Рішення № 138473372, 23.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12333/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Афонін Дмитро Вікторович, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні з 01.07.2025 перерахунку та виплати пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО118184 від 26.01.2026, станом на 18.06.2025 року, з урахуванням проведених виплат.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.07.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО118184 від 26.01.2026, станом на 18.06.2025, з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 по справі №420/38796/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 направив до відповідача оновлену довідку про розмір грошового забезпечення №ЮО118184 від 26.01.2026, станом на 18.06.2025 для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.07.2025. 09.02.2026 до відповідача було направлено звернення у формі адвокатського запиту щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.07.2025, відповідно до вказаної довідки. Проте, відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії на підставі зазначеної довідки з причини відсутності підстав для проведення перерахунку пенсії.

Вказані дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки є протиправними та такими, що порушують права позивача, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 04.05.2026 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18.05.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що довідка надана Головному управлінню з порушенням вимог Порядку, тому відсутні законні підстави для здійснення перерахунку та виплату пенсії за повторно наданою довідкою про розмір грошового забезпечення.

До Головного управління від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла оновлена довідка №ЮО118184 від 26.01.2026 про розмір грошового забезпечення позивача.

Рішенням Окружного адміністративно суду міста Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 проте, після скасування вказаних пунктів Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку не приймалося, таким чином положення Порядку не були дотримані.

Довідка №ЮО118184 від 26.01.2026 надана Головному управлінню з порушенням вимог Порядку, тому відсутні законні підстави для здійснення перерахунку пенсії за повторно наданою довідкою про розмір грошового забезпечення.

Також відповідач вказує на порушення позивачем строків звернення до суду, оскільки з позовом той звернувся у 2026 році, а позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії починаючи з 01.07.2025

Як результат, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

08.05.2026 представник позивача подав заяву про встановлення судового контролю, у якій просить зобов`язати ГУПФУ в Одеській області подати звіт про виконання рішення суду протягом десяти днів з дня набрання законної сили рішенням суду, який має містити такі відомості, як дату проведення перерахунку пенсії позивача та розрахунок пенсії на перше число календарного місяця після проведення перерахунку.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Одеській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 у справі № 420/38796/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено та надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення від № №ЮО118184 від 26.01.2026 з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на 18.06.2025.

Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, у якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО118184 від 26.01.2026, виданої станом на 18.06.2025.

Відповідач у відповідь на заяву щодо перерахунку пенсії листом від 20.02.2026 № 1500-0203-8/26166 повідомив про неможливість здійснення перерахунку пенсії позивача з огляду на те, що повідомлень про підстави для проведення перерахунку пенсій до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не надходило, тому для проведення перерахунку пенсії з 18.06.2025 підстав немає.

Не погоджуючись із тим, що йому відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон України №2262-ХІІ).

Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону України № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з ч.1, 2, 4 ст. 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова КМУ №704).

Постановою КМУ № 704 затверджено, зокрема тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови КМУ № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно з п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.

Так, до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови КМУ № 704 викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Також суд встановив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18, яка набрала законної сили 29.01.2020 року, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, з 29.01.2020 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, пункт 6 постанови КМ України № 103 втратив чинність та була відновлена дія п. 4 постанови КМ України № 704 у первинній редакції.

Водночас, пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774), який набрав чинності 01.01.2017, визначено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Тому, п.4 постанови № 704 з 29.01.2020 має застосовуватись у наступній редакції: «Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.».

У зв`язку з відновленням попередньої редакції п. 4 постанови КМУ № 704 у уповноважених органів на видачу довідок про розмір грошового забезпечення виник обов`язок у наданні таких довідок, у свою чергу, у пенсіонерів виникло право на отримання таких довідок.

Так, Верховний Суд у постанові по справі № 440/6017/21 від 02 серпня 2022 року дійшов висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Таким чином, з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 пункт 6 постанови КМ України № 103 втратив чинність та була відновлена дія п. 4 постанови КМ України № 704 у первинній редакції.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023, скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою № 103, та пунктом 2 постанови абзац перший викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Таким чином, з 20.05.2023 (дата набрання чинності Постановою № 481) базова величина, з якої обраховується розміри посадових окладів, окладів (спеціальним) званням військовослужбовців є сталою та становить 1762,00 грн.

Водночас рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі № 320/29450/24, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі № 320/29450/24, залишено без змін.

Лише 16 липня 2026 року постановою Верховного Суду у справі № 320/29450/24 були скасовані вищевказані судові рішення та постановлено нове рішення про відмову у позові.

Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі № 320/29450/24 набрало законної сили 18.06.2025 та було чинним до 16.07.2026, а відтак п. 2 постанови КМУ № 481 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин з 18.06.2025 по 16.07.2026.

Таким чином, суд доходить висновку, що наявні правові підстави для проведення перерахунку пенсії на підставі довідки, яка видана за нормами, чинними на час її видання.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про те, що відповідачем неправомірно не здійснено перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО118184 від 26.01.2026.

Таким чином, суд дійшов до висновку про протиправну бездіяльність, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.07.2025 на підставі вказаної довідки.

Отже, право позивача порушено бездіяльністю відповідача щодо нездійснення перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО118184 від 26.01.2026, адже отримавши таку довідку відповідач мав провести перерахунок та виплату пенсії позивача або відмовити в цьому.

Оскільки судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі оновленої довідки, наслідком встановлення такої бездіяльності є зобов`язання ГУПФУ в Одеській області перерахувати пенсію позивача на підставі цієї довідки.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, проте у спосіб, відмінний від того, про який просив позивач, оскільки відповідач не вчиняв дію щодо відмови у перерахунку пенсії, а допустив бездіяльність, не вчинивши жодної з дій, передбачених Законом №2262-ХІІ, Порядком №45 та Порядком №3-1 та не прийнявши рішення про перерахунок пенсії або відмову в такому перерахунку.

Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду не заслуговують на увагу, оскільки відповідач помилково ототожнює момент, коли у позивача виникло право на перерахунок пенсії з моментом, коли таке його право було порушено та виникли підстави для звернення до суду.

Так, отримання позивачем довідки було зумовлене невиконанням як відповідачем, так і відповідальним за складання й видачу довідок органом, покладеного на них обов`язку щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії, у зв`язку з чим позивач був вимушений вчиняти додаткові дії, спрямовані на підтвердження складових грошового забезпечення у належному розмірі та захист свого порушеного права.

За змістом частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв`язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком.

Зазначена норма є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 КАС України, та спрямована на забезпечення ефективного захисту права особи на належне пенсійне забезпечення у випадках, коли держава або її органи не виконали покладений на них обов`язок щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії у зв`язку зі зростанням розміру прожиткового мінімуму.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, у якій зазначено, що перерахунок пенсії, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або органів, уповноважених видавати довідки про розмір грошового забезпечення, здійснюється без обмеження строком, а застосування процесуальних строків звернення до суду у таких спорах є неприйнятним.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

Щодо заяви представника позивача про встановлення судового контролю суд зазначає таке.

У згаданій заяві представник позивача з посиланням на частину п`яту статті 382 КАС України просить у разі задоволення позову зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати звіт про виконання рішення суду протягом десяти днів з дня набрання законної сили рішенням суду, який має містити такі відомості, як дату проведення перерахунку пенсії позивача та розрахунок пенсії на перше число календарного місяця після проведення перерахунку.

Згідно із частинами першою, п`ятою та шостою статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.

Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.

Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.

Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Наведені положення КАС України мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення.

Підставою для зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є обставини, які ставлять під сумнів виконання цим суб`єктом судового рішення.

У такому разі йдеться не про будь-якого суб`єкта владних повноважень і не про будь-який обов`язок, який може виникнути у зв`язку з набранням судовим рішенням законної сили, а саме про виконання відповідачем в адміністративній справі обов`язку (обов`язків), який (які) покладено на нього судовим рішенням.

Водночас зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком, на чому наголошено у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 823/1265/16.

Така процесуальна дія в контексті вказаних вище норм, є диспозитивним правом суду, яке суд може використовувати залежно від наявності об`єктивних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами.

На час ухвалення цього рішення відсутні належні та достатні докази того, що відповідач не виконає рішення суду.

Також суд враховує, що представник позивача просить зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду з конкретними відомостями, якими є дата проведення перерахунку пенсії позивача та розрахунок пенсії на перше число календарного місяця після проведення перерахунку.

У той же час, перелік відомостей, які повинен містити звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення, визначений частиною другою статті 382-2 КАС України і в ньому відсутні вимоги щодо зазначення виключно дати проведення перерахунку пенсії позивача та розрахунку пенсії на перше число календарного місяця після проведення перерахунку.

Тобто, представник позивача просить зобов`язати відповідача подати звіт, який за формою та змістом буде суперечити приписам частини другою статті 382-2 КАС України.

Підсумовуючи викладене, суд наразі не вбачає підстав для встановлення судового контролю.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО118184 від 26.01.2026, виданої станом на 18.06.2025, з урахуванням проведених виплат.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО118184 від 26.01.2026, виданої станом на 18.06.2025, з урахуванням проведених виплат.

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний