Рішення № 138472593, 24.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/11078/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної академії Національної гвардії України ЄДРПОУ 08610502, місцезнаходження: 61001, Харківська обл., м. Харків, майдан Захисників України, буд. 3 (далі позивач) до ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ), в якій позивач просив:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України суму заборгованості з вартості виданих предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби у Національній гвардії України у розмірі 12840,00 грн (дванадцять тисяч вісімсот сорок грн 00 коп).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у Національній Академії Національної гвардії України з 17.02.2025 по 11.05.2026 на посаді робітника підсобного відділення забезпечення взводу забезпечення навчального процесу роти забезпечення навчального процесу батальйону забезпечення навчального процесу Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.05.2026 1 Національної академії Національної гвардії України. Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 17.02.2025 № 49 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу Академії та на всі види забезпечення. Зазначає, що станом на дату виключення відповідача зі списків особового складу Академії та усіх видів забезпечення, речовою службою Академії складені Довідка №18 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно ОСОБА_1 у сумі 1638,90 грн та Довідка-розрахунок №19 на утримання вартості речового майна з ОСОБА_1 на суму 14479,90 грн. Оскільки відповідачем не вживаються заходи щодо погашення вказаної суми відшкодування, просить стягнути таку у судовому порядку.

Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження від 15.06.2026 надіслана на адресу відповідача.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (номер трекінгу R068114564579) лист вручено одержувачу особисто 24.06.2026.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд зазначає, що ухвалою від 08.06.2026 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 15.06.2026 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у Національній Академії Національної гвардії України з 17.02.2025 по 11.05.2026 на посаді робітника підсобного відділення забезпечення взводу забезпечення навчального процесу роти забезпечення навчального процесу батальйону забезпечення навчального процесу Національної академії Національної гвардії України.

Відповідно до витягу з наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 17.02.2025 № 49 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу Академії та на всі види забезпечення.

Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 11.05.2026 № 132 мтр (по стройовій частині) виключено зі списків особового складу Академії та всіх видів забезпечення солдата ОСОБА_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, робітника підсобного відділення забезпечення взводу забезпечення навчального процесу роти забезпечення навчального процесу батальйону забезпечення навчального процесу, та звільненого відповідно до підпункту «в» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з військової служби наказом начальника Академії від 11.05.2026 №11 о/с у запас без права носіння військової форми одягу у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі, 11 травня 2026 року та для взяття на військовий облік направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на дату виключення відповідача зі списків особового складу та усіх видів забезпечення, речовою службою Національної академії Національної гвардії України складені Довідка №18 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно ОСОБА_1 у сумі 1638,90 грн та Довідка-розрахунок №19 на утримання вартості речового майна з ОСОБА_1 на суму 12840,00 грн.

З урахуванням вартості компенсації за неотримане речове майно, сума до утримання вартості речового майна з ОСОБА_1 склала 12 840,00 грн

У зв`язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку суми заборгованості по вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, протягом п`ятнадцяти днів з дня його звільнення із служби в поліції, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи це спір по суті, суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Статтею 9-1 Закону №2011-XII передбачено продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим майна в Збройних Силах України" від 21.09.1999 № 1075-XIV передбачено, що військове майно є державним майном, закріпленим за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.

До військового майна, зокрема, належить речове майно.

Наказом Міністерства оборони України від 29.06.2016 №232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за №768/28898, якою визначено завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, курсантів, військовозобов`язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі по тексту - Інструкція).

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції, у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.

Згідно із положеннями статті 12 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 № 160-IX, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Як встановив суд, сума заборгованості з вартості виданих предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби у Національній гвардії України складає 12840,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються складеною речовою службою Національної академії Національної гвардії України Довідкою-розрахунком №19 на утримання вартості речового майна з ОСОБА_1 на суму 12840,00 грн.

Доказів сплати вартості виданих предметів речового майна, строки носіння яких не закінчився, на загальну суму у розмірі 12840,00 грн грн до суду відповідачем не надано.

При цьому, вжиття відповідачем заходів щодо добровільної сплати відповідачем вартості предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, не призвели до фактичної сплати відповідачем спірної суми.

Оскільки заборгованість у розмірі 12840,00 грн відповідачем не сплачена, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду справи не надано, суд приходить висновку, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача кошти в сумі 12840,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13,14, 72-77, 139, 241-246, 250 КАС України

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (ЄДРПОУ 08610502, місцезнаходження: 61001, Харківська обл., м. Харків, майдан Захисників України, буд. 3) суму заборгованості з вартості виданих предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби у Національній гвардії України у розмірі 12840 (дванадцять тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.