Рішення № 138470367, 15.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 липня 2026 р. Справа № 640/19268/19

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни,

за участі секретаря судового засідання: Бугай Олени Валентинівни

позивача: не з`явився

представника відповідача 1: Карапетян Армана Суреновича

представника відповідача 1: Тимчука Олега Валентиновича

представника відповідача 2 : Кравчука Сергія Олександровича

представника третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»

до: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство енергетики України

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі - АТ "Київоблгаз", позивач) з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор, відповідач 1), Державної казначейської служби України (далі - Казначейство, відповідач 2), в якому поросило:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з перегляду та встановлення економічно обґрунтованого тарифу на послуги розподілу природного газу для Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» відповідно до заяви від 28.02.2019 року №81017-СЛ-3487-0219;

- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» 2 237 141 033,76 грн. майнової шкоди, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за період 2016 І півріччя 2019 року, а також інфляційні втрати в розмірі 3 412 006,11 грн. та 3% річних у сумі 18 502 159,02 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що НКРЕКП протягом 2016-2019 років допускала бездіяльність у здійсненні своїх повноважень з перегляду тарифів на розподіл природного газу та приведення їх до рівня економічно обґрунтованих. Такі дії (бездіяльність) відповідача призвели до штучного нарощування дефіциту обігових коштів позивача. Внаслідок чого позивача позбавлено можливості компенсувати необхідні для ведення власної господарської діяльності виробничі витрати, зокрема, здійснювати оплату природного газу для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат власнику природного газу та оплату послуг з балансування природного газу Оператору газотранспортної системи - АТ «Укртрансгаз» за договором на транспортування природного газу від 17.12.2015 р. № 151200723.

Вказані обставини свідчать про дискримінацію позивача, як суб`єкта господарювання, порівняно з власником природного газу (ПАТ «НАК «Нафтогаз України») шляхом створення відповідачем умов постійного нарощування заборгованості перед власником природного газу як другою стороною договору купівлі-продажу природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат, а також перед Оператором газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз» за послуги з балансування природного газу.

Відтак позивач вказує, що НКРЕКП не передбачило механізмів компенсації збитків, заподіяних АТ «Київоблгаз» внаслідок власної бездіяльності з перегляду тарифів протягом 2016-2019 років.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

07.11.2019 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 заперечив щодо задоволення даного позову у повному обсязі. Зокрема зазначивши, що ним не було допущено протиправної бездіяльності під час розгляду заяв позивача про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу (зокрема, заяви від 28.12.2018 року та від 28.02.2019 року). НКРЕКП зазначає, що процедура розгляду зазначених заяв неодноразово призупинялася на законних підставах у зв`язку з необхідністю доопрацювання структури тарифу та усунення зауважень, оскільки подані ліцензіатом розрахунки та обґрунтовуючі матеріали не відповідали вимогам чинних нормативно-правових актів, зокрема Процедурі встановлення тарифів та Тимчасовій методиці розрахунку тарифів. Жовтневі слухання та відкриті обговорення 2019 року свідчать про безперервність та правомірність дій Регулятора в межах його дискреційних повноважень.

Регулятор зазначає, що постанови НКРЕКП, якими встановлювалися тарифи для АТ «Київоблгаз» протягом 20162017 років (зокрема, № 3171, № 463, № 1621, № 2290), є чинними, у судовому порядку позивачем не оскаржувалися та протиправними не визнавалися. Оскільки акти індивідуальної дії, що визначали структуру тарифу у спірний період, є правомірними, відповідач вважає, що у його діях відсутній обов`язковий елемент цивільного правопорушення - протиправна поведінка.

Відповідач вважає безпідставними вимоги про стягнення майнової шкоди на підставі статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України через відсутність повного складу деліктної відповідальності. НКРЕКП стверджує, що заявлені позивачем суми (компенсація різниці в цінах на газ для ВТВ, недоотримана тарифна виручка) за своєю правовою природою є елементами тарифного регулювання, а не майновими збитками у розумінні статті 22 ЦК України.

Зауважує, що позивачем не надано належних технічних та фінансових доказів (технічних звітів, актів про аварійні ситуації) на підтвердження того, що весь придбаний на ринку обсяг природного газу був реально використаний саме на покриття виробничо-технологічних витрат (ВТВ) у газорозподільних мережах. При цьому, до складу заявленої шкоди позивачем безпідставно включено суми податку на додану вартість (ПДВ) та податку на прибуток, що суперечить нормам цивільного законодавства.

Відповідач зазначає, що стосовно частини сум, заявлених позивачем до відшкодування з бюджету як майнова шкода за період 20162017 років, уже існують судові рішення у справах № 826/8168/17 та № 826/13735/18, які набрали законної сили, про зобов`язання Регулятора включити відповідні компенсаційні суми до складу (структури) тарифу на розподіл природного газу.

НКРЕКП посилається на матеріали кримінального провадження № 22017000000000399 (розслідуваного ГСУ СБУ за ч. 5 ст. 191 КК України), згідно з якими службові особи АТ «Київоблгаз» у змові з пов`язаними трейдерами (ТОВ «РГК Трейдінг») організували схему штучного завищення обсягів ВТВ та виведення коштів тарифу у тіньовий обіг. На думку Регулятора, фінансовий дефіцит та заборгованість позивача перед Оператором ГТС за добові небаланси виникли внаслідок його власної неправомірної діяльності та незакупівлі газу на нерегульованому ринку, а не через дії чи бездіяльність Комісії, що свідчить про відсутність прямого причинно-наслідкового зв`язку.

З огляду на вищезазначене, відповідач просив суд повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

11.11.2019 Державною казначейською службою України подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення даного позову та зауважує, що казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало в правовідносини з ним і жодної шкоди не завдавало, тому відповідно до Конституції України, ЦК України та інших актів законодавства Казначейство не може нести відповідальність за шкоду завдану позивачу діями інших суб`єктів.

Крім того, відповідач 2 зауважує, що в даному випадку відсутній один із обов`язкових елементів складу цивільного правопорушення - факт наявності рішення щодо бездіяльності або незаконності дій відповідачів, без якого державний орган неможливо притягнути до відповідальності та зобов`язати відшкодувати шкоду.

Казначейство зазначає, що позивач, посилаючись у позовних вимогах на лист АТ «Київоблгаз» від 28.02.2019 року № 81017-Сл-3487-0219, просить стягнути майнову шкоду у вигляді недоотриманої тарифної виручки за період 2016 рік І півріччя 2019 року. Водночас, виходячи з тексту зазначеного листа, аналіз фінансово-економічної та господарської діяльності проводився за 2018 рік, а прохання щодо перегляду структури та рівня тарифу взагалі стосувалося виключно 2019 року.

Відповідач 2 наголошує на безпідставності вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. Спираючись на сталу правову позицію Велика Палати Верховного Суду (зокрема, постанови від 11.04.2018 року у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц), Казначейство зазначає, що відповідальність за частиною другою статті 625 ЦК України настає виключно для боржника, який прострочив виконання саме грошового зобов`язання.

Оскільки між позивачем та Державою Україна (в особі Казначейства чи НКРЕКП) не існувало договірних або інших грошових зобов`язань у розумінні цивільного права, норми статті 625 ЦК України до цих правовідносин незастосовні. Позивачем не вказано жодної норми права, яка б дозволяла покладати стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання на Державний бюджет України.

Казначейство зазначає, що позивач безправомірно включив до складу майнової шкоди майбутні податкові зобов`язання - 18% податку на прибуток та 20% ПДВ. Стягнення з бюджету податків, які підприємство лише має сплатити у майбутньому, суперечить суті відшкодування збитків.

12.11.2019 відповідачем 1 подано клопотання про залучення третьої особи - Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

10.12.2019 представником позивача подано заперечення на заяву про залучення третьої особи.

10.12.2019 позивачем подано відповідь на відзив Державної казначейської служби, в якому вказує, що твердження відповідача 2 про те, що Казначейство України не відповідає за зобов`язаннями інших суб`єктів є недоречним, оскільки в даному випадку мова йде про можливість реалізації процесу стягнення коштів, у зв`язку із виконанням рішення суду, а не про відповідальність за чужими зобов`язаннями.

Позивач зазначив, що факт протиправної бездіяльності НКРЕКП повністю доведений, оскільки Регулятор не вжив передбачених законодавством заходів щодо розгляду заяв ліцензіата про перегляд тарифу у встановлені строки. Протиправна поведінка НКРЕКП щодо встановлення економічно необґрунтованих тарифів за попередні періоди вже підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили у справах № 826/8168/17 та № 826/13735/18.

Внаслідок затвердження збиткових тарифів та затягування процедури їх перегляду відповідно до вимог Тимчасової методики № 389, позивач зазнав майнової шкоди у вигляді недоотриманої тарифної виручки, яка мала покривати витрати на придбання природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат (ВТВ). Це призвело до штучного зростання заборгованості підприємства перед Оператором ГТС за послуги балансування, що підтверджує прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю державного органу та завданими збитками.

Щодо заперечень Казначейства проти включення податків до суми шкоди, позивач вказав, що обчислює суму збитків з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ), оскільки збитки відшкодовуються за цінами, що існують на час розгляду справи, а ринкова ціна газу на ВТВ обов`язково включає в себе цей податок.

Позивач також вважає безпідставними доводи про неможливість застосування статті 625 ЦК України до спірних правовідносин, посилаючись на постанови Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 913/63/18 та від 17.10.2018 у справі № 910/2575/17, згідно з якими інфляційні втрати та 3% річних є способом захисту майнового інтересу та підлягають нарахуванню за порушення будь-якого грошового зобов`язання, у тому числі зобов`язання, що виникло внаслідок заподіяння шкоди.

Також, 10.12.2019 АТ "Київоблгаз" подано відповідь на відзив НКРЕКП, у якій підтримало позовні вимоги у повному обсязі та зазначило, що відповідачем 1, не розглянута заява позивача від 28.02.2019 та не встановлено для АТ «Київоблгаз» економічно обґрунтований тариф, а також відповідних компенсацій для відшкодування різниці, яка виникла внаслідок дій збиткових тарифів. Отже, відповідачем 1 при розгляді заяви позивача про встановлення (перегляд) тарифу на розподіл природного газу порушено норми діючого законодавства, якими регламентовано порядок розгляду таких заяв, що свідчить про протиправну триваючу бездіяльність, як по відношенню до розгляду відповідної заяви АТ «Київоблгаз» направленої листом від 28.02.2019 року №81017-СЛ-3487-0219, так і по відношенню до інших заяв про встановлення (перегляд) тарифу на розподіл природного газу, які були подані позивачем НКРЕКП раніше.

Протокольною ухвалою від 11.12.2019 суд задовольнив клопотання про залучення третьої особи Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

27.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подано заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач 1 підтвердив позицію, викладену в раніше поданому відзиві, та просив суд повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

03.02.2020 відповідачем 1 подано додаткові пояснення по справі.

02.04.2020 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подано клопотання про зупинення провадження у справі для можливості примирення сторін.

17.04.2020 представником позивача подано клопотання про приєднання до матеріалів справи висновку експерта від 12.03.2020 №26/01/20.

14.05.2020 представником відповідача 1 надано пояснення на висновок експерта, в яких, серед іншого, зазначив, що висновок не містить відомостей про всі надані експерту матеріали (дослідження), а експертиза проведена на підставі документів, які відсутні в матеріалах судової справи та учасників справи.

14.05.2020 Міністерством енергетики та захисту довкілля України подано заяву про заміну третьої особи, а саме Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на Міністерство енергетики та захисту довкілля України.

22.09.2020 Міністерством енергетики України подано заяву про заміну третьої особи, а саме Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на Міністерство енергетики України.

22.09.2020, 24.09.2020 відповідачем 1 подано клопотання про зупинення провадження.

05.10.2020 Міністерством енергетики України подані пояснення щодо позову, в яких зазначено, що граничні обсяги ВТВ та НВ були затверджені відповідними наказами Міністерства: на 2014 рік Наказом № 664 (54 528 тис. куб. м); на 2015 рік Наказом № 122 (49 812 тис. куб. м); на 2016 рік Наказом № 847 (87 397 тис. куб. м). Зазначені накази є чинними, в адміністративному порядку протиправними не визнавалися, тому встановлені ними обсяги враховувалися Регулятором правомірно та перегляду не підлягають. Починаючи з 2017 року у Міненерговугілля відсутні повноваження щодо затвердження розмірів нормативних витрат і виробничо-технологічних втрат. При цьому, з 2017 року порядок визначення втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних системах регулюється, зокрема, главою 6 розділу ІІІ Кодексу ГРМ.

Також третя особа вказала на важливість наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони.

09.02.2021 відповідачем 1 подано клопотання про зупинення провадження для примирення сторін.

10.02.2021 представником позивача у судовому засіданні заявлено клопотання про зупинення провадження у справі для можливості примирення сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2021 зупинено провадження у справі № 640/19268/19.

В подальшому, на виконання Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, Київським окружним адміністративним судом направлено цю адміністративну справу до Вінницького окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 дана справа передана на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталії Володимирівні.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.03.2025 суд прийняв до свого провадження дану адміністративну справу.

27.03.2025 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подано додаткові пояснення з яких слідує, що позиція останніх залишається незмінною та повністю викладеною в раніше поданих документах.

Крім того, додатково повідомлено, що постановою НКРЕКП від 16.11.2022 № 1466 «Про включення АТ «Київоблгаз» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу» АТ «Київоблгаз» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, у зв`язку з чим Товариство є учасником процедури врегулювання заборгованості відповідно до Закону № 1639.

Постановою НКРЕКП від 12.03.2024 № 499 «Про затвердження АТ «КИЇВОБЛГАЗ» обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу» АТ «Київоблгаз» затверджено обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу за періоди надання послуг з розподілу природного газу до 31 грудня 2019 року включно, з 01 січня 2020 року по 31 жовтня 2021 року та з 01 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно, на загальну суму 3 688 329,04 тис. грн (без ПДВ).

Також, постановою НКРЕКП від 31.08.2023 № 1594 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «КИЇВОБЛГАЗ» (зі змінами) з 01.09.2023 дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої АТ «Київоблгаз» зупинено у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію та постановою НКРЕКП від 10.01.2024 № 58 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП» постанову НКРЕКП від 22.12.2021 № 2752 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Київоблгаз» визнано такою, що втратила чинність. Отже, наразі господарська діяльність з розподілу природного газу АТ «Київоблгаз» не провадиться.

02.04.2025 представником позивача також подані пояснення щодо актуальності спірних правовідносин.

07.05.2026 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подано клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 08.05.2026 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

19.05.2026 представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».

22.05.2026 Міністерством енергетики України подано заяву про заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на Міністерство енергетики України.

25.05.2026 Державною казначейською службою України подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову та наполягає, що належним відповідачем у цій справі є держава, яка повинна брати участь у справі через відповідні органи державної влади (дії якого призвели до завдання позивачу шкоди), а саме: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Разом з тим, Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдало, а тому не повинно нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу внаслідок незаконних дій, зокрема, інших державних органів.

29.05.2026 через систему "Електронний суд" надійшла заява представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про участь у судовому засіданні 01.06.2026, а також в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 01.06.2026 у задоволенні вказаної заяви представника відповідача 1 відмовлено, оскільки остання подана з порушенням встановленого п`ятиденного строку.

Ухвалою від 01.06.2026 замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на Міністерство енергетики України.

23.06.2026 представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».

Крім того, представником позивача подано заяву про залишення відзиву Державної казначейської служби України без розгляду.

Ухвалою від 25.06.2026 задоволено заяву представника відповідача 1 та вирішено забезпечити участь представників НКРЕКП в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 29.06.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

03.07.2026 представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».

У судовому засіданні представники відповідачів щодо задоволення даного позову заперечили, з підстав, що викладені в заявах по суті.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності останнього є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (КВЕД 35.22).

Відповідно до протоколу №24 Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" від 28.03.2019 змінено тип Товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та змінено найменування Товариства з Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (АТ «Київоблгаз») та 05.06.2019 здійснено державну реєстрацію змін типу та найменування.

АТ «Київоблгаз» здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі Постанови НКРЕКП від 29.06.2017 № 855 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «Київоблгаз».

АТ «Київоблгаз» здійснює розподіл природного газу в межах території Київської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації позивача, на підставі виданої Регулятором ліцензії, у відповідності до вимог Ліцензійних умов з розподілу природного газу, Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2394 та інших актів законодавства, що регулюють діяльність суб`єктів господарювання на ринку природного газу.

АТ «Київоблгаз» отримує плату за надані послуги з розподілу природного газу за тарифами, встановленими НКРЕКП на підставі пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ст. 8, 9 Закону України «Про публічні монополії», пункту 8 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», та не має правових підстав їх самостійно регулювати.

Станом на день подання даного позову для АТ «Київоблгаз» діє тариф, затверджений Постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 463 в редакції постанови НКРЕКП від 15.12.2016 року №2290, який не передбачає необхідних для товариства компенсацій витрат, що виникли внаслідок неврахування НКРЕКП в тарифі на 2016 - І півріччя 2019 роки необхідної вартості обсягів природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат (далі - ВТВ), компенсації різниці в цінах на ВТВ, недоотримання тарифної виручки, а також інших складових тарифу, у зв`язку із зменшенням обсягів розподілу природного газу в сумі 2 237 141 033,76 грн.

Листом від 22.01.2019 № 712/16/7-19 Регулятор повідомив газорозподільні підприємства, в тому числі і ПАТ «Київоблгаз», що в газеті «Урядовий кур`єр» від 17.01.2019 № 10 опубліковано Тимчасову методику визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затверджену постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 389 (далі Тимчасова методика), яка набрала чинності 18.01.2019, і повідомив про необхідність подання заяв про перегляд тарифів на послуги розподілу природного газу та відповідні документи із врахуванням вимог Тимчасової методики та Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень НКРЕКП, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 № 866.

Листом від 28.02.2019 № 81017-Сл-3487-0219 ПАТ «Київоблгаз» подало до НКРЕКП заяву з пояснювальною запискою та відповідними розрахунками про перегляд тарифу на розподіл природного газу та включення до витрат при формуванні тарифу суму компенсації збитків.

НКРЕКП листом від 07.03.2019 № 2578/16/7-19 надіслала до ПАТ «Київоблгаз» запрошення на робочу зустріч для обговорення поданих документів, оскільки за результатами їх опрацювання виникли питання, що потребують додаткового обґрунтування.

19.03.2019 проведено робочу зустріч з представниками ПАТ «Київоблгаз» та надано зауваження до поданих документів.

Листом НКРЕКП від 29.03.2019 № 3509/16/7-19 АТ «Київоблгаз» проінформовано про зупинення розгляду заяви враховуючи потребу додаткового вивчення і доопрацювання питань, що виникли при опрацюванні структури тарифу АТ «Київоблгаз» відповідно до абзацу п`ятого пункту 8.12 Тимчасової методики.

В подальшому, листом від 10.04.2019 № 4017/16/7-19 НКРЕКП запросила уповноважених представників оператора ГРМ прибути 18.04.2019 на робочу зустріч для розгляду питань щодо тарифу.

Окрім того, ПАТ «Київоблгаз» листом від 25.02.2019 № 810-Сл-3240-0219 надіслано на розгляд проект змін до Плану розвитку газорозподільних систем на 2019 2028 роки.

НКРЕКП листом від 27.03.2019 № 3326/16.1.1/7-19 запросила прибути уповноважених представників ПАТ «Київоблгаз» для проведення робочої зустрічі з розгляду та аналізу проекту Плану розвитку газорозподільних систем на 2019 2028 роки.

27.03.2019 з представниками АТ «Київоблгаз» проведено робочу зустріч, на якій обговорені питання, що виникли при аналізі поданого Плану розвитку та надано відповідні зауваження.

НКРЕКП листом від 27.05.2019 № 5682/16/7-19 проінформувала АТ «Київоблгаз» про зупинення розгляду заяви про встановлення (перегляд) тарифу на послуги розподілу природного газу та Плану розвитку газорозподільної системи АТ «Київоблгаз» на 2019 2028 роки згідно з положеннями абзацу п`ятого пункту 8.12 Тимчасової методики у зв`язку з необхідністю доопрацювання структури тарифу та інвестиційної програми.

Надалі, листом НКРЕКП від 31.05.2019 № 5934/16.1.1/7-19 АТ «Київоблгаз» повторно було повідомлено про зупинення розгляду заяви про встановлення (перегляд) тарифу, враховуючи потребу додаткового вивчення і доопрацювання питань, що виникли при опрацюванні структури тарифу АТ «Київоблгаз».

В подальшому АТ «Київоблгаз» подано до НКРЕКП нову заяву про встановлення (перегляд) тарифу АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» від 19.08.2019 № 81017-Сл-12681-0819, за результатами розгляду якої Регулятором прийнято постанову від 24.12.2019 № 3025 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Київоблгаз».

Вважаючи протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо не перегляду та встановлення економічно обґрунтованого тарифу на послуги розподілу природного газу та вважаючи, що така бездіяльність завдала позивачу 2 237 141 033,76 грн. майнової шкоди, інфляційних втрат в розмірі 3 412 006,11 грн та 3% річних у сумі 18 502 159,02 грн, останній звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII, розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про природні монополії» від 20.04.2000 №1682-III (далі - Закон № 1682-III ) сферами діяльності суб`єктів природних монополій, серед іншого є розподіл природного і нафтового газу трубопроводами.

Згідно зі статтею 1 Закону №1682-III державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), здійснює державне регулювання шляхом ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 13 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII передбачено, що до повноважень Регулятора належить встановлення державних регульованих цін і тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій.

Постановою НКРЕКП від 03.04.2013 № 369, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.04.2013 за №685/23217, затверджено Процедуру встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу (далі - Процедура №369).

Згідно з пунктом 1.4 Процедури №369 структура тарифу (планованої тарифної виручки) - це перелік елементів витрат суб`єкта господарювання при здійсненні відповідного виду діяльності, що групуються за елементами витрат собівартості відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248, та витрат із прибутку.

Пунктом 1.8 Процедури №369 передбачено, що рішення про встановлення або перегляд тарифів приймається НКРЕ на засіданнях у формі відкритих слухань.

Згідно з пунктом 2.1 Процедури № 369 для встановлення тарифу, визначеного у пункті 1.2 розділу І цієї Процедури, суб`єкт господарювання подає до НКРЕ не пізніше ніж за 30 робочих днів до початку планованого періоду заяву про встановлення тарифу (далі - заява) за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Процедури, до якої додаються:

2.1.1. Пояснювальна записка до розрахунку тарифу.

2.1.2. Динаміка розвитку основних техніко-виробничих показників.

2.1.3. Розрахунок рівня тарифу на планований період.

2.1.4. Обсяг надання послуг (з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, транспортування природного газу розподільними трубопроводами, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу з підземних сховищ газу) з відповідними обґрунтуваннями.

2.1.5. Розрахунок витрат, пов`язаних із закупівлею природного газу, що використовується для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат природного газу.

2.1.6. Розрахунок матеріальних витрат та динаміка цих витрат за попередній період, базовий період та очікувані зміни у планованому періоді з відповідними обґрунтуваннями.

2.1.7. Розрахунок витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та інформація щодо показників витрат на оплату праці за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями.

2.1.8. Розрахунок амортизаційних відрахувань на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями.

2.1.9. Розрахунок інших витрат на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями.

2.1.10. Розрахунок прибутку з урахуванням суми капітальних інвестицій на планований період та динаміка відповідних показників за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями.

2.1.11. Інвестиційна програма, оформлена з дотриманням вимог порядку формування інвестиційних програм газопостачальних, газорозподільних, газотранспортних та газозберігаючих підприємств, встановленого НКРЕ, та розрахунок джерел її фінансування.

2.1.12. Копії фінансової звітності (за попередній звітний період) - баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до фінансової звітності.

Відповідно до пункту 3.1 Процедури №369 заява та документи, що до неї додаються, перевіряються структурним підрозділом НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, щодо її відповідності вимогам цієї Процедури.

У разі надання неповного пакета документів, визначеного пунктом 2.1 розділу ІІ цієї Процедури, заява не розглядається, про що НКРЕ повідомляє заявника у письмовій формі у 10-денний строк з дня надходження таких документів до НКРЕ та повертає їх заявнику.

У разі відповідності заяви та доданих до неї документів, визначених пунктом 2.1 розділу ІІ цієї Процедури, відповідний структурний підрозділ НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, розглядає їх протягом 30 календарних днів з дня надходження до НКРЕ.

У разі потреби НКРЕ може звернутися до суб`єкта господарювання, що провадить або має намір провадити господарську діяльність, зазначену у пункті 1.3 розділу І цієї Процедури, щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, які подаються суб`єктом господарювання до НКРЕ у визначений нею строк, підписані керівником та засвідчені печаткою суб`єкта господарювання.

Розгляд заяви призупиняється на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми, якщо при розгляді структурними підрозділами НКРЕ виникають питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання, про що НКРЕ письмово повідомляє суб`єкта господарювання.

Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №389 затверджено Тимчасову методику визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, яка набрала чинності 18.01.2019.

Відповідно до пункту 8.5 Тимчасової методики рішення про встановлення або перегляд тарифів приймається НКРЕКП на засіданнях у формі відкритих слухань.

Пунктом 8.6 Тимчасової методики передбачено, що для встановлення тарифу суб`єкт господарювання подає до НКРЕКП не пізніше ніж за 90 календарних днів до початку планованого періоду заяву про встановлення тарифу (далі - заява) за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Тимчасової методики, до якої додаються:

1) пояснювальна записка до розрахунку тарифу (додаток 2 до цієї Тимчасової методики);

2) основні техніко-виробничі показники суб`єкта господарювання (додаток 3 до цієї Тимчасової методики);

3) динаміка витрат та розрахунок рівня тарифу на планований період (додатки 4 та 5 до цієї Тимчасової методики);

4) динаміка обсягів розподілу природного газу з відповідними обґрунтуваннями (додаток 6 до цієї Тимчасової методики);

5) розрахунок витрат, пов`язаних із закупівлею природного газу, що використовується для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат природного газу (додаток 7 до цієї Тимчасової методики);

6) розрахунок матеріальних витрат та динаміка цих витрат за попередній період, базовий період та очікувані зміни у планованому періоді з відповідними обґрунтуваннями;

7) розрахунок витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та інформація щодо показників витрат на оплату праці за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями (додаток 8 до цієї Тимчасової методики);

8) розрахунок амортизаційних відрахувань на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями з урахуванням строків амортизації (додаток 9 до цієї Тимчасової методики);

9) розрахунок інших витрат на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями;

10) розрахунок прибутку з урахуванням суми капітальних інвестицій на планований період та динаміка відповідних показників за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями;

11) план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, оформлений з дотриманням вимог розділу IV Кодексу ГРМ, та розрахунок джерел фінансування на перший рік плану розвитку (інвестиційної програми);

12) копії фінансової звітності (за попередній звітний період) - баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до фінансової звітності;

13) копії декларації з податку на прибуток підприємства з додатками (за попередній звітний період);

14) протокол відкритого обговорення (відкритого слухання) на місцях, проведеного відповідно до вимог Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2017 року № 866.

Згідно з пунктом 8.12 Тимчасової методики заява та документи, що до неї додаються, перевіряються НКРЕКП щодо їх відповідності вимогам цього розділу.

У разі надання неповного пакета документів, визначеного пунктом 8.6 цієї глави, заява не розглядається, про що НКРЕКП повідомляє заявника у письмовій формі протягом десяти робочих днів з дня надходження таких документів до НКРЕКП та повертає їх заявнику.

У разі відповідності заяви та доданих до неї документів, визначених пунктом 8.6 цієї глави, НКРЕКП розглядає їх протягом тридцяти календарних днів з дня надходження до НКРЕКП.

У разі потреби НКРЕКП може звернутися до суб`єкта господарювання, що провадить або має намір провадити господарську діяльність з розподілу природного газу, щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, які подаються суб`єктом господарювання до НКРЕКП у визначений нею строк, підписані керівником суб`єкта господарювання.

Розгляд заяви зупиняється на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми, якщо при розгляді виникають питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання, про що НКРЕКП письмово повідомляє суб`єкта господарювання.

