Рішення № 138458134, 20.07.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7940/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

20 липня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про ухвалення додаткового рішення,

встановив:

У провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

30 грудня 2025 року рішенням Залізничного районного суду м. Львова позов ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 13825 гривень заборгованості та 2422 гривні 40 коп. судового збору. Всього стягнуто 16247 (шістнадцять тисяч двісті сорок сім) гривень 40 коп.

03 липня 2026 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду зі заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про стягнення на користь позивача з відповідача сплачені ним судові витрати, пов`язані із витратами на правничу допомогу в розмірі 8000 грн., у зв`язку з тим що судом при ухваленні рішення не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

Особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, в судове засідання не з`явились, що, відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України, не є перешкодою для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

У відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Таким чином, якщо одна із заявлених вимог не була вирішена судом, щодо неї може бути ухвалене додаткове рішення лише за умови, що з приводу неї сторони подавали докази і давали пояснення. Тобто якщо вона розглядалася судом під час розгляду справи по суті. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 року у справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною третьою ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів заяви, представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт наданих послуг №Д/3522 від 20.08.2025 року, детальний опис наданих послуг.

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Таким чином суд вважає, що позивачем доведено, що ним понесені витрати на правову допомогу, а оскільки під час розгляду справи не було вирішено питання про розподіл витрат на правничу допомогу, в порядку передбаченому ст. 141 ЦПК України, тому в рішенні суду необхідно зазначити про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн., а відтак є всі підстави для ухвалення додаткового рішення у справі.

Керуючись ст. 141, 270, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79018, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28; ЄДРПОУ 35234236);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_1 ).

Суддя:

Оригінал рішення.