Ухвала суду № 138463934, 23.07.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23 липня 2026 рокуСправа № 912/1581/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Проскурні О.О., розглянувши у підготовчому засіданні заяву Підвисоцької сільської ради про залишення позову без розгляду у справі №912/1581/26

за позовом: Першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури, вул. Паркова, 13, с-ще Голованівськ, Кіровоградська область, 26500, в інтересах держави

до відповідачів:

1. Підвисоцької сільської ради, вул. Центральна, 20, с. Підвисоке, Голованівський район, Кіровоградська область, 26122

2. Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліт", вул. Зелена Брама, 49, с. Нерубайка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26120

про визнання недійсними рішення, договору купівлі-продажу та зобов`язання повернути земельну ділянку

Представники:

від прокурора - Лагода О.В., прокурор відділу представництва, посвідчення №075371 від 01.03.2023;

від відповідача 1 - Тельний І.Б., самопредставництво, посадова інструкція юриста-консультанта (відеоконференція);

від відповідача 2 - участі не брали.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави, яка містить вимоги до Підвисоцької сільської ради Кіровоградської області (далі - Підвисоцька сільська рада, відповідач 1) та до Приватного сільськогосподарського підприємства "ЕЛІТ" (далі - ПСП "Еліт", відповідач 2) про таке:

- визнати недійсним рішення Підвисоцької сільської ради від 25.03.2023 №1776;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу №1476 щодо земельної ділянки площею 0,0216 га з кадастровим номером 3523683600:51:000:0329, яка розташована за адресою: вулиця Зелена Брама, 53, село Нерубайка Голованівського району Кіровоградської області;

- зобов`язати Приватне сільськогосподарське підприємство "ЕЛІТ" повернути Підвисоцькій сільській територіальній громаді в особі Підвисоцької сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 3523683600:51:000:0329 площею 0,0216 га.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі №912/1581/26 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Підвисоцька сільська рада позовні вимоги заперечила, про що подала відзив на позов.

Також Підвисоцька сільська рада подала заяву від 01.07.2026 про залишення позову без розгляду, обґрунтування якої доповнено додатковими поясненнями від 14.07.2026.

Прокурор надав відповідь на відзив та подав письмові заперечення щодо заяви Підвисоцької сільської ради про залишення позову без розгляду.

23.07.2026 суд розпочав підготовче засідання, в якому взяли участь Прокурор та представник Підвисоцької сільської ради.

ПСП "Еліт" участь свого представника в підготовчому засіданні не забезпечив, про причини відсутності суд не повідомив, будь-які заяви, клопотання, відзив на позов до суду від відповідача 2 не надходили. ПСП "Еліт" належним чином повідомлено про дату, час та місце підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 23.07.2026 представник Підвисоцької сільської ради підтримав заяву про залишення позову без розгляду. Прокурор заперечив проти задоволення заяви.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданнями підготовчого провадження є вчинення дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, серед іншого, вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Розглянувши заяву Підвисоцької сільської ради, суд дійшов таких висновків.

Згідно поданої заяви відповідач 1 вважає, що у справі Прокурор не виконав вимог щодо надання до суду належних доказів обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" і ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та не надав до суду доказів бездіяльності Підвисоцької сільської ради, тощо.

Вказану позицію відповідач 1 обґрунтує відсутністю доказів повідомлення Підвисоцької сільської ради про наявність підстав для звернення до суду, не дотримання розумних строків для реагування відповідачем 1, відсутність обґрунтування чиє право порушено.

Правовою підставою для залишення позову без розгляду наведено пункт 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Згідно додаткових пояснень від 14.07.2026 відповідач 1 вказав про відсутність зазначення Прокурором ціни позову та про недотримання правил ч. 6 ст. 164 ГПК України про додання документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Заперечення Прокурора ґрунтуються таким: процедура, передбачена ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення компетентного органу про порушення інтересів держави застосовується тільки у випадку, якщо захист не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту, а не у випадку відсутності компетентного органу; прокуратурою встановлено достатні правові підстави для представництва інтересів держави, оскільки орган місцевого самоврядування - Підвисоцька сільська рада діяла всупереч інтересам територіальної громади; Закон України "Про місцеве самоврядування" не передбачає права на оспорення радою свого ж рішення, як не передбачено будь-якого державного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування, а тому щоб права територіальної громади не залишались незахищеними, Конституцією України передбачено окремий самостійний тип представництва - представництво прокуратурою інтересів держави в суді; прокурор дотримався вимог положень ст. 53 ГПК України", відповідач 1 обґрунтував клопотання нерелевантною практикою Верховного Суду.

У запереченнях на додаткові пояснення відповідача 1 Прокурор вказав на те, що позовними вимогами є зобов`язання повернути земельну ділянку, а не витребування майна, а тому застосування наведених відповідачем 1 положень процесуального законодавства є безпідставним. Окрім того, за твердженням Прокурора, ПСП "Еліт" є недобросовісним набувачем, оскільки йому достовірно відомо, що земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення, а їх продаж заборонено законом. Використання Прокурором для визначення ціни позову вартості, зазначеної у витязі із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є цілком законним та обґрунтованим.

Надаючи оцінку викладеним доводам, суд виходить з такого.

В Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом (ст.13-1 Конституції України).

Стаття 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлює, що прокуратура України становить єдину систему, яка у порядку, встановленому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у визначенні того органу, який, використовуючи на підставі приписів законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатися до суду з відповідним позовом).

Відповідно до абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді винятково після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду, зокрема, з позовною заявою (ч. 3 ст. 53 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).

Визначена Законом України "Про прокуратуру" умова про неодмінність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). На підставі позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тож визначений ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язок прокурора перед зверненням із позовом звернутися спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.

У справі, що розглядається, Прокурор оскаржує рішення Підвисоцької сільської ради про продаж земельної ділянки комунальної власності територіальної громади і договір купівлі-продажу такої земельної ділянки та визначає одним з відповідачів вказану сільську раду, зазначаючи в позові, серед іншого, на те, що орган місцевого самоврядування діяв не у спосіб, що визначений законодавством, відповідно й не в інтересах територіальної громади.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 8.9 постанови від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 сформулювала такий висновок: "Оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном, прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього).

Виходячи з викладеного та оскільки Підвисоцька сільська рада визначена Прокурором відповідачем у справі, то положення абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення прокурора про звернення до суду не застосовуються у даному випадку.

Щодо тверджень відповідача 1 в заяві про те, що Прокурор не обґрунтував чиє право порушено та чиє право він захищає - Підвисоцької сільської ради чи Підвисоцької територіальної громади, суд зазначає таке.

Згідно позову Прокурор, зокрема, вказав на те, що Підвисоцька сільська рада діяла всупереч інтересам територіальної громади. Зазначив, що воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Як уже зазначено вище, прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді у разі, коли є порушення або загроза порушення інтересів держави. Стрижневим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 587/1382/15-ц зроблено висновок, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність має бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація категорії "інтереси держави" може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 916/3022/21, від 19.03.2024 у справі № 340/11/23 зроблено такі висновки:

"Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. До того ж, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) визначено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню під час ухвалення найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Інтереси держави, зокрема, охоплюють інтереси жителів територіальної громади, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Хоча в Конституції України й не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема громад, з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює у тому числі й захист інтересів громади".

Підсумовуючи, суд наголошує, що прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють й інтереси певної територіальної громади (зокрема, коли порушником її інтересів є її орган місцевого самоврядування), фактично діє в інтересах держави.

Суд зазначає, що наведене в позові обґрунтування по суті відповідає категорії "інтереси держави", оскільки відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, тому розпорядження землею комунальної власності становить суспільний інтерес та стосується прав й інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна, що є у комунальній власності, та розпорядження ним. Неефективне здійснення цих завдань, зокрема й шляхом ухвалення незаконних рішень та укладення протиправних правочинів, може порушувати, зокрема, економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Близький за змістом підхід до оцінки порушення "інтересів держави" застосований у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 .

Як слідує зі змісту обґрунтування підстав позову, у даній справі Прокурор звернувся з позовом, спрямованим на захист інтересів держави, які збігаються з інтересами Підвисоцької територіальної громади, від порушення, яке, як стверджує Прокурор, вчинене, зокрема, Підвисоцькою сільською радою.

Тобто, Прокурор захищає не раду, а інтерес держави, який охоплює інтерес територіальної громади.

Щодо доводів відповідача 1 про недотримання Прокурором вимог ч. 6 ст. 164 ГПК України, відсутність ціни позову, суд зазначає таке.

Наведена норма передбачає, що у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Стаття 164 ГПК України доповнена вказаною частиною згідно із Законом № 4292-IX від 12.03.2025 "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача", яким внесені зміни, зокрема до статей 388, 390, 391 Цивільного кодексу України.

У даному випадку Прокурор не обґрунтовує поданий позов посиланням на вказані норми Цивільного кодексу України. На етапі розгляду заяви відповідача 1 про залишення позову без розгляду суд НЕ надає оцінки щодо обґрунтованості позовних вимог та правильності визначення Прокурором правових підстав позову.

Окрім того, згідно висновку Верховного Суду у постанові 01.12.2025 у справі №354/419/25, вимога про внесення на депозит суду вартості земельної ділянки при поданні позову про її витребування на користь держави може бути застосована лише після встановлення судом добросовісності набувача такої ділянки. Обов`язок внесення коштів на депозитний рахунок суду не може бути підставою для залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження, оскільки статус відповідача як добросовісного набувача має бути встановлений за результатами розгляду справи по суті.

Суд також враховує, що за змістом позову Прокурор вказав, що за вимогу майнового характеру ним сплачено судовий збір виходячи оцінки земельної ділянки згідно витягу про нормативну грошову оцінку. Такий витяг додано до справи за датою його формування станом на 06.04.2026.

З урахуванням вищевикладеного суд не встановив підстав для залишення позову без розгляду згідно поданої Підвисоцькою сільською радою заяви.

Суд зауважує, що наведені висновки стосуються виключно оцінки доводів заяви про залишення позову без розгляду. Ця ухвала не вирішує спір по суті та не містить висновків щодо правомірності оспорюваних рішення і договору чи інших обставин, які підлягають встановленню під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 13, 42, 53, 177, 181-183, 185, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Підвисоцької сільської ради про залишення позову без розгляду у справі №912/1581/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню від рішення суду не підлягає.

Копії ухвали направити сторонам

Повний текст ухвали підписано 24.07.2026.

Суддя В.В.Тимошевська