Ухвала суду № 138456365, 24.07.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/458/22

Номер провадження 2/438/11/2026

УХВАЛА

24 липня 2026 року Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Слиша А.Т.,

за участю секретаря судових засідань Кекош Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кенц Романа Івановича про поновлення процесуального строку для подання заяви про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Бориславської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання вчинити дії,

за участі представника заявника (відповідача) ОСОБА_3 та представника позивача Березки Я.О.,

в с т а н о в и в :

25 червня 2026 року на адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій представник відповідача просить суд стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 132000 гривень витрат на професійну правничу допомогу. До заяви долучено акт приймання-передачі наданих послуг, платіжну інструкцію сплата авансу, докази відправки позивачу. Крім цього подано клопотання представником відповідача про поновлення процесуального строку для подання заяви про розподіл судових витрат.

В обґрунтування поданої заяви представник відповідача зазначає, що під час розгляду в суді справи № 438/458/22 ОСОБА_1 здійснив витрати на професійну правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 132000 грн., що підтверджується наступними документами: акт приймання-передачі наданих послуг, платіжною інструкцією сплати авансу, докази відправки позивачу.

Щодо строку подання доказів понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача Кенц Р.І. вказує, що при поданні відповідних доказів у строки, визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 18 травня 2026 року було завантажено копію договору про надання правової допомоги та копію додаткової угоди. Разом з тим після формування заяви долучені документи не відобразилися, як додатки до заяви і без додатків вона була відправлена до суду. Через це вважає, що наявні обґрунтовані підстави для поновлення відповідачу строку на подання до суду доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із не відображенням, як додатки до заяви в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 18 травня 2026 року, оскільки причини пропуску такого строку є поважними та незалежними від представника відповідача.

Ухвалою судді від 03 червня 2026 року прийнята до розгляду заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кенц Р.І. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

15 червня 2026 року представник позивача ОСОБА_2 - Березка Я.О. подав до суду заперечення/заяву про залишення без розгляду заяву про розподіл судових витрат, покликаючись на порушення визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а саме заявник мав подати відповідні докази понесених витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після прийняття судом рішення, однак відповідні докази були подані лише 14 липня 2026 року.

У судовому засіданні представник заявника (відповідача у справі) ОСОБА_1 адвокат Кенц Р.І. підтримав клопотання про поновлення процесуального строку для подання заяви про розподіл судових витрат, просив його задовільнити, зіславшись на помилки в роботі програмного забезпечення ЕСІТС «Електронний суд», пропуск строку для подання заяви не залежав від волі відповідача та його представника, є пропущеним з поважних причин.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Березка Я.О. у судовому засідання повністю заперечив щодо задоволення заявленого клопотання про поновлення процесуального строку оскільки відсутні поважні причини поновлення процесуального строку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подане клопотання та заяву про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи суд доходить наступного висновку.

Відповідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України) 3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (ч. 2 ст. 137 ЦПК України, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») (правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц).

Судом встановлено, ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 19 травня 2026 року клопотання представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про залишення позову без розгляду, задоволено. Позов ОСОБА_2 до Бориславської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання вчинити дії, залишено без розгляду.

Учасники справи в судове засідання не з`явились. В матеріалах справи наявні заяви сторін про слухання справи за їхньої відсутності. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України (у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи).

Зокрема 18 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 направив через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» заяву про проведення засідання призначеного на 19.05 2026 року у відсутності особи, яка бере участь у справі, а саме: відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 . Будь яких додатків до заяви стороною додано не було.

Ухвала Бориславського міського суду Львівської області про залишення без розгляду від 19 травня 2026 року була розміщена в ЄСІТС «Електронний суд», 22 травня 2026 року.

Копію судового рішення, представник відповідача отримав 22 травня 2026 року через ЄСІТС «Електронний суд», як вбачається із заявленого клопотання (а.с.81 т.4)

25 травня 2026 року на адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій представник відповідача просить суд стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 132000 гривень витрат на професійну правничу допомогу. До заяви долучено акт приймання-передачі наданих послуг, платіжну інструкцію сплата авансу, докази відправки позивачу.

Представник заявника (відповідача) на підтвердження стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції у розмірі 132000 гривень надав: акт приймання-передачі наданих послуг, платіжну інструкцію сплата авансу, докази відправки позивачу.

Разом з тим, представником відповідача у позові було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а саме, відповідачем понесено судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 25000 грн. з яких 5000 грн. аванс.

З матеріалів справи вбачається, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу подана 25 травня 2026 року, шляхом направлення заяви через ЄСІТС «Електронний суд», а докази понесених витрат на правничу допомогу були подані лише 14 липня 2026 року.

При цьому, суд звертає увагу, що строк для подачі вищезазначених доказів закінчився 27 травня 2026 року включно.

На думку суду, відповідь адміністратора підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від 07 липня 2026 року, на яку посилається представник заявника, як на поважну причину пропуску строку, на переконання суду не дає однозначної твердження, що в підсистемі «Електронний суд» (складова ЄСІТС) були проблеми 18 травня 2026 року при скеруванні до суду заяви про проведення судового засідання у відсутність відповідача та його представника, що ускладнювала роботу користувачів, а саме технічні збої, людський фактор при внесенні даних, обмежений функціонал та складнощі процесуального характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Тобто відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК заявник мав подати відповідні докази понесених витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після прийняття судом рішення, однак відповідна докази були подані лише 14 липня 2026 року. При цьому причини пропуску такого строку, на думку суду, не можуть бути визнані поважними та були залежними від представника відповідача, оскільки останній мав переконатися у відправлення додатків в підсистемі «Електронний суд», а тому є суб`єктивною, а також та, на які особа мала можливість вплинути.

Крім того, сплив строків, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України строк обраховується не з моменту отримання учасником справи копії повного судового рішення, а саме з моменту його ухвалення.

Аналогічна правова позиція щодо строків подачі доказів понесення судових витрат на правову допомогу викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №559/1605/18.

Згідно зі ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому суд звертає увагу на те, що норми ЦПК України не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінувати учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, представник заявника (відповідача) був обізнаний про розгляд справи, 18 травня 2026 року через підсистем «Електронний суд» подав клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, а тому він мав можливість своєчасно здійснити процесуальну дію, строк якої обмежений законом, та надати докази до заяви про ухвалення додаткового рішення у строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до загальних норм ЦПК України права та обов`язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд, а й обов`язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.

Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов`язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов`язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.

Таким чином, заявником пропущено п`ятиденний строк з дня ухвалення рішення на подання доказів до заяви про розподіл судових витрат, без поважних причин.

Відповідно до положень ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Відповідно до п. п. 2 та 6 ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники справи та їх представники зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «YUNION ALIMENTARIYA v. SPAIN» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що викладені заявником підстави для поновлення пропущеного строку не підтверджують поважність причин такого пропуску, оскільки несвоєчасне подання доказів зумовлене, з огляду на доводи, наведені заявником, не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 120, 127, 133, 137, 141, 142, 246, 270, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кенц Романа Івановича про поновлення процесуального строку для подання заяви про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Бориславської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Розгляд справи призначити на 16 год. 30 хв. 11 серпня 2026 року за участю учасників справи.

Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя: Андрій СЛИШ