Ухвала суду № 138470717, 23.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 липня 2026 року Справа 160/18983/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ПРОДАКШН" про розгляд справи 160/18983/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ПРОДАКШН" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в порядку загального позовного провадження,-

УСТАНОВИВ:

03.07.26 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ПРОДАКШН" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо нарахування та відображення в Інтегрованій картці платника (ІКП) грошового зобов`язання ТОВ «СНЕК ПРОДАКШН» та зменшення переплати з податку на додану вартість у сумі 455 292,05 грн та 721,63 грн., з посиланням на податкове повідомлення-рішення форми «Н» №137/32000402 від 14.02.2023р.

2. Зобов`язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести зміни до інтегрованої картки платника податків ТОВ «СНЕК ПРОДАКШН» шляхом виключення з неї відомостей про грошове зобов`язання у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за період червень, липень, листопад 2022 року. ПДВ у сумі 455 292,05 грн та пені у сумі 721,63 грн.

3. Зобов`язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести зміни до інтегрованої картки платника податків ТОВ «СНЕК ПРОДАКШН» шляхом повернення переплати з податку на додану вартість у сумі 455 292,05 грн та 721,63 грн.

09.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Судом встановлено, що разом з позовною заявою на адресу суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ПРОДАКШН", у якому представник позивача просить суд здійснювати розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК ПРОДАКШН» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії за правилами загального позовного провадження (з призначенням судового засідання з викликом сторін).

В обґрунтування вказаного клопотання позивачем зазначено, що під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку кожному факту обставин справи, в тому числі таким складним явищам як функціонування програмного забезпечення ДПС та межі втручання алгоритмів такого програмного забезпечення в права Позивача і відповідність їх вимогам законодавства. Зазначене свідчить про те, що по кожному з доводів суду необхідно надати свою оцінку з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов`язаних із встановленням обставин, на які посилається Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що суттєво утруднить вирішення спору без участі сторін, які зможуть надати свої пояснення щодо обставин, зазначених в позовній заяві, в тому числі і в аспектах

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3, 4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України"Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначенихчастиною першоюстатті 266-1цього Кодексу.

Згідно ч.2, 3, 4 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України"Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначенихчастиною першоюстатті 266-1цього Кодексу.

Також частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тоді як, згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Представник позивача не навела жодних переконливих доказів в обґрунтування необхідності здійснення розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Щодо зазначених у клопотанні доводів представника позивача суд вважає за необхідне зазначити, що позивач та його представник встановленим порядком розгляду даної справи, не обмежені у своїх процесуальних правах, у свободі наданні суду доказів та заперечень щодо наведених відповідачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням предмету спору, звертаючи увагу на те, що дана справа не належить до категорій справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження та/або які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, та враховуючи, що відповідно до вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, підстав для проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження суд не вбачає.

Керуючись ст.12, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ПРОДАКШН" про розгляд справи 160/18983/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ПРОДАКШН" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в порядку загального позовного провадження - відмовити.

Відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Рищенко