Рішення № 138468093, 23.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3457/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання Бєлікова К.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Студеняк Оксани Станіславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на земельну ділянку частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Студеняк О.С., звернулася до суду з даним позовом, який мотивує тим, що позивач був працівником Колективного сільськогосподарського підприємства «Дубрівське».

У 2000 році було розпочато процес роздержавлення та паювання земель КСП «Дубрівське», під час якого було виготовлено Державний акт на право колективної власності серії ЗК №012-0021. У додатку до цього акта відомості про позивача містяться під порядковим номером 25.

12.06.2000 року розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації №253 затверджено розрахунки вартості земельних часток (паїв) та їх розмірів в умовних кадастрових гектарах КСП «Дубрівське», згідно із якими розмір земельної частки (паю) позивача становить 4,94 умовних кадастрових гектарів.

На підставі вказаного розпорядження позивачу видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №165286 розміром 4,94 умовних кадастрових гектарів.

У подальшому позивачу було виділено в натурі земельну ділянку кадастровий номер 2124882400:01:002:0009 площею 3,0714 га та земельну ділянку кадастровий номер 2124882400:01:013:0017 площею 1,4691 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, позивач приватизувала земельні ділянки загальною площею 4,5405 га, а неприватизованою залишилася земельна частка (пай) у розмірі 0,3995 умовних кадастрових гектарів.

Оскільки копія сертифіката на право на земельну частку (пай) відсутня, а виготовити його дублікат неможливо, позивач просить визнати за нею право власності на земельну частку (пай) розміром 0,3995 умовних кадастрових гектарів із земель розпайованого КСП «Дубрівське», які розташовані на території Середнянської селищної ради за межами населених пунктів Ужгородського району Закарпатської області та належали їй згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН №165286.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позивач та її представник адвокат Студеняк О.С. у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, однак від останньої до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю, просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача та не заперечував щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 була працівником Колективного сільськогосподарського підприємства «Дубрівське».

У 2000 році було розпочато процес роздержавлення та паювання земель КСП «Дубрівське», під час якого було виготовлено Державний акт на право колективної власності на землю серії ЗК №012-0021. У додатку до вказаного державного акта (списку громадян членів КСП «Дубрівське») позивач значиться під порядковим номером 25.

Розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації №253 від 12.06.2000 року затверджено розрахунки вартості земельних часток (паїв) та їх розмірів в умовних кадастрових гектарах КСП «Дубрівське», відповідно до яких розмір земельної частки (паю) позивача становив 4,94 умовних кадастрових гектарів. На підставі цього розпорядження позивачу було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №165286 розміром 4,94 умовних кадастрових гектарів, що підтверджується повідомленням Головного управління Держеокадастру у Закарпатській № 29-7-0.31-5283/2-25 від 24.10.2025 року.

Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області позивачу було виділено в натурі земельну ділянку з кадастровим номером 2124882400:01:002:0009 площею 3,0714 га та земельну ділянку з кадастровим номером 2124882400:01:013:0017 площею 1,4691 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Отже чином, позивачу було виділено земельні ділянки загальною площею 4,5405 га, а невиділеною залишилася земельна частка (пай) розміром 0,3995 умовних кадастрових гектарів.

Окрім цього, судом встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області та Ужгородська районна державна адміністрація повідомили про відсутність можливості виготовлення дубліката сертифіката на право на земельну частку (пай), у зв`язку з чим позивач позбавлена можливості реалізувати своє право на виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Право громадян на землю гарантується Конституцією України.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Правовідносини щодо виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, врегульовані Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

У відповідності до ст. 1 зазначеного Закону право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, а також громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Згідно зі ст. 2 Закону, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ст. 5 цього Закону сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень за заявою власників земельних часток (паїв) приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України в редакції від 18.12.1990 року право

власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після

встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і

одержання документа, що посвідчує це право.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання

одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної

сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм

земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією

земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в

натурі (на місцевості) дві земельні ділянки різним складом сільськогосподарських угідь (рілля,

багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю

власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна

сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку

проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Як роз`яснено у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику

застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 №7 (із

змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України №2 від 19.03.2010), член

колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається

до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай)

з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за

нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала

сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у

колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через

відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від

8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність

сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного

місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (п. 1, 2) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Як вбачається з приписів пункту 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель,

переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям», видача

громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація

провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних

ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку

(пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому

цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,

свобод чи законних інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), суд

розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах

заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у

передбачених цим Кодексом випадках.

Ураховуючи вимоги ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах

змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та

обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення

для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,

встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна

сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних

дій. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, зважаючи на наведені обставини та те, що позивач ОСОБА_1 довела своє право на земельну частку (пай), Середнянська селищна рада Ужгородського району повністю визнає заявлені позивачем вимоги, а також враховуючи що відповідно до ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, з урахуванням тієї обставини, що визнання позовних вимог відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з`ясувавши фактичні обставини справи, причини даного позову, суд вважає, що позов є обґрунтованим та наявні підстави для визнання за позивачем права власності на земельну частку (пай) розміром 0,3995 умовних кадастрових гектарів із земель розпайованого КСП «Дубрівське», які розташовані на території Середнянської селищної ради за межами населених пунктів Ужгородського району Закарпатської області, що належить їй згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №165286.

Керуючись ст. 13, 76, 81, 89, 223, 258, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву адвоката Студеняк Оксани Станіславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на земельну ділянку частку (пай), задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну частку (пай) розміром 0,3995 умовних кадастрових гектарів із земель розпайованого колективного сільськогосподарського підприємства «Дубрівське», які розташовані на території Середнянської селищної ради за межами населених пунктів Ужгородського району Закарпатської області, що належить їй згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії PH №165286.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04349923, місцезнаходження: смт. Середнє, вул. Закарпатська, 63, Ужгородського району, Закарпатської області.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Крегул