Ухвала суду № 138465031, 05.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11849/26

Провадження № 1-кс/761/8218/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року у кримінальному провадженні № 72022000500000018, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 грудня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209 КК України, -

в с т а н о в и в:

24 березня 2026 року через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року у кримінальному провадженні № 72022000500000018, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 грудня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209 КК України, на майно, тимчасово вилучене 17 липня 2025 року під час проведення обшуку нежитлових приміщень, які використовуються ТОВ «Фінансова компанія «Октава Фінанс» (код ЄДРПОУ 39628794), за адресою: м. Київ, вул. Чикаленка Євгена, 20, а саме:

Грошові кошти на загальну суму 2 519 500 (два мільйона п`ятсот дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень;

Грошові кошти на загальну суму 46600 (сорок шість тисяч шістсот) доларів США;

Грошові кошти на загальну суму 11 570 (одинадцять тисяч п`ятсот сімдесят) Євро.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити з підстав наведених у ньому.

Прокурор ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки арешт на майно накладено обґрунтовано та потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження на даний час не відпала. Крім того зауважив, що під час обшуку ОСОБА_5 стверджував, що проходить стажування у ТОВ «Фінансова компанія «Октава Фінанс», при цьому в перебігу судового розгляду адвокат ОСОБА_3 намагається запевнити слідчого суддю, що ОСОБА_5 прийшов до відділення для здійснення валютно-обмінної операції з готівковими коштами.

Заслухавши доводи адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 72022000500000018, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 грудня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора задоволено та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 17 липня 2025 року під час проведення обшуку нежитлових приміщень, які використовуються ТОВ «Фінансова компанія «Октава Фінанс» (код ЄДРПОУ 39628794), за адресою: м. Київ, вул. Чикаленка Євгена, 20, а саме на: грошові кошти на загальну суму 2 519 500 (два мільйона п`ятсот дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень; грошові кошти на загальну суму 46600 (сорок шість тисяч шістсот) доларів США; грошові кошти на загальну суму 11 570 (одинадцять тисяч п`ятсот сімдесят) Євро, заборонивши вчиняти дії щодо відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

Як убачається зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року, метою накладення арешту на майно, є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки воно має ознаки доказів, встановлені ст. 98 КПК України, що дає достатні підстави вважати, що слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно.

Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного майна, не втратив свою актуальність. Так, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000500000018 від 22 грудня 2022 року триває, на даний час у вказаному кримінальному провадженні здійснюються слідчі (розшукові) дії з метою виконання завдань, встановлених ст. 2 КПК України.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», та рішення у справі «Кушоглу проти Болгарії»).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, в якому наголошується, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу.

Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами (арешт майна, з забороною їх відчуження, розпорядження та користування до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні), які застосовуються, та мету, яку прагнуть досягти, зокрема отримання фактичних даних обставин вчинення кримінального правопорушення та притягнення винних до відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

У той же час, на переконання слідчого судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не наділений процесуальними повноваженнями вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, надані адвокатом відомості про надання строкової позики під процент ОСОБА_5 та підтвердження сум доходу позикодавця, слідчий суддя вважає такими, що не спростовують висновки органу досудового розслідування щодо незаконної діяльності, направленої на надання послуг з обміну (легалізації) віртуальних активів (криптовалюти) на фіатні кошти без відповідних дозволів Національного банку України і без відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліках, та на думку слідчого судді не є переконливими у достатній мірі, оскільки не містять беззаперечних даних, які б підтверджували поза розумним сумнівом, що саме ОСОБА_5 належать грошові кошти, вилучені під час обшуку.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи те, що слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження або ж було встановлено, що арешт накладено необґрунтовано, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року у кримінальному провадженні № 72022000500000018, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 грудня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 98, 131-132, 170-174, 309, 310, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року у кримінальному провадженні № 72022000500000018, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 грудня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_6