Ухвала суду № 138460299, 16.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7513/26

Провадження № 4-с/204/12/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд м. Дніпра, у складі:

головуючого судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового зсідання Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок Інни Сергіївни у виконавчому провадженні № 71990566 відкритого щодо боржника ОСОБА_2 , -

У С Т А Н О В И В:

19 червня 2026 року представник скаржниці ОСОБА_1 адвокат Логвиненко С.С., звернувся до суду із вказаною скаргою на дії головного державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок І.С., визначивши заінтересованою особою ОСОБА_2 , в якій прохав: визнати неправомірними дії головного державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок І.С. щодо розрахунку заборгованості за сплати аліментів за період з липня 2025 по лютий 2026 року виходячи з нульового доходу боржника; зобов`язати головного державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок І.С. провести перерахунок аліментів у виконавчому провадження № 71990566 за період з липня 2025 по лютий 2026 року, виходячи із суми середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

В обґрунтування скарги зазначає, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2023 року у справі № 204/8273/22, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06 жовтня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Вказано, що дане рішення суду перебуває на примусовому виконанні у Покровському ВДВС (виконавче провадження № 71990566). Стверджує, що у зв`язку з оновленням та відновленням публікації статистичних даних щодо середньої заробітної плати Державною службою статистики України, 06 квітня 2026 року ним на адресу Покровського ВДВС було спрямовано заяву, в якій він просив здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП № 71990566, з урахуванням останніх офіційно оприлюднених даних щодо середньої заробітної плати, доступних на момент проведення розрахунку. Натомість, у відповіді Покровського ВДВС від 16 квітня 2026 року йому було зазначено, що 03 квітня 2025 року до відділу боржником було надано довідку про перебування на обліку в Покровській філії ДОЦЗ з 25 березня 2025 року. Крім того, вказано, що 03 квітня 2025 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на дохід боржника, яку направлено до Покровської філії ДОЦЗ для виконання, натомість, 27 березня 2026 року до відділу надійшов лист про зняття з 17 березня 2026 року з обліку боржника. Водночас, зазначає, що з доданого розрахунку Покровського ВДВС вбачається, що за період липень 2025 року лютий 2026 року у графі «Розмір доходу/середня заробітна плата працівника для цієї місцевості» зазначено показник «0», при цьому далі у своїй відповіді державний виконавець зазначає, що термін оприлюднення інформації по середній заробітній платі за І квартал 2026 року 05 червня 2026 року. Стверджує, що 23 квітня 2026 року та 18 травня 2026 року, він як представник скаржниці, звернувся до ВДВС із заявами про виключення з розрахунку заборгованості нульового показника доходу боржника з липня 2025 року, оскільки це не відповідає офіційним статистичним даним та прохав провести перерахунок заборгованості зі сплати аліментів починаючи з 01 липня 2025 року з урахуванням середньої заробітної плати по Донецькій області, відповідно до вимог ч. 2 ст. 195 СК України, однак відповіді на вказані звернення не отримав. Тому, 08 червня 2026 року він звернувся до ВДВС з повторною заявою про проведення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів, на яку 12 червня 2026 року головним державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок І.С. надано відповідь, зі змісту якої вбачається, що якщо боржник зареєстрований у центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю, то аліменти стягуються безпосередньо з цієї суми допомоги, у відсотках від цієї суми, але сума не може бути меншою за законодавчо встановлений мінімум для дитини відповідного віку. Натомість зазначає, що боржник перебував на обліку у центрі зайнятості з 25 березня 2025 року по 17 березня 2026 року, та з 13 квітня 2026 року й дотепер, тоді як допомогу по безробіттю отримував лише з 26 березня 2025 року 23 червня 2025 року. Тому вважає, що починаючи з 24 червня 2025 року, оскільки боржник не отримує ані допомоги по безробіттю, ані заробітної плати, розмір аліментних зобов`язань та заборгованість за аліментами повинні були розраховуватися відповідно до вимог ч. 2 ст. 195 СК України, зокрема виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Вважає, що здійснення розрахунку заборгованості на підставі нульового доходу боржника, замість середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, є протиправним, оскільки суперечить вимогам ч. 2 ст. 195 СК України. Тому прохає суд визнати такі дії головного державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок І.С. неправомірними, зобов`язати її здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів відповідно до вимог ч. 2 ст. 195 СК України, та стягнути з Покровського ВДВС у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції понесені ним витрати на правову допомогу.

Ухвалою суду від 25 червня 2026 року відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 (а. с. 30).

01 липня 2026 року на адресу суду надійшов відзив головного державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок І.С. (а. с. 40-42), в якому вона

вимоги скарги не визнає, проти її задоволення заперечує.

В обґрунтування відзиву зазначає, що 09 червня 2023 року нею, відповідно до вимог ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», відкрито виконавче провадження ВП № 71990566. Стверджує, що вона систематично робила запити до реєстраційно-облікових установ з метою встановлення джерел отримання доходів боржником. Так, 13 квітня 2023 року нею було винесено постанову про звернення стягнення на дохід боржника, яку направлено до ПАТ ШУ «Покровське» для виконання. Пізніше, 28 лютого 2025 до відділу надійшов звіт про здійснені відрахування та виплати від ПАТ ШУ Покровське, згідно якого на момент звільнення 21 січня 2025 року заборгованість боржника за аліментами складала 1 795 гривень 68 копійок. Стверджує, що з 25 березня 2025 року по 17 березня 2026 року боржник перебував на обліку в Покровській філії ДОЦЗ, аліменти нараховувалися в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) платника щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно. 03 квітня 2025 року нею було винесено постанову про звернення стягнення на дохід боржника, яку направлено до Покровської філії ДОЦЗ для виконання. Вказує, що з 18 березня 2026 року по 12 квітня 2026 року нею боржнику нараховувалася заборгованість по аліментам як особі яка не працює, виходячи із середньої зарплати в регіоні. Вказує, що з 13 квітня 2026 року боржник знову перебуває на обліку в Покровській філії ДОЦЗ. Стверджує, що нею відповідно до норм Сімейного кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження» проведений розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з 22 січня 2025 року по 16 червня 2026 року, відповідно до якого розмір заборгованості становить 913 гривень 68 копійок. Вказує, що відповідно до вимог ст. 72 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що на допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», стягнення може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також втратою годувальника. Тому вважає, що якщо боржник перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітний і отримує допомогу по безробіттю, то з такої соціальної допомоги виконавцем стягуються присуджені аліменти. Якщо боржник зареєстрований у центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю, аліменти стягуються безпосередньо з цієї соціальної виплати, а відрахування здійснюються у відсотках від суми допомоги, з урахування того, що вказана сума не може бути меншою за законодавчо встановлений мінімум для дитини відповідно віку. З цих підстав прохає суду у задоволенні скарги відмовити.

У судове засідання представник скаржниці ОСОБА_1 адвокат Логвиненко С.С., не з`явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності, в якій вимоги скарги підтримав у повному обсязі, прохав суд їх задовольнити.

Головний державний виконавець Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок І.С., у судове засідання не з`явилася, у відзиві на скаргу прохала суд про розгляд скарги за її відсутності (а. с. 41 на звороті).

Боржник ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 37), причини неявки суду невідомі.

Вивчивши скаргу, перевіривши фактичні обставини справи наданими до неї доказами, суд доходить висновку про задоволення скарги, з огляду на наступне.

Судом з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2023 року у справі № 204/8273/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 жовтня 2022 року до досягнення дитиною повноліття.

Оглядом матеріалів виконавчого провадження ВП № 71990566 в Автоматизованій системі виконавчого провадження за ідентифікатором Б6Е87ДА8480В судом, з-поміж іншого, встановлено, що 02 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Покровського відділу Державної виконавчої служби у Покровському районі Донецькій області із заявою про прийняття до примусового виконання виконавчого листа № 204/8273/22, який виданий Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська 12 травня 2023 року.

09 червня 2023 року старшим державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пугач Ю.О., винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 71990566.

09 червня 2023 року у даному виконавчому провадженні державним виконавцем було направлено запити до: Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником фізичною особою підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця; Державної податкової служби України про наявні рахунки у боржників юридичних осіб та/або фізичних осіб підприємців, а також рахунки, відкриті боржником юридичною особою через свої відокремлені підрозділи.

14 червня 2023 року старшим державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пугач Ю.О., винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, копію якої, з-поміж іншого, направлено для виконання за місцем роботи боржника до ПАТ ШУ «Покровське».

20 червня 2023 року у даному виконавчому провадженні державним виконавцем було направлено запити до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

20 лютого 2025 року ПАТ ШУ «Покровське» подано звіт про здiйснені вiдрахування та виплати, відповідно до якого станом на дату звільнення боржника 21.01.2025, заборгованість зі сплати аліментів складає 1795 гривень 68 копійок, при цьому за період з січня 2024 року по січень 2025 року з нього утримано 168 644 гривні 24 копійки.

03 квітня 2025 року до ВДВС надійшла довідка Покровської філії ДОЦЗ Державна служба зайнятості № Е052728/03/2025/0008 від 28 березня 2025 року відповідно до якої ОСОБА_2 перебуває на обліку як безробітний в Покровській філії ДОЦЗ з 25 березня 2025 року.

03 квітня 2025 року головним державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок І.С. у даному виконавчому провадженні винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку для виконання направлено до Покровській філії ДОЦЗ.

Також, 03 квітня 2025 року головним державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок І.С., винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження шляхом викладення його резолютивної частини в новій редакції: «Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньної дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06.10.2022 року народження, і до досягнення дитиною повноліття».

01 травня 2025 року у даному виконавчому провадженні державним виконавцем було направлено запити до банківських установ щодо надання інформації стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців.

09 травня 2025 року головним державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок І.С., винесено доповнення до постанови про звернення стягнення на дохід боржника від 03 квітня 2025 року, відповідно до яких початковий борг на 24 березня 2025 року становить 3 995 гривень 64 копійки.

Крім того, 09 травня 2025 року головним державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок І.С., винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, зокрема реквізитів банку.

03 червня 2025 року Донецьким обласним центром зайнятості надано звіт за травень 2025 року про здійснені відрахування та виплати аліментів згідно постанови від 03 квітня 2025 року, відповідно до якого з боржника утримано аліментів у сумі 3 754 гривні 83 копійки.

08 липня 2025 року Донецьким обласним центром зайнятості надано звіт за червень 2025 року про здійснені відрахування та виплати аліментів згідно постанови від 03 квітня 2025 року, відповідно до якого з боржника утримано аліментів у сумі 3 711 гривень 82 копійки.

04 серпня 2025 року Донецьким обласним центром зайнятості надано звіт за липень 2025 року про здійснені відрахування та виплати аліментів згідно постанови від 03 квітня 2025 року, відповідно до якого нарахування божнику становлять 0, утримано аліментів у сумі 0 гривень.

05 вересня 2025 року Донецьким обласним центром зайнятості надано звіт за серпень 2025 року про здійснені відрахування та виплати аліментів згідно постанови від 03 квітня 2025 року, відповідно до якого нарахування божнику становлять 0, утримано аліментів у сумі 0 гривень.

02 жовтня 2025 року Донецьким обласним центром зайнятості надано звіт за вересень 2025 року про здійснені відрахування та виплати аліментів згідно постанови від 03 квітня 2025 року, відповідно до якого нарахування божнику становлять 0, утримано аліментів у сумі 0 гривень.

02 грудня 2025 року Донецьким обласним центром зайнятості надано звіт за жовтень-листопад 2025 року про здійснені відрахування та виплати аліментів згідно постанови від 03 квітня 2025 року, відповідно до якого нарахування божнику становлять 0, утримано аліментів у сумі 0 гривень.

05 січня 2026 року Донецьким обласним центром зайнятості надано звіт за грудень 2025 року про здійснені відрахування та виплати аліментів згідно постанови від 03 квітня 2025 року, відповідно до якого нарахування божнику становлять 0, утримано аліментів у сумі 0 гривень.

02 березня 2026 року Донецьким обласним центром зайнятості надано звіт за лютий 2026 року про здійснені відрахування та виплати аліментів згідно постанови від 03 квітня 2025 року, відповідно до якого нарахування божнику становлять 0, утримано аліментів у сумі 0 гривень.

27 березня 2026 року Донецьким обласним центром зайнятості надано звіт за період з 25.03.2025 року по 16 березня 2026 року, відповідно до якого з боржника утримано всього аліментів у розмірі 7 466 гривень 65 копійок, борг станом на 16 березня 2026 року 13 693 гривні 60 копійок, при цьому вказано, що останній знятий з обліку з 17 березня 2026 року у зв`язку з поданням письмової заяви про зняття з реєстрації як безробітного або відмови від послуг.

27 березня 2026 року у даному виконавчому провадженні державним виконавцем було направлено запити до банківських установ щодо надання інформації стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців.

07 квітня 2026 року державним виконавцем зроблено запит до ГУС у Донецькій області щодо надання наявної статистичної інформації щодо середньомісячної заробітної плати за 2025 рік та І квартал 2026 по Покровському району Донецької області, на який отримано відповідь 16 квітня 2026 року.

23 квітня 2026 року адвокат Логвиненко С.С., в інтересах скаржниці, звернувся до державного виконавця із запитом щодо виключення з розрахунку нульового доходу боржника та проведення повторного розрахунку заборгованості по аліментам з 01 липня 2025 року виходячи із середньої заробітної плати в Донецькій області.

18 травня 2026 року адвокат Логвиненко С.С. звернувся з повторним запитом до ВДВС щодо проведення перерахунку заборгованості.

20 травня 2026 року до ВДВС надійшла довідка Донецького обласного центру зайнятості №202604220080805 відповідно до якої ОСОБА_2 зареєстрований як безробітний у Покровській філії ДОЦЗ з 13 квітня 2026 року, виплат не отримує.

20 та 21 травня 2026 року головним державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Фок І.С. у даному виконавчому провадженні направлено запити до Міністерства соціальної політики України щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) та Державної податкової служби України про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно правовими договорами, про їх останнє місце роботи.

31 травня 2026 року у даному виконавчому провадженні державним виконавцем було направлено запити до банківських установ щодо надання інформації стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців.

Разом з цим, 31 травня 2026 року головним державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Фок І.С. у даному виконавчому провадженні направлено запити до Міністерства соціальної політики України щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС); Державної податкової служби України про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно правовими договорами, про їх останнє місце роботи; Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником фізичною особою підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця.

09 червня 2026 року адвокат Логвиненко С.С. звернувся з повторним запитом до ВДВС щодо проведення перерахунку заборгованості.

11 червня 2026 року головним державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Фок І.С., винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено для виконання до Донецького обласного центру зайнятості.

З відповіді Донецького обласного центру зайнятості № 14.2/1306/14.1-17-26 від 11 червня 2026 року (а. с. 17 на звороті) убачається, що ОСОБА_5 з 25 березня 2025 року по 17 березня 2026 року перебував на обліку як безробітний у Покровській філії ДОЦЗ та отримував допомогу по безробіттю з 26 березня 2025 року по 23 червня 2025 року. Станом на 11 червня 2026 року статус безробітного ОСОБА_2 поновлено з 13 квітня 2026 року, виплату допомоги по безробіттю не отримує.

03 липня 2026 року Донецьким обласним центром зайнятості надано звіт за період з 13 квітня 2026 року по 30 червня 2026 року про здійснені відрахування та виплати аліментів згідно постанови від 11 червня 2026 року, відповідно до якого нарахування божнику становлять 0, утримано аліментів у сумі 0 гривень, борг становить 4 565 гривень 60 копійок.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у своїй постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 641/7824/18 вказав на те, що у порядку судового контролю за виконанням судових рішень судовий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. За своєю суттю ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Так, скаржниця звертаючись із даною скаргою до суду на дії головного державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок І.С. посилалася на те, що остання здійснила розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП № 71990566, за період з липня 2025 року по лютий 2026 року включно, виходячи з нульового доходу боржника, посилаючись на те, що останній перебуває на обліку в центрі зайнятості.

Суд зазначає, що приписами ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок стягнення аліментів.

Так, ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.

У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до вимог ч. 2 цієї статті, за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

У разі якщо розмір заборгованості боржника перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець зобов`язаний винести постанову про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

При цьому, суд зазначає, що приписами ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено обов`язок виконавця обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до вимог п. 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції № 02 квітня 2012 року № 512/5 (зі змінами) сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

Так, зокрема ч. 1 ст. 195 СК України визначено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Водночас, приписами ч. 2 ст. 195 СК України визначено, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

З аналізу вказаних норм убачається, що за своєю правовою природою аліментні зобов`язання є періодичними платежами, які призначаються судовим рішенням на чітко визначений строк (від дня правомірної вимоги до повноліття дитини) та підлягають утриманню щомісячно, в свою чергу заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження та матеріалів справи, боржник ОСОБА_2 з 25 березня 2025 року по 16 березня 2026 року перебував на обліку в Покровській філії ДОЦЗ як безробітний, та у період з 25 березня 2025 року по 30 червня 2025 року йому здійснювалося нарахування виплати допомоги по безробіттю (загалом у сумі 23 681 гривня 72 копійки, з якої 7 466 гривень 65 копійок утримано на сплату аліментів), а у період з 01 липня 2025 року по 16 березня 2026 року виплата допомоги по безробіттю останньому не здійснювалася.

В свою чергу, з наданого головним державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок І.С. розрахунку заборгованості, вбачається, що останньою, у період офіційного безробіття боржника (з 01 липня 2025 року по 16 березня 2026 року), та за відсутності у нього доходу (виплати по безробіттю), здійснювався розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, виходячи із його нульового доходу, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 195 СК України та свідчить про протиправність дій державного виконавця, оскільки розрахунок заборгованості за вказаний період та даних умов, повинна була здійснюватися державним виконавцем виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, а не з нульового доходу боржника.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що дії головного державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок Інни Сергіївни щодо здійснення розрахунку заборгованості за сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП № 71990566 за період з липня 2025 по лютий 2026 року, включно, виходячи із нульового доходу боржника є неправомірними, оскільки суперечить вимогам ч. 2 ст. 195 СК України, а відтак належним способом захисту прав скаржниці в даному випадку є зобов`язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП № 71990566 за період з липня 2025 по лютий 2026 року, включно, виходячи із суми середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, у зв`язку із чим скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Нормами ст. 452 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються на позивача.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 висловив свою позицію про те, що для цілей відшкодування витрат на правову допомогу заявник може використовувати будь-який документ, який свідчить про фактичне понесення таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу скаржниці у даній справі на підставі договору про надання правової допомоги від 12 червня 2026 року (а. с. 20 та на звороті) надавав адвокат Логвиненко Сергій Сергійович, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН № 4725 (а. с. 19).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу скаржницею надано Акт виконаних робіт від 17 червня 2026 року (а. с. 22 на звороті) на загальну суму 6 000 гривень.

Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18 та від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17 вказав на те, що від учасника справи вимагаються докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а не докази обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, тому достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Також, Верховний суду у складі Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19 зазначив про те, що аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при оплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форми такого документа. Урахувавши наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, ВС дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений у довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зробила висновок про законність включення «гонорару успіху» адвоката до судових витрат і наголосила на необхідності визначення сторонами розумних меж такого гонорару. ВП ВС виходила із того, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом і клієнтом, у межах правовідносин, між якими й може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. Суд зазначив, що в контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх сумірність із ціною позову та складністю справи.

Також судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Верховний Суд у своїй постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19 зазначив, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи, зважаючи на обсяг і складність виконаної адвокатським об`єднанням роботи, виходячи з конкретних обставин справи, співмірність та пропорційність понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість стягнення з державної виконавчої служби на користь скаржниці витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.

Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 258-261, 353, 447-452 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на дії головного державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок Інни Сергіївни (85301, Донецька область, м. Покровськ, вул. С. Бовкуна буд. 7; ЄДРПОУ 34941051) у виконавчому провадженні №71990566, відкритого щодо боржника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок Інни Сергіївни щодо здійснення розрахунку заборгованості за сплати аліментів за період з липня 2025 по лютий 2026 року, виходячи із нульового доходу боржника.

Зобов`язати головного державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фок Інну Сергіївну здійснити перерахунок аліментів у виконавчому провадження № 71990566 за період з липня 2025 по лютий 2026 року, виходячи із суми середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецькій області Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) гривень.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками справи.

Ухвала суду набирає законної сили протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками справи, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна