo Manifest) б/н від 01.07.2025,

Навантажувальний документ (Bordereau) №01 від 08.07.2025,

Декларація про походження товару (Declaration of origin) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Загальна декларація прибуття 25UA14100074745725 від 07.07.2025,

Інвойс відправника №EN 07-2025 від 01.07.2025,

Специфікація до інвойсу №2 від 21.07.2025,

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів MAG 2025/1 від 01.07.2025,

Генеральний акт б/н від 16.01.2025,

Копія митної декларації країни відправлення №1766-1-653-2025 від 22.06.2025,

Довіреність №1 від 12.05.2025.

Митна вартість товару визначена позивачем в розмірі 1150033,50 грн (27500,00 дол.США).

Одеською митницею 22.07.2025 повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару, 8) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. 9) банківський платіжний документ, підтверджуючий попередню оплату до митного оформлення; 10) митну декларацію країни відправлення.

Листом №49 від 24.07.2025 представник позивача надав пояснення щодо поданих до митного оформлення товарів і документів, необґрунтованості запиту про надання додаткових документів, а також повідомив, що інші запитувані документи надавалися разом з митною декларацією. У підсумку відмовився від надання додаткових документів на підставі підпункту 6) пункту 2 статті 255 Митного кодексу України та просив завершити митне оформлення.

Надалі відповідач прийняв оскаржене у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2025/000015/2 від 24.07.2025, у пункті 33 якого зазначено:

«Під час контролю правильності визначення митної вартості товару за ЕМД від 22.07.2025 № 25UA500050005665U3 встановлено в поданих документах наявні розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та відсутність відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, а саме: 1) не надано сертифікат про походження товару (код документу 0861); 2) листи аркушів, окрім останнього, зовнішньоекономічного договору (контракту) № MAG 2025/1 від 01.07.2025 не містять печаток та підписів покупця та продавця, що в свою чергу свідчить, що вказаний документ може містити явні ознаки підробки; 3) не пронумеровано перший аркуш зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № MAG 2025/1 від 01.07.2025 а також значно відрізняються підписи на документах відправника, а саме пакувальному листі № EN 07- 2025 та в № Інвойс відправника №EN 07-2025 у зв`язку з чим виникають сумніви щодо достовірності поданого до митного оформлення товаротранспортного документа та зазначених в ньому відомостей; 4) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплата; 5) заявлена декларантом митна вартість товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Разом з вказаним, не зважаючи на умовах поставки зазначені в ЕМД, та вимоги статті 58 МКУ, митному органу не надано документи пов`язанні зі страхуванням. А також коносамент № 1, Пакувальний лист № EN 07-2025, та митна декларація країни відправлення № 1766-1-653-2025 видані 01.07.2025, з вказаним отримувачем, проте Рахунок-фактура (інвойс) № МАG 2025/1 датований 03.07.2025. До митного оформлення надано транспортний (перевізний) документ коносамент від 01.07.2025 № 1 не в повному обсязі (відсутня сторінка 1), який повинен використовуватись із Charter Party (BILL OF LADING TO BE USED WITH CHARTER-PARTIES). На другій сторінці вказаного коносаменту наявні відомості про те, що фрахт оплачується згідно з Charter Party від 18.06.2025. Згідно із загальноприйнятими міжнародними правилами Charter Party (чартер-партія) - це договір, що укладається між власником судна та наймачем та є основою для морської торгівлі та транспортування вантажів. Цей договір регулює умови найму судна, включаючи терміни, маршрут, перелік послуг, тариф, умови оплати, умови вантажу, додаткові витрати тощо. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 2,3 статті 53,54 МКУ зобов`язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з. бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару, 8) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. 9) банківський платіжний документ, підтверджуючий попередню оплату до митного оформлення; 10) митну декларацію країни відправлення. Митним органом також було роз`яснено, що декларант або уповноважена ним особа (у відповідності до частини 6 статті 53 МКУ) за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару протягом 10 днів. 22.07.2025 декларант додатково надіслав прайс лист № б/н датований 17.03.2025, цей же документ був надісланий знову 24.07.2025. За результатами розгляду додатково наданих документів, встановлено, що під час митного оформлення декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, а також не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ. Заявою про відмову надання документів № 49 від 24.07.2025 повідомлено, про відмову подання додаткових документів. Враховуючи вищезазначене, декларантом не подано усіх з витребуваних митним органом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-3 ст. 53 МКУ. Також декларантом не спростовано наявні розбіжності у документах. Згідно ч. 6 ст. 54 МКУ митні ограни України можуть відмовити у митному оформленні. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Митницею приймається рішення про коригування митної вартості. Проводиться консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59,60 Кодексу неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 Кодексу методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до пункту першого статті 64 Кодексу у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом визначення митної вартості товару. Митницею проведено контроль співставлення, відповідно до положень ст.337 МКУ. Проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що наявна інформація про митне оформлення товару « 1. СІЛЬ ТЕХНІЧНА ДЛЯ ПРОМИСЛОВОГО ВИКОРИСТАННЯ; Торгівельна марка відсутня. Країна виробництва Єгипет», співставного з оцінюваним з урахуванням заявленого коду товару, опису товару, фізичних характеристик, країни походження та виробника, способом доставки, характером угоди-контракт з виробником, митне оформлення якого здійснено на умовах CIF Izmail за резервним методом визначення митної вартості та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 17.05.2025 № 25UA50037000180500 з більшим рівнем митної вартості 0,128 дол. США/кг, ніж заявлений декларантом 0,0275 дол. США/кг».

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500050/2025/000166 від 24.07.2025.

Для здійснення митного оформлення товару на умовах поставки CIF до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 25UA500050005783U1 від 27.07.2025, а саме: Товар 1. помел рафінованої солі №0,0 MM-0,7 MM, призначена для споживання людьми, пакування мішки ПП по 25 кг в кожному у слінг бегах -500 тон, помел рафінованої солі №1 ЕКСТРА 0,2 MM-0,9 MM, призначена для споживання людьми, пакування мішки ПП по 25 КГ в кожному у слінг бегах -1000 тон, помел рафінованої солі №1 O,7 MM - 1,2 MM, призначена для споживання людьми, пакування мішки ПП по 25 КГ в кожному у слінг бегах - 500 тон; помел рафінованої солі №3 2 MM-3 MM, призначена для споживання людьми, пакування мішки ПП по 25 КГ в кожному у слінг бегах -300 тон; Виробник AL Mokhtar. Країна виробництва Єгипет.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією подано:

Пакувальний лист (Packing list) ЕН 07-2025 від 01.07.2025,

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Коносамент (Bill of lading) №4 від 01.07.2025,

Вантажна відомість (Cargo Manifest) б/н від 01.07.2025,

Навантажувальний документ (Bordereau) №04 від 08.07.2025,

Декларація про походження товару (Declaration of origin) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Загальна декларація прибуття 25UA141000747457Z5 від 07.07.2025,

Інвойс відправника №EN 07-2025 від 01.07.2025,

Специфікація №1.1 від 21.07.2025,

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н 17.03.2025

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів MAG 2025/1 від 01.07.2025,

Генеральний акт б/н від 16.01.2025,

Копія митної декларації країни відправлення №1777-1-653-2025 від 23.06.2025,

Довіреність №1 від 12.05.2025.

Митна вартість товару визначена позивачем в розмірі 5860864,14 грн (140300,00 дол.США).

Одеською митницею 27.07.2025 повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару, 8) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. 9) банківський платіжний документ, підтверджуючий попередню оплату до митного оформлення; 10) митну декларацію країни відправлення.

Листом №51 від 28.07.2025 представник позивача надав пояснення щодо поданих до митного оформлення товарів і документів, необґрунтованості запиту про надання додаткових документів, а також повідомив, що інші запитувані документи надавалися разом з митною декларацією. У підсумку відмовився від надання додаткових документів на підставі підпункту 6) пункту 2 статті 255 Митного кодексу України та просив завершити митне оформлення.

Надалі відповідач прийняв оскаржене у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2025/000019/2 від 28.07.2025, у пункті 33 якого зазначено:

«… Подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до п. 4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.07.2025 № MAG 2025/1 повинен бути сертифікат про походження товару (код документу 0861), який до митного оформлення не надано; 2) в п.11.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів від 01.07.2025 № MAG 2025/1 зазначено, що договір складено на трьох (3) сторінках, а до митного оформлення подано договір на п`яти (5) сторінках, у зв`язку з чим виникають сумніви щодо достовірності поданого до митного оформлення вищезазначеного документа та зазначених в ньому відомостей; 3) до митного оформлення надано транспортний (перевізний) документ коносамент від 01.07.2025 № 4 не в повному обсязі (відсутня сторінка 1), який повинен використовуватись із CharterParty (BILL OF LADING TO BE USED WITH CHARTER-PARTIES). На другій сторінці вказаного коносаменту наявні відомості про те, що фрахт оплачується згідно з Charter Party від 18.06.2025. Згідно із загальноприйнятими міжнародними правилами CharterParty (чартер-партія) це договір, що укладається між власником судна та наймачем та є основою для морської торгівлі та транспортування вантажів. Цей договір регулює умови найму судна, включаючи терміни, маршрут, перелік послуг, тариф, умови оплати, умови вантажу, додаткові витрати тощо; 4) на вимогу митного органу відповідно до ст. 254 МКУ не було надано переклад документу за кодом 9610 від 23.06.2025 №1777-1-653-2025 українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, який необхідний для перевірки або підтвердження митної вартості товарів; 5) відсутня інформація щодо виробника товару у поданих документах до ЕМД; 6) у пакувальному листі (код документу 0861) від 01.07.2025 № EN 07-2025 та Інвойсі відправника від 01.07.2025 №EN 07-2025 йде посилання на контракт від 06.05.2025 №001/25INT. UKE, який до митного оформлення не надавався. 7) заявлена декларантом митна вартість товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 2,3 статті 53,54 МКУ зобов`язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару, 8) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. 9) банківський платіжний документ, підтверджуючий попередню оплату до митного оформлення; 10) митну декларацію країни відправлення. Митним органом також було роз`яснено, що декларант або уповноважена ним особа (у відповідності до частини 6 статті 53 МКУ) за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару протягом 10 днів. Листом № «Лист відмова наданні документів №51» від 28.07.2025 повідомлено про відмову подання додаткових документів. Враховуючи вищезазначене, декларантом не надано жодного з витребуваних митним органом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-3 ст. 53 МКУ. Також декларантом неспростовано наявні розбіжності у документах, а саме: відповідно до п. 4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) № MAG 2025/1 від 01.07.2025 повинен бути сертифікат аналізу та сертифікат про походження товару (код документу 0861), який до митного оформлення не надавався; відповідно до п.11.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № MAG 2025/1 від 01.07.2025 зазначено, що договір складено на трьох (3) сторінках, а до митного оформлення подано договір на п`яти (5) сторінках у зв`язку з чим виникають сумніви щодо достовірності поданого до митного оформлення вищезазначеного документа та зазначених в ньому відомостей; чому у поданих документах відсутня інформація щодо виробника товару. Згідно ч. 6 ст. 54 МКУ митні ограни України можуть відмовити у митному оформленні. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Проводилася консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Митницею приймається рішення про коригування митної вартості. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59,60 Кодексу неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 Кодексу методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до пункту першого статті 64 Кодексу у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом визначення митної вартості товару. Митницею проведено контроль зіставлення, відповідно до положень ст.337 МКУ. Проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що наявна інформація про митне оформлення товару « 1. Помел рафінованої солі», торгівельна марка відсутня. Країна виробництва Єгипет», зіставленого з оцінюваним з урахуванням заявленого коду товару, опису товару, фізичних характеристик, країни походження та виробника, способом доставки, характером угоди-контракт з виробником, митне оформлення якого здійснено на умовах CFR Чорноморськ за резервним методом визначення митної вартості та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 20.05.2025 № 25UA500090005877U1 з більшим рівнем митної вартості 0,086 дол. США/кг, ніж заявлений декларантом 0,061 дол. США/кг.».

Для здійснення митного оформлення товару на умовах поставки CIF до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 25UA500050005780U4 від 27.07.2025, а саме: Товар 1. помел рафінованої солі №1 ЕКСТРА 0,2 MM-0,9 MM пакування у біг бегах по 1250КГ в кожному -500 тон; помел рафінованої солі №3 2 MM-3 MM пакування у біг бегах по 1250КГ в кожному -500 тон. Виробник AL Mokhtar. Країна виробництва Єгипет.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією подано:

Пакувальний лист (Packing list) ЕН 07-2025 від 01.07.2025,

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Коносамент (Bill of lading) №5 від 01.07.2025,

Вантажна відомість (Cargo Manifest) б/н від 01.07.2025,

Навантажувальний документ (Bordereau) №05 від 08.07.2025,

Декларація про походження товару (Declaration of origin) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Загальна декларація прибуття 25UA141000747457Z5 від 07.07.2025,

Інвойс відправника №EN 07-2025 від 01.07.2025,

Специфікація №1.4 від 21.07.2025,

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н 17.03.2025

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів MAG 2025/1 від 01.07.2025,

Генеральний акт б/н від 16.01.2025,

Копія митної декларації країни відправлення №1777-1-653-2025 від 23.06.2025,

Довіреність №1 від 12.05.2025.

Митна вартість товару визначена позивачем в розмірі 2506428,10 грн (60000,00 дол.США).

Листом №52 від 28.07.2025 представник позивача надав пояснення щодо поданих до митного оформлення товарів і документів, необґрунтованості запиту про надання додаткових документів, а також повідомив, що інші запитувані документи надавалися разом з митною декларацією. У підсумку відмовився від надання додаткових документів на підставі підпункту 6) пункту 2 статті 255 Митного кодексу України та просив завершити митне оформлення.

Надалі відповідач прийняв оскаржене у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2025/000018/2 від 28.07.2025, у пункті 33 якого зазначено:

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 2.3 статті 53,54 МКУ зобов`язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару, 8) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. 9) банківський платіжний документ, підтверджуючий попередню оплату до митногоб оформлення; 10) переклад митної декларації країни відправлення. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заваленої ними митної вартості товару. Листом №52 від 28.07.2025 повідомлено про відмову подання додаткових документів. Враховуючи вищезазначене, декларантом не надано жодного з витребуваних митним органом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у 14. 2-3 ст. 53 МКУ. Також декларантом не спростовано наявні розбіжності у документах, в саме: відповідно до п. 4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) №№ MAG 2025/1 від 01.07.2025 повинен бути сертифікат аналізу та сертифікат про походження товару (код документу 0861), який до митного оформлення не надавався; відповідно до п. 11.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № MAG 2025/1 від 01.07.2025 зазначено, що договір складено на трьох (3) сторінках, а до митного оформлення подано договір на п`яти (5) сторінках у зв`язку з чим виникають сумніви щодо достовірності поданого до митного оформлення вищезазначеного документа та зазначених в ньому відомостей, чому у поданих документах відсутня інформація щодо виробника товару. Згідно ч. 6 ст. 54 МКУ митні ограни України можуть відмовити у митному оформленні. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митно вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Проводилися консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Митницею приймається рішення про коригування митної вартості. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується. якщо використані декларантом відомості но підтверджені документально або не визначені кількісно достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митне вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59,60 Кодексу неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 Кодексу методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до пункту першого статті 64 Кодексу у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і с сумісними з відповідними принципами і положеннями. Генеральної угоди з тарифи торгівлі (GATT) - за резервним методом визначення митної вартості товару. Митницею проведено контроль співставлення, відповідно до положень ст. 337 МКУ. Проведено аналіз баз даних ЄЛІС та встановлено, що наявна інформація про митне оформлення товару « 1. ПОМЕЛ РАФІНОВАНОЇ СОЛІ» Торгівельна марка відсутня. Країна виробництва Єгипет», співставного з оцінюваним з урахуванням заявленого коду товару, опису товару, фізичних характеристик, країни походження та виробника, способом доставки, характером угоди-контракт з виробником, митне оформлення якого здійснено на умовах CFR Чорноморськ за резервним методом визначення митної вартості за випущеного у вільний обіг за 1 М/Д від 20.05.2025 № 25UA500090005877U1 з більшим рівнем митної вартості 0,086 дол. США/кг, ніж заявлений декларантом 0,06 дол. США/кг».

Для здійснення митного оформлення товару на умовах поставки CIF до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 25UA500050005785U0 від 28.07.2025, а саме: Товар 1. сіль технічна морська у біг бегах по 1250 КГ в кожному, 0 мм-6 мм, , не призначена для споживання людьми чи тваринами - 1000 тон, виробник AL Mokhtar, країна виробництва Єгипет.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією подано:

Пакувальний лист (Packing list) ЕН 07-2025 від 01.07.2025,

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Коносамент (Bill of lading) №2 від 01.07.2025,

Вантажна відомість (Cargo Manifest) б/н від 01.07.2025,

Навантажувальний документ (Bordereau) №02 від 08.07.2025,

Декларація про походження товару (Declaration of origin) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Загальна декларація прибуття 25UA141000747457Z5 від 07.07.2025,

Інвойс відправника №EN 07-2025 від 01.07.2025,

Специфікація №1.2 від 21.07.2025,

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н 17.03.2025

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів MAG 2025/1 від 01.07.2025,

Генеральний акт б/н від 16.01.2025,

Копія митної декларації країни відправлення №1777-1-653-2025 від 23.06.2025,

Довіреність №1 від 12.05.2025.

Митна вартість товару визначена позивачем в розмірі 1545948,00 грн (37000,00 дол.США).

Одеською митницею 28.07.2025 повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару, 8) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. 9) банківський платіжний документ, підтверджуючий попередню оплату до митного оформлення; 10) митну декларацію країни відправлення. 11) Договір страхування та/або інші документи пов`язанні зі страхуванням.

Листом №54 від 28.07.2025 представник позивача надав пояснення щодо поданих до митного оформлення товарів і документів, необґрунтованості запиту про надання додаткових документів, а також повідомив, що інші запитувані документи надавалися разом з митною декларацією. У підсумку відмовився від надання додаткових документів на підставі підпункту 6) пункту 2 статті 255 Митного кодексу України та просив завершити митне оформлення.

Надалі відповідач прийняв оскаржене у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2025/000016/2 від 28.07.2025, у пункті 33 якого зазначено:

«.. Встановлено факт спрацювання профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товарів та наявність розбіжностей у поданих до митного контролю документах, при чому останні не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1. п.1 ч.10 ст 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2. В інвойсі наданому до митного оформлення, зазначено, що страхування включено до ціни товару, проте не зважаючи на умови поставки, та вимоги статті 58 МКУ, митному органу не надано документи пов`язанні зі страхуванням. 3. До митного оформлення надано транспортний (перевізний) документ коносамент від 01.07.2025 № 2 не в повному обсязі (відсутня сторінка 1), який повинен використовуватись ізs CharterParty (BILL OF LADING TO BE USED WITH CHARTER-PARTIES). На другій сторінці вказаного коносаменту наявні відомості про те, що фрахт оплачується згідно з Charter Party від 18.06.2025. Згідно із загальноприйнятими міжнародними правилами Charter Party (чартер-партія) це договір, що укладається між власником судна та наймачем та є основою для морської торгівлі та транспортування вантажів. Цей договір регулює умови найму судна, включаючи терміни, маршрут, перелік послуг, тариф, умови оплати, умови вантажу, додаткові витрати тощо. Таким чином, коносамент наданий не у повному обсязі, у зв`язку з не наданням договору Charter Party як невід`ємної частини коносаменту. 4. Коносамент № 2 з вказаним отримувачем, Пакувальний лист № EN 07-2025, та митна декларація країни відправлення № 1777-1-653-2025 видані 01.07.2025, проте Рахунок-фактура (інвойс) № MAG 2025/1 датований 03.07.2025.5.B копії митної декларації країни відправлення № 1777-1-653-2025 від 23.06.2025 задекларовано 2 товари загальною вагою брутто 5312,9 т. (кількість 5 300т.) вартістю 311400 доларів США (Invoicevalue), проте в наданих до митного оформлення документах Некласифікований комерційний документ № Інвойс відправника №EN 07-2025 від 01.07.2025 зазначено товару вагою 8300 т. нетто та вартістю 392400 доларів США, що викликає сумніви, щодо достовірності наданих документів. 6. У пакувальному листі від 01.07.2025 № EN 07-2025 та Інвойсі відправника від 01.07.2025 №ЕN 07-2025 наявне посилання на контракт від 06.05.2025 №001/25INT.UKE, який до митного оформлення не надавався. 7. Відповідно до п. 4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) № MAG 2025/1 від 01.07.2025 в наявності повинен бути сертифікат про походження товару (код документу 0861), який до митного оформлення не надавався; 8. Відповідно до п.11.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № MAG 2025/1 від 01.07.2025 зазначено, що договір складено на трьох (3) сторінках, а до митного оформлення подано договір на п`яти (5) сторінках у зв`язку з чим виникають сумніви щодо достовірності поданого до митного оформлення вищезазначеного документа та зазначених в ньому відомостей; 9. У поданих документах відсутня інформація щодо виробника товару. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 2,3 статті 53,54 МКУ зобов`язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару, 8) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. 9) банківський платіжний документ, підтверджуючий попередню оплату до митного оформлення. 10) переклад митної декларації країни відправлення. 11) Договір страхування та/або інші документи пов`язанні зі страхуванням. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. За результатами розгляду додатково наданих документів, встановлено, що під час митного оформлення декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, а також не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ. Листом № «Лист відмова наданні документів №54» від 28.07.2025 повідомлено, про відмову подання додаткових документів. Враховуючи вищезазначене, декларантом не подано усіх з витребуваних митним органом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 23 ст. 53 МКУ. Також декларантом не спростовано наявні розбіжності у документах. Згідно ч. 6 ст. 54 МКУ митні ограни України можуть відмовити у митному оформленні. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Проводилася консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Митницею приймається рішення про коригування митної вартості. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59,60 Кодексу неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 Кодексу методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до пункту першого статті 64 Кодексу у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом визначення митної вартості товару. Митницею проведено контроль співставлення, відповідно до положень ст.337 МКУ. Проведено аналіз баз даних ЄAIC та встановлено, що наявна інформація про митне оформлення товару «І. СІЛЬ ТЕХНІЧНА ДЛЯ ПРОМИСЛОВОГО ВИКОРИСТАННЯ» Торгівельна марка відсутня. Країна виробництва - Єгипет», співставного з оцінюваним з урахуванням заявленого коду товару, опису товару, фізичних характеристик, країни походження та виробника, способом доставки, характером угоди-контракт з виробником, митне оформлення якого здійснено на умовах CIF Izmail за резервним методом визначення митної вартості та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 17.05.2025 № 25UA50037000180500 з більшим рівнем митної вартості 0,128 дол. США/кг, ніж заявлений декларантом 0,037 дол. США/кг».

