Ухвала суду № 138464097, 24.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про розгляд заяви

"24" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/50/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А,

розглянувши матеріали заяви (вх. № 2-1298/26 від 03.07.2026) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вікторія-Торі про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

у справі

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вікторія-Торі (65482, Одеська обл., м. Південне (Южне), вул. Іванова, буд. 22)

про зобов`язання вчинити певні дії

у відкритому судовому засіданні

представники сторін:

від стягувача: не з`явився;

від боржника: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вікторія-Торі (далі ОСББ Вікторія-Торі) звернулося із заявою, сформованою в системі Електронний суд 03.07.2026 (вх. № 2-1298/26 від 03.07.2026), в якій просить: визнати наказ Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 у справі № 916/50/26 щодо стягнення з ОСББ Вікторія-Торі на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1331,20 грн таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з добровільним виконанням боржником рішення суду; зупинити виконання наказу Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 у справі № 916/50/26 до вирішення цієї заяви по суті.

Заява обґрунтована тим, що станом на 03.07.2026 боржником добровільно виконано рішення суду в повному обсязі шляхом виплати стягувачу належної суми з урахуванням вимог Податкового кодексу України щодо утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і військового збору, які були утримані та перераховані до Державного бюджету України боржником як податковим агентом. При цьому заявник посилається на положення ст. 1 Закону України Про судовий сбір, ч. 1 ст. 123 ГПК України, п. 162.1 ст. 162, підпункт 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, 165, п.п. 1 п.п. 1.3 п.16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України. Вказує, що оскільки обов`язок боржника, встановлений рішенням Господарського суду Одеської області від 06.05.2026 у справі № 916/50/26, припинився у зв`язку з його добровільним виконанням, відсутні правові підстави для подальшого примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 у справі № 916/50/26 щодо стягнення судового збору.

Представник ОСОБА_1 у заяві, сформованій в системі "Електронний суд" 10.07.2026 (вх. № 24267/26 від 10.07.2026), просив відмовити ОСББ Вікторія-Торі у задоволенні заяви про визнання таким, що не підлягає судового наказу Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 у справі № 916/50/26 про стягнення з ОСББ Вікторія-Торі на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1331, 20 грн; розглянути дану справу без участі стягувача та його представника.

Вказує про часткове виконання рішення суду, а саме на суму 1025, 02 грн; 02.07.2026 державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 81387260 на залишок боргу у розмірі 306, 18 грн. А тому, оскільки даний виконавчий невиконаний у повному обсязі, він не може бути визнаним таким, що не підлягає.

У судове засідання 20.07.2026 учасники розгляду заяви не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви належним чином повідомлені.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Згідно з ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заяву (вх. № 2-1298/26 від 03.07.2026) ОСББ Вікторія-Торі про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, дослідивши доводи учасників справи, викладені в їх письмових заявах, суд встановив.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.05.2026 позов задоволено частково; зобов`язано ОСББ Вікторія-Торі протягом десяти робочих днів з дати набрання рішенням законної сили надати ОСОБА_1 для ознайомлення та зняття копій за її власний рахунок наступні документи: протоколи загальних зборів ОСББ Вікторія-Торі з додатками за весь період існування ОСББ Вікторія-Торі; фінансові звіти ОСББ Вікторія- Торі за період з 2018 - по 2025 роки включно; акти ревізії фінансово-господарської діяльності ОСББ Вікторія-Торі за період з 2018 - по 2025 роки включно; протоколи засідань правління за весь період існування ОСББ Вікторія-Торі. Вказані документи надати з вилученням з них персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації. В решті позовних вимог відмовлено; стягнуто з ОСББ Вікторія- Торі на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.

10.06.2026 на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 06.05.2026 видано наказ.

Постановою державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП № 81387260 від 02.07.2026 відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 916/50/26, виданого 10.06.2026 Господарський судом Одеської області.

Згідно платіжної інструкції № 2333 від 11.06.2026 ОСББ Вікторія-Торі сплачено 239, 62 грн із вказівкою призначення платежу: "податок з доходів 18% ОСОБА_1 з доходу від судового збору за рішенням суду".

Відповідно до платіжної інструкції № 2335 від 11.06.2026 ОСББ Вікторія-Торі сплачено 1025, 02 грн із вказівкою призначення платежу: "на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 06.05.2026 у справі № 916/50/26 в частині стягнення судового збору у сумі 1331, 20 грн виконано добровільно, кошти перераховані стягувачу у повному обсязі.

Згідно платіжної інструкції № 2334 віл 11.06.2026 ОСББ Вікторія-Торі сплачено 66, 56 грн із вказівкою призначення платежу: "Військовий збір 5% ОСОБА_1 з доходу від судового збору за рішення суду".

Частиною 1 ст. 328 ГПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: 1) матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання); 2) процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 910/8794/17).

В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється. (Правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 910/8665/17).

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Статтею 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу в разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком обставин, а пов`язується з наявністю самого обов`язку.

Подібні за змістом висновки викладено в постановах КГС ВС від 23.01.2018 у справі №914/3131/15, від 14.06.20218 у справі №914/4134/15, від 06.07.2018 у справі №918/882/15.

Водночас при розгляді заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, судом не вирішується питання про помилкове чи непомилкове видання наказу на виконання рішення, а лише можливість виконання рішення, яке не набрало законної сили відповідно до положень ГПК України.

Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 02.09.2020 у справі №195/465/15-ц та у постанові Верховного Суду від 15.05.2025 у справі № 926/5372/23.

Згідно з ч. 3 ст. 328 ГПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Ч. 5 ст. 240 ГПК України передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, за наслідком розгляду справи № 916/50/26 06.05.2026 постановлено рішення, яким позов задоволено частково; зобов`язано ОСББ Вікторія-Торі протягом десяти робочих днів з дати набрання рішенням законної сили надати ОСОБА_1 для ознайомлення та зняття копій за її власний рахунок наступні документи: протоколи загальних зборів ОСББ Вікторія-Торі з додатками за весь період існування ОСББ Вікторія-Торі; фінансові звіти ОСББ Вікторія-Торі за період з 2018 по 2025 роки включно; акти ревізії фінансово-господарської діяльності ОСББ Вікторія-Торі за період з 2018 по 2025 роки включно; протоколи засідань правління за весь період існування ОСББ Вікторія-Торі. Вказані документи надати з вилученням з них персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації. В решті позовних вимог відмовлено; стягнуто з ОСББ Вікторія-Торі на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.

10.06.2026 на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 06.05.2026 видано наказ та 02.07.2026 постановою державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП № 81387260 відкрито виконавче провадження з його виконання.

Підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню боржник вказав добровільне виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 25.03.2024 у справі № 461/2729/22 сформував висновок, згідно якого: «Вирішуючи питання про стягнення податків і зборів із присудженої за рішенням суду суми судового збору, Об`єднана палата зазначає про необхідність насамперед встановити правову природу судових витрат, понесених стороною під час розгляду справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено нормами спеціального Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом України «Про судовий збір». Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Статтею 141 ЦПК України урегульовано питання розподілу судових витрат та зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати можна визначити як законодавчо врегульовану сплату грошових коштів за рахунок сторін у справі, що пов`язана із необхідністю її розгляду та вирішення судом приватноправового спору.

При цьому можливість отримання особою компенсації понесених судових витрат законодавчо передбачена лише у разі підтвердження судом факту протиправних дій (бездіяльності), рішень відповідача, обґрунтованості позовних вимог, а отже, фактично передбачає компенсацію збитків стороні, права якої порушено.

Повертаючись до норм податкового законодавства, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (підпункт «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України).

Компенсація судових витрат за своєю правовою природою є обов`язковим відшкодуванням, передбаченим законом, і фактично є формою відшкодування збитків за матеріальну шкоду, заподіяну особі неправомірними діями/бездіяльністю, рішеннями іншої сторони у справі та вимушеними матеріальними втратами, які особа зазнала у зв`язку зі зверненням за судовим захистом.

Отже, сума судового збору, яка відшкодовується особі за рішенням суду, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника, а тому у цьому випадку банк чи фінансова установа не виступає податковим агентом».

Висновки щодо застосування норм права (частина друга статті 416 ЦПК України)

Тлумачення статті 265 ЦПК України дає підстави для висновку, що її положення не містять імперативної вказівки щодо додаткової деталізації суми, яка на підставі рішення суду підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, із вказівкою про утримання податків та інших обов`язкових платежів.

З урахуванням змісту статті 19 Конституції України, виконавець при виконанні судового рішення має діяти лише в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», в тому числі дотримуватися імперативних норм про компетенцію (права та обов`язки).

Перерахування стягувачеві суми меншої, ніж зазначена у резолютивній частині судового рішення (виконавчому документі), не вважається належним виконанням судового рішення. Предметом грошового зобов`язання є грошові кошти, виражені у відповідній валюті. Сплата (перерахування) коштів у розмірі меншому, ніж зазначена у резолютивній частині судового рішення (виконавчому документі), свідчить про порушення принципу належного виконання в частині предмета виконання.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви (вх. № 2-1298/26 від 03.07.2026) ОСББ Вікторія Торі про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

З моменту набрання законної сили даної ухвали Господарського суду Одеської області, ухвала Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 в частині зупинення виконання за наказом Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 у справі № 916/50/26 до розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню втрачає свою чинність в силу ч. 3 ст. 328 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 234, 235, ч. 5 ст. 240, ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви (вх. № 2-1298/26 від 03.07.2026) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вікторія-Торі про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили 24 липня 2026 року та у відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Повну ухвалу складено та підписано 24 липня 2026 року.

Суддя О.О. Мусієнко