Ухвала суду № 138472036, 24.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/9056/25

Провадження № 2-п/202/97/2026

УХВАЛА

Іменем України

24 липня 2026 року Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Мачуського О.М.

за участю: секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Григор`євої О.І., про перегляд заочного рішення суду від 06 листопада 2025 року по цивільній справі № 202/6056/25 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петра Калнишевського 59» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників, трьох відсотків річних та інфляційних втрат,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпра перебувала цивільна справа № 202/6056/25 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петра Калнишевського 59» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

За результатом розгляду даної справи, Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 06 листопада 2025 року, ухваленому в порядку заочного розгляду справи по справі за вищевказаним позовом, задоволено позовні вимоги ОСББ «Петра Калнишевського 59» та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за період з березня 2020 року по липень 2025 року в розмірі 20108,94 гривень, понесені витрати з оплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 3500,00 гривень.

15.07.2026 року представник відповідача - адвокат Григор`єва О.І. подала до суду заяву про перегляд рішення суду від 06.11.2025 року. В обґрунтування заяви представник відповідача зазначає, що відповідач не була присутня у судових засіданнях і не мав змоги навести свої доводи й надати докази щодо позову, на які він посилається, та які, на думку представника відповідача, мають значення правильного вирішення справи. Зокрема, Відповідач не згодна з тарифом, встановленим ОСББ, оскільки рішення про підвищення тарифу були прийняті з порушенням та є сумнівними. Крім того, позивачем пропущений строк позовної давності.

Представник відповідача адвокат Григор`єва О.І. в судовому засіданні підтримала заяву, зазначила, що тариф, за яким позивач нараховує заборгованість не визнається відповідачем. Крім того, позивач пропустив строк давності для звернення до суду.

Представник позивача адвокат Патика А.В. в судовому засіданні вказав на необґрунтованість вимоги про перегляд заочного рішення суду та просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що строк давності не був пропущений позивачем, оскільки відповідні строки були зупинені законодавцем на час COVID-у та військового стану. Крім того, рішення про встановлення тарифу, за яким розраховувалась заборгованість було прийнято ще у 2020 році. Ані Відповідач ані інша особа не оскаржували рішення про встановлений тариф у передбаченому порядку.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали заява та матеріали цивільної справи № 202/9056/25, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та ( або) не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Крім того, для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності двох умов можна вважати, що наявні підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку.

Так, судом встановлено, що відповідач дійсно не була присутня в судовому засіданні, в якому було ухвалене рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 06.11.2025 року.

Однак, матеріали справи містять підтвердження того, що відповідач повідомлялась про дати судових засідань належним чином, шляхом направлення судових повісток за місцем своєї реєстрації. Разом з тим, Відповідач не отримувала кореспонденцію, про що свідчать повернуті поштові повідомлення.

Таким чином, судом встановлено, що відповідача було повідомлено про розгляд справи, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, однак останньою не доведено, що вона з поважних причин не повідомила про причини неявки та не подала докази які, на її думку, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, представником відповідача не представлено відповідних доказів та тверджень, які можуть бути підставою для перегляду оскаржуваного заочного рішення суду.

Окрім того, заявником в заяві про перегляд заочного рішення не вказано та не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а всі посилання зводяться лише до незгоди з рішенням суду.

Посилання представника відповідача про пропуск строку давності є безпідставними.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність (строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу) встановлюється тривалістю у три роки.

Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2»№211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ «Про встановлення карантину та за провадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хворобиCOVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2»№1236від 09.12.2020 (зі змінами та доповненнями) на всій території України з 12.03.2020 по 30.06.2023 було встановлено карантин.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ від 30.03.2020 року.

Пункт 12 розділу «Прикінцевихі перехідних положень» ЦК України передбачає, що під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії карантину. Законодавець застосував слово «продовжується», отже, він мав на увазі, що позовна давність спливає під час дії карантину, тому останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення карантину.

Крім того, Законом України від 15.03.2022№2120-ІХ«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків давності, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК доповнено п. 19, з якого вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. У редакції Закону № 3450-ІХ від 08.11.2023 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», п. 19 ЦК викладено в наступній редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Відповідно до ЗУ "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності"пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) виключено. Закон набрав чинності з 04.09.2025 року

Отже, строк позовної давності був продовжений на строк дії карантину, а в подальшому зупинений у зв`язку із введенням воєнного стану.

Тобто, період з 02.04.2020 по 03.09.2025 у строк позовної давності не враховується.

Оскільки загальний строк позовної давності був продовжений на строк дії карантину, а в подальшому зупинений у зв`язку із введенням воєнного стану, то такий строк не пропущено позивачем.

Посилання представника Відповідача щодо протиправності Рішення про встановлення тарифу, за яким обраховується заборгованість, жодним чином не підтверджено. З огляду на те, що Рішення про встановлення тарифу було прийнято ще у 2020 році, відповідачем не надано доказів про вжиття заходів щодо оскарження вказаного рішення у встановленому порядку.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 06.11.2025 року по цивільній справі № 202/9056/25 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петра Калнишевського 59» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, а тому заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Григор`євої О.І. про перегляд заочного рішення суду, слід залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Григор`євої О.І., про перегляд заочного рішення суду від 06 листопада 2025 року по цивільній справі № 202/6056/25 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петра Калнишевського 59» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників, трьох відсотків річних та інфляційних втрат - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя О.М. Мачуський