Ухвала суду № 138454466, 23.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37052/26-к

пр. 1-кс-37642/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

скаржника - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад доводів поданої скарги

03.07.2026 ОСОБА_3 , у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність службових осіб Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей за його заявою від 12.06.2026 про вчинення кримінального правопорушення.

Скаржник зазначає, що 12.06.2026 подав до Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190, 191, 356, 364, 366, 367, 387 КК України, головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старонаводницька 6-Б» (код ЄДРПОУ 41910734) ОСОБА_4 . Заяву зареєстровано в Секторі документального забезпечення Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві 12.06.2026 за вх. № 28057-89.

Листом заступника начальника Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 29.06.2026 № 26789 (СЕД № Г-26031, вих. № 234927-2026) заявнику повідомлено, що за результатами вивчення матеріалів встановлено відсутність ознак кримінального правопорушення, у зв`язку з чим заяву розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян», а відомості до ЄРДР не внесено.

На переконання скаржника, така бездіяльність службових осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві суперечить вимогам ст. 214 КПК України, оскільки заява містила достатні дані про вчинення кримінального правопорушення. Розгляд заяви про кримінальне правопорушення в порядку Закону України «Про звернення громадян», на думку скаржника, є неналежним процесуальним реагуванням, а лист від 29.06.2026 № 26789 має ознаки підроблення документа.

З огляду на викладене, скаржник просить визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зобов`язати внести відповідні відомості до ЄРДР за його заявою від 12.06.2026, розпочати досудове розслідування та надати йому витяг з ЄРДР.

Явка сторін

У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, надав пояснення по суті заявлених вимог.

Представник органу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві у судове засідання не прибув, будучи належно повідомленим про день, час та місце розгляду скарги.

Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення щодо суті скарги за відсутності осіб, які не з`явилися, на підставі наданих матеріалів.

Норми права, якими керується слідчий суддя при розгляді скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України).

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України заявник має право оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Обставини, встановлені слідчим суддею, та зміст спірних правовідносин

12.06.2026 ОСОБА_3 подав до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190, 191, 356, 357, 364, 366, 367, 387 КК України, головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старонаводницька 6-Б» ОСОБА_4 . Заяву зареєстровано в Секторі документального забезпечення 12.06.2026 за вх. № 28057-89.

Із змісту заяви та доданих до неї матеріалів убачається, що заявник є власником квартири АДРЕСА_1 . 02.06.2016 співвласниками зазначеного багатоквартирного будинку створено ОСББ «Старонаводницька 6-Б», державну реєстрацію якого проведено 02.02.2018 (код ЄДРПОУ 41910734). Головою правління ОСББ є ОСОБА_4 , яка також є головою Асоціації «ОСББ Печерського району м. Києва» та членом Асоціації ОСББ міста Києва.

У заяві скаржник викладає такі обставини, які, на його думку, свідчать про вчинення кримінальних правопорушень головою правління ОСББ ОСОБА_4 :

- невиставлення рахунків окремим співвласникам та зловживання, за твердженням заявника, службовим становищем при утриманні будинку і прибудинкової території; порушення принципу рівності членів об`єднання при утриманні нежитлових приміщень (у тому числі власного нежитлового приміщення заявника загальною площею 111,7 кв. м);

- проведення, як вважає заявник, у порушення Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» загальних зборів співвласників 07.10.2025 та 24.03.2026 без належного кворуму, з ознаками фальсифікації протоколів, зафарбовування прізвищ та «анонімізації» співвласників, а також ініціювання протокольного рішення загальних зборів від 23.03.2026, поданого до Господарського суду м. Києва як предмет розгляду;

- подання, за твердженням заявника, 15.01.2026 державному реєстратору Печерської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_6 заяви № 10007010700001073358 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» на підставі, як він вважає, підроблених протоколів, у результаті чого до Єдиного державного реєстру внесено зміни щодо ОСББ;

- самоправне, за твердженням скаржника, заблокування входу до нежитлового приміщення, заміна замків, а також самовільне облаштування хоспісу для охронців;

- недоотримання ОСББ коштів, що, на думку заявника, призводить до зриву ремонтів та невиставлення рахунків окремим співвласникам, з розрахунком «збитків» об`єднання станом на 05.2026 у сумі 105 548,69 грн основного боргу, 3 166,36 грн - 3 % річних, а з урахуванням інфляційних втрат - 118 606,7 грн.

Заявник наводить у заяві правову кваліфікацію дій голови правління ОСББ за ст. 190, 191, 356, 357, 364, 366, 367, 387 КК України та просить внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати досудове розслідування, витребувати банківські виписки та договори ОСББ, визнати його потерпілим.

Листом заступника начальника Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 29.06.2026 № 26789 (СЕД № Г-26031, вих. № 234927-2026) заявнику надано відповідь, у якій зазначено, що за результатами вивчення матеріалів встановлено відсутність ознак кримінального правопорушення, у зв`язку з чим заяву розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян», відомостей до ЄРДР не внесено. Заявнику роз`яснено право на оскарження цього рішення в порядку статей 16 і 17 Закону України «Про звернення громадян».

Мотиви слідчого судді

Статтею 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Згідно з п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою для притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Статтею 11 КК України встановлено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Аналіз положень ст. 214 КПК України та ст. 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. Підставою вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у них об`єктивних даних, що дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, тобто підтверджують реальність конкретної події (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). За відсутності таких даних заява не породжує обов`язку її внесення до ЄРДР.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини не потребують перевірки засобами кримінального процесу, або в силу занадто абстрактного характеру повідомлення неможливо встановити ні попередню кваліфікацію, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, то таке повідомлення не підлягає внесенню до ЄРДР.

Закон, таким чином, передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, а у разі оскарження бездіяльності - слідчим суддею, змісту заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17.06.2020, у п. 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який дозволяв би за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження.

Постановою від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 (провадження № 51-8007км18) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду вказав, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає його складу, то кримінальне провадження не може бути розпочато.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 (пункти 33-36) зробила висновок, що в межах процедури оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Аналогічний висновок сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18.

Отже, норми чинного кримінального процесуального законодавства встановлюють обов`язок фіксувати надані особою відомості про кримінальне правопорушення, достатні для реалізації завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, а не будь-яку інформацію, направлену як заява (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення.

Ураховуючи наведене, слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальному провадженні і з`ясовуючи, чи зобов`язана уповноважена особа органу досудового розслідування вчинити певну процесуальну дію - внести відомості до ЄРДР за заявою особи, зобов`язаний надати оцінку не лише доводам скарги, а й самій заяві (повідомленню) про вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши заяву ОСОБА_3 від 12.06.2026 та долучені до неї матеріали, слідчий суддя вважає, що викладені у ній доводи не містять відомостей про обставини, які могли б свідчити про вчинення головою правління ОСББ «Старонаводницька 6-Б» ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та обумовлювали б виникнення у службових осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві обов`язку, передбаченого ст. 214 КПК України.

За своїм змістом заява від 12.06.2026 та скарга скаржника зводяться до незгоди з рішеннями загальних зборів співвласників ОСББ «Старонаводницька 6-Б» від 07.10.2025 та 24.03.2026, порядком їх скликання, підрахунку голосів та оформлення протоколів, з реєстраційною дією державного реєстратора Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 15.01.2026 № 10007010700001073358, з фактом невиставлення заявнику окремих рахунків на утримання нежитлового приміщення, з обсягом та якістю фінансово-господарської звітності ОСББ, а також з використанням окремих нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Наведені у заяві обставини за своєю правовою природою є корпоративно-майновим спором між співвласником багатоквартирного будинку та об`єднанням співвласників (його виконавчим органом) щодо порядку управління спільним майном, ведення фінансово-господарської діяльності ОСББ, ухвалення рішень органами управління об`єднання та вчинення на їх підставі реєстраційних дій. Такі спори віднесені законом до юрисдикції цивільних і господарських судів, а перевірка правомірності реєстраційної дії державного реєстратора - до порядку адміністративного оскарження (у тому числі позасудового - до Міністерства юстиції України) та до юрисдикції адміністративного суду.

Незгода скаржника з рішеннями загальних зборів співвласників ОСББ, з правомірністю реєстраційних дій державного реєстратора та зі змістом фінансово-господарської діяльності об`єднання сама по собі не свідчить про наявність у діях голови правління ОСББ ОСОБА_4 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190, 191, 356, 357, 364, 366, 367, КК України. Наведені заявником обставини ґрунтуються переважно на його власній суб`єктивній оцінці дій голови правління, тлумаченні норм законодавства про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків та припущеннях щодо мотивів її поведінки.

Заява не містить об`єктивних даних, які б давали підстави для попередньої кримінально-правової кваліфікації дій голови правління ОСББ за наведеними заявником нормами Кримінального кодексу України. Крім того, диспозиція ст. 387 КК України, на яку також посилається заявник, стосується розголошення даних досудового розслідування і до наведених у заяві обставин узагалі не застосовна.

Твердження скаржника про підроблення протоколів загальних зборів співвласників, «зафарбовування» прізвищ і підписів, відсутність кворуму мають характер припущень, які ґрунтуються на власній оцінці заявником обставин, що йому особисто не відомі, і не супроводжуються конкретними даними (заявами інших співвласників, висновками експертиз, порівняльними матеріалами), які могли б вказувати на реальність події кримінального правопорушення у розумінні ст. 214 КПК України. Правова оцінка правомірності рішень загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку віднесена законом до компетенції суду в порядку цивільного судочинства за відповідним позовом заінтересованої особи, а не до порядку, передбаченого ст. 214 КПК України.

Аналогічно, посилання скаржника на завідомо неправдиві, на його переконання, відомості, подані державному реєстратору Печерської районної в м. Києві державної адміністрації 15.01.2026 за заявою № 10007010700001073358, та на реєстраційну дію, вчинену на їх підставі, зводяться до незгоди з правовою позицією державного реєстратора. Правомірність такої реєстраційної дії підлягає перевірці у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (позасудове оскарження до Міністерства юстиції України в порядку наказу Мін`юсту № 1130/5 від 21.05.2020, судове оскарження в порядку адміністративного судочинства), а не шляхом ініціювання кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує також, що заявник має у розпорядженні передбачені законом процесуальні механізми захисту своїх прав, зокрема шляхом звернення до суду з цивільним позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників ОСББ (статті 10, 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»); оскарження реєстраційних дій державного реєстратора у передбаченому законом порядку; захисту своїх прав у справі про стягнення внесків на утримання будинку та прибудинкової території. Використання цих механізмів не може бути замінене ініціюванням щодо голови правління ОСББ кримінального провадження за сам факт того, що прийняті органами управління об`єднання рішення та вчинені на їх підставі реєстраційні дії не відповідають очікуванням скаржника.

Стосовно доводу скарги про те, що заяву від 12.06.2026 розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян», що, на думку скаржника, свідчить про протиправність бездіяльності службових осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві, слідчий суддя зазначає таке. Обраний службовими особами Печерського УП ГУНП у м. Києві порядок розгляду звернення в межах Закону України «Про звернення громадян» сам по собі не спростовує висновку про відсутність у заяві скаржника відомостей, які могли б свідчити про вчинення кримінального правопорушення у розумінні ст. 214 КПК України. За наведених обставин обов`язок, передбачений ст. 214 КПК України, у службових осіб не виник, а тому їх бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР не може бути визнана протиправною незалежно від процедури, у межах якої заявнику надано письмову відповідь.

Твердження скаржника про підроблення листа Печерського УП ГУНП у м. Києві від 29.06.2026 № 26789 має характер припущення і не підтверджується наведеними у скарзі даними; відповідне питання, за наявності підстав, може бути ініційоване у самостійному порядку і не є предметом перевірки у межах цієї скарги.

Фактично доводи скаржника спрямовані на використання інституту кримінального провадження як засобу тиску у корпоративному та майновому спорі з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку. Такий підхід виходить за межі предмета перевірки у порядку ст. 214 КПК України.

Посилання скаржника на положення ст. 214 КПК України, які, на його думку, встановлюють безумовний обов`язок внести відомості до ЄРДР незалежно від змісту заяви, оцінюються слідчим суддею критично. Указана норма свідчить лише про те, що правова оцінка заяви про кримінальне правопорушення не може бути надто детальною (щодо кожної з ознак складу кримінального правопорушення) з огляду на початковий етап дослідження події ймовірного кримінального правопорушення, однак не звільняє уповноважених осіб та слідчого суддю від обов`язку перевірити, чи містить заява хоча б мінімальні відомості про подію, час, місце, спосіб та інші обставини, які могли б свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Ураховуючи, що ч. 5 ст. 214 КПК України вимагає внесення до ЄРДР відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, і що заява ОСОБА_3 від 12.06.2026 таких відомостей у розумінні наведеної норми не містить, бездіяльність службових осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей до ЄРДР за цією заявою не може бути визнана протиправною.

За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає доводи скаржника необґрунтованими, а тому підстав для задоволення скарги не вбачає.

Керуючись ст. 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1