Ухвала суду № 138467719, 24.07.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/874/26

провадження 1-кп/302/135/26

335

У Х В А Л А

(у повному обсязі)

24.07.2026 селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,

з участю : секретарка судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

захисник адвокат ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу кримінального провадження ЄРДР № 42026072180000021 від 08.06.2026 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, з вищою освітою, зареєстрований і проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, не працюючого, одруженого, засіб особового мобільного зв`язку номер НОМЕР_1 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 367 ч.2 КК України,

- у частині розгляду клопотання обвинуваченого і його захисника про звільнення від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження у зв`язку із закінчення строків давності,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт надійшов до суду 26.06.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 367 ч.2 КК України, за таких обставин (стисло).

ОСОБА_4 , обіймаючи посаду спеціаліста І-ої категорії сектору державного земельного кадастру відділу Держземагенства у Міжгірському районі Закарпатської області, починаючи з 20.05.2013, будучи державним службовцем, маючи повноваження внесення або надання відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які розташовані в межах Міжгірського району Закарпатської області, вчинив такі дії за змістом обвинувального акта.

30.10.2013 на розгляд спеціаліста І-ої категорії сектору державного земельного кадастру відділу Держземагенства у Міжгірському районі Закарпатській області ОСОБА_4 надійшла заява від Головного управління Держземагенства у Закарпатській області «про державну реєстрацію земельної ділянки» та технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на території Колочавської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області розроблена Державним підприємством «Закарпатський Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», згідно якої, цільове призначення земель - землі сільськогосподарського значення, хоча вказані землі, у місці їх розташування, віднесені до земель природно-заповідного фонду та на праві постійного користування землею передані Національному природному парку «Синевир» відповідно до державного акта І-ЗК №001686 від 31 травня 2000 року.

Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в чинній редакції передбачено, що землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

З огляду на наведені положення, землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення/створення території та/або об`єкту природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам законодавства, за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора, невідповідність подання заявником документів, не в повному обсязі, поданих документів вимогам законодавства, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

При розгляді зазначеної документації ОСОБА_4 як державний кадастровий реєстратор, неналежним чином виконуючи передбачені Законом України «Про державний земельний кадастр» та «Порядком ведення Державного земельного кадастру», затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 №1051 свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи можливості того, що внаслідок неналежного виконання ним своїх службових обов`язків, може бути спричинено тяжкі наслідки державним інтересам, хоча повинен був і міг це передбачити, не перевіривши, відповідність поданої йому технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на території Колочавської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, 30.10.2013 з використанням персонального ключа Національної кадастрової системи, на землях природно-заповідного фонду НПП «Синевир», здійснив внесення даних про формування земельної ділянки сільськогосподарського призначення до Єдиної державної геоінформаційної системи - Державного земельного кадастру, присвоїв їй кадастровий номер 2122482100:02:005:0001, відкрив Поземельну книгу та зареєстрував земельну ділянку площею 3,0024 га., як землі сільськогосподарського призначення, за рахунок чого 22.04.2021 державним реєстратором Колочавської сільської ради проведено державну реєстрацію права комунальної власності на вказану земельну ділянку за Колочавською сільською радою.

Вказаними діями ОСОБА_4 Національний природний парк «Синевир» було позбавлено права державної власності на дану земельну ділянку, ринковою вартістю 637 410,00 гривень, чим спричинено тяжкі наслідки.

Під час підготовчого судового засідання ОСОБА_4 і його захисник подали клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 статті 367 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених статтею 49 КК України, зазначивши, що обвинувачений не визнає вину, однак згідний на закриття кримінального провадження по зазначеній підставі.

Представник потерпілої юридичної особи НПП «Синевир» ЄДРПОУ 05384614 ОСОБА_6 погодився з клопотанням сторони захисту, а також надав у справу письмову заяву про зазначену позицію з проханням розглянути кримінальне провадження без його участі.

Прокурор за наслідками розгляду порушеного питання висловився про задоволення клопотання, акцентувавши увагу на тому, що подія злочину мала місце датою 30.10.2013. З цієї дати протягом п`яти років обвинувачений не притягався до кримінальної відповідальності. Прокурор також висловився щодо вирішення руху речових доказів, повідомивши, що в справі не має судових витрат, а також про те, що питання повернення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду вирішується за позовом прокурора в господарському судочинстві в Господарському суді Закарпатської області.

Оцінивши зміст клопотання обвинуваченого і його захисника, їх позицію та надані сторонами необхідні документи, що стосуються розгляду порушеного питання, суд дійшов такого висновку.

Статтею 286 ч.4 КПК України передбачено: якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Обвинуваченим порушено питання звільнення його від кримінальної відповідальності на стадії підготовчого провадження.

Обвинуваченим порушено питання звільнення його від кримінальної відповідальності на стадії підготовчого провадження.

Згідно з статтею 314 ч.3 п.2 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема про закриття кримінального провадження у випадку встановлення підстав, передбаченою частиною другою статті 284 КПК України.

Згідно з п.1 ч.2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закивається у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 49 частинами 1-3 Кримінального кодексу України передбачено :

- особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

- Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

- Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

На виконання положень, передбачених статтею 49 КК України, суддею перевірено строки вчинення особою кримінальних правопорушень на предмет закінчення строків давності та переривання перебігу строків давності відповідно до тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень.

З обставин, зазначених в обвинувальному акті ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 367 КК України, датою 30.10.2013. Диспозиція і санкція зазначеної норми кримінального закону зазнавала змін і доповнень, унесених до Кримінального кодексу законодавцем, зокрема стаття 367 ч.2 - протягом 2009 2023 років. Станом на час розгляду клопотання (липень 2026) від зазначеної дати минуло більше 12 років.

Станом на час вчинення кримінального діяння, яке мало місце 30.10.2013, кримінальне правопорушення передбачало покарання в редакції законів, які були чинними на зазначену дату :

- за статтею 367 ч.2 КК України: (у редакції законів № 2341-ІІІ від 05.04.2001, № 1508-УІ (1508-У17) від 11.06.2009, № 2808-17 від 21.12.2010, №3207-УІ (3207-17) від 07.04.2011) - службова недбалість тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, якщо воно спричинило тяжкі наслідки карається позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або без такого.

Статтею 12 Кримінального кодексу України передбачено класифікацію кримінальних правопорушень, зокрема частинами 1-5 :

- кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини;

- кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі;

- злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі;

- нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років;

- тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

З огляду на викладене нормативно-правове обґрунтування інкриміноване ОСОБА_4 діяння в редакції законів, які діяли станом на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення, віднесені за статтею 367 ч.2 КК України до нетяжких злочинів.

Суд вважає, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню з огляду на таке.

ОСОБА_4 і його захисник особисто подали і підтримали клопотання в письмовому вигляді із зазначенням, що обвинувачений не визнає свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, однак надає згоду на закриття кримінального провадження саме у зв`язку із закінченням строків давності. Цю письмову заяву він підтримав у судовому засіданні і підтвердив її розуміння та наслідки застосування строків давності.

Судом установлено, що з дати вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 367 ч.2 КК України, (30.10.2013) ОСОБА_4 не вчиняв інших кримінальних правопорушень, тобто не притягався до кримінальної відповідальності в установленому законом порядку, не ухилявся від досудового розслідування та суду, не оголошувався в розшук.

Визнання обвинуваченим вини не є обов`язковою умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Такий висновок надано в правовій позиції у постанові ККС ВС від 11.11.2020 справа № 455/229/17.

Не визнання вини обвинуваченим в учиненні кримінального правопорушення не є підставою для відмови в задоволенні клопотання строки кримінального провадження щодо такого звільнення, якщо є згода цієї особи на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, а також, якщо суд роз`яснив суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження (правові висновки і позиції ККС ВС у справах і постановах від 29.07.2021 (552/5595/18), від 26.03.2020 (730/67/16-к).

Положеннями КПК України не передбачено імперативних норм, які зобов`язують суд під час розгляду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (застосування статті 49 КК України) встановлювати фактичні обставини справи, оскільки розгляд такого клопотання є першочерговим (правовий висновок у постанові ККС ВС від 22.05.2025 у справі № 709/2049/17).

Позиції прокурора і представника потерпілої юридичної особи зводяться до того, що вони не заперечують проти задоволення клопотання.

Отже, клопотання обвинуваченого суд визнає підставним і таким, що підлягає задоволенню.

З огляду на викладене остаточний висновок суду полягає в такому. ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої статтею 367 ч.2 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю.

Цивільного позову в кримінальному провадженні не має.

Речові докази, відповідно до положень статті 100 КПК України, підлягають вирішенню в такому порядку копію технічної документації із землеустрою доцільно залишити в матеріалах досудового розслідування кримінального провадження, що зберігаються в процесуального прокурора.

Доля речового доказу, а саме земельної ділянки кадастровий номер 2122482100:02:005:0001 площею 3,0024 га. вирішується в порядку господарського судочинства, про що повідомив прокурор у залі підготовчого судового засідання. Отже, питання спеціальної конфіскації щодо цього речового доказу (земельної ділянки) у порядку статті 100 КПК України не вирішується в цьому кримінальному провадженні.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід не обирався для обвинуваченого на досудовому розслідуванні чи під час підготовчого судового провадження.

Керуючись статтями 371, 372, 376, 314 ч.3 п.2, 285, 284 ч.2 п.1 КПК України, статтею 49 Кримінального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити клопотання сторони захисту.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.367 ч.2 КК України в редакції законів, яка була передбачена станом на час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, у зв`язку із закінченням строків давності.

Закрити кримінальне провадження.

Речові докази : копію технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на території Колочавської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області розробленої ДП «Закарпатським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою» у вигляді книжки за кадастровими номерами: 2122482100:02:006:0001; 2122482100:02:002:0001; 2122482100:02:002:0003; 2122482100:02:002:0004; 2122482100:02:002:0005; 2122482100:02:005:0001; 2122482100:02:012:0001; 2122482100:02:012:0002; 2122482100:02:011:0004; 2122482100:02:011:0005; 2122482100:02:011:0006; 2122482100:02:011:0007; 2122482100:02:011:0008; 2122482100:02:011:0009, обмінними файлами на СD-дисках, поземельна книга у електронному вигляді на земельну ділянку з кадастровим номером 2122482100:02:005:0001, - залишити в матеріалах досудового розслідування кримінального провадження, які зберігаються в процесуального прокурора.

Ухвала може бути оскаржена в Закарпатський апеляційний суд безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 7 днів з дня проголошення.

Повний зміст ухвали складено 24.07.2026.

Суддя:ОСОБА_1