Для здійснення митного оформлення товару на умовах поставки CIF до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 25UA500050005781U3 від 27.07.2025, а саме: Товар 1. сіль таблетована, для використання в фільтрувальних установках, не призначена для споживання людьми чи тваринами, у ПП мішках по 25 КГ в кожному у слінг бегах - 200 тон, виробник AL Mokhtar, країна виробництв Єгипет.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією подано:

Пакувальний лист (Packing list) ЕН 07-2025 від 01.07.2025,

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Коносамент (Bill of lading) №3 від 01.07.2025,

Вантажна відомість (Cargo Manifest) б/н від 01.07.2025,

Навантажувальний документ (Bordereau) №03 від 08.07.2025,

Декларація про походження товару (Declaration of origin) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Загальна декларація прибуття 25UA141000747457Z5 від 07.07.2025,

Інвойс відправника №EN 07-2025 від 01.07.2025,

Специфікація №1.3 від 21.07.2025,

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 17.03.2025

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів MAG 2025/1 від 01.07.2025,

Генеральний акт б/н від 16.01.2025,

Копія митної декларації країни відправлення №1777-1-653-2025 від 23.06.2025,

Довіреність №1 від 12.05.2025.

Митна вартість товару визначена позивачем в розмірі 781170,06 грн (18700,00 дол.США).

Одеською митницею 27.07.2025 повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару, 8) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. 9) банківський платіжний документ, підтверджуючий попередню оплату до митного оформлення; 10) переклад митної декларації країни відправлення.

Листом №53 від 28.07.2025 представник позивача надав пояснення щодо поданих до митного оформлення товарів і документів, необґрунтованості запиту про надання додаткових документів, а також повідомив, що інші запитувані документи надавалися разом з митною декларацією. У підсумку відмовився від надання додаткових документів на підставі підпункту 6) пункту 2 статті 255 Митного кодексу України та просив завершити митне оформлення.

Надалі відповідач прийняв оскаржене у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2025/000017/2 від 28.07.2025, у пункті 33 якого зазначено:

«Подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до п. 4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) № MAG 2025/1 від 01.07.2025 повинен бути сертифікат аналізу та сертифікат про походження товару (код документу 0861), який до митного оформлення не надавався; 2) відповідно до п.11.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № MAG 2025/1 від 01.07.2025 зазначено, що договір складено на трьох (3) сторінках, а до митного оформлення подано договір на п`яти (5) сторінках у зв`язку з чим виникають сумніви щодо достовірності поданого до митного оформлення вищезазначеного документа та зазначених в ньому відомостей; 3) До митного оформлення надано транспортний (перевізний) документ коносамент від 01.07.2025 № 3 не в повному обсязі (відсутня сторінка 1), який повинен використовуватись із Charter Party (BILL OF LADING TO BE USED WITH CHARTER-PARTIES). На другій сторінці вказаного коносаменту наявні відомості про те, що фрахт оплачується згідно з CharterParty від 18.06.2025: Згідно із загальноприйнятими міжнародними правилами Charter Party (чартер-партія) - це договір, що укладається між власником судна та наймачем та є основою для морської торгівлі та транспортування вантажів. Цей договір регулює умови найму судна, включаючи терміни, маршрут, перелік послуг, тариф, умови оплати, умови вантажу, додаткові витрати тощо. 4) на вимогу митного органу відповідно до ст. 254 МКУ не було надано переклад документу за кодом 9610 №1777-1-653-2025 українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. 5) у пакувальному листі від 01.07.2025 № EN 07-2025 та Інвойсі відправника від 01.07.2025 EN 07-2025 йде посилання на контракт від 06.05.2025 №001/25INT.UKE, який до митного оформлення не надавався. 6) у поданих документах відсутня інформація щодо виробника товару. 7) заявлена декларантом митна вартість товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 2,3 статті 53,54 МКУ декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару, 8) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. 9) банківський платіжний документ, підтверджуючий попередню оплату до митного оформлення; 10) переклад митної декларації країни відправлення. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Листом № «Лист відмова наданні документів №54» від 28.07.2025 повідомлено, про відмову подання додаткових документів. Враховуючи вищезазначене, декларантом не надано жодного з витребуваних митним органом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 23 ст. 53 МКУ. Також декларантом не спростовано наявні розбіжності у документах, а саме: відповідно до п. 4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) № MAG 2025/1 від 01.07.2025 повинен бути сертифікат аналізу та сертифікат про походження товару (код документу 0861), який до митного оформлення не надавався; відповідно до п.11.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № MAG 2025/1 від 01.07.2025 зазначено, що договір складено на трьох (3) сторінках, а до митного оформлення подано договір на п`яти (5) сторінках у зв`язку з чим виникають сумніви щодо достовірності поданого до митного оформлення вищезазначеного документа та зазначених в ньому відомостей; чому у поданих документах відсутня інформація щодо виробника товару. Згідно ч. 6 ст. 54 МКУ митні органи України можуть відмовити у митному оформленні. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Проводилася консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Митницею приймається рішення про коригування митної вартості. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59,60 Кодексу неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 Кодексу методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до пункту першого статті 64 Кодексу у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 -63 Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом визначення митної вартості товару. Митницею проведено контроль співставлення, відповідно до положень ст.337 МКУ. Проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що наявна інформація про митне оформлення товару «1. СІЛЬ ТЕХНІЧНА ДЛЯ ПРОМИСЛОВОГО ВИКОРИСТАННЯ» Торгівельна марка відсутня. Країна виробництва Єгипет», співставного з оцінюваним з урахуванням заявленого коду товару, опису товару, фізичних характеристик, країни походження та виробника, способом доставки, характером угоди-контракт з виробником, митне оформлення якого здійснено на умовах CIF Izmail за резервним методом визначення митної вартості та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 17.05.2025 № 25UA500370001805U0 з більшим рівнем митної вартості 0,128 дол. США/кг, ніж заявлений декларантом 0,037 дол. США/кг».

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару на умовах поставки CIF до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 25UA500050007913U1 від 01.10.2025, а саме: Товар 1. сіль таблетована, для використання в фільтрувальних установках, не призначена для споживання людьми чи тваринами (4000 п/п мішків по 25 кг у 80 слінг бегах по 1250 кг в кожному) - 100 тон, виробник AL Mokhtar, країна виробництва Єгипет.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією подано:

Пакувальний лист (Packing list) ЕН 07-2025 від 01.07.2025,

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Коносамент (Bill of lading) №3 від 01.07.2025,

Вантажна відомість (Cargo Manifest) б/н від 01.07.2025,

Навантажувальний документ (Bordereau) №03 від 08.07.2025,

Декларація про походження товару (Declaration of origin) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Загальна декларація прибуття 25UA14100074745725 від 07.07.2025,

Інвойс відправника №EN 07-2025 від 01.07.2025,

Специфікація до інвойсу №1.5 від 21.07.2025,

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів MAG 2025/1 від 01.07.2025,

Генеральний акт б/н від 16.01.2025,

Копія митної декларації країни відправлення №1777-1-653-2025 від 23.06.2025,

Довіреність №1 від 12.05.2025.

Митна вартість товару визначена позивачем в розмірі 1150033,50 грн (27500,00 дол.США).

Одеською митницею 02.10.2025 повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару, 8) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. 9) банківський платіжний документ, підтверджуючий попередню оплату до митного оформлення; 10) переклад митної декларації країни відправлення.

Листом №92 від 02.10.2025 представник позивача повідомив, що запитувані документи надавалися разом з митною декларацією. У підсумку відмовився від надання додаткових документів та просив завершити митне оформлення.

Надалі відповідач прийняв оскаржене у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2025/000027/2 від 02.10.2025, у пункті 33 якого зазначено:

«… Подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до п. зовнішньоекономічного договору (контракту) № MAG 2025/1 від 01.07.2025 повинен бути сертифікат про походження товару (код документу 0861), який до митного оформлення не надавався; 2) відповідно до п.11.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № MAG 2025/1 від 01.07.2025 зазначено, що договір складено на трьох (3) сторінках, а до митного оформлення подано договір на п`яти (5) сторінках у зв`язку з чим виникають сумніви щодо достовірності поданого до митного оформлення вищезазначеного документа та зазначених в ньому відомостей; 3) До митного оформлення надано транспортний (перевізний) документ коносамент від 01.07.2025 № 3 не в повному обсязі (відсутня сторінка 1), який повинен використовуватись із Charter Party (BILL OF LADING TO BE USED WITH CHARTER-PARTIES). На другій сторінці вказаного коносаменту наявні відомості про те, що фрахт оплачується згідно з Charter Party від 18.06.2025. Згідно із загальноприйнятими міжнародними правилами Charter Party (чартер-партія) це договір, що укладається між власником судна та наймачем та є основою для морської торгівлі та транспортування вантажів. Цей договір регулює умови найму судна, включаючи терміни, маршрут, перелік послуг, тариф, умови оплати, умови вантажу, додаткові витрати тощо. 4) у пакувальному листі від 01.07.2025 № EN 07-2025 та Інвойсі відправника від 01.07.2025 EN 07-2025 йде посилання на контракт від 06.05.2025№001/25INT.UKE, який до митного оформлення не надавався. 5)у поданих документах відсутня інформація щодо виробника товару.6) заявлена декларантом митна вартість товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 2,3 статті 53,54 МКУ зобов`язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та сумовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару, 8) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. 9) банківський платіжний документ, підтверджуючий попередню оплату до митного оформлення; 10) переклад митної декларації країни відправлення. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Листом ТОВ «ГЕО ЛОГІСТИКА»» від 02.10.2025 № «Лист відмова надання документів №92» повідомлено, що інших відомостей та документів, окрім вже наданих надаватись не будуть. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Враховуючи вищезазначене, декларантом не подано усіх з витребуваних митним органом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-3 ст. 53 МКУ. Також декларантом неспростовано наявні розбіжності у документах. Згідно ч. 6 ст. 54 МКУ митні ограни України можуть відмовити у митному оформленні. Відповідно до ч.1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно ч. 6 ст. 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4ст. 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до ч. 3ст. 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 ч. 1 ст. 57 МКУ. У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до ст.59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст. 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки у митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом. Внаслідок чого обрано другорядний метод визначення митної вартості резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що: по товару № 1 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, і що ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, є більшим і становить 0,128 дол. США за 1 кг ваги нетто. (МД № 500370/2025/001805 від 17.05.2025), ніж заявлено декларантом за 1 кг ваги нетто».

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару на умовах поставки CIF до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 25UA500050007925U4 від 02.07.2025, а саме: Товар 1. Помел рафінованої солі №1 ЕКСТРА 0,2 мм-0,9 мм пакування у біг бегах по 1250КГ в кожному -500 тон; виробник AL Mokhtar, країна виробництва Єгипет.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією подано:

Пакувальний лист (Packing list) ЕН 07-2025 від 01.07.2025,

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Коносамент (Bill of lading) №3 від 01.07.2025,

Вантажна відомість (Cargo Manifest) б/н від 01.07.2025,

Навантажувальний документ (Bordereau) №05 від 08.07.2025,

Декларація про походження товару (Declaration of origin) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Загальна декларація прибуття 25UA141000747457Z5 від 07.07.2025,

Інвойс відправника №EN 07-2025 від 01.07.2025,

Специфікація №1.6 від 21.07.2025,

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 17.03.2025

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів MAG 2025/1 від 01.07.2025,

Генеральний акт б/н від 16.01.2025,

Копія митної декларації країни відправлення №1777-1-653-2025 від 23.06.2025,

Довіреність №1 від 12.05.2025.

Митна вартість товару визначена позивачем в розмірі 1236645,00 грн (30000,00 дол.США).

Листом №93 від 02.10.2025 представник позивача повідомив, що запитувані документи надавалися разом з митною декларацією та відмовився від надання додаткових документів і просив завершити митне оформлення.

Надалі відповідач прийняв оскаржене у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2025/000028/2 від 03.10.2025, у пункті 33 якого зазначено:

«… Подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до п. 4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) № MAG 2025/1 від 01.07.2025 повинен бути сертифікат про походження товару (код документа: 0861), який до митного оформлення не надавався; 2) відповідно до п.11.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № MAG 2025/1 від 01.07.2025 зазначено, що договір складено на трьох (3) сторінках, а до митного оформлення подано договір на п`яти (5) сторінках у зв`язку з чим виникають сумніви щодо достовірності поданого до митного оформлення вищезазначеного документа та зазначених в ньому відомостей; 3) у пакувальному листі № EN 07-2025 від 01.07.2025 та Інвойсі відправника № EN 07-2025 від 01.07.2025 йде посилання на контракт №001/25INT.UKE від 06.05.2025, який до митного оформлення не надавався; 4) у поданих документах відсутня інформація щодо виробника товару; 5) заявлена декларантом митна вартість товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари; 6) системою АСМО «Інспектор» згенеровано наступні форми контролю: 106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів та 117-2 Здійснення. контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці. Разом з вказаним, митному органу не надано документи пов`язанні зі страхуванням вантажу. До митного оформлення надано транспортний (перевізний) документ (коносамент) № 5 від 01.07.2025 не в повному обсязі (відсутня сторінка № 1), який повинен використовуватись із Charter Party (BILL OF LADING TO BE USED WITH CHARTER-PARTIES). На другій сторінці вказаного коносаменту наявні відомості про те, що фрахт оплачується згідно з Charter Party від 18.06.2025. Згідно із загальноприйнятими міжнародними правилами Charter Party (чартер-партія) це договір, що укладається між власником судна та наймачем та є основою для морської торгівлі та транспортування вантажів. Цей договір регулює умови найму судна, включаючи терміни, маршрут, перелік послуг, тариф, умови оплати, умови вантажу, додаткові витрати тощо. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частин 2-3 статті 53, 54 МКУ декларанту пропонуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, 8) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, 9) переклад митної декларації країни відправлення. Митним органом також було роз`яснено, що декларант або уповноважена ним особа (у відповідності до ч. 6 ст. 53 МКУ) за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару протягом 10 днів. Листом від 02.10.2025 №93 повідомлено про відмову подання додаткових документів. Враховуючи вищезазначене, декларантом не надано жодного з витребуваних митним органом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 23 ст. 53 МКУ. Також декларантом не спростовано наявні розбіжності у документах, а саме: відповідно до п. 4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) № MAG 2025/1 від 01.07.2025 повинен бути сертифікат аналізу та сертифікат про походження товару (код документу 0861), який до митного оформлення не надавався; відповідно до п.11.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № MAG 2025/1 від 01.07.2025. зазначено, що договір складено на трьох (3) сторінках, а до митного оформлення подано договір на п`яти (5) сторінках у зв`язку з чим виникають сумніви щодо достовірності поданого до митного оформлення вищезазначеного документа та зазначених в ньому відомостей; чому у поданих документах відсутня інформація щодо виробника товару. Згідно ч. 6 ст. 54 МКУ митні ограни України можуть відмовити у митному оформленні. Відповідно до ч.1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Проводилася консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Митницею приймається рішення про коригування митної вартості. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами тому відповідно до статей 59,60 Кодексу неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 Кодексу, методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до пункту першого статті 64 Кодексу у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом визначення митної вартості товару. Митницею проведено контроль співставлення, відповідно до положень ст.337 МКУ. Проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що наявна інформація про митне оформлення товару « 1. ПОМЕЛ РАФІНОВАНОЇ СОЛІ» Торгівельна марка відсутня. Країна виробництва Єгипет», співставного з оцінюваним з урахуванням заявленого коду товару, опису товару, фізичних характеристик, країни походження та виробника, способом доставки, характером угоди-контракт з виробником, митне оформлення якого здійснено на умовах CFR Чорноморськ за резервним методом визначення митної вартості та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 20.05.2025 № 25UA500090005877U1 збільшим рівнем митної вартості 0,086 дол. США/кг, ніж заявлений декларантом 0,06 дол. США/кг».

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару на умовах поставки CIF до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 25UA500050008697U6 від 28.10.2025, а саме: Товар 1. Сіль таблетована, для використання в фільтрувальних установках, не призначена для споживання людьми чи тваринами (8000 п/п мішків по 25 кг у 160 слінг бегах по 1250 кг в кожному) - 200 тон, виробник AL Mokhtar, країна виробництва Єгипет.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією подано:

Пакувальний лист (Packing list) ЕН 07-2025 від 01.07.2025,

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Коносамент (Bill of lading) №3 від 01.07.2025,

Вантажна відомість (Cargo Manifest) б/н від 01.07.2025,

Навантажувальний документ (Bordereau) №03 від 08.07.2025,

Декларація про походження товару (Declaration of origin) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Загальна декларація прибуття 25UA14100074745725 від 07.07.2025,

Інвойс відправника №EN 07-2025 від 01.07.2025,

Специфікація до інвойсу №1.7 від 21.07.2025,

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів MAG 2025/1 від 01.07.2025,

Генеральний акт б/н від 16.01.2025,

Копія митної декларації країни відправлення №1777-1-653-2025 від 23.06.2025,

Довіреність №1 від 12.05.2025.

Митна вартість товару визначена позивачем в розмірі 786716,48 грн (18700,00 дол.США).

Одеською митницею 28.10.2025 повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару, 8) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. 9) банківський платіжний документ, підтверджуючий попередню оплату до митного оформлення; 10) переклад митної декларації країни відправлення. 11) договір страхування та / або інші документи, пов`язані із страхуванням.

Листом №100 від 28.10.2025 представник позивача повідомив, що запитувані документи надавалися разом з митною декларацією. У підсумку відмовився від надання додаткових документів та просив завершити митне оформлення.

Надалі відповідач прийняв оскаржене у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів UA500050/2025/000029/2 від 28.10.2025, у пункті 33 якого зазначено:

