Ухвала суду № 138453708, 20.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5638/21

Провадження № 2-зз/204/15/26

УХВАЛА

про скасування заходів забезпечення

20 липня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, у складі:

головуючого судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання Єрмак Д.О.,

представниці відповідача адвокатки Скочко О.А., представниці позивача Бровкіної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі заяву представниці відповідача ОСОБА_1 - адвокатки Скочко Ольги Анатоліївни, про скасування заходів забезпечення позову, -

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кейтельгіссер Олександра Михайлівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі та скасування державної реєстрації права власності, цивільна справа № 204/5638/21.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2021 року у задоволенні заяви Дніпровської міської ради про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено частково. Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2021 року скасовано. Заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено будь-яким особам здійснювати дії пов`язані з відчуженням, зміною майнових прав на об`єкти нерухомого майна, а саме: літ. А1-1 нежитлова прибудова загальною площею 59,7 кв. метри та літ. а3 -1 нежитлова прибудова загальною площею 2,7 кв. метри, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 19445912101 до набрання рішенням суду законної сили.

Постановою Верховного Суду від 15 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року залишено без змін.

Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 01 грудня 2025 року позовні вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кейтельгіссер О.М., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі та скасування державної реєстрації права власності, залишено без задоволення.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишено без задоволення, а рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 01 грудня 2025 року без змін.

13 липня 2026 року на адресу Чечелівського районного суд міста Дніпра надійшла заява представниці відповідача ОСОБА_1 - адвокатки Скочко О.А., про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування заяви зазначено, що заходи забезпечення позову продовжують діяти, оскільки існує заборона на відчуження майна, однак підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів, вже відпали, оскільки розгляд справи по суті завершений.

17 липня 2026 року на адресу суду надійшли письмові заперечення представниці позивача ДМР Бровкіної М.І., на заяву представниці відповідача ОСОБА_1 - адвокатки Скочко О.А., про скасування заходів забезпечення позову.

Так, в обґрунтування заперечень зазначає, що Дніпровською міською радою у даній справі подано касаційну скаргу на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 01 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року. Вказує, що відповідно до інформації, яка міститься на офіційному веб-портал «Судова влада України», 01 червня 2026 року справу призначено судді-доповідачеві Гудимі Д.А. Таким чином, вважає, що спір між сторонами не є остаточно вирішеним, а правомірність оскаржуваних судових рішень підлягає перевірці судом касаційної інстанції. Вважає, що скасування заходів забезпечення позову на даній стадії розгляду справи створює реальний ризик унеможливлення або істотного ускладнення ефективного захисту прав та інтересів Дніпровської міської ради у разі задоволення касаційної скарги Верховним Судом. Тому прохає у задоволенні даної заяви відмовити.

У судовому засіданні представниця відповідача ОСОБА_1 адвокатка Скачко О.А., заяву про скасування заходів забезпечення позову підтримала, обґрунтування надала аналогічні тексту заяви.

У судовому засіданні представниця ДМР Бровкіна М.І., заперечували проти задоволення цієї заяви, обґрунтування надала аналогічні тексту письмових заперечень.

Розглянувши заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з вимогами ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ЄСПЛ у своєму рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Також ЄСПЛ у своєму рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. Крім того, при вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» від 17 липня 2008 року Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Разом із тим, у постанові Верховного суду України від 25 травня 2016 року зазначено, що забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно із вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Приписами п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

З огляду на викладене, враховуючи те, що рішення суду, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, набрало законної сили, а відтак потреба в забезпеченні позову, що зумовлювала його застосування, вже відпала, керуючись принципом верховенства права та непорушності права власності, суд дійшов переконливого висновку про можливість задоволення заяви представниці відповідача ОСОБА_1 - адвокатки Скочко О.А., про скасування заходів забезпечення позову у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 258, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представниці відповідача ОСОБА_1 - адвокатки Скочко Ольги Анатоліївни, про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

Застосовані постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року, заходи забезпечення позову у цивільній справі 204/5638/21 у вигляді заборони будь-яким особам здійснювати дії пов`язані з відчуженням, зміною майнових прав на об`єкти нерухомого майна, а саме: літ. А1-1 нежитлова прибудова загальною площею 59,7 кв. метри та літ. а3 -1 нежитлова прибудова загальною площею 2,7 кв. метри, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 19445912101 скасувати.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками справи.

Ухвала суду набирає законної сили протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками справи, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна