Ухвала суду № 138464689, 23.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/5732/25

Провадження №2-з/752/116/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кокошка О.Б.,

за участю секретаря Потапенко Д.І.,

представників позивача Греськів І.І., Гомоляко О.В.,

представника третьої особи Рибіцька Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження по справі №752/5732/25 заяву відповідача ОСОБА_1 про забезпечення доказів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває справа №752/5732/25 керівника Київської міської прокуратури Рябенка Максима в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Національний природний парк «Голосіївський», державний реєстратор Державного підприємства «Сетам» Борискевич Максим Ігорович про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів шляхом витребування у Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) оригіналу проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Національному природному парку «Голосіївський» у Голосіївському районі м. Києва (кадастрова справа А-19079), затвердженого рішенням Київради від 26.01.2012 №69/7406, для огляду у судовому засіданні та долучення до матеріалів справи її посвідчену копію.

Також відповідач у заяві просила у разі неможливості надання оригіналу зобов`язати надати належним чином завірену паперову копію вказаної кадастрової справи та забезпечити можливість огляду її оригіналу.

Крім того, відповідач у заяві просила поновити їй строк на подання доказів через наявність поважних причин - протокольну ухвалу суду від 12.05.2026 про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначила, що у судовому засіданні 12.05.2026 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні її клопотання про витребування копії вказаної кадастрової справи. Також 12.05.2026 судом постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення вказаної справи до розгляду по суті. Через вказані обставини відповідач звернулася із заявою про забезпечення доказів шляхом їх витребування. У відповідача наявні складнощі для надання оригіналу вказаної кадастрової справи, оскільки вона не є замовником. Відповідач у відзиві заперечує відношення земельної ділянки, в межах якої знаходиться її будинок, до об`єкту природно заповідного фонду з підстави, що вона не відноситься до вказаного фонду та не перебувала у постійному користуванні ККО «Київзеленбуд». На думку відповідача, для правильного вирішення спору необхідно порівняти планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, надані додатком до листа КП «ЛПГ «Конча-Заспа» від 23.12.2025, з планово-картографічними матеріалами КП «ЛПГ «Конча-Заспа», які знаходяться в оригіналі кадастрової справи А-19079.

У судовому засіданні представники позивача Греськів І.І., ОСОБА_2 та представник третьої особи Рибіцька Ю.Б. заперечували проти задоволення заяви про забезпечення доказів.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Розглянувши вказану заяву та додані документи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ЦПК.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Положеннями ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Разом з тим, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку ст. ст. 116, 117, 118, 119 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи у відповідності до ст. 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.

У постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №367/6751/18-ц викладений правовий висновок про те, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України). Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Аналогічну правову позицію щодо вирішення судами питання про забезпечення доказів висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 у справі №9901/608/19 та від 03.07.2019 у справі №9901/845/18.

Отже, необхідно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (ст. 116-119 ЦПК України), та витребування доказів у разі неможливості учасниками справи самостійно їх надати (ст. 84 ЦПК України).

Крім того, аналіз вказаних норм процесуального права свідчить про те, що питання щодо забезпечення доказів вирішується судом у тому випадку, якщо надання таких доказів є необхідним, а також якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Водночас суд зазначає, що у справі №752/5732/25 ухвалою суду від 15.04.2025 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, а 28.05.2025 постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у судовому засіданні, призначеному на 22.07.2025 о 10-00 год.

Як вбачається із матеріалів вказаної справи, 02.05.2025 повернулося поштове відправлення, направлене на адресу відповідача ОСОБА_1 , із відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Довідка поштового відправлення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду справи.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 09.08.2019 у справі №906/142/18, від 12.12.2018 у справі №752/11896/17 та у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18.

18.07.2025 відповідач ОСОБА_1 ознайомилася особисто з матеріалами вказаної справи, а також отримала копію позову з додатками. Водночас відповідач ОСОБА_1 не з`явилася у судове засідання, призначене на 22.07.2025 о 10-00 год., та надала клопотання про відкладення судового засідання.

30.07.2025 відповідач ОСОБА_1 ознайомилася особисто з матеріалами вказаної справи.

01.08.2025 відповідач ОСОБА_1 надала заяву про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження, відзив на вказану позову заяву та зустрічну позовну заяву.

23.09.2025 відповідач ОСОБА_1 повторно надала заяву про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження.

25.09.2025 судом постановлена протокольна ухвала про відмову відповідачу у поверненні розгляду вказаної справи на стадію підготовчого провадження, а також поновлено строк для подання відзиву та прийнято відзив.

Отже, враховуючи положення ст. 84 ЦПК України, відповідач ОСОБА_1 мала право звернутися до суду із клопотанням про витребування доказів у строк для подання нею відзиву.

07.05.2026 відповідач ОСОБА_1 звернулася із клопотанням про витребування доказів, зокрема копії проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Національному природному парку «Голосіївський» у Голосіївському районі м. Києва (кадастрова справа А-19079), затвердженого рішенням Київради від 26.01.2012 №69/7406.

12.05.2026 судом постановлена протокольна ухвала про залишення без розгляду клопотання відповідача про витребування доказів від 07.05.2026.

14.05.2026 відповідач ОСОБА_1 звернулася із заявою про забезпечення доказів шляхом витребування доказів для їх огляду.

Як вбачається зі змісту вказаної заяви, відповідач ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтувала, що подання засобу доказування (зокрема оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Національному природному парку «Голосіївський» у Голосіївському районі м. Києва (кадастрова справа А-19079), затвердженого рішенням Київради від 26.01.2012 №69/7406) може стати неможливим або ускладненим під час судового провадження за позовом у справі №752/5732/25. Так, відповідачем не наведено жодних обставин, що такий засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Крім того, вказана заява не містить навіть припущень щодо ймовірності виникнення таких обставин у майбутньому.

Отже, відповідач у вказаній заяві лише формально послалася на положення ст. 116 ЦПК України та не навела жодних обґрунтувань чи доказів, які б підтверджували неможливість або ускладненість витребування вказаного доказу під час розгляду справи по суті. Крім того, вказана заява відповідача є по своїй суті клопотанням про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України, з яким відповідач вже зверталася під час судового розгляду у вказаній справі.

Водночас суд не вбачає підстав для поновлення відповідачу строку звернення із вказаною заявою, враховуючи відсутність поважності пропуску відповідачем вказаного строку.

Пунктами 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При поданні вказаних заяв (клопотань) відповідач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Згідно з ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч. 1 ст. 126 ЦПК України).

Факт звернення відповідачем із клопотанням про витребування доказів та постановлення судом 12.05.2026 протокольної ухвали про залишення без розгляду вказаного клопотання в свою чергу не свідчить про поважність пропущеного строку відповідачем для звернення із заявою в порядку ст. 116 ЦПК України.

Крім того, оскільки провадження у вказаній справі вже відкрито та справа призначена до судового розгляду по суті, посилання відповідача на ч. 2 ст. 116 ЦПК України є процесуально помилковим та безпідставним.

За наведених обставин, права відповідача на доведення своїх заперечень повністю захищаються загальною процедурою, передбаченою ст. 84 ЦПК України, у зв`язку з чим відповідач не була позбавлена права заявити відповідне клопотання про витребування доказів.

За таких обставин суд вважає, що вказана заява відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 116-118, 183, 260-261, 353-354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про забезпечення доказів.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення суддею.

Ухвала в частині відмови у забезпеченні доказів може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала складена 24.07.2026.

Суддя О. Б. Кокошко