Ухвала суду № 138458135, 23.07.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2599/26

УХВАЛА

23 липня 2026 року Суддя Залізничного районного суду м. Львова Боровков Д.О., в порядку спрощеного письмового провадження, розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту,

встановив:

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 09 червня 2026 року позов ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 7000 гривень 00 коп. заборгованості за основним боргом, 871 гривню 50 заборгованості за процентами та 894 гривні 50 коп. судового збору; всього стягнуто 8766 (вісім тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 00 коп.; в решті позову відмовлено.

14 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить розстрочити виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 09 червня 2026 року строком на 8 місяців, мотивуючи заяву тим, що він не ухиляється від виконання рішення суду, проте не має змоги оплатити заборгованість в повному обсязі, у зв`язку із наявністю великого боргового навантаження, обмеженим рівнем доходу, відсутністю значних активів та заощаджень. На підтвердження своїх вимог, заявником надано суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 13 липня 2026 року за період з червня 2025 року по травень 2026 року. Також зазначає, що рішення суду про розстрочку у справах №462/1867/25, №462/9985/25, № 462/4759/25 виконуються ним своєчасно та сумлінно, що підтеврджується наданими платіжними інструкціями.

15 липня 2026 року представник позивача подав до суду заперечення на клопотання про розстрочення виконання рішення суду, в якому просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду у повному обсязі, мотивуючи тим, що заявником не обгрунтовані обставини, що істотно ускладнюють виконання ним рішення суду або роблять його неможливим.

16 липня 2026 року відповідач подав до суду заперечення, в яких зазначив, що його клопотання не спрямоване на уникнення виконання рішення, не змінює розмір боргу та не порушує прав стягувача, а навпаки забезпечує гарантоване та реальне його виконання, а також те, що ним вже виконуються або і повністю виконані судові рішення за затвердженими судами графіками розстрочки, а відтак просить заяву задовільнити.

Оглянувши матеріали заяви, справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до частин першої, третьої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (частини п`ята та сьома статті 435 ЦПК України).

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що розстрочення виконання рішення є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють таке виконання боржником. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми заборгованості, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу рішення має бути виконано повністю.

Підставою для розстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності вжиття такого заходу. Наявність підстав для розстрочення має бути доведена боржником. Встановлення графіку виконання судового рішення шляхом його розстрочення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинно базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року № 14, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Верховним Судом в постанові від 12 листопада 2018 року у справі № 2-101/99 викладено висновок про те, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що, відповідно до статті 373 ЦПК України та статті 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Оцінюючи доводи заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 910/1180/19 та від 03 вересня 2020 року у справі № 905/30/16.

Узагальнюючи підстави наведені заявником у своїй заяві про розстрочення виконання рішення суду, вбачається, що вони ґрунтуються на наявності введеного на території України воєнного стану та матеріальному становищі відповідача.

При розгляді заяв щодо відстрочення/розстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання строків відстрочення/розстрочення виконання рішення, при цьому надання відстрочки/розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника та має бути компромісом між заінтересованими особами.

Задоволення заяви про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Розстрочка виконання рішення суду - це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводять до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди, зокрема, полягає в розподілі належних до сплати сум платежу на певні частини із встановленням конкретного строку для виконання кожної з визначених частин рішення.

Строки виконання кожної частки також повинні визначатись судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 09 червня 2026 року ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в розмірі 7000 гривень 00 коп. заборгованості за основним боргом, 871 гривню 50 заборгованості за процентами та 894 гривні 50 коп. судового збору.

Дане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили.

З матеріалів заяви про відстрочку виконання рішення суду вбачається, що у відповідача існують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, а саме: він знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки він має обмежений рівень доходу та значну боргову заборгованість.

Беручи до уваги викладене, аналіз у сукупності представлених відповідачем доказів та враховуючи майнове право і інтерес позивача, суд приходить до висновку, що відповідач дійсно немає можливості одноразово сплатити всю суму заборгованості, а тому вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду строком на 8 місяців зі сплатою обов`язкового платежу (рівномірного кожен місяць).

При цьому, суд враховує, що відповідач не намагається ухилятися від виплати стягнення, а навпаки лише просить надати йому можливість сплачувати ці кошти поетапно, цим самим виявляє ініціативу до добровільного погашення заборгованості, що, на думку суду, однозначно в інтересах самого позивача.

За вказаних обставин, заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259-261, 353-355, 435 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 09 червня 2026 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості у розмірі 8766 грн. на 8 місяців з виплатою щомісяця 1095 грн. 75 коп., починаючи з дати набрання ухвали законної сили.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали суду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Суддя:

Оригінал ухвали.