Рішення № 138472594, 23.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 рокусправа № 380/4255/26Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася з позовом до Міністерства оборони України (місцезнаходження: пр-т Повітряних Сил, 6, м.Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 14 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №93/в від 25.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 3 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як члену сім`ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби на території населеного пункту міста Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області від захворювання;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому частиною 3 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як члену сім`ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби на території населеного пункту м. Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області від захворювання.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території населеного пункту місто Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області помер від набряку легенів, атеросклеротичної хвороби серця військовослужбовець Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 , смерть якого пов`язана з проходженням військової служби.

ОСОБА_1 , яка є матір`ю померлого військовослужбовця, вважає, що має право на виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю її сина, у розмірі 15 000 000 грн.

Однак, відповідач відмовив у такій виплаті, посилаючись на те, що при судово-токсикологічному дослідженні Дніпропетровського обласного бюро крові трупа ОСОБА_2 , виявлений етиловий спирт у концентрації 3,93%.

Позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив їм у призначенні та виплаті одноразової допомоги у зв`язку зі смертю її сина, оскільки сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги членам його сім`ї. Вважає, що у такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю), який у спірному випадку відсутній.

Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, надав суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень зазначає, що згідно з пунктами «а» і «б» частини першої статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення або вчинення ним дій у стані алкогольного наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Водночас, згідно з витягом з протоколу засідання ВЛК Центральної ВЛК ЗС України від 09.05.2024 № 3580 захворювання солдата ОСОБА_2 «Атеросклеротична хвороба серця. Набряк легенів», що стало причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 … захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. Відповідно до листа Донецького обласного бюро СМЕ від 26.04.2024 № 121 слідує, що згідно отриманих під час судово-токсикологічного дослідження крові трупу ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,93%о.

Таким чином, вважає, що вказані докази свідчать про вчинення солдатом ОСОБА_2 адміністративного правопорушення (стаття 172-20 КУпАП) в тій мірі, яка надає можливість зробити висновок про обґрунтованість відмови виплати спірної допомоги. Водночас, відповідно до положень пункту 9 частини 1 статті 247 КУпАП, в разі смерті особи провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Зазначає, що норми статті 16-4 Закону № 2011-XII є логічним та змістовним продовженням пункту 2 статті 3 Закону № 2011-XII, які не вимагають для відмови у виплаті спірної допомоги наявність обвинувального вироку суду або постанови про притягнення до адміністративної відповідальності загиблого військовослужбовця, як обов`язкову складову у відмові виплатити таку допомогу.

З огляду на зазначене, вважає, що комісія дійшла правомірного висновку про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги.

Окрім цього, наголошує про відсутність підстав для виплати позивачу ОГД відповідно до постанови КМ України від 28.02.2022 № 168 у розмірі 15 000 000 грн, оскільки відсутні будь-які відомості про отримання ОСОБА_2 за період проходження служби поранень (контузії, травми, каліцтва), від яких могла настати його смерть.

Відтак, просить відмовити в задоволенні позову.

Від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, у яких підтримано позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

ОСОБА_2 проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді водія протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової НОМЕР_2 з 24.02.2022.

28.01.2024 солдат ОСОБА_2 вибув в район введення бойових дій з метою виконання бойових завдань на підставі бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 від 25.01.2024 №1664/1/897/дск.

З 29.01.2024 солдат ОСОБА_2 включений до складу ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в оперативне підпорядкування командира НОМЕР_4 омбр у складі ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що підтверджується витягами із наказів командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №29 від 28.01.2024, №30 від 29.01.2024.

В період з 04.06.2023 по 13.10.2023, з 29.01.2024 по 02.02.2024 ОСОБА_2 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Часів Яр, Донецької області, що підтверджується довідками про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №32/3228 від 12.12.2023 та №99/698 від 21.03.2024.

ІНФОРМАЦІЯ_1 солдат ОСОБА_2 помер на території населеного пункту місто Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області від набряку легенів, атеросклеротичної хвороби серця, перебуваючи у Військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_5 та лікарським свідоцтвом про смерть №42, виданим 02.02.2024 Донецьким обласним управлінням охорони здоров`я КЗОЗ «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи».

Згідно з актом проведення розслідування нещасного випадку смерті солдата ОСОБА_2 у ході розслідування не встановлено обставин які свідчать про смерть солдата ОСОБА_2 внаслідок:

- вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення,

- перебування у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю.

Вини посадових осіб Військової частини НОМЕР_2 в настанні смерті солдата ОСОБА_2 , не встановлено.

Відповідно до фактичних обставин справи комісією встановлено, що смерть солдата ОСОБА_2 наступила в наслідок захворювання під час проходженням військової служби.

З 02.02.2024 солдата ОСОБА_2 у зв`язку з смертю виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення. Смерть солдата ОСОБА_2 визнана такою, що не пов`язана із захистом Батьківщини, що підтверджується витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №58 від 26.02.2024.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 42 від 02.02.2024 причиною смерті ОСОБА_2 є: а) набряк легенів; б) атеросклеротична хвороба серця (I 25.1).

У графі інші суттєві стани (конкуруючі, поєднані, фонові, підкреслити), які сприяли смерті, але не пов`язані із захворюванням чи його ускладненням, яке безпосередньо є причиною смерті відомості відсутні.

З листа Донецького обласного бюро СМЕ від 26.04.2024 № 121 слідує, що під час судово-токсикологічного дослідження крові трупу ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,93 %о.

Згідно з витягом з протоколу засідання ВЛК Центральної ВЛК ЗС України від 09.05.2024 № 3580 захворювання солдата ОСОБА_2 «Атеросклеротична хвороба серця. Набряк легенів», що стало причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 … та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

ОСОБА_1 є матір`ю померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження № НОМЕР_6 від 06.12.1984.

У зв`язку зі смертю сина, позивач звернулася зі заявою про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» до комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

За результатами розгляду заяв про призначення позивачам одноразової грошової допомоги, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, рішенням, оформленим пунктом 14 протоколу засідання від 25.09.2025 №93/в, відмовила у виплаті одноразової грошової допомоги.

Підставою для відмови вказано, що:

«Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 за №58 від 26.02.2024 та згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії №3580 від 09.05.2024 захворювання солдата ОСОБА_3 : «Атеросклеротична хвороба серця. Набряк легенів», ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

При судово-токсикологічному дослідженні Дніпропетровського обласного бюро крові трупа ОСОБА_3 , виявлений етиловий спирт у концентрації 3,93%.

Статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є адміністративним правопорушенням.

Статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння».

Не погодившись із цим рішенням, позивач звернулася до суду.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII.

Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 12 Закону № 2011-XII визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно частиною другою статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (пункт 1);

смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (пункт 2);

загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (пункт 3).

Відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до підпункту «а» частини першої статті 16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Згідно з частинами 2, 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами 1, 6, 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Водночас статтею 16-4 Закону № 2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

На виконання Закону № 2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 (далі - Порядок № 975).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом третім Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Пунктом четвертим Порядку № 975 визначено, одноразова грошова допомога призначається у разі, зокрема:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

Пунктом 29 Порядку № 975 визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Порядку право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.

У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

Також указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави; у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На виконання зазначених Указів Президента України Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168 у редакції, чинній на дату смерті військовослужбовця).

Згідно з абз. 1 пункту 1 Постанови №168 установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до абз.1, 2, 6 пункту 2 Постанови №168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Так, суд зауважує, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

Спірні правовідносини в межах даної справи виникли у зв`язку із отриманою відмовою у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її сина, підставами для прийняття якої слугувало те, що під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,93%о.

Зокрема, відмовляючи позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, посилаючись на положення статті 16-4 Закону № 2011-ХІІ зазначила, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння.

Водночас, проаналізувавши зміст зазначеної норми, суд зазначає, що спірна допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім`ї.

Трактування положень статті 16-4 Закону №2011-XII у зазначеній інтерпретації узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20 березня 2018 року у справі №813/4502/17, від 11 квітня 2018 року у справі №802/1869/17-а, від 22 травня 2018 року у справі №760/9519/17, від 04 березня 2020 року у справі №813/2071/17, від 12 листопада 2020 року у справі №186/1129/16-а, від 29 червня 2022 року у справі №640/6477/19, від 18 серпня 2022 року у справі №640/14940/19, від 18 березня 2024 року у справі №120/13997/21-а, від 09 вересня 2025 року у справі №240/5502/24, від 15 травня 2026 року у справі № 280/1655/25, від 20 травня 2026 року у справі №520/18046/25, від 30 червня 2026 року у справі № 420/17883/24.

Верховним Судом застосовується усталений підхід у спорах щодо призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого або померлого військовослужбовця, за яким сам факт виявлення алкоголю, наркотичних або токсичних речовин в організмі військовослужбовця не є достатньою підставою для відмови у призначенні та виплаті такої допомоги. Підставою для відмови за умови належного доказування може бути лише доведена сукупність таких обставин: перебування військовослужбовця у стані сп`яніння, вчинення ним у такому стані конкретних юридично значущих дій та причинний зв`язок між цими діями і смертю; доведений прямий медичний причинний зв`язок між алкогольним, наркотичним або токсичним сп`янінням та його безпосередніми наслідками і смертю.

Відтак, у такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).

У цій справі відповідач констатує про вчинення солдатом ОСОБА_2 адміністративного правопорушення (стаття 172-20 КУпАП), поряд з цим не наводить жодних підстав, яким чином таке правопорушення вплинуло на смерть військовослужбовця.

З матеріалів справи судом встановлено, що в період з 04.06.2023 по 13.10.2023, з 29.01.2024 по 02.02.2024 (дату смерті) ОСОБА_2 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Часів Яр, Донецької області, що підтверджується довідками про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №32/3228 від 12.12.2023 та №99/698 від 21.03.2024.

Солдат ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на території населеного пункту місто Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_5 та лікарським свідоцтвом про смерть №42, виданим 02.02.2024 Донецьким обласним управлінням охорони здоров`я КЗОЗ «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи».

Згідно з розділом 4 Акту проведення розслідування нещасного випадку смерті солдата ОСОБА_2 (Обставини, за яких стався нещасний випадок), зазначено:

« 4.1 З рапорту ТВО командира роти вогневої підтримки, капітана ОСОБА_4 , №180/95 від 02.02.2024, під час виконання службових обов`язків, помер водій протитанкового відділення СПГ-9М, протитанкового взводу, роти вогневої підтримки, військової частини НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Смерть наступила під час сну. Cвідками події є старший сержант ОСОБА_5 , старший солдат ОСОБА_6 , старший сержант ОСОБА_7 .

4.2. З пояснень старшого сержанта ОСОБА_8 встановлено наступне: що він виконував обов`язки чергового зв`язківця в ніч з 01.02.2024 року по 02.02.2024 рік. Йому потрібно було розбудити водія ОСОБА_9 для здійснення ротації на позиціях роти вогневої підтримки. О 04 год. 15 хв. зайшов в приміщення де відпочивав ОСОБА_10 .. На голосовий поклик ніхто не відповідав.

Підійшовши до ліжка звернув увагу, що ОСОБА_10 не подає ознак життя. Перевірив пульс. Пульс був відсутній. Про цю подію негайно доповів ТВО командиру роти вогневої підтримки, капітану ОСОБА_11 .. Конфліктних та спірних питань у солдата ОСОБА_9 з особовим складом роти не виникало.

29-30.01.2024 року проживав із солдатом ОСОБА_12 в одному будинку, населений пункт Дружківка. За час перебування в будинку, солдат ОСОБА_10 почував себе недобре. Скаржився на кашель, втому та слабкість. Від пропозиції звернутись до лікаря відмовився, говорив що це тимчасове і пройде саме, потрібно виспатись. Приймав ліки 1 таблетку парацетамола. 31.01.2024 року зранку на запитання «як себе почуваєш», солдат ОСОБА_10 відповів, що набагато краще, виспався.

