Рішення № 138469305, 21.07.2026, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

Справа №479/228/26

Провадження №2/479/493/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

21 липня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Репушевської О.В.;

за участі: секретаря судового засідання Добровольської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/228/26 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу,

у ч а с н и к и с п р а в и :

позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України,

представник позивача Попов В.Є., за довіреністю від 25 грудня 2025 року,

відповідач ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 квітня 2025 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля БМВ, д.н.з. - НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль та завдано шкоди власнику зазначеного транспортного засобу. Постановою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 03 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124 КУпАП, ч.1 ст.130 КУпАП. Потерпілий ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування. МТСБУ на підставі наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі 35410,87 грн.. Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 7978,24 грн.. На підставі наведених обставин, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги та стягнути завдані збитки в порядку регресу з відповідача в загальному розмірі 43389,11 грн., та судові витрати у розмірі 3328 грн..

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву про здійснення розгляду даної справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується матеріалами справи. Жодних заперечень проти позову, в тому числі, відзиву на позовну заяву від відповідача не надійшло.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст.280 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам зізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, Інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 04 квітня 2025 року приблизно о 08.51 год. в с.Бурилове по вул.Шевченка,116, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "БМВ", д.н.з. - НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля "ВАЗ2114", д.н.з. - НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .. Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу "ВАЗ2114", д.н.з - НОМЕР_1 , було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку.

Постановою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 03 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124 КУпАП, ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, з огляду на викладене, вина відповідача ОСОБА_1 у скоєній дорожньо-транспортній пригоді є доведеною.

Згідно заяви потерпілої особи ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) повідомлено про настання дорожньо-транспортної пригоди, а також заявлено про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до висновку за звітом №65-25 про незалежну оцінку майна з визначенням вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власнику автомобіля ВАЗ 21144, д.н.з. НОМЕР_1 , складеного ФОП ОСОБА_3 вартість відновлювального ремонту складає 77173,54 грн..

02 жовтня 2025 року МТСБУ здійснило виплату на рахунок ОСОБА_2 відшкодування у розмірі 35410,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням №30437.

У відповідності до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із ст.27 ЗУ "Про страхування", ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходять право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно підпункту "а" пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована.

Докази того, що відповідач застрахував цивільно-правову відповідальність або відноситься до кола осіб, визначених у пункті 13.1 статті 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в матеріалах справи відсутні, відповідачем суду не надані.

Аналізуючи зібрані у справі докази суд встановив, що відповідач у добровільному порядку не відшкодував позивачеві суму виплаченого страхового відшкодування третій особі, отож виплативши його, у порядку та відповідно до вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та понісши збитки, позивач набув право подати регресний позов до відповідача, як водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Крім того, розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку склав 7978,24 грн., яке МТСБУ було сплачено особам, які надавали послуги по врегулюванню по справі, здійснювали збір документів та визначення розміру завданої шкоди, що підтверджується платіжним дорученням №29502 від 22 вересня 2025 року та платіжним дорученням №27545 від 29 серпня 2025 року.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути у порядку регресу виплачене страхове відшкодування внаслідок ДТП в загальному розмірі 43389,11 грн..

Крім того, в силу дії ст.141 ЦПК України до стягнення з відповідача також підлягає судові витрати, сплачені позивачем при зверненні із заявою до суду. У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 3328 грн. судового збору.

На підставі викладеного та ст.38.1.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.15, ч.1 ст.1191 ЦК України, керуючись ст.ст. 76-77, 81, 83, 141, 263-265, 268, 272-274, 279, 280-282, 354 ЦПК України суд,-

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) завдані збитки в порядку регресу в розмірі 43389,11 грн., та судовий збір в сумі 3328 грн..

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 21 липня 2026 року.

Суддя :