Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 632/922/26
провадження № 2/632/965/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
23 липня 2026 р. м. Златопіль
Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Кузьменко С.Л., за участю секретаря судового засідання Хохлової І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВ «ФК «Еліт фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «ФК «Еліт фінанс» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 36687,67 грн., яка утворилася через невиконання кредитного зобов`язання на підставі кредитного Договору № 2039033913 від 19.02.2022 року, укладеного між АТ «ОТБ БАНК» та ОСОБА_1 . Право вимоги до відповідача у позивача виникло на підставі договору факторингу № 21/06/24 від 21.06.2024 року.
Також, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2662,40, та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200,00 грн.
Здійснювати судовий розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позов обґрунтований тим, що 19.02.2022 року ОСОБА_1 та Акціонерне Товариство «ОТП БАНК» уклали кредитний договір № 2039033913, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби з фіксованою ставкою 0,01% за користування кредитом. Загальний розмір кредиту 32750 грн., яка складалась з: тіла кредиту в розмірі 32 749,98 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 7,69 грн. та комісії 3930,00 грн.
На виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором, Банком було видано кредит Відповідачу, що підтверджується меморіальним ордером, що додається до позовної заяви.
В свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість.
21.06.2024 року між AT «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором №2039033913 від 19.02.2022 року.
24.02.2026 між ТОВ «ФК «ЕЛГГ ФІНАНС» та адвокатом Руденком К.В. було укладено договір про надання правничої допомоги № 24-02/26. ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» здійснено оплату наданих адвокатом Руденком К.В. юридичних послуг, які позивач просить стягнути з відповідача.
Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання за умовами договору порушив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка становить 36687,67 грн., тому позивач був вимушений звернутись до суду.
22.07.2026 представник позивача за довіреністю від 09.03.2026 Плачинда К.О., засобами електронного суду, надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судові засідання не з`являється, про дату та час судового розгляду повідомлявся судом завчасно та належним чином. Відзиву щодо заявлених позовних вимог або будь-яких заяв від відповідача до суду не надходило.
Виклик відповідача в судове засідання призначене на 23.07.2026 відбувся засобами поштового зв`язку, однак поштовий конверт повернуто до суду із заначенням: «адресат відсутній».
Суддя зазначає, що неотримання ухвали суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи. У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою відповідно до п.5 ст.272 ЦПК України, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України.
Відповідач жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Отже суд, з урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Під час розгляду справи судом встановлено наступне.
19.02.2022 року ОСОБА_1 та Акціонерне Товариство «ОТП БАНК» уклали кредитний договір № 2039033913, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби з фіксованою ставкою 0,01% за користування кредитом. Загальний розмір кредиту 32750 грн. (а.с.5-9). Анкета заява на отримання коштів додається на а.с. 9 зворот та 10.
Відповідачем також підписаний паспорт споживчого кредиту, який надавався для ознайомлення відповідачу та він погодився з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному в цьому документі, що додані до позовної заяви розмірах і порядках нарахування ( а.с.15 зворот -17).
Банк виконав умови договору, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено рахунком- фактурою № 19 від 19.02.2022, випискою по особовому рахунку за кредитною карткою відповідача (а.с.13 та його зворот).
Позивач вказує, що відповідачем зобов`язання за кредитним договором не виконуються, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка становить 36687,67 грн., яка складається з: тіла кредиту в розмірі 32 749,98 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 7,69 грн. та комісії 3930,00 грн
Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме офертою на укладання угоди про надання кредиту, обслуговування кредитної картки, розрахунком заборгованості, випискою по особовим рахункам відповідача.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно з ч. 1ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу.
Згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Доказів виконання зобов`язань відповідачем суду не надано.
21.06.2024 року між АТ «ОТП-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача, відповідно ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 19.02.2022 року (а.с.18-23). Реєстр боржників додано на а.с. 25. Крім того, до матеріалів справи джодано Акт приймання-передачі реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 21/06/24 від 21.06.2024 (а.с.27).
Згідно приписів п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК Українивстановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Виходячи з викладеного, суддя дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню у частині стягнення тіла кредиту в розмірі 32 749,98 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 7,69 грн.
Щодо вимог про стягнення заборгованості по комісією в розмірі 3930,00 грн, суддя зазначає на таке.
Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом /стаття 215 ЦК України/.
За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.
Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.
Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції /пункти 17, 23 статті 1/.
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
З цих підстав, суддя доходить висновку про те, що умова кредитного договору щодо встановлення комісії суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку. До таких самих висновків прийшов Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року та КЦС ВС від 19.08.2020 року у постанові по справі №641/11984/15-ц, визнавши умову кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною.
Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми комісії у розмірі 3930,00 грн.
Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, суддя знаходить позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням наведеного суддя вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача понесенні судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2971,50 грн. (32757,67 грн. / 36687,67 * 3328,00 грн.), що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог та складає 89,28 %.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до частин 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги № 24-02/26 від 24.02.2026 року, Акт приймання-передачі наданих послуг від 26.03.2026 на суму 9200,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2412.
Оскільки позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суддя вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у даній справі.
Проте, враховуючи неспівмірність розміру витрат на правничу допомогу, складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суддя вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.
Керуючись ст.141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ТОВ «ФК «Еліт фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 19.02.2022 № 2039033913 в розмірі 32757,67 грн ( тридцять дві тисячі сімсот п`ятдесят сім гривень 67 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2971,50 грн (дві тисячі дев`ятсот сімдесят одна гривня 50 копійок) грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ1Т ФІНАНС» ІКЮО: 40340222 Адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська,2. Засіб зв`язку (судовий відділ): +38(063)4117724 Відділ врегулювання заборгованості:+38 093 512 34 51, електронна адреса: fcelitefinanke@gmail.com.
ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон: НОМЕР_2 . Адреса: АДРЕСА_1
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 26 січня 2000 року первомайським РВ УМВС України в Харківській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: С. Л. Кузьменко
Судове рішення № 138455774, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області) було прийнято 23.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 632/922/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: