Рішення № 138463908, 01.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2026 р. м. Київ

Справа № 911/811/26

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблунівка-Агро» про стягнення 4 852 421,72грн, за участі представників від:

позивача - Бойко Г.Є. (довіреність від 25.07.2024);

відповідача - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обережною відповідальністю «ПВТ» (далі - позивач, ТОВ «ПВТ») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблунівка-Агро» (далі - відповідач, ТОВ «Яблунівка-Агро») про стягнення 4 852 421,72грн, з яких: 3 961 621,22грн - основний борг; 37 445,46грн - 3% річних за період з 26.11.2025 по 20.03.2026; 75 683,37грн - втрати від інфляції за період з 26.11.2025 по 20.03.2026; 381 509,55грн - пеня за період з 26.11.2025 по 20.03.2026; 396 162,12грн - штраф.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором від 12.11.2025 №251112-ТЕП-ПВТ/ЯА транспортного експедирування в частині оплати наданих послуг у встановлений договором строк (а.с.1-4).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2026: відкрито провадження у справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 29.04.2026 о 14:30 та визнано явку сторін у підготовче засідання обов`язковою; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позов; роз`яснено відповідачу про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (а.с.37-39).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 30.03.2026 о 13:20, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.41).

Відповідач у справі - ТОВ «Яблунівка-Агро», в порушення вимог ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що підтверджується відповіддю від 27.03.2026 №32897216 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС (а.с.36).

Як визначено ч.11 ст.242 ГПК України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копія ухвали від 30.03.2026 направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправлення №R067135610965, яке вручено 02.04.2026, що підтверджується повідомленням про вручення такого відправлення (а.с.42).

Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

В силу п.п.2, 3 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Отже, відповідна ухвала вважається врученою: позивачу 30.03.2026; відповідачу 02.04.2026.

29.04.2026 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про вступ у справу представника - адвоката Веліканова К.С. Крім того, у відповідній заяві відповідач просив відкласти підготовче засідання, що призначене на 28.04.2026 о 14:30 на іншу дату, з метою ознайомлення із матеріалами справи (а.с.55).

29.04.2026 судом прийнято ухвалу, що занесена до протоколу підготовчого засідання (а.с.57-58), якою відкладено підготовче засідання на 06.05.2026 о 16:30.

Судом відкладено підготовче засідання на підставі п.1 ч.2 ст.183 ГПК України, у зв`язку із першою неявкою відповідача у підготовче засідання та подання відповідачем клопотання про відкладення такого засідання, з причин, що визнані судом поважними.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2026 відповідача повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 06.05.2026 о 16:30 (а.с.59-60).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету представника відповідача - адвоката Веліканова К.С. 29.04.2026 о 18:34, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.61).

06.05.2026 від позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, в яких повідомлено якими способом направлені на адресу відповідача рахунок та акт виконаних робіт з наданням доказів у підтвердження відповідних обставин (а.с.82-83).

Ухвалами від 06.05.2026, які занесені до протоколу підготовчого засідання: прийняті додаткові пояснення позивача; встановлено строк відповідачу для надання письмових пояснень щодо відповідних пояснень та доказів; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.06.2026 о 16:00 (а.с.91-94).

Додаткові пояснення позивача прийняті судом на підставі ч.5 ст.161 ГПК України, оскільки стосувалися окремого питання - направлення первинних бухгалтерських документів за фактом надання транспортно-експедиторських послуг. Крім того, приймаючи частину доказів з такими пояснення, що подані з пропущенням строку, який встановлено ч.2 ст.80 ГПК України, суд виходив з того, що необхідність у наданні додаткових доказів позивачем обумовлена роз`ясненням судом на підставі п.5 ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні того, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи, а також з метою повного та об`єктивного розгляду такої справи. Разом з тим, частина доказів (акт виконання робіт, рахунок на оплату, докази направлення їх на електронну адресу відповідача) долучені позивачем до поданого позову, тобто надані в строк, визначений ч.2 ст.80 ГПК України.

На підставі ч.5 ст.161 ГПК України судом дозволено подати та встановлено відповідачу строк для подання заперечень щодо наданих позивачем пояснень та доказів.

Підготовче провадження закрито на підставі п.3 ч.2 ст.185 ГПК України, враховуючи виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст.177 ГПК України.

З метою повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті, йому направлено ухвалу від 06.05.2026 (а.с.96-97), яка доставлена до електронного кабінету його представника 06.05.2026 о 22:56, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.98).

Відповідач правом подати відзив на позов у встановлений судом строк не скористався, заяв про продовження встановленого судом строку не подавав.

Як установлено ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

У судовому засіданні 01.06.2026 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити; представник відповідача не з`явився; відповідач про причини неявки свого представника суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

12.11.2025 між ТОВ «ПВТ» (далі - експедитор/виконавець) та ТОВ «Яблунівка-Агро» (далі - клієнт/замовник) укладено договір №251112-ТЕП-ПВТ/ЯА транспортного експедирування (далі - договір; а.с.9-19).

Відповідно до п.п.1.1,1.2 договору: за цим договором експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта надати або організувати надання визначених цим договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів клієнта залізничним транспортом; бажаний обсяг послуг визначається в заявці.

В силу пп.1.3.1, 1.3.3 п.1.3 договору: заявка має бути направлена клієнтом електронною поштою на електрону адресу експедитора (i.skiba@pvt.in.ua тa pvt@pvt.in.ua) не пізніше ніж за 5 робочих днів до планової дати початку відвантаження вантажу; у разі приймання заявки до виконання експедитором між сторонами укладається додаток до договору, в якому визначаються всі істотні умови надання послуг.

Згідно п.п.3.1, 3.2 договору: вартість послуг експедитора та умови надання послуг погоджуються сторонами в додатках до цього договору, які є його невід`ємними частинами; за надання послуг експедитор виставляє клієнтові рахунок згідно погоджених в додаткових угодах/додатках ставок (вартості послуг); сторони дійшли до згоди, що у разі суперечностей між умовами заявок та додатків/додаткових угод до договору, складених на виконання таких заявок, застосуванню підлягають умови додатків/додаткових угод; за результатами відвантажень чи окремих відвантажень експедитор надає клієнту на електронну адресу (pkah.2017@gmail.com) наступні документи: рахунок на оплату (скановану (електронну) копію на електронну адресу, з подальшим відправленням оригіналів); акти виконання робіт (надання послуг) (скановану (електронну) копію на електронну адресу, з подальшим відправленням оригіналів) (шаблон акта виконання робіт (надання послуг) - додаток 1 до договору); до акту виконання робіт (надання послуг) в обов`язковому порядку оформляється додаток - реєстр перевезень, в якому є обов`язковими наступні реквізити: дата, станція відвантаження та призначення, номер відправлення, номер вагону, назва елеватора, вага, номер додаткової угоди/додатка, культура зернових вантажів (шаблон реєстру перевезень - додаток 2 до договору); копії завірених посвідчень про якість зерна, карантинних сертифікатів, ветеринарних свідоцтв; сканкопії зазначених документів експедитор зобов`язується надавати клієнту протягом 10 календарних днів з дати закінчення відвантаження з подальшим відправленням оригіналів на адресу, зазначену в розділі 11 договору.

Як визначено п.п.3.4-3.6 договору: послуги вважаються наданими з моменту оформлення перевізного документа (залізничної накладної) на відповідну партію вантажу за результатами відвантажень чи окремих відвантажень; розрахунки здійснюються протягом 5 календарних днів з моменту відправлення клієнту документів, визначених в п.3.2 засобами електронного зв`язку на електронну адресу, зазначену в п.3.2 договору та/або в розділі 11 договору; загальна вартість послуг по цьому договору становить суму вартості актів виконання робіт (надання послуг) за цим договором.

В силу п.4.7 договору: у разі прострочення клієнтом строку виконання грошового зобов`язання клієнт зобов`язується на вимогу експедитора сплатити експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого та несплаченого грошового зобов`язання, за кожен день прострочення; сторони погодили, що пеня за невиконання грошового зобов`язання нараховується протягом встановленого законодавством строку позовної давності до моменту повної сплати несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання по цьому договору; у разі прострочення клієнтом строку виконання грошового зобов`язання більше ніж на 20 календарних днів; клієнт на вимогу експедитора крім пені, визначеної цим пунктом, сплачує експедитору штраф в розмірі 10% від розміру простроченого грошового зобов`язання.

Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.9.1 договору).

Додатками №№1,2, що є невід`ємними частинами договору, сторонами затверджені примірники: акту виконання робіт (надання послуг) та реєстру перевезень (а.с.20-21).

Для замовлення послуг з перевезення відповідачем на адресу позивача подано заявку від 12.11.2025 №1, у якій визначено наступні умови - вантаж: кукурудза, врожаю 2025 року у кількості 4 200т; вартість перевезення - 1 150грн/т; станція відправлення - Роток Південно-Західна залізниця; місце відвантаження - елеватор ТОВ «Волиця-Агро», Київська обл., м. Біла Церква, пр. Незалежності, буд. 66-А; період відвантаження - 13-16.11.2025; власник вантажу- ТОВ «Яблунівка-Агро»; станція призначення - Чорноморськ-Порт-експорт од. залізниці; дані для графи «заяви відправника»: експедитор - СП TOB «Трансбалктермінал», експортер - ТОВ «Яблунівка-Агро» по контракту №26/IN/25/FC-Р від 14.08.2025 в квоту Інерко Трейд C.A.; для відвантаження на експорт водним транспортом у - Швейцарію (а.с.22).