«… Встановлено факт спрацювання профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товарів та наявність розбіжностей у поданих до митного контролю документах, при чому останні не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1. В інвойсі наданому до митного оформлення, зазначено, що страхування включено до ціни товару, проте не зважаючи на умови поставки, та вимоги статті 58 МКУ, митному органу не надано документи пов`язанні зі страхуванням. 2. До митного оформлення надано транспортний (перевізний) документ коносамент від 01.07.2025. № 3 не в повному обсязі (відсутня сторінка 1), який повинен використовуватись із Charter Party (BILL OF LADING TO BE USED WITH CHARTER-PARTIES). На другій сторінці вказаного коносаменту наявні відомості про те, що фрахт оплачується згідно з Charter Party від 18.06.2025. Згідно із загальноприйнятими міжнародними правилами Charter Party (чартер-партія) це договір, що укладається між власником судна та наймачем та є основою для морської торгівлі та транспортування вантажів. Цей договір регулює умови найму судна, включаючи терміни, маршрут, перелік послуг, тариф, умови оплати, умови вантажу, додаткові витрати тощо. Таким чином, коносамент наданий не у повному обсязі, у зв`язку з не наданням договору Charter Party як невід`ємної частини коносаменту. 3. Коносамент № 3 з вказаним отримувачем, Пакувальний лист № EN 07-2025, та митна декларація країни відправлення № 1777-1-653-2025 видані 01.07.2025, проте Рахунок-фактура (інвойс) № MAG 2025/1 датований 03.07.2025.4. В копії митної декларації країни відправлення № 1777-1-653-2025 від 23.06.2025 задекларовано 2 товари загальною вагою брутто 5312,9 т. (кількість 5 300т.) вартістю 311400 доларів США (Invoice value), проте в наданих до митного оформлення документах Некласифікований комерційний документ № Інвойс відправника №ЕМ 07-2025 від 01.07.2025 зазначено товару вагою 8300 т. нетто та вартістю 392400 доларів США, що викликає сумніви, щодо достовірності наданих документів. 5. У пакувальному листі від 01.07.2025 № EN 07-2025 та Інвойсі відправника від 01.07.2025 №EN 07-2025 наявне посилання на контракт від 06.05.2025 №001/25INT.UKE, який до митного оформлення не надавався. 6. Відповідно до п. 4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) № MAG 2025/1 від 01.07.2025 в наявності повинен бути сертифікат про походження товару (код документу 0861), який до митного оформлення не надавався; 7. Відповідно до п.11.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № MAG 2025/1 від 01.07.2025 зазначено, що договір складено на трьох (3) сторінках, а до митного оформлення подано договір на п`яти (5) сторінках у зв`язку з чим виникають сумніви щодо достовірності поданого до митного оформлення вищезазначеного документа та зазначених в ньому відомостей; 8. У поданих документах відсутня інформація щодо виробника товару. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 2,3 статті 53,54 МКУ зобов`язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару, 8) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. 9) банківський платіжний документ, підтверджуючий попередню оплату до митного оформлення; 10) переклад митної декларації країни відправлення. 11) договір страхування та / або інші документи, пов`язані із страхуванням. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. В рамках консультації, з приводу методів визначення митної вартості повідомляємо, за результатами розгляду додатково. наданих документів, встановлено, що під час митного оформлення декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, а також не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ. Листом № «Лист про неподання документів №100» від 28..2025 повідомлено, про відмову подання додаткових документів. Враховуючи вищезазначене, декларантом не подано усіх з витребуваних митним органом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 23 ст. 53 МКУ. Також декларантом не спростовано наявні розбіжності у документах. Згідно ч. 6 ст. 54 МКУ митні ограни України можуть відмовити у митному оформленні. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Митницею приймається рішення про коригування митної вартості. Проводиться консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59,60 Кодексу неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 Кодексу методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до пункту першого статті 64 Кодексу у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом визначення митної вартості товару. Митницею проведено контроль співставлення, відповідно до положень ст.337 МКУ. Проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що наявна інформація про митне оформлення товару « 1. СІЛЬ ТЕХНІЧНА ДЛЯ ПРОМИСЛОВОГО ВИКОРИСТАННЯ» Торгівельна марка відсутня. Країна виробництва Єгипет», співставного з оцінюваним з урахуванням заявленого коду товару, опису товару, фізичних характеристик, країни походження та виробника, способом доставки, характером угоди-контракт з виробником, митне оформлення якого здійснено на умовах CIF Izmail за резервним методом визначення митної вартості та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 17.05.2025 № 25UA500370001805U0 з більшим рівнем митної вартості 0,128 дол. США/кг, ніж заявлений декларантом 0,0935 дол. США/кг».

Для здійснення митного оформлення товару на умовах поставки CIF до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 25UA500050009708U5 від 25.11.2025, а саме: на Товар 1. сіль технічна морська насипом 0 MM-6 MM, не призначена для споживання людьми чи тваринами - 2000 тон. Виробник AL Mokhtar. Країна виробництва Єгипет.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією подано:

Пакувальний лист (Packing list) ЕН 07-2025 від 01.07.2025,

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Коносамент (Bill of lading) №1 від 01.07.2025,

Вантажна відомість (Cargo Manifest) б/н від 01.07.2025,

Навантажувальний документ (Bordereau) №01 від 08.07.2025,

Декларація про походження товару (Declaration of origin) MAG 2025/1 від 03.07.2025,

Загальна декларація прибуття 25UA141000747457Z5 від 07.07.2025,

Інвойс відправника №EN 07-2025 від 01.07.2025,

Специфікація №3 від 21.07.2025,

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н 17.03.2025

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів MAG 2025/1 від 01.07.2025,

Генеральний акт б/н від 16.01.2025,

Копія митної декларації країни відправлення №1766-1-653-2025 від 22.06.2025,

Довіреність №1 від 12.05.2025.

Митна вартість товару визначена позивачем в розмірі 2330421,50 грн (55000,00 дол.США).

Одеською митницею 25.11.2025 повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копію митної декларації країни відправлення з перекладом; банківські платіжні документи.

Листом №0912 від 09.12.2025 представник позивача надав пояснення щодо поданих до митного оформлення товарів і документів, необґрунтованості запиту про надання додаткових документів, а також повідомив, що інші запитувані документи надавалися разом з митною декларацією. У підсумку відмовився від надання додаткових документів на підставі підпункту 6) пункту 2 статті 255 Митного кодексу України та просив завершити митне оформлення.

До листа було додано:

Першу сторінку коносамента №№1,

Видаткову накладну №2494,

Податкову накладну №4 від 16.10.2025,

Складений Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою висновок за результатами цінового моніторингу від 09.12.2025,

Прайс-лист виробника від 17.05.2025,

Сертифікат якості № 2507020331,

Сертифікат походження А 240055.365,

Додаткову угоду №01/12 від 01.12.2025 до Договору № MAG 2025/1 від 01.07.2025

Переклад митної декларації країни відправлення

Надалі відповідач прийняв оскаржене у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2025/000015/2 від 10.12.2025, у пункті 33 якого зазначено:

«... За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 МКУ встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (частина третя статті 53 МКУ), а саме: за ЕМД від 25.11.2025 № 25UA500050009708US ТОВ «Гео Логістика» подано до митного оформлення товар «сіль технічна морська насипом 0-6 мм, не призначена для споживання людьми чи тваринами 2000 тони, виробник AI Mokhtar, країна виробництва Єгипет (EG)» За результатами контролю правильності визначення митної вартості оцінюваної партії товарів встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та невідповідності заявленим відомостям: відповідно до інвойсу від 03.07.2025 № MAG 2025/1 оплата за товар повинна буди здійснена протягом 90 днів від дати інвойсу проте декларантом банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару до митного оформлення не надавалися. Таким чином, у митного органу відсутні відомості щодо ціни, що сплачена за оцінюваний товар; на товаросупровідних документах (рахунок-фактура, коносамент) відсутні печатки (штампи) іноземних компетентних митних органів при проходженні кордону; відповідно до умови CIF (Інкотермс-2010) передбачають страхування вантажу продавцем. Відповідно до пункту восьмого частини другої статті 53 МКУ документами, що підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, якщо таке страхування здійснювалось. Слід зазначити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, даний документ до митного оформлення не надавався; наданий прайс-лист від 17.03.2025 № б/н відсутній термін дії документа та не містять комерційної пропозиції продукції виробника необмеженому колу зацікавлених покупців та орієнтований безпосередньо на «CIF морські торговельні порти України», а отже не може розглядатися для підтвердження заявленої митної вартості. Також вартість товару, яка зазначена у прайс-листі не співпадає з вартістю товару яка зазначена у зовнішньоекономічному договорі (контракт) купівлі-продажу товарів, що ставить під сумнів автентичність наданих до митного оформлення документів: у специфікації від 21.07 2025 № 3 до рахунка-фактури від 03.07.2025 № MAG 2025/1 зазначено 2 000 тон товару, тоді як у копії митної декларації країни відправлення від 22.06.2025 № 1766-1-653-2025 наявні відомості щодо відправлення 3000 тон; у поданих до митного оформлення товаросупровідних Документах B/L від 01.07.2025 № 1 зазначено, що фрахт сплачується по чартеру, але відсутня будь-яка інформація щодо його сплати. У наданих до митного оформлення товаросупровідних документах відсутні дані щодо таких витрат та їх фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Зазначене може свідчити про ризик декларування не всіх складових митної вартості товарів. Також у коносаменті зазначено «Clean on board» даний запис не відповідає даним які зазначені у комерційних умовах поставки вантажу, що унеможливлює здійснення перевірки оплати витрат на транспортування оцінюваних товарів до порту ввезення на митну територію України та відповідно перевірки правильності виконання та додержання умов поставки, що ставить під сумнів факт сплати за морське перевезення вантажу та ставить під сумнів автентичність наданих до митного оформлення документів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура; банківські та платіжні документи, шо підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; копія митної декларації країни відправлення № 1766-1-653-2025 датована 22.06.2025 проте інвойс відправника від 03.07.2025 № MAG 2025/1. Тобто митна декларація країни відправлення була створена раніше продажу товару, що ставить під сумнів автентичність наданих до митного оформлення документів. Враховуючи вищезазначене, відповідно до пункту п`ятого статті 54, частини третьої статті 53 Кодексу декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг. пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту): виписку з бухгалтерської документації: ліцензійний договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та с умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копію митної декларації країни відправлення з перекладом згідно статті 254 МКУ; банківські платіжні документи. У відповідності до частини шостої статті 53 МКУ декларанту або уповноваженій ним особі було запропоновано за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Згідно пункту шостого статті 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару Строк подання документів 10 днів Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні у Вас документи, прошу повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення. Консультація проведена 09.12.2025, о 22:21 годині декларантом надіслані наступні додаткові документи «висновок за результатами цінового моніторингу» від 09.12.2025 № Ц-1541, сертифікат про походження товару від 02.07.2025 № A24 0055365, додаткову угоду від 01.12 2025 № 01/12 до зовнішньоекономічного договору від 01.07.2025 № MAG 2025/1, переклад копії експортної декларації, страховий поліс зазначений у листі декларанта від 09.12.2025 № 0912 серед додаткових документів відсутній, а також лист № 0912 про те, що декларантом поданні всі запитувані документи. За результатами розгляду додатково наданих декларантом документів повідомляємо наступне: видаткова накладна від 16.10.2025 № 249/4 та податкова накладна від 16.10.2025 №4 не можуть бути розглянуті як документи, що підтверджують заявлену митну вартість, бо не стосуються. оцінювальної партії товару; висновок від 09.12.2025 № Ц-1541 ґрунтується на інформації документів митного оформлення (контракт, інвойс, коносамент, пакувальний лист, тощо) та інформації Інтернет-сайтів heshameic goldsupplier.com, www.goldsupplier.com, marketplace.salt-trading.com, mrsalts.com Насамперед слід зауважити, що перші 3 посилання з 5 (heshameic.goldsupplier.com, www goldsupplier.com) є один продавець, marketplace salt-trading.com он-лайн платформа для бізнесу, створювати власні профілі на якому мають можливість будь-які компанії та реєструватися будь-які користувачі (також зазначене оголошення містить інформацію щодо дати створення 28.10.2025, що ставить під сумнів його актуальність та достовірність), а останнє посилання mrsalts.com містить інформацію щодо вартості товару на відмінних від заявлених до митного оформлення умов поставки - FОВ. Враховуючи зазначене, унеможливлена перевірка ідентифікації компаній, сфери їх діяльності, умов укладення угод купівлі-продажу, умов оплати, цінових даних, розміщених на сайтах. Отже, вказане, відповідно до застосованого експертом порівняльного методичного підходу, унеможливлює надання експертом адекватної інформації про вартість одиниці продукції. Зазначене не дозволяє впевнитися у достовірності вказаної у висновку інформації про вартість одиниці продукції. Таким чином, наданий висновок експерта не може бути використаний для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару; додаткова угода від 01.12.2025 № 01/12 до зовнішньоекономічного договору від 01.07.2025 № MAG 2025/1 договір укладено не з виробником товару. У рахунку-фактурі від 03.07.2025 № MAG 2025/1 конкретно визначені умови оплати 90 діб від дати рахунку-фактури, у митного органу відсутня можливість здійснити контроль правильність визначення митної вартості товару шляхом перевірки ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, з огляду на те, що на момент митного оформлення оплата за оцінюваний товар вже повинна бути здійснена Проте, банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, на розгляд не надано.

Термін оплати згідно додаткової угоди від 01.12.2025 № 01/12 «покупець здійснює оплату за товар протягом 360 днів від дати рахунку». Терміни розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціні товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ Ч. 21 статті 58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Поставка товару з таким відстроченням по оплаті також може розглядатись як прихований лізинг, яким передбачаються лізингові платежі» які не розглядаються як частина митної вартості лише за певних умов (п. 5 статті 51 МКУ) Відповідно до Податкового кодексу України, сплачений при імпорті товару ПДВ за комерційною операцією (з оплатою за товар) включається до податкового кредиту (п.198.1 ПКУ). Декларування зі значним відстроченням оплати (декілька років) також призводить до формування податкового кредиту, який не підтверджено оплатою; у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення у відповідній графі не зазначена інформація про відправника товарів та реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу відсутні будь-які відомості про документи які супроводжують товар, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів та інше. В рамках проведення консультації з декларантом шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до частини п`ятої статті 55 МКУ, у зв`язку із сплином 10-денного терміну подання додаткових документів згідно вимог ч.2 статті 55 МКУ, повідомляємо, шо заявлена декларантом митна вартість товарів не може бути визнана митним органом та буде скоригована, оскільки декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ. Відповідно до частини першої статті 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Згідно частини шостої статті 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі:

1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ.

Згідно статті 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ. Згідно частини другої статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини третьої статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59.60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до частини першої статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом. Згідно частини шостої статті 54 митні органи України можуть відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим: товар І становить 0,128 USD/кг (ЕМД від 17.05.2025 №25UA500370001805U0, товар сіль технічна для промислового використання (посипання доріг) у вигляді кристалів насипом, виробник: «ENERGY EG CO», країна виробництва Єгипет (EG), вага згідно B/L 16500 тон) ніж заявлено декларантом 0,0275 USD/кг, В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація щодо здійснення митного оформлення подібних (аналогічних) товарів, визнаних митним органом співставних з оцінюваними з урахуванням заявленого коду товару 2501005100, опису товару «СІЛЬ ТЕХНІЧНА ДЛЯ ПРОМИСЛОВОГО ВИКОРИСТАННЯ». Фізичних характеристик та призначення, країни походження та виробництва Єгипет, ваговими характеристиками загальний обсяг партії 6500 тон, митне оформлення яких здійснено згідно контракту з виробником за резервним методом визначення митної вартості товарів за комерційними умовами поставки CIF порт України. З урахуванням вищезазначеного митна вартість товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості резервний метод, згідно з положеннями статті 64 МКУ. та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг».

Не погоджуючись з такими рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

При вирішенні цього спору суд виходить з такого.

Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі також - МК України).

Згідно із частиною першою статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами з першої по п`яту статті 51 Митного кодексу України установлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст. 51 МК України).

Як визначено частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України установлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.ч. 5, 6 ст.53 МК України).

Частинами першою, другою, третьою та четвертою статті 54 Митного кодексу України установлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України установлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із статтею 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Коригування митної вартості товарів унормовується статтею 55 Митного кодексу України, відповідно до частин 1, 2, 4, 5, 6 якої рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Зазначені положення зобов`язують митний орган у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності

Згідно з приписами частин першої восьмої статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

- немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

- щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

- жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

- покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами другою п`ятою статті 58 Митного кодексу України установлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частинами дев`ятою, десятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті (частина 11 статті 58 МК України).

За змістом частин дванадцятої шістнадцятої статті 58 Митного кодексу України, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (частина 4 статті 59 МК України).

Згідно із частинами п`ятою, шостою та сьомою статті 59 Митного кодексу України, у разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Частинами з першої по п`яту статті 60 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Згідно з частинами першою, другою статті 62 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.

У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів:

1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, які підпадають під групу або спектр товарів, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловості та включають ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Термін «товари того ж класу або виду» включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що й оцінювані товари, а також товари, імпортовані з інших країн. Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямі та непрямі витрати, пов`язані із збутом зазначених товарів, повинна братися в цілому. Числове значення витрат для цілей вирахування цієї суми визначається на основі інформації, наданої декларантом, якщо тільки ця інформація не є несумісною з даними, одержаними при продажу в Україні ввезених (імпортованих) товарів того ж класу або виду. У разі якщо інформація, надана декларантом, є несумісною з такими даними, сума для обчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на іншій відповідній інформації, а не тій, що надана декларантом. При визначенні комісійних або звичайних прибутків та загальних витрат віднесення товарів до «товарів того ж класу або виду» повинно здійснюватися у кожному конкретному випадку з посиланням на відповідні обставини;

2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов`язаних з такими операціями витрат;

3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв`язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.

Частиною першою статті 63 Митного кодексу України установлено, що для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум:

1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;

2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну;

3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.

Згідно із частинами першою, другою та четвертою статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості (частина третя статті 64 МК України).

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07 травня 2020 року у справі №826/10527/17, у постанові від 09 червня 2020 року у справі №1.380.2019.002044, від 23 квітня 2025 року у справі № 160/12189/24, від 14 серпня 2025 року у справі № 160/21103/24 та інших.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі № 480/4423/18, від 20 листопада 2025 року у справі № 280/7653/23).

Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, як зазначено вище, з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до відповідача повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що подані документи містять розбіжності, оскільки в них зазначені помилкові або недостовірні відомості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення, проте позивач не спростував наявні розбіжності у документах.

З цього приводу суд зазначає таке.

Як вбачається з тексту оскаржених рішень, відповідач послався на наявність у поданих документах розбіжностей та відсутність відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, а саме:

- не надано сертифікат про походження товару (рішення про коригування митної вартості товарів UA500050/2025/000015/2 від 24.07.2025, UA500050/2025/000019/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000018/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000016/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000017/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000027/2 від 02.10.2025, UA500050/2025/000028/2 від 03.10.2025, UA500050/2025/000029/2 від 28.10.2025);

- в п.11.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів від 01.07.2025 № MAG 2025/1 зазначено, що договір складено на трьох (3) сторінках, а до митного оформлення подано договір на п`яти (5) сторінках, що викликало сумніви у достовірності цього документа та зазначених в ньому відомостей (рішення про коригування митної вартості товарів UA500050/2025/000019/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000018/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000016/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000017/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000027/2 від 02.10.2025, UA500050/2025/000028/2 від 03.10.2025, UA500050/2025/000029/2 від 28.10.2025);

- окрім останнього, листи аркушів зовнішньоекономічного договору (контракту) №MAG 2025/1 від 01.07.2025 не містять печаток та підписів покупця та продавця, тобто цей документ може містити явні ознаки підробки (рішення про коригування митної вартості товарів UA500050/2025/000015/2 від 24.07.2025);

- не пронумеровано перший аркуш зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № MAG 2025/1 від 01.07.2025 та значно відрізняються підписи на документах відправника, а саме пакувальному листі № EN 07- 2025 та в № Інвойс відправника №EN 07-2025, що викликало сумніви у достовірності цього документа та зазначених в ньому відомостей (рішення про коригування митної вартості товарів UA500050/2025/000015/2 від 24.07.2025);

- відсутня перша сторінка транспортного (перевізного) документу - коносамента від 01.07.2025 № 4, який повинен використовуватись із Charter Party (BILL OF LADING TO BE USED WITH CHARTER-PARTIES), а на другій сторінці вказаного коносаменту наявні відомості про те, що фрахт оплачується згідно з Charter Party від 18.06.2025 (рішення про коригування митної вартості товарів UA500050/2025/000015/2 від 24.07.2025, UA500050/2025/000019/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000018/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000016/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000017/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000027/2 від 02.10.2025, UA500050/2025/000028/2 від 03.10.2025, UA500050/2025/000029/2 від 28.10.2025);

- не надано контракт від 06.05.2025 №001/25INT. UKE, на який наведено посилання у пакувальному листі (код документу 0861) від 01.07.2025 № EN 07-2025 та Інвойсі відправника від 01.07.2025 №EN 07-2025 (рішення про коригування митної вартості товарів UA500050/2025/000019/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000018/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000016/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000017/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000027/2 від 02.10.2025, UA500050/2025/000028/2 від 03.10.2025, UA500050/2025/000029/2 від 28.10.2025);

- відсутня інформація щодо виробника товару у поданих документах (рішення про коригування митної вартості товарів UA500050/2025/000019/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000018/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000016/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000017/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000027/2 від 02.10.2025, UA500050/2025/000028/2 від 03.10.2025, UA500050/2025/000029/2 від 28.10.2025);

- заявлена декларантом митна вартість товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари (рішення про коригування митної вартості товарів UA500050/2025/000015/2 від 24.07.2025, UA500050/2025/000019/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000018/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000017/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000027/2 від 02.10.2025, UA500050/2025/000028/2 від 03.10.2025);

- не надано документи, пов`язані зі страхуванням вантажу (рішення про коригування митної вартості товарів UA500050/2025/000015/2 від 24.07.2025, UA500050/2025/000016/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000028/2 від 03.10.2025, UA500050/2025/000029/2 від 28.10.2025, UA500050/2025/000015/2 від 10.12.2025);

- не надано договору на перевезення вантажу (рішення про коригування митної вартості товарів UA500050/2025/000015/2 від 24.07.2025);

- коносаменти з вказаним отримувачем, пакувальні листи та митна декларація країни відправлення видані 01.07.2025, однак Рахунок-фактура (інвойс) № MAG 2025/1 датований 03.07.2025 (рішення про коригування митної вартості товарів UA500050/2025/000015/2 від 24.07.2025, UA500050/2025/000016/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000029/2 від 28.10.2025, UA500050/2025/000015/2 від 10.12.2025);

- не надано переклад документу за кодом 9610 №1777-1-653-7075 (митна декларація країни відправлення) українською мовою (рішення про коригування митної вартості товарів UA500050/2025/000019/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000018/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000017/2 від 28.07.2025);

- у митній декларації країни відправлення № 1777-1-653-2025 від 23.06.2025 задекларовано 2 товари загальною вагою брутто 5312,9 т. (кількість 5 300т.) вартістю 311400 доларів США (Invoice value), проте в наданих до митного оформлення документах Некласифікований комерційний документ № Інвойс відправника №ЕN 07-2025 від 01.07.2025 зазначено товару вагою 8300 т. нетто та вартістю 392400 доларів США, що викликає сумніви у достовірності наданих документів (рішення про коригування митної вартості товарів UA500050/2025/000016/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000029/2 від 28.10.2025).

Окремо у рішенні про коригування митної вартості товарів UA500050/2025/000015/2 від 10.12.2025 зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та невідповідності заявленим відомостям, а саме:

- відповідно до інвойсу від 03.07.2025 № MAG 2025 1 оплата за товар повинна бути здійснена протягом 90 днів від дати інвойсу, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару до митного оформлення не надавалися і тому у митного органу відсутні відомості щодо ціни, що сплачена за оцінюваний товар;

- на товаросупровідних документах (рахунок-фактура, коносамент) відсутні печатки (штампи) іноземних компетентних митних органів при проходженні кордону;

- у наданому прайс-листі від 17.03.2025 без номеру відсутній термін дії документа та не містяться комерційної пропозиції продукції виробника необмеженому колу зацікавлених покупців, він орієнтований безпосередньо на «CIF морські торговельні порти України», а отже він не може розглядатися для підтвердження заявленої митної вартості;

- зазначена у прайс-листі вартість товару не співпадає з вартістю товару, яка зазначена у зовнішньоекономічному договорі (контракт) купівлі-продажу товарів;

- у специфікації від 21.07.2025 № 3 до рахунка-фактури від 03.07.2025 № MAG 2025/1 зазначено 2000 тон товару, тоді як у копії митної декларації країни відправлення від 22.06.2025 № 1766-1-653-2025 наявні відомості щодо відправлення 3000 тон;

- у товаросупровідних документах B/L від 01.07.2025 № 1 зазначено, що фрахт сплачується по чартеру, але відсутня будь-яка інформація щодо його сплати, як відсутні у товаросупровідних документах і відомості щодо таких витрат та їх фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- не надані рахунок-фактура, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, а зазначений у коносаменті запис «Clean on board» не відповідає даним, які зазначені у комерційних умовах поставки вантажу, що унеможливлює здійснення перевірки оплати витрат на транспортування оцінюваних товарів до порту ввезення на митну територію України та відповідно перевірки правильності виконання та додержання умов поставки, що ставить під сумнів факт сплати за морське перевезення вантажу та ставить під сумнів автентичність наданих до митного оформлення документів;

- наданий висновок експерта не може бути використаний для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару через застосований експертом порівняльний методичний підхід унеможливлює надання адекватної інформації про вартість одиниці продукції, оскільки побудований на інформації документів митного оформлення та інформації Інтернет-сайтів heshameic goldsupplier.com, www.goldsupplier.com, marketplace.salt-trading.com, mrsalts.com, яка унеможливлює перевірку, ідентифікацію та співставлення компаній, сфери їх діяльності, умов укладення угод купівлі-продажу, умов оплати, цінових даних, розміщених на сайтах;

- додаткова угода від 01.12.2025 № 01/12 до зовнішньоекономічного договору від 01.07.2025 № MAG 2025/1 договір укладено не з виробником товару

- рахунком-фактурою від 03.07.2025 № MAG 2025/1 визначені умови оплати 90 діб від дати рахунку-фактури і на момент митного оформлення оплата за оцінюваний товар вже повинна бути здійснена, проте банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, на розгляд не надано, що унеможливлює здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару шляхом перевірки ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар;

- термін оплати згідно додаткової угоди від 01.12.2025 № 01/12, а саме протягом 360 днів від дати рахунку - з урахуванням наявності посередника у зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціні товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ, також може розглядатись як прихований лізинг, а декларування із таким значним відстроченням оплати (декілька років) також призводить до формування податкового кредиту, який не підтверджено оплатою;

- у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення у відповідній графі не зазначена інформація про відправника товарів та реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу відсутні будь-які відомості про документи які супроводжують товар, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів та інше;

- видаткова накладна від 16.10.2025 № 249/4 та податкова накладна від 16.10.2025 №4 не можуть бути розглянуті як документи, що підтверджують заявлену митну вартість, оскільки не стосуються оцінювальної партії товару.

Перевіряючи наведені мотиви відповідача, суд зазначає таке.

Щодо не надання сертифікат про походження товару слід зауважити, що стаття 53 Митного кодексу України, що містить вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, не визначає сертифікат про походження товару як документ, що подається декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Натомість частиною першою статті 42 Митного кодексу України визначено, що у разі переміщення товару через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару:

1) на товари, до яких залежно від їх країни походження застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

2) якщо митним органом встановлено, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України;

3) якщо для цілей визначення країни походження товару це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ж із частинами першою - третьою, п`ятою дев`ятою статті 41 Митного кодексу України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації, крім випадків, якщо обов`язкове подання оригіналу такого документа для цілей визначення країни походження товару передбачено законами України або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, що стосується товару.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Відповідно до частини першої статті 43 Митного кодексу України, перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Отже, сертифікат походження товару не є документом, який підтверджує митну вартість товару, не має ніякого відношення до складових митної вартості товару і ніяким чином не впливає на її розрахунок та перевірку.

До того ж, країна походження товару заявлена виробником у інвойсах та інших документах шляхом зазначення «Country of origin Egypt», що повністю відповідає приписам статті 41 Митного кодексу України та спростовує доводи відповідача в цій частині.

Щодо сумнівів відповідача у достовірності зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів від 01.07.2025 № MAG 2025/1, які обґрунтовані тим, що згідно з його пунктом 11.4 договір складено на 3 сторінках, а до митного оформлення подано договір на 5 сторінках, то суд зазначає, що згідно з поясненнями позивача, які надавались і митному органу, наведене є наслідком допущення у тексті договору технічної помилки.

Водночас, технічні помилки, описки у договорі або в будь-яких додаткових угодах, додатках до нього, не є підставою для невиконання контрагентом своїх зобов`язань за Договором чи вказують на його недійсність.

Крім того, наданий для митного оформлення договір від 01.07.2025 № MAG 2025/1 складається з 3 аркушів та, відповідно, 5 сторінок, що додатково свідчить на користь доводів позивача щодо технічної помилки при складанні тексту договору.

Стосовно сумнівів відповідача у достовірності зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів від 01.07.2025 № MAG 2025/1, які обґрунтовані тим, що його аркуші, окрім останнього, не містять печаток та підписів покупця та продавця, а перший аркуш не пронумеровано, то слід зазначити, що митним органом ані в оскаржених рішеннях, ані у відзиві не наведено, яким нормативним актом визначені як обов`язкові нумерація першого аркушу договору та проставлення на всіх його сторінках печаток та підписів контрагентів.

Наведене не може свідчити про наявність ознак підробки документа або про наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості чи про відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган також зазначив, що значно відрізняються підписи на документах відправника, а саме пакувальному листі № EN 07-2025 та в інвойсі відправника №EN 07-2025.

Водночас, у названих документах підписи відправника виробника товару AL Mokhtar візуально не відрізняються, а порівнювати їх з підписом продавця - MAKOSH AG у договорі (контракті) купівлі-продажу товарів від 01.07.2025 № MAG 2025/1 не має жодного сенсу, позаяк це різні юридичні особи і позивач має господарські відносини лише з одним із них, а саме MAKOSH AG.

Відповідач також вказав, що згідно із коносаментом оплата здійснюється згідно Charter Party, а отже коносамент наданий не у повному обсязі, у зв`язку з не наданням договору Charter Party як невід`ємної частини коносаменту.

Також відповідач послався на те, що позивачем не надано документи, пов`язані із страхуванням вантажу та договір на перевезення вантажу, а також рахунок-фактура, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг.

Між тим, судом встановлено та сторонами не спростовано, що поставка товару відбувалась на умовах CIF Одеса порт та він мав бути відвантажений продавцем або третіми особами причал ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» (65026, Україна, м. Одеса, Митна площа, 1) за узгодженими між сторонами умовами, що будуть оформлені в рахунку-фактурі.

Пунктами 1.1., 3.3 договору від 01.07.2025 №MAG2025/1 установлено, що товар поставляється на умовах CIF Одеса порт (Інкотермс 2010), такі самі умови поставки зазначені й у товаросупровідних документах (інвойсах).

Пунктом 2.2 розділу 2 договору від 01.07.2025 №MAG2025/1 визначено, що ціни, зазначені у комерційних пропозиціях, рахунку-фактурі інших документах, включають витрати на експортне маркування, пакування, включаючи вартість тари (мішки та Біг Беги/СлінгБеги) товару та доставку з заводу продавця або третьої особи до завантаження товару, а також у морський порт в країні покупця, як погоджено сторонами.

Згідно Інкотермс 2010 (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати), що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі-продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін термін CІF ( Cost Insurance and Freight в перекладі Вартість, страхування, фрахт означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, Проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.

Термін CIF зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом

У відповідності до визначених Правилами обов`язків продавця, у випадку поставки товару на умовах CIF, останній зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення звичайним судноплавним маршрутом морським (або, у відповідному випадку, внутрішнім водним) судном такого типу, що звичайно використовується для перевезення товарів з характеристиками, аналогічними визначеним у договорі купівлі-продажу.

Також продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Тобто, продавець зобов`язаний нести усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки до названого порту призначення.

Оскільки поставка товару відбувалась на умовах CIF Одеса порт, то витрати на транспортування, пакування та страхування товару вже включені до ціни товару, тому відсутність договору Charter Party не може вплинути на митну вартість товару.

Отже, доводи відповідача про неможливість перевірки митної вартості у зв`язку з тим, що позивачем не надано документи щодо страхування товару, а також договір на перевезення вантажу, рахунок-фактура, банківські та платіжні документи про оплату транспортно-експедиційних послуг та першу сторінку транспортного (перевізного) документу - коносамента від 01.07.2025 № 4, який повинен використовуватись із Charter Party (BILL OF LADING TO BE USED WITH CHARTER-PARTIES), а на другій сторінці вказаного коносаменту наявні відомості про те, що фрахт оплачується згідно з Charter Party від 18.06.2025, є безпідставними.

Щодо посилань митного органу на те, що позивачем не надано контракт від 06.05.2025 №001/25INT.UKE, на який наведено посилання у пакувальному листі (код документу 0861) від 01.07.2025 № EN 07-2025 та Інвойсі відправника від 01.07.2025 №EN 07-2025, слід зазначити, що згаданий контракт укладено між виробником товару AL Mokhtar та першим покупцем MAKOSH AG, позивач не є його стороною, а відтак зазначений документ не впливає на митну вартість увезеного позивачем товару.

Стосовно доводу митного органу про те, що відсутня інформація щодо виробника товару у поданих документах, то слід звернути увагу на те, що така інформація зазначена позивачем у митних деклараціях та наявна у документах відправника.

Зауваження митного органу про те, що коносамент № 1, Пакувальний лист № EN 07-2025 та митні декларації країни відправлення №1766-1-653-2025, №1777-1-653-2025 видані 01.07.2025, а Рахунок-фактура (інвойс) № МАG 2025/1 датований 03.07.2025, є безпідставними, так як згадані коносаменти і пакувальні листи складені у правовідносинах між виробником / відправником AL Mokhtar (продавець) та МАKOSH AG (покупець), у той час як Рахунок-фактура (інвойс) № МАG 2025/1 від 03.07.2025 складений на постачання того ж товару, але вже від МАKOSH AG як продавця до позивача як покупця.

Тому виявлена митним органом різниця в датах документів не є розбіжністю, яка впливає чи може вплинути на митну вартість товарів, як не є і ознакою підробки таких документів.

Щодо посилань відповідача на те, що у митній декларації країни відправлення № 1777-1-653-2025 від 23.06.2025 задекларовано 2 товари загальною вагою брутто 5312,9 т. (кількість 5300 т.) вартістю 311400 доларів США, однак в Інвойсі відправника №ЕN 07-2025 від 01.07.2025 зазначено товару вагою 8300 т. нетто та вартістю 392400 доларів США, що викликає сумніви у достовірності наданих документів, то слід зазначити, що за згаданим інвойсом складені дві митні декларації: №1777-1-653-2025 (харчова та технічна сіль в мішках), в якій зазначено кількість товару 5300 тон та вартість 311400 доларів США та № 1766-1-653-2025 (технічна сіль насипом), в якій зазначено кількість товару 3000 тон та вартість 81000 доларів США. Разом кількість товару та його вартість відповідає відомостям, наведеним в інвойсі, а отже розбіжності відсутні.

Зауваження відповідача про те, що у специфікації від 21.07.2025 № 3 до рахунка-фактури від 03.07.2025 № MAG 2025/1 зазначено 2000 тон товару, тоді як у копії митної декларації країни відправлення від 22.06.2025 № 1766-1-653-2025 наявні відомості щодо відправлення 3000 тон є помилковими, оскільки товар у кількості 1000 тон за рахунком-фактурою від 03.07.2025 № MAG 2025/1 був поданий до митного оформлення за митною декларацією №25UA500050005820U4 від 27.07.2025, а отже і в цьому випадку відсутні розбіжності у поданих документах.

Щодо доводів митного органу про не надання декларантом перекладу митної декларації країни відправлення, то суд зазначає, що відповідно до положень статті 254 Митного кодексу України, митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Однак, митна декларація країни постачальника, в силу статті 53 Митного кодексу України, є не обов`язковим документом для здійснення розмитнення товарів, така декларація використовується митними органами виключно як додаткова довідкова інформація.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі №520/10709/188 зазначив, що митний орган відповідно до статті 254 Митного кодексу України вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Відтак, вимога митного органу про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Також є помилковим віднесення митним органом до підстав для коригування митної вартості тієї обставини, що у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення у відповідній графі не зазначена інформація про відправника товарів та реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу відсутні будь-які відомості про документи які супроводжують товар, оскільки митна декларація країни відправлення за змістом частини 2 статті 53 Митного кодексу України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів, проте згідно пункту 7 частини 3 статті 53 цього ж кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається декларантом за наявності для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Щодо посилання митного органу на те, що на товаросупровідних документах (рахунок-фактура, коносамент) відсутні печатки (штампи) іноземних компетентних митних органів при проходженні кордону, то суд зазначає, що відсутність відміток на експортній митній декларації або неповнота інформації в ній сама по собі не може бути підставою для висновку про недостовірність заявленої митної вартості. Відповідач не встановив і не довів як перед декларантом, так і перед судом, того, яким саме чином відсутність відповідних відміток вплинули на достовірність заявленої вартості товару.

Також не підтверджені жодним доказом та взагалі не обґрунтовані й висновки відповідача в оскаржуваних рішеннях про те, що термін оплати згідно додаткової угоди від 01.12.2025 № 01/12, а саме протягом 360 днів від дати рахунку - з урахуванням наявності посередника у зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціні товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ, також може розглядатись як прихований лізинг, а декларування із таким значним відстроченням оплати (декілька років) також призводить до формування податкового кредиту, який не підтверджено оплатою.

Посилання відповідача на ненадання банківських платіжних документів щодо оплати товару як на підставу для висновку про відсутність відомостей щодо ціни, що сплачена за оцінюваний товар та унеможливлення тим самим здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару шляхом перевірки ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, є помилковими.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17 та від 26 листопада 2020 року у справі № 540/2455/19, навіть відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 Митного кодексу України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2020 у справі № 1.380.2019.001438 та у постанові від 05.08.2021 у справі № 1.380.2019.003193.

Також відповідач посилався на те, що:

- зазначена у прайс-листі вартість товару не співпадає з вартістю товару, яка зазначена у зовнішньоекономічному договорі (контракт) купівлі-продажу товарів.

З цього приводу слід відмітити, що до митного оформлення були надані прайс-листи без номерів від 17.03.2025 та від 20.05.2025, які видані компаніями AL Mokhtar та МАKOSH AG відповідно. Остання є продавцем за зовнішньоекономічним договором від 01.07.2025 №MAG2025/1, укладеного із позивачем. При цьому відображена у виданому МАKOSH AG прайс-листі від 20.05.2025 вартість товарів відповідає тій вартості, що визначена у інвойсах, складних саме МАKOSH AG. Доречно звернути увагу й на те, що вартість товарів, зазначена у виданих AL Mokhtar прайс-листі від 17.03.2025 та інвойсі є меншою, ніж вартість, за якою товар було продано позивачу компанією МАKOSH AG.

Згадана різниця у вартості та неспівпадіння із указаною у договором від 01.07.2025 №MAG2025/1 вартістю товарів цілком зрозуміло пояснюється тим, що прайс-лист від 17.03.2025 виданий виробником товару компанією AL Mokhtar, з якою у позивача відсутні взаємовідносини і безпосередньо у неї він товар не купував. Натомість договір від 01.07.2025 №MAG2025/1 укладений позивачем із компанією МАKOSH AG, яка є безпосереднім продавцем і виданий нею прайс-лист від 20.05.2025 не містить суперечливих відомостей щодо ціни товару порівняно із договором від 01.07.2025 №MAG2025/1.

При цьому суд враховує таке.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 у справі №826/2277/16 зазначив, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Разом з тим прайс-лист не є тим обов`язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Обов`язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не передбачено. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного суду від 08.07.2019 у справі №804/6217/15 та від 25.06.2020 у справі №П/811/687/16.

Щодо покликань відповідача на те, що наданий висновок експерта через застосований експертом порівняльний методичний підхід унеможливлює надання адекватної інформації про вартість одиниці продукції, оскільки побудований на інформації документів митного оформлення та інформації Інтернет-сайтів heshameic goldsupplier.com, www.goldsupplier.com, marketplace.salt-trading.com, mrsalts.com, яка унеможливлює перевірку, ідентифікацію та співставлення компаній, сфери їх діяльності, умов укладення угод купівлі-продажу, умов оплати, цінових даних, розміщених на сайтах, то суд з цього приводу зазначає, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодекс України. Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер і зазначена в ньому інформація не може слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача як необґрунтовані.

Щодо посилань митного органу у рішеннях на те, що заявлена декларантом митна вартість товарів за рівнем нижча, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, то суд з цього приводу наголошує на тому, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16 липня 2020 року у справі № 815/6833/17, від 21 травня 2026 року у справі №380/6011/23 та багатьох інших, наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнені у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02 липня 2020 року у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі №826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Також за сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19), навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

З урахуванням викладеного суд уважає, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що подані документи мають розбіжності і декларантом надані не всі документи, - є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи та пояснення, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Крім того, як вже зазначалось, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України, митний орган за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті.

При цьому, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

Суд зазначає, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отже, з системного аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

В цьому аспекті суд зазначає, що у спірних рішеннях взагалі не наведено належних обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості. Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за другорядним (резервним) методом, не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, що є порушенням вимог Митного кодексу України.

Верховним Судом у постановах від 21.12.2018 (справа №815/1670/17), від 19.09.2022 (справа № 1.380.2019.004890), від 19.03.2025 (справа № 1.380.2019.001584) від 15.02.2024 (справа № 640/29559/20) викладено правову позицію про те, що відсутність у спірних рішеннях обґрунтування розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною та вичерпною підставою для їх скасування.

Належних аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених декларантом розрахунків митної вартості товару за ціною договору, відповідачем у рішенні про коригування митної вартості ввезених товарів не наведено.

На підставі викладеного, суд вважає що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані підстави для коригування митної вартості товарів, поданих позивачем для митного оформлення, оскільки відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару. Митний орган у рішеннях про коригування митної вартості не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі та які складові вплинули на формування саме такої вартості, що є порушенням приписів Митного кодексу України та є безумовною підставою для їх скасування.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованими і тому протиправними, а відтак позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статей 139, 143 КАС України та з урахуванням понесених позивачем витрат із сплати судового збору в сумі 3 328,00 грн згідно із платіжним документом №337 від 21.01.2026.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕО ЛОГІСТИКА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №№ UA500050/2025/000015/2 від 24.07.2025, UA500050/2025/000019/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000018/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000016/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000017/2 від 28.07.2025, UA500050/2025/000027/2 від 02.10.2025, UA500050/2025/000028/2 від 03.10.2025, UA500050/2025/000029/2 від 28.10.2025, UA500050/2025/000015/2 від 10.12.2025.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Одеською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA500050/2025/000166 від 24.07.2026, UA500050/2025/000172 від 28.07.2026, UA500050/2025/000171 від 28.07.2026, UA500050/2025/000169 від 28.07.2026, UA500050/2025/000176 від 28.07.2026, UA500050/2025/000267 від 02.10.2025, UA500050/2025/000268 від 03.10.2026, UA 500050/2025/00293 від 28.10.2025, UA500050/2025/000328 від 10.12.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (65078, Одеська обл., місто Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, будинок 21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕО ЛОГІСТИКА» (35031, м. Одеса, вул. Павлодарська, буд. 32, код ЄДРПОУ 45493333) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 24.07.2026.

Суддя А.С. Пекний

Часті запитання

Який тип судового документу № 138473374 ?

Документ № 138473374 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 138473374 ?

Дата ухвалення - 24.07.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 138473374 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 138473374 ?

В Одеський окружний адміністративний суд

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 138473374, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 138473374, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 24.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 138473374 відноситься до справи № 420/2799/26

Це рішення відноситься до справи № 420/2799/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 138473372

Наступний документ : 138473376

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Рішення № 138473374, 24.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Який тип судового документу № 138473374 ?

Яка дата ухвалення судового документу № 138473374 ?

Яка форма судочинства по судовому документу № 138473374 ?

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

В якому cуді було засідання по документу № 138473374 ?

У чому перевага платних тарифів?

Інформація про судове рішення № 138473374, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 138473374 відноситься до справи № 420/2799/26