Ухвала суду № 138472059, 22.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8953/26

Провадження № 2-з/204/53/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 767 00 00, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

Іменем України

22 липня 2026 рокусуддя Чечелівськогорайонного суду міста ДніпраЧудопалова С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони на відчуження майна до подачі позовної заяви,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_2 21.07.2026 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ від 21.07.2026заяву передано судді ЧудопаловійС.В.

Як вбачається зі змісту заяви, заявницею ОСОБА_1 планується подання до суду позову про визнання договору дарування недійсним, оскільки остання мала намір укласти договір довічного утримання, помилилась, щодо правових наслідків договору, тому наявні підстави передбачені ст.229ЦПК України для визнання правочину недійсним, тому, з метою захисту її прав таінтересів виникла необхідність у забезпеченні позову. Крім того вказала, що спірна квартира є єдиним її житлом. Після укладання договору житло не звільняла, а продовжує в ньому мешкати по теперішній час.У заяві про забезпечення позову заявник просить суд до подачі позовної заяви, вжити наступні заходи забезпечення позову, шляхом встановленнязаборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження, нерухомого майна, квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 .

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Згідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Із долучених до заяви матеріалів вбачається, що згідно копії Інформації з «Реєстру нерухомості» від 21.07.2026 ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 , н підставі договору дарування від 17.11.2017, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , посвідченого державним нотаріусом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвою Н.С.

Тобто з зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом про визнання укладеного договору дарування недійсним, фактично спір між сторонами в досудовому порядку не вирішено, крім того є велика вірогідність того, що у разі не вжиття заходів забезпечення позову останнє може призвести до негативних наслідків для заявника ОСОБА_2 , тому дійсно існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду, в зв`язку з чим невжиття заходів забезпечення може в подальшому істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких вона звернувся, крім того слід зазначити, що вказаним не порушуються інтереси інших осіб, а тому не можуть бути взяті до уваги можливі їх заперечення щодо зазначеного, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, однак позовна заява до суду ще не подана та по суті позовних вимог своїх пояснень сторони ще не давали, матеріали справи ще не досліджувалися. Таким чином на даний час, єдиним способом захисту законних прав та інтересів заявника є вжиття заходів забезпечення позову.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості та співмірності вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом спору, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, поновлення порушених прав позивача буде не можливим без завчасного вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову по справі та водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, з урахуванням чого суд вважає можливим задовольнити заяву про забезпечення позову.

Відповідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 149, п. 6 ч. 1 ст. 150, ст. 151,152 ч. 10 ст. 153, ст. 154, ч. 1 ст. 157, 260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.

Заборонити вчиняти будь які дії щодо відчуження нерухомого майна- квартири АДРЕСА_2 , яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на підставі договору даруваннявід 17.11.2017.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Роз`яснити МирошникВ.Г.що відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України вонаповиннапред`явити позов на забезпечення якого було подано вищевказану заяву протягом десяти днів, а в разі не вчинення зазначених дій, заходи забезпечення позову вжиті судом підлягають скасуванню (ч. 13 ст. 158 ЦПК України).

Суддя С.В.Чудопалова