Рішення № 138463460, 17.07.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1715/25

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Лозинської І. В.,

секретарі судового засідання Шовтюк І. В. та в засіданні суду 03.07.2026 - Фісунов І. Л.

за участю представників сторін:

- від позивача: Ковальов О. Р., згідно з даними з ЄДР

- від відповідача: Заєць О. В., довіреність від 16.01.2026 №86/02-24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу

до Пулинської селищної ради

про стягнення 1260645,03 грн

В засіданні суду 03.07.2026 протокольно оголошувалась перерва до 14:30 17.07.2026.

У засіданні суду оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.

Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Пулинської селищної ради 1260645,03 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Позов обгрунтовано тим, що в ході розгляду звернення щодо зрізання дерев, комісією проведено обстеження лісових насаджень на землях комунальної власності Пулинської територіальної громади та виявлено факт порушення природоохоронного законодавства, а саме, факт незаконної вирубки дерев різних порід невстановленими особами на земельній ділянці між населеними пунктами Будище та Буряківка Житомирського району, внаслідок чого розмір шкоди, заподіяної лісу, становить 1 260 645,03 грн. Заподіяну шкоду відповідач має відшкодувати відповідно до положень ч. 2 ст. 107 Лісового кодексу України.

Ухвалою від 30.12.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду (а. с. 27).

13.01.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову з підстав, у ньому викладених (а. с. 29 - 36).

20.01.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив із підтриманням позовних вимог в повному об`ємі (а. с. 37 - 43).

23.01.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів (а. с. 44 - 49).

03.02.2026 до суду від Пулинської селищної ради надійшло заперечення на відповідь на відзив із, зокрема, власним розрахунком розміру шкоди (а. с. 56 - 60).

16.02.2026 до суду від позивача надійшла заява з додатками (а. с. 61 - 69).

Ухвалою від 19.02.2026 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі по 30.03.2026; відклав підготовче засідання на 24.03.2026 о 10:00 (а. с. 72).

09.03.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до справи копії заяви ОСОБА_1 (а. с. 73 - 78).

11.03.2026 до суду від позивача надійшли пояснення стосовно розрахунку відповідача щодо розміру шкоди, зазначеного у запереченні на відповідь на відзив (а. с. 81 - 85).

Ухвалою від 24.03.2026 господарський суд поновив відповідачу процесуальний строк на подання доказів та долучив їх до матеріалів справи; витребував у відповідача, за наявності, відповідь Відділення поліції №3 Житомирського РУП на лист від 16.03.2026, вих. №487/02-24, відклав підготовче засідання на 28.04.2026 о 11:00 (а. с. 89 - 90).

27.04.2026 до суду від відповідача надійшли пояснення з копією відповіді Відділення поліції №3 Житомирського РУП на лист від 16.03.2026, вих. №487/02-24 (а. с. 92- 96).

Ухвалою від 28.04.2026 із врахуванням ухвали від 29.04.2026 про виправлення описки, господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.05.2026 о 10:30 (а. с. 102, 103).

До початку розгляду справи по суті представник відповідача згідно із клопотанням від 06.05.2026, вих. №819/02-24 просила долучити до матеріалів справи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.05.2026 про відкриття кримінального провадження за №1226060680000085 за заявою ОСОБА_1 (а. с. 104 - 107).

Ухвалою від 11.05.2026 господарський суд розгляд справи по суті відклав на 26.05.2026 о 10:00; витребував у позивача наявну інформацію щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні за №42025062190000002 від 14.01.2025 (а. с. 110).

25.05.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких заявлено клопотання (вх. г/с №01-44/2033/26) про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи запиту до Відділення поліції №4 Житомирського РУП №2 ГУНП у Житомирській області щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні за №42025062190000002 від 14.01.2025 (а. с. 112 - 118).

Ухвалою від 26.05.2026 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 26.05.2026 об 11:00, витребував від позивача додаткові документи згідно з переліком (а. с. 122).

26.06.2026 до суду від сторін спору надійшли:

- від відповідача - клопотання про розгляд справи без участі його представника (а. с. 124-127);

- від позивача - заява на виконання вимог ухвали суду, до якої додано копії: запиту позивача до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 31.07.2024, вих. №3806/3/2-08; відповіді Відділення поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП у Житомирській області щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні за №42025062190000002 від 14.01.2025 (а. с. 129-135).

Ухвалою від 26.06.2026 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 03.07.2026 о 15:00 (а. с. 137).

У засіданні суду 03.07.2026 протокольно оголошувалась перерва до 14:30 17.07.2026.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні повноважних представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок звернення 25.07.2024 на телефонну "гарячу лінію" Державної екологічної інспекції Поліського округу (далі - позивач) громадянина ОСОБА_1 щодо зрізання дерев за с. Буряківка в напрямку с. Будище Житомирського району Житомирської області (а. с. 18), Державною екологічною інспекцією Поліського округу проведено перевірку зазначених фактів.

За результатами перевірки працівниками позивача складено акт обстеження земельної ділянки від 30.07.2024, у якому зазначено, що поблизу с. Будище за орієнтовними географічними координатами: 50.421953, 28.330836 на землях комунальної власності Пулинської ТГ виявлено вирубку 209 дерев різних порід (а. с. 24 на зв.).

Вказаний факт також зафіксовано у перелікових відомостях, у яких зазначено інформація про пні зрізаних дерев, а також те, що заміри їх діаметрів фіксувались повіреною металевою стрічною (рулеткою) марки YAТO-7110 (а. с. 23, 24).

Державною екологічною інспекцією Поліського округу направлено запит до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 31.07.2024, вих. №3806/3/2-08, щодо категорії земель, цільового призначення та власника земельної ділянки за орієнтовними географічними координатами: 50.421953, 28.330836 (межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 1825480400:02:000:0052) (а. с. 132).

У листі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 09.08.2024, вих. №11-6-0.222-3148/2-24, зазначено, що, відповідно до "Матеріалів по інвентаризації земель Бабичівської сільської Ради Червоноармійського району Житомирської області" 1991 року та планово-картографічних матеріалів, Експлікації земель, які входять до складу вищезазначеної документації, на орієнтовному розташуванні запитуваної земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 1825480400:02:000:0052, зазначені угіддя: ліси - всього, в т. ч. лісонасадження на пісках (а. с. 19, 20).

Працівниками державної інспекції 02.08.2024 здійснено розрахунок шкоди, заподіяної незаконною вирубкою дерев, відповідно до додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", розмір якої складає 1260645,03 (а. с. 14 на зв., 15).

У матеріалах справи є лист позивача від 13.08.2024, вих. №4071/3/2-06, до Слідчого управління ГУНП в Житомирській області, у якому той повідомляє про виявлену незаконну порубку дерев та просить залучити державну інспекцію потерпілим у кримінальному провадженні в разі внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (а. с. 15 на зв., 16).

З листа Коростишівської окружної прокуратури від 06.11.2025, вих. №53/3-5071вих-25, вбачається, що за фактом незаконної вирубки 209 дерев різної породи порушено кримінальне провадження №42025062190000002 від 14.01.2025 за ч. 1 ст. 246 КК України; у листі також зазначено, що Пулинська селищна рада (далі - відповідач) надала прокуратурі довідку, відповідно до якої земельна ділянка, на якій проведено незаконну вирубку дерев, належить до несформованої земельної ділянки комунальної власності вказаної селищної ради (а. с. 21, 22).

24.11.2025 Державною екологічною інспекцією Поліського округу за вих. №118/11-12 скеровано відповідачу претензію щодо відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою, в сумі 1260645,03 грн.

Звертаючись до суду із вказаним позовом до відповідача, позивач, посилаючись на норми ч. 2 ст. 107 Лісового кодексу України, зазначив про допущення органом місцевого самоврядування протиправної бездіяльності у вигляді нездійснення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на належній йому території, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев та спричинення шкоди лісу.

У ході розгляду справи встановлено, що досудове розслідування відділенням поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області кримінального провадження №42025062190000002 порушеного 14.01.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, триває. Зазначене підтверджується листами начальника та старшого слідчого зазначеного відділення поліції від 12.02.2026, вих. №25629-2026, та від 16.06.2026, вих. №109058-2026 (а. с. 67, 135).

У відзиві на позовну заяву від 13.01.2026 селищна рада заперечує щодо позовних вимог та, серед іншого, зазначає, що її представників не було запрошено для перевірки факту порубки дерев, що є порушенням Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Також орган місцевого самоврядування заперечує наявність у матеріалах справи доказів віднесення земельної ділянки, на якій виявлено вирубку дерев, до земель лісогосподарського призначення. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом кримінальне провадження за фактом незаконної порубки 209 дерев різних порід між с. Будище та с. Буряківка Пулинської територіальної громади триває, у зв`язку з чим доводи державної інспекції про не встановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, є передчасними (а. с. 29 - 36).

У відповіді на відзив від 20.01.2026 державна інспекція заперечила щодо наявності в неї обов`язку повідомляти органи місцевого самоврядування про перевірку фактів вирубки дерев. За твердженнями позивача, відомостей органів правопорядку про відсутність можливості встановити осіб, які здійснили незаконну вирубку, достатньо для звернення до суду з позов про стягнення з відповідача заподіяної шкоди (а. с. 37-43).

У запереченнях на відповідь на відзив від 03.02.2026 відповідач повторно посилається на доводи, зазначені раніше у відзиві на позовну заяву від 13.01.2026, та висловлює заперечення щодо розрахунку розміру завданої шкоди, заявленого до стягнення (а. с. 56-60).

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України).

Основним завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно ст. 1, 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", є збереження природних ресурсів у тому числі лісів.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Частиною 2 ст. 19 ЛК України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями ст. 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

За приписами ст. 86 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, та покладається на власників лісів та постійних лісокористувачів.

У силу ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону (ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно із ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі не встановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода.

Згідно п.п. 1 п. 6 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісі

Статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

3. Висновок щодо заявленої позовної вимоги.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, завданої державі порушенням положень лісового та природоохоронного законодавства, внаслідок незаконної вирубки дерев.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з ст. 16 ЦК України до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.

Водночас, поведінка заподіювача шкоди може полягати не тільки в його активних діях, а й у бездіяльності. Бездіяльність визнається протиправною, якщо особа, яка зобов`язана вчинити певні дії, свідомо їх не виконує.

Отже, розглядаючи спори про стягнення збитків, суд має встановити обставини щодо наявності всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.

Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі №904/1448/20 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.09.2022 у справі №923/832/20.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Так, згідно з інформацією, викладеною у листі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 09.08.2024, вих. №11-6-0.222-3148/2-24, вбачається, що, відповідно до "Матеріалів по інвентаризації земель Бабичівської сільської Ради народних депутатів Червоноармійського району Житомирської області" 1991 року та планово-картографічних матеріалів, Експлікації земель, які входять до складу вищезазначеної документації, на орієнтовному розташуванні запитуваної земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 1825480400:02:000:0052, зазначені угіддя: ліси - всього, в т. ч. лісонасадження на пісках (а. с. 19, 20).

Водночас у Державному земельному кадастрі відомості про вищезазначену земельну ділянку, що відповідала б орієнтовним географічним координатам: 50.421953, 28.330836 відсутні.

Суд зауважує, що ані вказаний лист, ані акт обстеження земельних ділянок та перелікові відомості від 30.07.2024 не є належними доказами для підтвердження цільового призначення земельної ділянки, на якій була виявлена вирубка дерев.

Належність земельної ділянки з орієнтовними географічними координатами: 50.421953, 28.330836 до земель лісогосподарського призначення є лише припущеннями як позивача, так і Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Також у матеріалах справи відсутні докази того, що зазначена земельна ділянка, на якій було здійснено вирубку дерев, не надана у користування.

Поруч з цим варто зазначити, що ч. 6, 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, зокрема, що:

- за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості (дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід);

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства;

- в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом;

- якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями;

- зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю);

- на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже, для встановлення судом, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт перевірки, яким зафіксовано факт правопорушення.

Акт, відповідно до ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Як вбачається з матеріалів справи, акт обстеження земельної ділянки та перелікові відомості від 30.07.2024 містять підписи держінспекторів з ОНПС Поліського округу та свідка ОСОБА_1 (а. с. 23, 24).

Разом з тим, матеріали справи не містять запрошення представників відповідача на обстеження, також в вищезазначених документах не зазначено про присутність представників селищної ради, як і не зазначено про її відмову від підписання результатів перевірки.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що перевірку проведено позивачем в односторонньому порядку, що є порушенням Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Також суд констатує, що приписами ч. 2 ст. 107 ЛК України визначено, що шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода, тільки у разі не встановлення осіб, винних у заподіянні шкоди.

У матеріалах справи є копія листа Коростишівської окружної прокуратури від 06.11.2025, вих. №53/3-5071вих-25, з якого вбачається, що за фактом незаконної вирубки 209 дерев різної породи порушено кримінальне провадження №42025062190000002 від 14.01.2025 за ч. 1 ст. 246 КК України (а. с. 21, 22).

У ході розгляду справи, відповідно до листів начальника та старшого слідчого зазначеного відділення поліції від 12.02.2026, вих. №25629-2026, та від 16.06.2026, вих. №109058-2026, встановлено, що досудове розслідування відділенням поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області кримінального провадження №42025062190000002 порушеного 14.01.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, досі триває (а. с. 67, 135), що, у свою чергу, свідчить про передчасність поданого позову.

Зважаючи на відсутність перелічених судом доказів та те, що положеннями ч. 2 ст. 107 Лісового кодексу України визначені чіткі умови та порядок притягнення до відповідальності органу місцевого самоврядування за шкоду, заподіяну лісу, якого у даному випадку не дотримано, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено підстав для задоволення позовних вимог.

4. Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.07.26

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - до справи

2, 3 - сторонам (Електронний суд)