Зміст викладених норм Процедури №369 і Тимчасової методики свідчить, що тарифи на розподіл природного газу встановлюються для відповідних підприємств рішенням НКРЕКП, яка приймає його за наслідками розгляду заяви підприємства, до якої додаються розрахунки, що підтверджують структуру тарифу.

Рішення про встановлення тарифу приймається НКРЕКП у тридцятиденний строк з дня надходження заяви та необхідних документів. Перебіг цього строку може бути зупинено, якщо виникла необхідність доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми; якщо при розгляді заяви виникли питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання.

Вирішуючи подібний спір, що також стосувався бездіяльності НКРЕКП, яка полягала у неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги транспортування природного газу, Верховний Суд у постанові від 08.12.2022 у справі № 640/11726/19 зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового акту віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень, та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Таким чином, для визнання бездіяльності НКРЕКП протиправною необхідно дослідити чи дійсно Регулятор навмисно ухилявся від прийняття рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги транспортування природного газу за результатами розгляду та на підставі поданої заяви суб`єкта господарювання.

Тотожний підхід до оцінки рішень (дій, бездіяльності) НКРЕКП був висловлений також у постановах Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №826/6713/18, від 30.08.2021 у справі № 640/22634/19, від 03.10.2023 у справі №160/2347/19, від 29.11.2023 у справі №640/13520/19, 24.10.2024 у справі №640/14613/19.

Повертаючись до розгляду цієї справи, судом встановлено такі обставини:

- ПАТ «Київоблгаз» подано заяву про встановлення (перегляд) тарифу та відповідні документи листом від 28.02.2019;

- у зв`язку з наявністю питань, які потребували додаткового обґрунтування, НКРЕКП листом від 07.03.2019 надіслало позивачу запрошення на робочу зустріч для обговорення поданих документів. Зустріч проведено 19.03.2019, надано зауваження щодо поданих документів;

- листом НКРЕКП від 29.03.2019 повідомлено ПАТ «Київоблгаз» про зупинення розгляду заяви, виходячи з потреби додаткового вивчення і доопрацювання питань, що виникли при опрацюванні структури тарифу ПАТ «Київоблгаз» відповідно до абз. 5 пункту 8.12 Тимчасової методики;

- також листом від 10.04.2019 запрошено представників позивача на робочу зустріч для розгляду питання щодо включення відповідних витрат до інших планових операційних витрат. Зустріч відбулася 18.04.2019;

- окрім зазначеного, позивачем листом від 25.02.2019 надіслано відповідачу на розгляд проект змін до Плану розвитку газорозподільних систем на 2019-2028 роки, у зв`язку з чим представників позивача запрошено на робочу нараду з обговорення відповідних питань. Робочу нараду проведено 27.03.2019;

- за результатами розгляду поданих документів, листом від 27.05.2019 НКРЕКП поінформувало ПАТ «Київоблгаз» про зупинення розгляду заяви про встановлення (перегляд) тарифу на послуги розподілу природного газу та Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ «Київоблгаз» на 2019-2028 роки згідно з положеннями абз. 5 пункту 8.12 Тимчасової методики, у зв`язку з необхідністю доопрацювання структури тарифу та інвестиційної програми;

- листом НКРЕКП від 31.05.2019 ПАТ «Київоблгаз» повторно було повідомлено про зупинення розгляду заяви про встановлення (перегляд) тарифу, враховуючи потребу додаткового вивчення і доопрацювання питань, що виникли при опрацюванні структури тарифу ПАТ «Київоблгаз».

Ураховуючи викладене, в спірних правовідносинах поведінка відповідача не дає підстави вважати, що під час розгляду заяви він свавільно чи необґрунтовано зупиняв розгляд заяв позивача про встановлення (перегляд) тарифу чи в інший спосіб ухилявся від виконання покладеного на нього обов`язку прийняти рішення встановлення тарифу на розподіл природного газу для АТ «Київоблгаз».

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що відповідач безпосередньо та без будь-яких об`єктивних причин не вживав передбачених законодавством заходів для розгляду заяв позивач.

Більше того, як вже встановлено судом, АТ «Київоблгаз» подано до НКРЕКП нову заяву про встановлення (перегляд) тарифу АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» від 19.08.2019 № 81017-Сл-12681-0819, за результатами розгляду якої Регулятором прийнято постанову від 24.12.2019 № 3025 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Київоблгаз» (далі - Постанова №3025), якою передбачено з 01.07.2020 компенсацію витрат за попередні періоди.

У цьому контексті варто зауважити, що Верховний Суд у постанові від 19.08.2021 у справі №640/13881/19 зазначив, що при поданні кожної заяви позивач здійснює відповідний окремий розрахунок, додає відповідні пояснення та обґрунтування щодо кожної зі статей витрат, а також надає відповідні підтверджуючі документи, з урахуванням динаміки зростання ціни газу на покриття ВТВ, рівень заробітної плати та інших витрат позивача, що зумовлює необхідність подання з кожною новою заявою оновленої інформації, а тому розгляд попередньо поданих заяв втрачає актуальність (указаний правовий підхід також був застосований Верховним Судом у постанові від 30.08.2021 у справі №640/22634/19).

Щодо посилань позивача на постанови Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №826/13735/18 та від 11.07.2019 у справі №826/8168/17, то суд вважає їх безпідставними, оскільки висновки у даних справах нерозривно пов`язані із обставинами кожної конкретної справи, які різняться обсягом встановлених обставин у розрізі кожної справи. На відміну від обставин цієї справи, у справах №826/13735/18 та №826/8168/17 встановлені фактичні обставини відрізняються від тих, які є у цій справі, зокрема щодо оцінки сукупності подій та їх юридичного змісту, що мали значення для визначення бездіяльності відповідача протиправною, а саме значимості, тривалості та межам оскаржуваної бездіяльності. Тобто, наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справи.

Таким чином, висновки Верховного Суду, викладені у вказаних справах, є незастосовними до цієї справи, адже висловлені вони за інших фактичних обставин.

Щодо вимог позивача про стягнення збитків у вигляді компенсацій витрат, то суд зазначає, що Верховний Суд уже надавав оцінку природі вказаної компенсації у структурі тарифу.

Так, у пунктах 69-72 постанови від 17.12.2019 у справі №826/6713/18 Верховний Суд зазначив, що: «69. Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

70. Як убачається із положень діючого законодавства «компенсація вартості ВТВ» не є збитками, які можуть бути відшкодовані в порядку статей 1166, 1173 ЦК України.

71. Положеннями розділу IV Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП від 25 лютого 2016 року № 236, встановлено, що при розрахунку тарифу до складу планованої тарифної виручки включається планований прибуток, який визначається з урахуванням необхідності фінансування компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та інших обґрунтованих потреб фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання, які не були включені до складу витрат структури тарифу і щодо яких Податковим кодексом України прямо не встановлено обмежень в частині коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.

72. Отже, законодавством врегульований порядок компенсації витрат ліцензіатів саме шляхом включення їх до складу витрат структури тарифу».

Верховним Судом у постанові від 03.10.2023, у межах справи №160/2347/19 підтриману таку ж позицію щодо компенсації «збитків» у подібних правовідносинах.

Суд також вважає помилковим посилання позивача на постанови Верховного Суду у справах № 913/63/18 та № 910/2575/17. У зазначених справах предметом розгляду було прострочення виконання грошових зобов`язань, які вже були чітко зафіксовані у договорах чи актах.

У даній справі між сторонами існують позадоговірні правовідносини щодо здійснення державної регуляторної політики. Відтак, зобов`язання з відшкодування шкоди, завданої державним органом, не є грошовим зобов`язанням у розумінні статті 625 ЦК України до моменту набрання законної сили судовим рішенням про його стягнення. Оскільки факт наявності та точний розмір шкоди не визнані державою, підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат відсутні.

Окрім того, дослідивши наданий позивачем Висновок судово-економічної експертизи № 26/01/20 від 12.03.2020, складений судовим експертом Пилипенком В.В., суд не приймає його до уваги та відхиляє як належний доказ наявності складу правопорушення.

За змістом статей 72, 90 та 101 КАС України висновок експерта не має для суду наперед встановленої сили та не може містити правової оцінки правовідносин, оскільки надання юридичної оцінки фактам є виключною компетенцією суду.

Вказаний висновок констатує виключно арифметичний факт наявності від`ємного фінансового результату (дефіциту обігових коштів) підприємства на основі його внутрішньої бухгалтерської звітності, але автоматично не доводить вини держави, наявності деліктних збитків чи прямого причинного зв`язку між діями НКРЕКП та фінансовим станом підприємства. Розраховані експертом суми неодержаного прибутку та інфляційних втрат за позадоговірними відносинами з Регулятором суперечать нормам матеріального права. Крім того, включення майбутніх податкових зобов`язань (ПДВ та податку на прибуток) до суми шкоди є безпідставним, оскільки податки є непрямими обов`язковими платежами, суми яких не можуть покладатися на бюджет як реальні збитки приватного ліцензіата за відсутності доказів їхнього фактичного понесення та сплати.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

З огляду на вищезазначене, оскільки склад правопорушення є недоведеним, а обраний спосіб захисту не відповідає правовій природі спірних правовідносин, позовні вимоги АТ «Київоблгаз» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду не впливають.

Судом також враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (GarciaRuiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (вул. Шевченка, 178, м. Боярка, Фастівський район, Київська область, 08150, код ЄДРПОУ 20578072)

Відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім`ї Бродських, 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133)

Відповідач: Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646)

Третя особа: Міністерство енергетики України (вул. Хрещатик, 30, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37552996)

Суддя Віятик Наталія Володимирівна