Ухвала суду № 138472855, 24.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

24 липня 2026 року м. Львівсправа № 380/20628/25

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача від 20 липня 2026 року про закриття провадження у справі № 380/20628/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Міністерства розвитку громад та територій України (відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства розвитку громад та територій України щодо виплати щорічного грошового забезпечення за 2023-2024 роки ОСОБА_1 як члену сім`ї ОСОБА_2 , що позбавлений особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України;

- зобов`язати Міністерство розвитку громад та територій України виплатити щорічне грошове забезпечення за 2023-2024 роки ОСОБА_1 як члену сім`ї ОСОБА_3 , що позбавлений особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки позивачка, як матір військовополоненого сина-військовослужбовця ОСОБА_2 , має право на отримання щорічної державної грошової допомоги, як члену сім`ї особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, за 2023-2024 роки.

Ухвалою судді від 20 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

21 липня 2026 року від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява від 20 липня 2026 року про закриття провадження у справі, яка мотивована тим, що відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 25 грудня 2025 року № 186/ДСК «Про здійснення виплати щорічної державної грошової допомоги особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, або членам їх сімей під час перебування таких осіб в місцях несвободи» на рахунок в АТ КБ «Приватбанк» здійснено виплату щорічної державної грошової допомоги ОСОБА_1 , як члену сім`ї ОСОБА_2 , за 2023-2025 роки в сумі 300000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28 грудня 2025 року № 1089 та витягом з відомості розподілу витрат щодо ОСОБА_1 . Отже, на час подання цієї заяви наявна, на думку позивачки, бездіяльність усунута відповідачем, а право, що позивачка вважала порушеним, відновлено у спосіб виплати в повному обсязі щорічного грошового забезпечення за 2023 - 2024 роки ОСОБА_1 , як члену сім`ї ОСОБА_2 , що позбавлений особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

З огляду на вказане просить суд закрити провадження у розглядуваній справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

Вирішуючи заяву представника відповідача про закриття провадження у справі, суд ураховує таке.

Насамперед суд відзначає, що охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

Водночас, ініціюючи позов, особа на власний розсуд визначає, чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Одночасно з цим задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність дійсно протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Тобто, у разі виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень, суд закриває провадження у справі, якщо відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Суд відзначає, що предметом оскарження у цій справі є бездіяльність відповідача щодо виплати щорічного грошового забезпечення за 2023-2024 роки ОСОБА_1 як члену сім`ї ОСОБА_2 , що позбавлений особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Водночас суд встановив, що відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 25 грудня 2025 року № 186/ДСК «Про здійснення виплати щорічної державної грошової допомоги особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, або членам їх сімей під час перебування таких осіб в місцях несвободи» ОСОБА_1 як члену сім`ї ОСОБА_2 , що позбавлений особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, на рахунок в АТ КБ «Приватбанк» здійснено виплату щорічної державної грошової допомоги за 2023-2025 роки в сумі 300000,00 грн, що підтверджується долученими до заяви про закриття провадження у справі платіжним дорученням від 28 грудня 2025 року № 1089 та витягом з відомості розподілу витрат щодо ОСОБА_1 .

Зважаючи на вказане, беручи до уваги предмет цього позову, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, самостійно здійснивши виплату позивачці спірної щорічної державної грошової допомоги, як члену сім`ї особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, виправив оскаржувані порушення в повному обсязі.

Отже, у межах спірних правовідносин відповідач, як суб`єкт владних повноважень, відновив законні права та інтереси позивачки.

Жодних належних доказів у розумінні статті 72 КАС України на підтвердження продовження порушення прав позивачки у спірних правовідносинах (в контексті визначених позивачкою підстав позову та способу захисту) після усунення відповідачем порушення, суд не знаходить.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме собою суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційно втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII).

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника відповідача від 20 липня 2026 року та закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

Частиною другою статті 238 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

За подання цього позову до суду позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією ID: 8301-6325-4540-4260 від 07 жовтня 2025 року. З огляду на наведене судовий збір, сплачений позивачкою, належить їй повернути.

Докази понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача від 20 липня 2026 року про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у справі № 380/20628/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства розвитку громад та територій України (вул. Велика Житомирська, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37472062) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії закрити.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн, сплачений відповідно до квитанції ID: 8301-6325-4540-4260 від 07 жовтня 2025 року.

Роз`яснити позивачці, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як тій, щодо якої постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, не допускається.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено 24 липня 2026 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна