Ухвала суду № 138470723, 23.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 липня 2026 року Справа 160/21038/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

17.07.2026 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з вимогами:

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ЄДРПОУ 13559341, місцезнаходження: 10003,м.Житомир, вул. Ольжича, буд.7) прийняти рішення про переведення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV на пенсію державного службовця за віком відповідно до п.12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII від 10.12.2015р. та ст.37 Закону України Про державну службувід 16.12.1993 №3723-XII, з 18.04.2025р., на підставі поданої мною заяви, зареєстрованої за №442 та доданими до неї довідками про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця від 18.04.2025р. №36261/6/04-36-10-02-13 та від 18.04.2025р. №36265/6/04-36-10-02-13, виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, з визначеним розміром пенсії (60%), та здійснити нарахування та виплату пенсії державного службовця з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1-2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також суд зазначає, що відповідно до п.п.1-6 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених норм свідчить, що спосіб захисту порушеного права повинен бути взаємопов`язаний з протиправністю відповідного рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Вимога про зобов`язання вчинити певні дії є похідною від вимоги про визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності відповідача

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняти рішення про переведення ОСОБА_2 з пенсії за віком на пенсію державного службовця за віком, проте вимога щодо визнання протиправним рішення, дії, бездіяльність, яка передбачена ст. 5 КАС України в позовній заяві відсутня.

Отже, позивачу необхідно звернутися до суду з уточненою позовною заявою, в якій привести позовні вимоги відповідно до ст.5 КАС України та вказати вимоги щодо визнання протиправними дій, бездіяльності або рішень відповідача, які були підставою для переведення ОСОБА_2 з пенсії за вікомна пенсію державного службовця за віком.

Разом з тим, позивач просить здійснити призначення пенсії на підставі поданої нею заяви, зареєстрованої за №442.

Проте, відповідна заява в матеріалах справи відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. (ч. 4 ст. 49 КАС України)

Окрім того, позивачем у позові самостійно (без подання жодного клопотання) залучено до участі у справі в якості третьої особи Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, однак відповідного обґрунтованого клопотання про необхідність його залучення у позові не викладено та до позову окремо не долучено, всупереч вимогам ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2026 складає 3328,00 гривні.

Оскільки, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, то сума судового збору за даним позовом складає 1331,20 грн.

Судом встановлено, що на підтвердження сплати судового збору позивачем долучено до позовної заяви копію квитанцію про сплату судового збору від 16.07.26 №2.759991017.1 АТ КБ "Приватбанк" на суму 1331,20 грн

З інформаційної довідки № 107 від 23.07.2026 року, яка надана В.о. начальника управління аналітично-статистичної та організаційної роботи вбачається, що згідно з інформацією, відображеною в підсистемі автоматизованої системи документообігу суду (комп`ютерна програма Діловодство спеціалізованого суду) - "Реєстр підтверджень оплат із Казначейства", станом на 11 год. 05 хв. 23.07.26 в базі даних відсутній облік даних про підтвердження зарахування цих коштів до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За таких обставин, суд позбавлений права у справі №160/21038/26 зарахувати як доказ сплати судового збору квитанцію від 16.07.26 №2.759991017.1 АТ КБ "Приватбанк" на суму 1331,20 грн

З урахуванням викладеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн. за подання позову немайнового характеру за наступними реквізитами:

ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101;

банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);

код ЄДРПОУ 37988155;

рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632;

МФО - 899998;

код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Згідно частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 241, 243, 256 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання (вручення) цієї ухвали шляхом надання до суду:

- надання уточненої позовної заяви у якій привести позовні вимоги у відповідність до вимог ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України разом із копіями відповідно до кількості учасників справи

- надання заяви зареєстровану за №442 на яку посилається позивач у своїх позовних вимогах

- обґрунтованого клопотання про залучення третьої особи із викладом обставин щодо необхідності такого залучення, у відповідності до вимог ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України

- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) у розмірі 1331,20 грн.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Рищенко