Рішення № 138463674, 23.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.07.2026Справа № 910/4140/26За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4140/26,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 5515956,60 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (далі - позивач) 3903551,15 грн інфляційних втрат та 1612405,45 грн 3 % річних за порушення відповідачем виконання обов`язків за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0239-09021 від 01.07.2019 щодо вчасної оплати послуг.

У судовому засіданні 13.07.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позов задоволено частково та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" 1612405,45 грн 3% річних, 3882130,42 грн інфляційних втрат та 82418,04 грн судового збору.

У судовому засіданні представниця позивача зазначила, що остаточний розмір судових витрат та докази понесення судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом цієї справи будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Через систему "Електронний суд" 15.07.2026 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. У поданій заяві останній просить суд покласти на відповідача 32000 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду цієї справи.

Ухвалою суду від 13.07.2026 прийнято до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справ та встановлено відповідачу строк до 23.07.2026 для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Через систему "Електронний суд" 23.07.2026 від представника відповідача надійшли письмові заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.

У вище наведених запереченнях останній зазначає те, що вартість наданих адвокатських послуг з правничої допомоги при розгляді цієї справи є значно завищеною, та неспівмірною зі складністю справи, оскільки не відповідають критеріям обґрунтованості, пропорційності до предмета спору та не відповідає з обсягом наданих адвокатських послуг, які були надані адвокатом та витраченим ним часом на надання таких послуг. а тому підлягають зменшенню до 5000 грн з огляду на наступне.

Так, не погоджуючись із заявленою позивачем сумою витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначає, що розгляд цієї справи в суді першої інстанції не відзначався підвищеною складністю, оскільки даний спір не відноситься до категорії високої або середньої складності, оскільки відповідач акцентує увагу суду про наявність аналогічних спорів за участі ТОВ Прикарпатенерготрейд", а тому позовна заява у цій справі є цілком стандартною та шаблонною, що не вимагала застосування спеціальних знань або прикладення значних зусиль для написання обставин щодо укладення спірного договору та визначення суми оплати за надані послуги.

Окрім того, представник відповідача звертає увагу суду, що у Договорі про надання професійної правничої допомоги від №2026/25 від 14.01.2026 не зазначено вартість наданих адвокатських послуг, у тому числі зі змісту вказаного договору не вбачається фіксованого розміру вартості надання правничої допомоги.

У вище наведених запереченнях представник відповідача також вказав на завищену позивачем вартість участі адвоката Загайкевич С.М. у трьох судових засіданнях, яка складає 12000 грн, оскільки вказаний представник брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

З огляду на вище викладене, представник відповідача у своїх письмових запереченнях звертає увагу суду, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у сумі 32000 грн є значно завищеними, необґрунтованими та такими, що не можуть бути покладені на відповідача.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується відповідна заява, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для її розгляду, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положеннями абзацу 1 частини 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, на підтвердження здійснених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію Договору про надання професійної правничої допомоги №2026/25 від 14.01.2026 (далі - договір), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" та адвокатом Загайкевич Світланою Михайлівною; копію акта приймання-передачі наданих послуг б/н від 14.07.2026; копію платіжної інструкції №294776 від 14.07.2026, копію ордеру на надання правничої допомоги серії АТ №1134199.

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відповідно до п. 3.1 договору про надання професійної правничої допомоги зазначено, що представництво та захист прав та законних інтересів клієнта, а також надання йому необхідної професійної правничої допомоги під час господарського провадження, пов`язаного з діяльністю клієнта, відповідно до умов цього договору, здійснюється на платній основі.

Пунктом 3.2 та 3.3 договору сторони погодили, що винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва та наданих інших видів правової допомоги клієнту у судових справах обчислюється у фіксованому розмірі та зазначається в актах приймання-передачі наданих послуг. Остаточний розмір витрат клієнта та фактично надані адвокатом послуги відповідно до умов цього договору підтверджуються оформленими сторонами у встановленому законодавством порядку актами приймання-передачі наданих послуг.

Так, згідно з актом приймання-передачі наданих послуг б/н від 14.07.2026 долученого до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу сторони погодили, що вартість наданих адвокатських послуг складає 32000 грн без ПДВ.

