Ухвала суду № 138466561, 23.07.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №243/5257/23

Провадження № 1-кп/552/964/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026

23 липня 2026 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження № 22025050000000975 від 17.10.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження № 22023050000003222 від 02.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у закритому судовому засіданні.

Разом з тим, прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави, яке попередньо надійшло на адресу суду. Зазначив, що продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому злочину, за яке передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, зможе ухилитися від суду шляхом виїзду на окуповану територію або територію країни агресора; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, враховуючи систематичність, добровільність та цілеспрямованість поширення ним відповідної інформації та те, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні злочину в умовах воєнного стану.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_4 , в судовому засіданні вважав можливим розглядати справу у відкритому судовому засіданні, заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором не підтверджені, обвинувачений після внесення застави покладені на нього обов`язки не порушував, став на облік як внутрішньо переміщена особа, без примусу приїхав до апеляційного суду. Окрім того, підтримав клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про повернення застави. Клопотання обгрунтовано тим, що Слов`янським міськрайонним судом Донецької області від 28.05.2026 було постановлено ухвалу, якою до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави. 29.05.2026 заставу було внесено на відповідні рахунки. 17.06.2026 Дніпровський апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції, однак, не вирішив питання щодо повернення внесеної застави.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав свого захисника, заперечував проти клопотання прокурора про продовження його тримання під вартою, зазначив, що вину не визнає, безпідставно перебуває під вартою, ризики прокурором не доведені, оскільки він не збирається ухилятися від суду, про що свідчить його поведінка після внесення застави.

Щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду та клопотання про повернення застави заперечень від учасників підготовчого судового засідання не надійшло.

Заслухавши учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали клопотання прокурора та адвоката ОСОБА_6 , обвинувальний акт та додані до нього документи в обсязі, необхідному для вирішення вказаних клопотань, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Підстав для прийняття рішень передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України, кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках: якщо обвинуваченим є неповнолітній; розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Наведене дає можливість призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду у закритому судовому засіданні.

Щодо клопотання адвоката ОСОБА_6 про повернення застави ОСОБА_7 , суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що в рамках кримінального провадження № 22023050000003222 від 02.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28.05.2026 було постановлено ухвалу, якою ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що 28.05.2026 визначений ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28.05.2026 розмір застави, був внесений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на відповідні реквізити, що підтверджується платіжною інструкцією Монобанку.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17.06.2026 було скасовано ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28.05.2026 та постановлено нову, якою клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою задоволено та продовжено щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 144-2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, без визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15, застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), у якому міститься рішення про повернення застави.

Враховуючи те, що відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 17.06.2026, запобіжний захід у виді застави припинений, клопотання про повернення застави підлягає задоволенню.

Щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 суд виходить з наступного.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2023 було застосовано відносно ОСОБА_5 , який на той час перебував в статусі підозрюваного, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06.10.2023 включно, без визначення розміру застави.

В подальшому ухвалами суду застосований відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою неодноразово продовжувався.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, яке кваліфікується як тяжкий злочин, за яке передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років.

Враховуючи характер вказаного кримінального правопорушення, обставини його вчинення та тяжкість можливого покарання, існує реальний ризик того, що обвинувачений з метою уникнення покарання зможе ухилитися від суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що реально продовжують існувати вищезазначені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що обставини, які свідчили би про їх зменшення, відсутні.

Так, суд вважає, що на даний час актуальними є ризик, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_5 достовірно обізнаний про тяжкість покарання, яке може йому загрожувати у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, та може спробувати уникнути відповідальності шляхом переховування від суду, при цьому наслідки і ризик втечі для обвинуваченого можуть бути визнані як менш небезпечні, ніж покарання та процедура його відбування.

Окрім того, суд погоджується із доводами прокурора про те, що продовжує існувати ризик, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Окрім того, з 23 квітня 2022 року діє правова норма (ч. 6 ст. 176 КПК України), якою встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, що підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України (ст. ст. 109114-2 КК України, злочинів, пов`язаних із терористичною діяльністю (ст.ст. 2582586 КК України), злочинів, передбачених ст. 260 КК України («Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань»), ст. 261 КК України («Напад на об`єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення»), певних категорій злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (ст.ст. 4374421 КК України), застосовується запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Суд враховує зміст пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення, актуальність кримінального правопорушення, яке вчинене в період триваючої збройної агресії рф, засоби ведення війни силами збройних сил рф та використання ними розгалуженої системи агентурного впливу, на що також звернув увагу Дніпровський апеляційний суд, скасовуючи встановлену обвинуваченому заставу.

Актуальність вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення також знайшла своє відображення у внесенні змін до КК України шляхом доповнення Кримінального Кодексу статтею 114-2 відповідно до Закону № 2160-IX від 24.03.2022р.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокурором доведено необхідність продовження обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Суд вважає неможливим застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки вони є недостатніми для запобігання наведеним у клопотанні ризикам для гарантування належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 ..

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 291, 314-318, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, до 20 вересня 2026 року включно, без визначення розміру застави, та утримувати його в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, призначити до судового розгляду у закритому судовому засіданні на 10 годину 00 хвилин 04 вересня 2026 року.

В судове засідання, яке буде проводитися в режимі відеоконференцзв`язку, викликати учасників судового провадження.

Повернути заставодавцю - ОСОБА_7 кошти, внесені на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Донецькій області у якості застави за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 17.06.2026 по справі № 243/5257/23, у розмірі 266 240 грн на його рахунок: отримувач: ОСОБА_7 IBAN: НОМЕР_1 ІПН/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 Призначення платежу: Поповнення рахунку БАНК: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК» МФО: 322001 ЄДРПОУ Банку: 21133352.

Копію ухвали направити для виконання начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», обвинуваченому, прокурору та захиснику.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1