На підставі відповідної заявки - 12.11.2025 сторонами укладено додаток №3 до договору, відповідно до якого у відповідності до рознарядки клієнта експедитор здійснює транспортно-експедиторське обслуговування перевезення вантажів, що належать клієнту, залізницями з елеваторів на адресу морських торгових портів України, а також інших пунктів призначення; сторони дійшли згоди, що комплексна ставка за одну відправлену тону у вагоні власного парку, враховуючи залізничний тариф становить - 1 150грн з ПДВ (а.с.23).

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав транспортно-експедиторські послуги, вартість яких становить 3 961 621,22грн, що підтверджується актом виконання робіт (надання послуг) від 17.11.2025 №3544, що підписаний сторонами (а.с.24).

Для оплати послуг позивач виставив відповідачу рахунок на оплату від 17.11.2025 №2009 на суму 3 961 621,22грн (а.с.25).

Відповідні документи 20.11.2025 направлені на електронну адресу відповідача, яка визначена сторонами у п.3.2 договору «pkah.2017@gmail.com» на підтвердження чого надано скріншот направлення (а.с.26; 86-87). Під час розгляду даної справи відповідач не висловив заперечень щодо факту отримання відповідних документів.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку оплатити надані транспортно-експедиторські послуги за замовленням відповідача та застосування до нього відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством за порушення зобов`язання з оплати послуг у встановлений договором строк.

Заявлені позивачем вимоги суд вважає частково обґрунтованими з наступних підстав.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін зобов`язань в силу п.1 ч.2 ст.11 та ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 ЦК України).

Як установлено ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи зміст зобов`язань сторін за відповідним договором, що передбачає організацію позивачем перевезень, що включає укладення позивачем - експедитором договорів на перевезення залізничним транспортом, суб`єктний склад його сторін, укладений сторонами договір є договором, який визначає організацію транспортного експедирування, однак сам по собі, без заявок, що, в силу п.1.2 договору, мають бути направлені відповідачем, не є договором транспортного експедирування. Поряд з цим, за умови надання заявки відповідачем та погодження її позивачем створює відносин з транспортного експедирування.

Оскільки договір передбачає надання транспортно-експедиторських послуг на відносини сторін, у випадку подання та погодження заявок, розповсюджують свою дію норми Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі - Закон №1955-IV), що регулюють транспортно-експедиторську діяльність, та загальні норми ЦК України.

Так, у ст.1 Закону №1955-IV наведено наступні визначення:

транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Відповідно до ч.1 ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Аналогічні положення визначені ст.9 Закону №1955-IV.

Частиною 1 ст.931 ЦК України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

В силу ч.1 ст.11 та ч.2 ст.12 Закону №1955-IV: експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку, а клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Оскільки ціни на надані послуги не є державними регульованими, ціна за надані послуги є вільною і встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи умови договору, відповідач мав здійснити розрахунок за надані транспортно-експедиторські послуги у строк, встановлений п.3.5 договору, - протягом 5 календарних днів з дня відправлення рахунку на оплату та акту виконаних робіт на електронну адресу «pkah.2017@gmail.com». Отже, за рахунком на оплату від 17.11.2025 №2009 та актом виконання робіт (надання послуг) від 17.11.2025 №3544 - до 25.11.2025 (враховуючи фактичну дату направлення таких документів відповідачу - 20.11.2025).

Доказів повної оплати послуг на підставі вказаного рахунку та акту відповідач до прийняття рішення не надав; факт узгодження іншої вартості послуг сторонами відповідач не довів, а акт виконання робіт (надання послуг) від 17.11.2025 №3544 підписав без зауважень.

Частиною 1 ст.612 ЦК України установлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, не виконавши зобов`язання в частині оплати наданих послуг у строк, встановлений договором, відповідач допустив порушення зобов`язань.

За таких обставин, заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 3 961 621,22грн основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача: 75 683,37грн - втрат від інфляції за період з 26.11.2025 по 20.03.2026; 37 445,46грн - 3% річних за період 26.11.2025 по 20.03.2026.

В силу ст.617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Як визначено ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач допустив порушення зобов`язання з оплати транспортно-експедиторських послуг, вимоги позивача про сплату боргу з урахуванням втрат від інфляції та процентів обґрунтовані.

За розрахунком суду, враховуючи період прострочення, розмір боргу, здійснені оплати, розмір втрат від інфляції складає 75 270,80грн, а розмір 3% річних - 37 445,46грн.