4.3. З пояснень старшого солдата ОСОБА_13 встановлено наступне: старший солдат ОСОБА_6 проживав в одній кімнаті із солдатом ОСОБА_12 на КСП роти вогневої підтримки м. Часів Яр. У вечері 01.02.2024 року разом повечеряли, у приватній бесіді ОСОБА_10 казав що почувається не дуже добре, відчуває втому. Після цього продовжили розмову з жартами та анекдотами. Лягли відпочивати. Спав не прокидаючись та також був дуже втомлений після переїзду. Під ранок старшого солдата ОСОБА_14 розбудив черговий, і сказав ОСОБА_9 більше немає. Вночі старший солдат ОСОБА_6 не чув покликів про допомогу (стогну, криків) та інших звуків, які б могли привернути його увагу до солдата ОСОБА_9 . Конфліктів у ОСОБА_9 з особовим складом роти вогневої підтримки не було.

4.4 З пояснень старшого сержанта ОСОБА_15 встановлено наступне. По отриманню 30.01.2024 року команди на висування до КСП роти м. Часів Яр, водій ОСОБА_10 виконував завдання по перевезенню особового складу до КСП роти. Їдучи з ним в машині помітив що у солдата ОСОБА_9 сильний кашель. Рекомендував йому звернутись до бойового медика взводу для огляду. Отримав відповідь від нього «не треба, воно само пройде, зі мною все добре.»

По прибуттю на КСП роти, солдат ОСОБА_10 продовжив роботу по перевезенню особового складу 30-31.01.2024 року. 1.02.2024 року близько 17 год. 50хв. солдат ОСОБА_10 забирав з точки евакуації особовий склад. Після повернення солдат ОСОБА_10 звернувся з запитанням «чи буде сьогодні ще Робота». На що старший сержант ОСОБА_7 відповів «роботи не буде, і можна йти відпочивати. Виїзд планується 02.02.2024 року близько 5-ої години.» Після цього солдат ОСОБА_10 пішов до своєї кімнати зі словами «я пішов тоді відпочивати, бо за останні дні втомлююсь і не висипаюсь.» 02.02.2024 року близько 4 год. 15 хв. солдата ОСОБА_9 знайшли мертвим, при спробі чергового КСП старшого сержанта ОСОБА_16 його розбудити для проведення ротації особового складу.

4.5. З лікарського свідоцтва про смерть №42 від 02.02.2024 року встановлено: причиною смерті солдата ОСОБА_3 є набряк легень, атеросклеротична хвороба серця. Смерть настала у наслідок захворювання. Заключення дав: лікар-судовомедичний експерт СТЕПАНЕНКО Є.B.»

Окрім цього, згідно з висновками Акту, у ході розслідування не встановлено обставин які свідчать про смерть солдата ОСОБА_2 внаслідок:

- вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення,

- перебування у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю.

Згідно з витягом з протоколу засідання ВЛК Центральної ВЛК ЗС України від 09.05.2024 № 3580 захворювання солдата ОСОБА_2 «Атеросклеротична хвороба серця. Набряк легенів», що стало причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 … та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Відповідно до п.3.11. Розділу 3 Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о), затвердженого Наказом МОЗ України від 08.08.2006 № 545 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10. 2006 № 1152/13026, у пункті 11 лікарського свідоцтва лікар указує свої прізвище, ім`я, по батькові, посаду і зазначає підставу, яка дає змогу визначити послідовність патологічних процесів, які призвели до смерті, і вказує причину смерті».

Основною (первинною) причиною смерті потрібно вважати хворобу або травму, що призвела до розвитку хворобливих процесів, які спричинили смерть, або наслідки нещасного випадку чи насильства, що стали причиною смерті.

У частині I пункту 11 у рядку «а» записується хвороба або стан, що безпосередньо призвела до смерті, у рядках «б», «в», «г» зазначаються патологічні стани (якщо такі були), що зумовили безпосередню причину смерті (згадану вище); основна причина смерті вказується в останню чергу. Під безпосередньою причиною смерті потрібно розуміти хворобу або стан, що безпосередньо викликали смерть.

У частині II свідоцтва записуються інші суттєві стани або захворювання, які сприяли настанню смерті, але не були пов`язані із хворобою чи станом, що безпосередньо призвели до смерті. У цьому пункті потрібно вказати дату операції, інфаркту міокарда, інсульту, термін вагітності, якщо такі мали місце.

