Рішення № 138454461, 21.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27453/25-ц

Пр. № 2-4152/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Остапчук Т.В. при секретарі - Погребняк В.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить виключити відомості про нього, як батька дитини, з актового запису № 1368 від 01 липня 2021 року, вчиненого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Київ) про народження ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свій позов позивач обґрунтовує тим, що 29 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області за актовим записом № 2693. З початку травня 2019 року сторони почали проживати окремо, 03 вересня 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу. Шлюб між сторонами було розірвано на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року по справі № 757/37845/20-ц, яке набрало законної сили 18 грудня 2020 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідача народилась дитина - ОСОБА_5 , про що 01 липня 2021 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було складено відповідний актовий запис № 1368. Оскільки дитина народилась до спливу 10 місяців до припинення шлюбу між сторонами позивач був записаний батьком дитини відповідно до частини другої статті 122 СК України. При реєстрації дитини позивач присутнім не був. Про факт народження дитини останньому не було відомо до того часу, поки про це йому не повідомила колишня дружина. Відповідач не заперечує того факту, що позивач не є біологічним батьком її дитини. Проте, оскільки позов ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька дитини не був розглянутий судом по суті, позивач вимушений самостійно звернутись до суду з новим позовом про оспорювання батьківства та виключення відомостей про нього, як батька, з актового запису про народження дитини. В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити з наведених в позові мотивів. Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином, клопотань про розгляд справи у її відсутності чи відзиву не подавала, причини її неявки суду не відомі, а тому у відповідності до ст. 281 ЦПК України, суд постановив ухвалити заочне рішення по справі. Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, уповноважених представників у засідання не направив, правом на подання відзиву не скористався. Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерств юстиції України направив заяву про розгляд справи у відсутності представника відділу. Крім того, оскільки станом на час розгляду справи, відповідно до відомостей зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 26088676 найменування третьої особи змінилось, суд прийшов до висновку про необхідність заміни назви третьої особи - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на нову - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерств юстиції України. Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, дійшов до наступних висновків. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України). За правилами ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства. Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно зі ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Згідно приписів частини 1 статті 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Відповідно до частини 2, 3, 5 статті 136 СК України, у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. 10 червня 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини. 17 липня 2025 року ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва

Остапчук Т.В. було відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 04 листопада 2025 року задоволено клопотання представника позивача про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи, на вирішення якої поставлено питання стосовно визначення біологічного батьківства позивача відносно дитини ОСОБА_4 , матір`ю якої є відповідач, проведення експертизи було доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, на час проведення експертизи провадження в справі зупинено. 24 березня 2026 року на адресу суду надійшов лист від ДСУ «Київське міське бюро судово - медичної експертизи» про повернення ухвали до суду без виконання, оскільки ОСОБА_2 разом з дитиною для відбору зразків крові не з`явилась. Ухвалою суду від 21 квітня 2026 року відновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 21 травня 2026 року. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на

24 червня 2026 року. 24 червня 2026 року розгляд справи по суті проведено за відсутності відповідачки та третіх осіб, які належним чином повідомлялись про дату, час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, та протокольною ухвалою суду відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 21 липня 2026 року. Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 1368, складений 01 липня 2021 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), внесено відомості про народження дитини, матір`ю зазначено ОСОБА_2 , а батьком - ОСОБА_1 . 29 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області за актовим записом № 2693, який був розірваний на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року по справі № 757/37845/20-ц. 22 червня 2021 року позивач та відповідач підготували до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) спільну заяву колишнього подружжя про невизнання колишнього чоловіка батьком дитини, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурашковською О.С., реєстр. №№ 1974, 1975. Позивач уповноважив відповідачку на подання вищевказаної спільної заяви до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) шляхом оформлення на її ім`я довіреності, яка 22 червня 2021 року посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурашковською О.С., реєстр. № 1976. Проте, оскільки дитина народилась до спливу десяти місяців до припинення шлюбу між сторонами за рішенням суду від 17 листопада 2020 року, яке набрало законної сили 18 грудня 2021 року, позивач був записаний батьком дитини відповідно до вимог частини другої статті 122 СК України. 02 липня 2021 року ОСОБА_2 звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом у якому просила виключити відомості про ОСОБА_1 з актового запису про народження дитини, у зв`язку з тим, що останній не є біологічним батьком ОСОБА_4 . У вересні 2021 року ОСОБА_3 , як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору у справі № 757/35550/21-ц, звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовною заявою про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, зазначав, що саме він є батьком дитини, просив суд встановити факт батьківства та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини - ОСОБА_4 . В процесі розгляду справи № 757/35550/21-ц судом було задоволено клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи. Вказане експертне дослідження не було проведене у зв`язку з повторною неявкою до експертної установи ОСОБА_2 разом з донькою для здачі зразків біологічного матеріалу. Натомість ОСОБА_1 двічі прибував за викликом експерта, що підтверджується довідками Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи № 100/2382 від 29 листопада 2024 року та № 100/2644 від 27 грудня 2024 року. Крім того, суд бере до уваги лист ДСУ «Київське міське бюро судово - медичної експертизи» від 16 березня 2026 року № 10-97/452 про неможливість проведення експертизи у зв`язку з тим, що 13 березня 2026 року з`явився лише ОСОБА_1 , ОСОБА_2 разом з дитиною для відбору зразків крові не з`явилась. Вказані обставини додатково підтверджуються довідкою Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 13 березня 2026 року № 100/436, долученою позивачем до матеріалів справи. Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно приписів частини 1 статті 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України 15.05.2006р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст. 146 ЦПК може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза). Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. Позивач стверджує про те, що він не є біологічним батьком дитини, відповідачка зазначені обставини визнала під час розгляду Печерським районним судом м. Києва справи № 757/35550/21-ц, матеріали якої оглянуті судом, у тому числі в частині наданих ОСОБА_3 доказів на підтвердження свого батьківства відносно ОСОБА_4 . В силу приписів частини 1 статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України. Зокрема, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 79 ЦПК України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутністю обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). Таким чином, враховуючи вказані вимоги закону, надані позивачем докази, відсутність спростувань відповідачем фактів, що викладені позивачем у позові, а також враховуючи факти ухилення відповідачки від участі в проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи шляхом неодноразової неявки до експертної установи для відбору зразків крові, що унеможливило проведення вказаної експертизи, суд вважає доведеним факт відсутності кровного споріднення між позивачем та народженою відповідачем дитиною - ОСОБА_6 . Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини підлягають задоволенню. Згідно вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, суд вважає, що з відповідачки слід стягнути на користь позивача понесені ним при зверненні до суду судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн. Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 44, 65, 76, 80, 81, 82, 109, 133, 146, 263-265, 268, 281 ЦПК України, ст.ст. 121 - 122, 124, 126, 127, 136 СК України, суд - В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерств юстиції України, ОСОБА_3 про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, - задовольнити. Виключити з актового запису № 1368, складеного 01 липня 2021 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про народження ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ОСОБА_1 (громадянина України,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 10.03.2010, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), як батька дитини. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , виданий 11.06.2020, органом 8017, дійсний до 11.06.2030, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 10.03.2010, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок). Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_3

відповідач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_2

третя особа 1: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ): 02100, м.Київ, бул. Верховної Ради, 8/20 третя особа 2: ОСОБА_7 : АДРЕСА_4 Суддя Остапчук Т.В