Відповідно до вище наведеного акту вбачається, що позивачу було надано наступні адвокатські послуги:

- складання позовної заяви - 15000 грн;

- правовий аналіз відзиву на позовну заяву, підготовка та подання відповіді на відзив - 5000 грн;

- участь адвоката в трьох судових засіданнях - 12000 грн (участь адвоката в одному судовому засіданні становить 4000 грн).

Як вбачається з долученої до заяви про ухвалення додаткового рішення платіжної інструкції №294776 від 14.07.2026 позивачем було здійснено оплату за надання правничої допомоги на суму 32000 грн.

Таким чином, з вище наведеного слідує, що вартість адвокатських послуг, які були надані позивачу відповідно до умов Договору про надання професійної правничої допомоги №2026/25 від 14.01.2026, пов`язаних із розглядом справи №910/4140/26 в суді першої інстанції становить 32000 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в додатковій постанові від 06.02.2020 у справі №916/1830/19 підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати.

Частиною 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи таке питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

Щодо заявлених заперечень відповідача про те, що розмір понесених судових витрат за надані адвокатські послуги є недоведеним, у зв`язку із відсутністю у Договорі про надання правничої допомоги №2026/25 від 14.01.2026 зазначення вартості, порядку розрахунків остаточного розміру витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем при розгляді цієї справи, суд вважає за доцільне звернути увагу останнього на наступне.

Об`єднана палата Верховного суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та у постанові Об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 22.11.2019 року у справі №902/347/18 дійшла висновку, що для розподілу понесених судових витрат стороні необхідно подати лише договір про надання правничої допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 3.2 та 3.3 вказаного договору сторонами було погоджено, що винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва та наданих інших видів правової допомоги клієнту у судових справах обчислюється у фіксованому розмірі та зазначається в актах приймання-передачі наданих послуг.

Остаточний розмір витрат клієнта та фактично надані адвокатом послуги відповідно до умов цього договору підтверджуються оформленими сторонами у встановленому законодавством порядку актами приймання-передачі наданих послуг.

Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Отже, з цього слідує, що Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Так, з матеріалів заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що на підтвердження заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано акт приймання-передачі наданих послуг б/н від 14.07.2026, копія якого міститься у матеріалах справи.

Таким чином, суд спростовує наведені заперечення відповідача, оскільки вище вказані обставини свідчать про обґрунтованість, доведеність та документальне підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду цієї справи.

При цьому, оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи фактичні обсяги наданих адвокатських послуг правничої допомоги, суд звертає увагу сторін, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.

Заперечуючи проти заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цього спору, що становить 32000 грн представник відповідача зазначає, що такий розмір є значно завищеним, оскільки господарськими судами вже неодноразово розглядались аналогічні позови ТОВ «Прикарпатенерготрейд» до ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення заборгованості щодо своєчасної оплати послуг за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, а тому процес підготовки та складання процесуальних документів адвокатом Загайкевич С.М. не потребував суттєвого часу і зусиль.

Судом встановлено, що за наявною у відкритому доступі інформацією в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що ТОВ "Прикарпатенерготрейд" є безпосереднім учасником численних аналогічних судових спорів щодо стягнення заборгованості з ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" за договорами постачання електричної енергії, а тому відповідні спори розглядаються з урахуванням уже сформованої судами практики.

Беручи до уваги вище наведене, суд погоджується з позицією представника відповідача про те, що в контексті складності спору предмету та підстав позову у справі №910/4140/26 судами наразі сформована незмінна та стала судова практика у відповідних спірних правовідносинах.

Оскільки судами вже неодноразово здійснювався розгляд аналогічних спорів, участь представника позивача у таких справах не потребує додаткового часу та великих зусиль на ознайомлення з судовою практикою та підготовку відповідних процесуальних документів.

Таким чином, детально проаналізувавши опис наданих позивачу адвокатських послуг, з урахуванням характеру спірних правовідносин та ціни позову, беручи до уваги наявність обґрунтованих заперечень відповідача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, а також оцінюючи фактичні витрати позивача, з урахуванням критеріїв реальності та розумності таких витрат та наявності аналогічних спорів у позивача зі сталою та сформованою судовою практикою, суд вважає за доцільне зменшити розмір адвокатських витрат з покладанням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Надрічна, 4-Б; ідентифікаційний код 42129720) 20000 (двадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.