Рішення № 138472942, 09.07.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1312/26

Провадження № 2/206/1463/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року у залі суду в м. Дніпрі Самарський районний суду міста Дніпра у складі:

головуючого судді Сухорукова А.О.,

секретаря судового засідання Дуб В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа: Хорольська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

за участю представника позивача Саленко Я.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду міста Дніпра від позивача надійшов вищезазначений позов про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, в якому позивач просить суд:

- визначити Позивачу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для прийняття спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , терміном 3 (три) місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.

І. Стислий виклад позиції позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що доводиться копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 , виданого Торецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 13 грудня 2021 року, актовий запис № 1263. Останнім місцем проживання (реєстрації) ОСОБА_2 було: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все належне їй за життя майно, а саме: квартира АДРЕСА_2 , яка становить 1/2 ч. житлового будинку з усіма надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене доводиться копією технічого паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Позивач, ОСОБА_1 , є дочкою ОСОБА_2 . Зазначене доводиться копією Свідоцтва про народження Позивача Серія НОМЕР_3 від 16 березня 1963 року. Не дивлячись на те, що Позивач та ОСОБА_2 підтримували досить тісні зв`язки, ОСОБА_1 не була проінформована про наявність заповіту. Дізналася про нього лише в січні 2026 року за таких обставин: у зв`язку з активними бойовими діями на території Донецької області Позивач була вимушена залишити місце свого постійного проживання у місті Залізне Донецької області та евакуюватися до більш безпечного регіону України, а саме с. Новоаврамівка, Лубенського району, Полтавської області. Під час евакуації ОСОБА_1 вивозила як власні особисті речі, так і речі та документи, що належали її матері, у зв`язку з чим зазначені речі були перевезені без можливості їх належного перегляду та впорядкування. У січні 2026 року, під час перегляду та впорядкування речей і документів, які були вивезені під час евакуації із зони бойових дій, Позивач виявила заповіт, складений ОСОБА_2 та посвідчений 03 березня 1997 року Охріменко В.А., завідуючою Дзерджинської державної нотаріальної контори. Згідно цього заповіту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належну їй квартиру АДРЕСА_3 , з усіма надвірними побудовами, заповідала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, відповідно до ст.1223 ЦК України Позивач, ОСОБА_1 , є спадкоємцем за заповітом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Дізнавшись про заповіт Позивач відразу ж звернулася до нотаріуса Хорольської державної нотаріальної контори для оформлення спадкових прав на нерухомість. Але у оформленні спадщини в нотаріальному порядку їй було відмовлено. Так, з листа державного нотаріуса Хорольської державної нотаріальної контори Решти С.М. від 27 лютого 2026 року за № 52/01-16 слідує, що спадкоємцем ОСОБА_1 пропущений строк, встановлений діючим законодавством для подачі заяви про прийняття спадщини, тому для визначення додаткового строку для прийняття спадщини Позивачу рекомендовано звернутися до суду.

Позивач, ОСОБА_1 , вважає, що пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин: не була обізнана про існування заповіту. Так, ОСОБА_1 хоч і була близькою родичкою ОСОБА_2 , але на момент складання заповіту (03 березня 1997 року) і до дня смерті ОСОБА_2 не повідомляла Позивачку про наявність заповіту.

Таким чином, вважаємо, що Позивач пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважної причини, що є підставою для визначення Позивачу додаткового строку для звернення до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини (а.с. 2-5).

Представник позивача у судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, згідно поданого клопотання від 07.07.2026 року просив проводити судове засідання за відсутності представника (а.с. 41).

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 27 квітня 2026 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 23).

29.04.2026 від представника позивача адвоката Саленка Ярослава Юрійовича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 25).

06.05.2026 від представника відповідача на електронну пошту суду надійшло клопотання про проведення судового засідання 12.05.2026 року без участі представника відповідача (а.с. 29).

Ухвалою суду від 12 травня 2026 закрито підготовче провадженя та призначео цивільну справу до судового розгляду (а.с. 35).

21.05.2026 від представника позивача адвоката Саленка Ярослава Юрійовича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 38).

07.07.2026 від представника відповідача на електронну пошту суду надійшло клопотання про проведення судового засідання 09.07.2026 року без участі представника відповідача (а.с. 41).

Під час розгляду справи судом заслухано пояснення представника позивача, досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

09.07.2026 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних відносин.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 16 березня 1963 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 15 лютого 1987 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 15 лютого 1987 року уклали шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_6 » (а.с. 13).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок від 02 липня 1996 року, ОСОБА_2 є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_4 (а.с. 15-18).

Відповідно до заповіту від 03 березня 1997 року засвідченого завідуючою Дзержинської державної нотаріальної контори Охріменко В.А., ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіла з належного їй майна квартиру АДРЕСА_3 , з усіма надвірними побудовами, її дочці ОСОБА_1 (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13 грудня 2021 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14).

Як вбачається з довідки від 26.05.2022 №1626-7001230970 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 19).

Відповідно до повідомлення Хорольської державної нотаріальної контори Сумського міжрегіонального Управління міністерства Юстиції України від 27.02.2026 №52/01-16, спадкова справа до майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 не заводилася. ОСОБА_1 , у строк визначений ЦК України, заяву про прийняття спадщини не подавала і постійно на час відкриття спадщини за однією адресою зі спадкодавцем не проживала (а.с. 11).

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7від 30.05.2008року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, повинен подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини і лише особисто.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно з ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Таким чином, з урахуванням положень ч. 2 ст. 1220 ЦК України, строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 закінчився 12.07.2021.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 04.11.2015 розглянув справу № 6-1486цс15, предметом якої був спір про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, зробив правовий висновок про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Така ж правова позицію викладена і в постанові Верховного Суду України справа № 6-1320цс17 від 23.08.2017.

Отже, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові Верховного Суду по справі № 565/1145/17 від 26.06.2019 визначено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивач був необізнаний про наявність заповіту складеного на його ім`я, що у відповідність до ст. 1272 ЦК України, є поважною причиною, і зазначені обставини не можуть бути встановлені у інший спосіб, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою, обставини, викладені в ній, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, в зв`язку з чим вона підлягає задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст. ст. 133, 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 3-13, 141, 235, 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа: Хорольська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити Позивачу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для прийняття спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , терміном 3 (три) місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання)без повідомлення(виклику)учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 липня 2026 року.

Суддя А.О. Сухоруков