Розбіжності у розрахунку втрат від інфляції пов`язані із застосуванням позивачем сукупного індексу інфляції без його округлення до десятої. Між тим, офіційний індекс інфляції встановлюється як за місяць, так і за рік в процентах саме до десятої, тому сукупний індекс інфляції мав визначатись в процентах з округленням до десятої.

За таких обставин, вимоги про стягнення втрат від інфляції суд задовольняє у розмірі 75 270,80грн, у задоволенні вимог в частині стягнення 412,57грн втрат від інфляції суд відмовляє.

Враховуючи, що розрахунок 3% річних за заявлений період здійснено позивачем вірно, з урахуванням розміру боргу, періоду прострочення, вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 37 445,46грн - 3% річних.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 381 509,55грн пені за період з 26.11.2025 по 20.03.2026 та 396 162,12грн штрафу.

Заявлені у відповідній частині вимоги є такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ч.2, абз.1 ч.3 ст.549 ЦК України: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання;

В силу п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як визначено абз.2 ч.3 ст.549 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня; договором може бути визначено менший розмір пені.

Обмеження розміру пені, що нараховується у зв`язку з несвоєчасним виконання грошового зобов`язання, подвійною обліковою ставкою НБУ встановлено ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Розмір пені, встановлений п.4.7 договору, не перевищує максимального розміру пені відповідно до ст.3 вказаного Закону; меншого розміру пені сторони не визначили.

Оскільки відповідач допустив порушення зобов`язань у вигляді прострочення оплати наданих транспортно-експедиторських послуг, позивач набув права вимагати сплати пені, передбаченої п.4.7 договору.

За розрахунком суду, враховуючи розмір боргу, період прострочення, розмір облікових ставок НБУ у періоді прострочення, розмір пені за період з 26.11.2025 по 20.03.2026 складає 381 509,55грн.

З урахуванням зазначеного, заявлені вимоги в частині стягнення пені у розмірі 381 509,55грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи, що прострочення оплати транспортно-експедиторських послуг триває більше 20 календарних днів, в силу п.4.7 договору, позивач набув права вимагати сплати штрафу.

За розрахунком суду, розмір штраф за порушення зобов`язання з оплати транспортно-експедиторських послуг, надання яких підтверджено актом виконання робіт (надання послуг) від 17.11.2025 №3544, з урахуванням положень п.4.7 договору, складає 396 162,12грн.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 396 162,12грн є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У даній справі відповідач не подавав заяв про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій - штрафу та пені та доказів у підтвердження існування обставин, що могли бути підставою для цього.

Окрім того, позивач, звертаючись з позовом, просив зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму боргу до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Так, відповідно до ч.10 ст.238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Судом враховано, що наявність судового рішення про стягнення боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє такого зобов`язання боржника, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права здійснювати нарахування пені, передбаченої договором за весь час прострочення.

Згідно ч.ч.11, 12 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»: якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі; до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до моменту повної оплати боргу у розмірі 3 961 621,22грн за такою формулою:

Сума пені = С*2*ОС/КДР*Д:100, де:

С - сума основного боргу, ОС - облікова ставка НБУ в день прострочення, КДР - кількість днів у році, Д - кількість днів прострочення.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ нараховуються на залишок боргу за вказаною формулою.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, витрати на оплату позову судовим збором у розмірі 58 229,06грн, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 58 224,11грн /(3 961 621,22+75 270,80+37 445,46+381 509,55+396 162,12 ):100*1,5*0,8/.

У поданій позовній заяві позивач вказував, що попередній розрахунок суми витрат на правничу допомогу складають 50 000 (а.с.3), однак, остаточного розрахунку відповідних витрат та заяви про розподіл витрат у певному остаточному розмірі позивач до ухвалення рішення не подав, отже, питання про відшкодування таких витрат даним рішенням не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблунівка-Агро» (ідентифікаційний код 41752718; 09154, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Яблунівка, вул. Центральна, буд. 66) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ» (ідентифікаційний код 45157546; 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 27-Б, оф. 49НП) 3 961 621,22грн - основного боргу, 75 270,80грн - втрат від інфляції, 37 445,46грн - 3% річних, 381 509,55грн - пені, 396 162,12грн - штрафу, а також 58 224,11грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Нараховувати пеню до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за такою формулою:

Сума пені = С*2*ОС/КДР*Д:100, де:

С - сума основного боргу, ОС - облікова ставка НБУ в день прострочення, КДР - кількість днів у році, Д - кількість днів прострочення.

3. Відмовити у задоволені позову в частині стягнення 412,57грн - втрат від інфляції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.07.2026.

Суддя А.Р. Ейвазова