Код за МКХ-10 у квадратику ліворуч на лікарському свідоцтві про смерть проставляє той лікар, який безпосередньо заповнює свідоцтво.

Так, згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 42 від 02.02.2024, виданим Костянтинівським відділенням судово-медичної експертизи Комунального закладу охорони здоров`я «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи», хворобою, яка призвела до смерті ОСОБА_2 визначено: а) набряк легенів; б) атеросклеротична хвороба серця (I25.1).

У графі інші суттєві стани (конкуруючі, поєднані, фонові, підкреслити), які сприяли смерті, але не пов`язані із захворюванням чи його ускладненням, яке безпосередньо є причиною смерті відомості відсутні.

Згідно Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я (відома як МКХ-10) під кодом I25.1 позначено діагноз «Атеросклеротична хвороба серця».

Таким чином, згідно матеріалів справи смерть військовослужбовця ОСОБА_2 настала саме у результаті набряку легенів, спричиненого атеросклеротичною хворобою серця та пов`язана з проходженням військової служби.

Матеріли справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення безпосередньо ОСОБА_2 адміністративного правопорушення та/або дій у стані алкогольного сп`яніння, що мали своїм наслідком його смерть.

Тобто в даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв`язок між смертю ОСОБА_2 та наявністю у його крові 3,93 %о етилового спирту.

Водночас, як вже згадувалося вище, сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім`ї.

Аналогічна правова позиція також викладена і в постановах Верховного Суду від 09.09.2025 у справі № 240/5502/24, від 15 травня 2026 року у справі № 280/1655/25, від 20 травня 2026 року у справі №520/18046/25, від 30 червня 2026 року у справі № 420/17883/24.

Підсумовуючи вищенаведене, у спірному випадку відмова відповідача у призначені та виплаті членам сім`ї померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги з підстав знаходження у його крові етилового спирту є протиправною, а тому пункт 14 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом засідання комісії №93/в від 25.09.2025 підлягає скасуванню.

Верховний Суд в постанові від 20 травня 2026 року у справі №520/18046/25 зазначив, що у випадках, коли суд встановив протиправність відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, спосіб судового захисту має залежати від повноти встановлених обставин та меж дискреційних повноважень Міністерства оборони України. Якщо всі юридичні передумови для призначення допомоги підтверджені, а підстави для відмови відсутні, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень призначити та виплатити допомогу. Якщо ж для ухвалення рішення необхідна додаткова оцінка документів, належним способом захисту є скасування протиправного рішення та зобов`язання повторно розглянути заяву з урахуванням правової оцінки суду. Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31 січня 2024 року у справі №480/4122/22.

У цій справі судом установлено відсутність належних, допустимих та достатніх доказів того, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок його дій у стані алкогольного сп`яніння або внаслідок безпосереднього патологічного впливу алкоголю на організм. Водночас, необхідно звернути увагу на той факт, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні спірної допомоги, ще не встановлював її розмір, не досліджував обставин щодо можливих членів сім`ї померлого, які також можуть мати право на отримання відповідної допомоги та інші обставини, пов`язані з перевіркою повноти та належності поданих документів, які підлягають оцінці Міністерством оборони України під час вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

А відтак, на переконання суду, належним способом захисту порушеного права позивачів за встановлених у справі обставин, є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як члену сім`ї померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , з прийняттям за наслідками такого розгляду відповідного рішення з урахуванням висновків суду, наведених у цьому судовому рішенні.

Відповідний спосіб захисту в даній категорії справ також застосований Верховним Судом в постанові від 29.06.2022 у справі № 640/6477/19, від 20.05.2026 у справі №520/18046/25

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 14 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом засідання комісії №93/в від 25.09.2025 про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як члену сім`ї померлого військовослужбовця ОСОБА_2 .

Зобов`язати Міністерство оборони України (місцезнаходження: Повітрофлотський проспект, 6, м.Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022) повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), як члену сім`ї померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , з прийняттям за наслідками такого розгляду відповідного рішення з урахуванням висновків суду, наведених у цьому судовому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (місцезнаходження: Повітрофлотський проспект, 6, м.Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022) сплачений судовий збір в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна