Ухвала суду № 138456032, 22.07.2026, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/2279/26

Провадження № 1-кс/148/456/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року слідчий суддя Тульчинського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тульчин Вінницької області клопотання слідчого СВ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна по матеріалам кримінального провадження № 42026022310000040 від 10.07.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

В С Т А Н О В И В :

Слідчий Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , звернулася до суду із клопотанням про арешт майна по матеріалам кримінального провадження № 42026022310000040 від 10.07.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України. Клопотання погоджено з прокурором.

Слідчий просив накласти арешт на комбайн зернозбиральний з реєстраційним номером НОМЕР_1 марки JOHN DEERE 1042 зеленого кольору, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 є ОСОБА_5 , а користувачем є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - з метою забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні, збереження слідів та речових доказів злочину, шляхом заборони відчуження вказаного майна, передавши на зберігання під розписку користувачу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивоване тим, що прокурором Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_7 в ході здійсненого моніторингу Інтернет-ресурсів, інформаційних платформ та загальнодоступних реєстрів https://kadastrova- karta.com/, https://earth.google.com/web, а також вивченням та опрацюванням даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, електронного сервісу Державного земельного кадастру, встановлено факти можливого самовільного зайняття частини земельної ділянки з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту.

Зокрема, згідно інформації з Державного земельного кадастру на території Тульчинської міської ради знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 0524355300:04:004:0001, площею 24,3035 га, із цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, зареєстрована, як державна власність в особі Вінницької обласної державної адміністрація, код ЄДРПОУ: 20089290 з передачею права постійного користування публічному акціонерному товариству «Українська залізниця», код ЄДРПОУ: 40075815, жодних інших прав користування чи власності на дану земельну ділянку не зареєстровано.

Вказана земельна ділянка розташована вздовж залізничних колій поблизу селища Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області та відповідно до ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт», ст. 112 Земельного кодексу України відноситься до охоронної зони. Однак, як встановлено безперешкодним оглядом на місцевості, частина вказаної земельної ділянки площею близько 1,6 га, що знаходиться між точками координат 48.576454. 28.956442 та 48.575714, 28.964646 на даний час обробляється, а саме засіяна сільськогосподарською культурою пшеницею.

Отже із врахуванням викладеного є підстави вважати, що вказана частина земельної ділянки з кадастровим номером 0524355300:04:004:0001, яка у відповідності до зазначених положень законодавства відноситься до охоронної зони, є самовільно зайнятою, тобто використовується за відсутності рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) чи за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

За вказаним фактом Тульчинською окружною прокуратурою Вінницької області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42026022310000040 від 10.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 214 КПК України з дотриманням правил підслідності Тульчинською окружною прокуратурою Вінницької області передано наявні матеріали та доручено проведення досудового розслідування слідчому відділенню Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення 18.07.2026 в порядку ст.ст. 233, 237 КПК України проведено огляд частини земельної ділянки з кадастровим номером 0524355300:04:004:0001, що розташована в межах с-ща Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області. В ході огляду встановлено, що 18.07.2026 на частині земельної ділянки з кадастровим номером 0524355300:04:004:0001 здійснювалися сільсько-господарські роботи, а саме збір культури схожої на пшеницю за допомогою комбайну зернозбирального з реєстраційним номером НОМЕР_1 марки JOHN DEERE 1042 зеленого кольору, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 є ОСОБА_5 . Також встановлено, що вказаний комбайн перебуває у користування гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснював збір урожаю. Таким чином, вказаний комбайн оглянуто, вилучено та передано під розписку на відповідальне зберігання користувачу гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, постановою слідчого від 18.07.2026 вище перелічені об`єкти визнано речовими доказами. На даний час є достатньо підстав вважати, що вказані об`єкти та речі мають значення по справі, а саме містять на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення. На сьогоднішній день вилучені слідчим об`єкти, перелік яких вказано вище не арештовано, що перешкоджає подальшому кримінальному провадженню, унеможливлює проведення з ними слідчих дій у відповідності до вимог КПК України, а також може призвести до втрати доказів по справі та визнання їх недопустимими, просив клопотання задовільнити.

В судове засідання слідчий Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 не з`явилася, надала до суду заяву, зі змісту якої вбачається, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить розглянути останнє по суті заявлених вимог за її відсутності.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

Відповідно до ст. 107 ч. 4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає клопотання є не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як встановлено слідчим суддею, згідно з доданим до клопотання витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42026022310000040 від 10.07.2026, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за ч. 2 ст. 197-1 КК України.

В даному кримінальному провадженні прокурором Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_7 в ході здійсненого моніторингу Інтернет-ресурсів, інформаційних платформ та загальнодоступних реєстрів ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 а також вивченням та опрацюванням даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, електронного сервісу Державного земельного кадастру, встановлено факти можливого самовільного зайняття частини земельної ділянки з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту.

Яким чином прокурором в ході здійсненого моніторингу Інтернет-ресурсів, інформаційних платформ та загальнодоступних реєстрів ІНФОРМАЦІЯ_2 , https://earth.google.com/web, встановлено факти можливого самовільного зайняття частини земельної ділянки, яка передана в постійне користування публічному акціонерному товариству «Українська залізниця», код ЄДРПОУ: 40075815, не зрозуміло, матеріали клопотання таких даних не містять, оскільки рапорт прокурора датований 10.07.2026, а огляд земельної ділянки здійснено 18.07.2026, інших заяв, щодо самовільного зайняття частини земельної ділянки з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, матеріали клопотання не містять.

Щодо протоколу огляду від 18.09.2026 встановлено, що огляд земельної ділянки з кадастровим номером 0524355300:04:004:0001, проводився у присутності власника земельної ділянки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та за участі власника іншого володіння особи ОСОБА_6 , хоча згідно інформації з Державного земельного кадастру на території Тульчинської міської ради знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 0524355300:04:004:0001, площею 24,3035 га, із цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, зареєстрована, як державна власність в особі Вінницької обласної державної адміністрація, код ЄДРПОУ: 20089290 з передачею права постійного користування публічному акціонерному товариству «Українська залізниця», код ЄДРПОУ: 40075815, жодних інших прав користування чи власності на дану земельну ділянку не зареєстровано.

Також з даного протоколу огляду від 18.09.2026 встановлено, що земельна ділянка розташована вздовж залізничної дороги та на ній наявна стерня від зернової культури «пшениці». З іншої сторони земельної ділянки розташована польова дорога. Поруч із земельною ділянкою розташований комбайн зернозбиральний з реєстраційним номером 3921АВ марки JOHN DEERE 1042 зеленого кольору, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 є ОСОБА_5 та в користуванні гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У бункері даного комбайну знаходиться зерно вагою 1200 кл.

При цьому слідчий суддя враховує, що органом досудового розслідування в достатньому для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у клопотанні не зазначено та належним чином не обґрунтовано, доказом яких саме фактів чи обставин, що підлягають встановленню під час даного кримінального провадження, досудове розслідування у якому здійснюється за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, може бути використаний транспортні засоби - комбайн зернозбиральний, JOHN DEERE 1042 з реєстраційним номером НОМЕР_1 .

Крім цього до клопотання не надано доказів, хто саме являється власником даного комбайну, оскільки відсутнє свідоцтво про реєстрацію комбайна.

При оцінці доводів клопотання та прийнятті судового рішення, слідчий суддя враховує й те, що само по собі формальне посилання у клопотанні на необхідність накладення арешту на вказаний транспортний засіб, у зв`язку з відповідністю такого критеріям ст. 98 КПК України, без зазначення, яким чином це майно має відношення до речового доказу у кримінальному провадженні № 42026022310000040 від 10.07.2026, є недостатнім для задоволення даного клопотання.

Обставин, які б підтверджували, що сільськогосподарська техніка (комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 1042 з реєстраційним номером НОМЕР_1 ) містить на собі сліди кримінального правопорушення матеріали кримінального провадження не містять, а цінність цієї техніки як доказу для доведення факту самовільного зайняття земельної ділянки викликає у слідчого судді обґрунтовані сумніви.

Обґрунтовуючи в клопотанні підстави для накладення арешту на сільськогосподарську техніку - комбайн, слідчий зазначив, що його арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вказаний комбайн містить на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, не зважаючи на те, що органом досудового розслідування визнано речовим доказом комбайн зернозбиральний, JOHN DEERE 1042 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , органом досудового розслідування на даній стадії досудового розслідування не доведено таку мету арешту даного рухомого майна, як збереження речових доказів.

Надані суду матеріали, з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 197-1 КК України, не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що комбайн зернозбиральний, JOHN DEERE 1042 з реєстраційним номером НОМЕР_1 є знаряддям або предметом вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, були об`єктом кримінально протиправних дій або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У клопотанні не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні, можливе використання зазначеного рухомого майна.

Таким чином, слідчим не доведено, що транспортний засіб - комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 1042 з реєстраційним номером НОМЕР_1 має доказове значення для кримінального провадження № 42026022310000040 від 10.07.2026 і його арешт є необхідним для подальшого забезпечення цього кримінального провадження та досягнення мети його розслідування, а також які саме визначені ст. 91 КПК України обставини щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, мають бути доведені за допомогою цього майна.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу також і на те, що в даному кримінальному провадженні жодній особі не оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК, хоча кримінальне провадження № 42026022310000040 за ч. 2 ст. 197-1 КК розпочато ще 10.07.2026.

Звертаючись із клопотанням про накладення арешту на вказане у клопотанні майно, слідчий не перевірив, чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника такого майна потребам досудового розслідування, і чи не порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

У той же час, як вбачається із клопотання, комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 1042 з реєстраційним номером НОМЕР_1 належний на підставі свідоцтва про реєстрацію (якого не надано слідчому судді) ОСОБА_5 , а користувачем комбайна є ОСОБА_6 , (що також не підтверджено відповідними документами), однак матеріали судового провадження не містять відомостей про причетність вказаних осіб до обставин кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 197-1 КК України, за якою здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції" від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Слідчий суддя зазначає, що клопотання про арешт майна не містить обґрунтування необхідності такого арешту, а також наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна та приходить до висновку, що слідчим належним чином не доведено, що комбайни, як самостійно, так і в сукупності з іншими зібраними по кримінальному провадженню доказами мають суттєве значення для з`ясування обставин вчинення кримінального правопорушення та відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що до клопотання не надано доказів того, що огляд відбувався саме частини земельної ділянки з кадастровим номером 0524355300:04:004:0001 площею близько 1,6 га, що знаходиться між точками координат 48.576454. 28.956442 та 48.575714, 28.964646 на даний час обробляється, а саме засіяна сільськогосподарською культурою пшеницею, як зазначено в рапорті прокурора від 10.07.2026.

Вказане свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують втручання у права та інтереси володільців майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім того, накладення арешту на техніку для збирання урожаю зернових культур та заборонивши використовувати її будь яким чином під час жнив призведе до завдання збитків власнику через неможливість вчасно зібрати урожай зернових культур, в той час коли зерно є стратегічним продуктом для України і відіграє важливу роль як для внутрішнього забезпечення продовольством, так і для економіки країни через експорт, що є неспівмірним, а тому відсутня необхідність такого ступеню втручання у права і свободи власника майна, відносно комбайна.

Також, необхідність та співмірність такого втручання слідством не доведено, не отримані належні докази про те, що саме ця сільськогосподарська техніка використовувалася під час збирання урожаю на земельній ділянці з кадастровим номером 0524355300:04:004:0001 площею близько 1,6 га, що знаходиться між точками координат 48.576454. 28.956442 та 48.575714, 28.964646, оскільки згідно протоколу огляду зазначено, що поруч із земельною ділянкою розташований комбайн зернозбиральний з реєстраційним номером НОМЕР_1 марки JOHN DEERE 1042 зеленого кольору, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 є ОСОБА_5 та в користуванні гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У бункері даного комбайну знаходиться зерно вагою 1200 кл., не зазначено яке саме зерно, не зрозуміло яким чином при огляді встановили вагу зерна та чому не накладено арешт на вказане зерно та визнано його речовим доказом.

За змістом положень КПК України обов`язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов`язаний відмовити у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано особою, що подала клопотання.

Тобто, з даних матеріалів кримінального провадження не вбачається наявності ризиків, правової підстави арешту майна, зокрема те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, як арешт зазначеного майна, що накладення арешту є найбільш доцільною слідчою дією у даному випадку та на цьому етапі кримінального провадження, а також, орган досудового розслідування не довів, що майно на яке прокурор просить накласти арешт відносяться до предметів, які відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, в зв`язку з чим, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт цього майна.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 168, 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна по матеріалам кримінального провадження № 42026022310000040 від 10.07.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1