Ухвала суду № 138453670, 22.01.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/11839/25

Провадження № 1-кс/202/481/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

22 січня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , його представника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора - заступника керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025040000000835 від 04.09.2025,

У С Т А Н О В И В:

Прокурор - заступник керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт шляхом заборони володіння, розпорядження та користування на вилучені під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 речі і документи, а саме:

- мобільний телефон марки Redmi Note 14 Prо, модель 24116RACCG, iмei 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , з сім-картами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , серійний номер: НОМЕР_5 ;

- грошові кошти в загальній сумі 2 200 доларів США номіналом по 100 доларів США з наступними номерами: PG26172236B, QI23656723A, QK65449468A, QK 65449467A, LK01589949B, MB72735702A, LD48965594D, QB83946935A, QD40210473A, QI20164159A, QB83946936A, PE87999124E, QK65449469A, QK65449465A, QK65449471A, QK65449470A, MB671423156G, MF90000649A, LC82281973A, PB17594362L, PG28901763B, QP47968355A;

- мобільний телефон марки Redmi 10 С, модель 220333QNY, iмei 1: НОМЕР_6 , імеі 2: НОМЕР_7 , серійний номер: НОМЕР_8 ;

- флеш-накопичувач SanDisk 256 GB;

- розрахункову книжку по оплаті за природний газ з вільними зразками почерку ОСОБА_4 .

В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000000835 від 04.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 354, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 362 КК України, за фактом одержання неправомірної вигоди службовими особами ВЛК, які, діючи за попередньою змовою з посадовими особами РТЦК та СП, організували корупційну схему, спрямовану на внесення завідомо неправдивих відомостей до медичної документації та несанкціоновану зміну даних у реєстрі «Оберіг», що створило умови для безпідставного звільнення військовозобов`язаних від призову.

Під час досудового розслідування установлено, що до цього кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_4 .

13 січня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді проведений обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено вищевказане майно, яке постановою слідчого від 13.01.2026 року визнано речовими доказами.

Прокурор зазначає, що накладення арешту на вилучені речі потрібно для дослідження інформації, що на них міститься, зокрема мобільного телефону, з метою встановлення ймовірної співучасті з підозрюваним ОСОБА_7 та працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор вважає, що у разі не накладення арешту на вилучене майно існує ризик передачі, відчуження, знищення, перетворення речових доказів.

Отже, з метою забезпечення збереження речового доказу прокурор просить накласти арешт на вилучений мобільний телефон.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вказане клопотання підтримав частково, а саме не наполягав на арешті вилучених грошових коштів.

Власник майна ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на його невідповідність вимогам КПК України та відсутність підстав для арешту, а також зазначили, що вилучені грошові кошти належать його дружині.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, доходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Слідчим суддею установлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000000835 від 04.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 354, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 362 КК України.

13 січня 2026 року в цьому кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді був проведений обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено майно, зокрема:

- мобільний телефон марки Redmi Note 14 Prо, модель 24116RACCG, iмei 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , з сім-картами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , серійний номер: НОМЕР_5 ;

- грошові кошти в загальній сумі 2 200 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна з наступними номерами: PG26172236B, QI23656723A, QK65449468A, QK 65449467A, LK01589949B, MB72735702A, LD48965594D, QB83946935A, QD40210473A, QI20164159A, QB83946936A, PE87999124E, QK65449469A, QK65449465A, QK65449471A, QK65449470A, MB671423156G, MF90000649A, LC82281973A, PB17594362L, PG28901763B, QP47968355A;

- мобільний телефон марки Redmi 10 С, модель 220333QNY, iмei 1: НОМЕР_6 , імеі 2: НОМЕР_7 , серійний номер: НОМЕР_8 ;

- флеш-накопичувач SanDisk 256 GB;

- розрахункову книжку по оплаті за природний газ з вільними зразками почерку ОСОБА_4 .

Постановою слідчого від 13.01.2026 року вилучене майно визнано речовими доказами.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя керується тим, що згідно зі статтею 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

За змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зокрема у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).

Так, за приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК України).

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя вважає доведеним, що був вчинений злочин, оскільки це підтверджується протоколами допиту свідків, протоколами огляду, а також, що вилучені під час обшуку мобільні телефони, флеш-накопичувач, вільні зразки почерку, відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто мають значення речових доказів.

Так, до клопотання прокурора долучений протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_8 , який містить переписку, зокрема ОСОБА_9 , яка може стосуватися зняття осіб з розшуку та скасування рішень про порушення військового обліку стосовно військовозобов`язаних.

Отже, є достатні підстави вважати, що вилучені під час обшуку у ОСОБА_4 мобільні телефони та інші носії інформації можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Підстав вважати клопотання про арешт майна таким, що не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, немає. Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що положення цієї статті не передбачають такої самостійної підстави для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна як його подання після спливу визначеного законом строку.

Отже, матеріали клопотання доводять наявність правових підстав для накладення арешту на

На переконання слідчого судді, накладення арешту на вилучені під час обшуку у ОСОБА_4 мобільні телефони та інші носії інформації відповідає потребам досудового розслідування, оскільки вони можуть містити листування з особами, причетними до кримінального правопорушення, а флеш-накопичувач та розрахункова книжка з вільними зразками почерку, у свою чергу, інші відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Слідчий суддя бере до уваги, що попри відсутність станом на даний час повідомлення про підозру, ОСОБА_4 обіймає посаду головного спеціаліста мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 та в ході огляду мобільного телефону ОСОБА_8 виявлено листування з ОСОБА_4 , зміст якого свідчить про його можливу обізнаність чи участь к знятті з розшуку осіб, що перевіряється в межах даного кримінального провадження.

Також слідчий суддя вважає доведеними, що в разі не накладення арешту на вилучені мобільні телефони, флеш-накопичувач, розрахункову книжку з вільними зразками почерку ОСОБА_4 , існує ризик їх відчуження або знищення чи спотворення наявної на них інформації, так як ОСОБА_4 може бути особою, заінтересованою в результатах кримінального провадження.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора в частині накладення арешту на вилучені під час обшуку грошові кошти не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не наведено переконливих доводів та не надано належних доказів того, що вилучені грошові кошти є об`єктом кримінального правопорушення, набуті злочинним шляхом або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.

Отже, стороною обвинувачення не доведено, що грошові кошти, вилучені за місцем мешкання ОСОБА_4 , мають значення речових доказів, зокрема, що їх походження пов`язане з фактом одержання неправомірної вигоди службовими особами ВЛК або РТЦК та СП. Відтак обмеження права власності на грошові кошти є неспівмірним із завданнями кримінального провадження та становить надмірний тягар для власника.

За таких обставин, враховуючи принципи розумності та співмірності, слідчий суддя не вбачає правових підстав для задоволення клопотання в частині арешту грошових коштів, оскільки прокурором не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи вищенаведене, клопотання прокурора необхідно задовольнити частково та накласти арешт шляхом заборони розпорядження та користування на вилучені під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 мобільний телефон марки Redmi Note 14 Prо, модель 24116RACCG, iмei 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , з сім-картами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , серійний номер: НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки Redmi 10 С, модель 220333QNY, iмei 1: НОМЕР_6 , імеі 2: НОМЕР_7 , серійний номер: НОМЕР_8 ; флешнакопичувач SanDisk 256 GB, розрахункову книжку з вільними зразками почерку, відмовивши в арешті іншого майна.

Керуючись ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арешт шляхомзаборони розпорядження та користування на вилучені під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 речі і документи, а саме:

- мобільний телефон марки Redmi Note 14 Prо, модель 24116RACCG, iмei 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , з сім-картами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , серійний номер: НОМЕР_5 ;

- мобільний телефон марки Redmi 10 С, модель 220333QNY, iмei 1: НОМЕР_6 , імеі 2: НОМЕР_7 , серійний номер: НОМЕР_8 ;

- флеш-накопичувач SanDisk 256 GB;

- розрахункову книжку по оплаті за природний газ з вільними зразками почерку ОСОБА_4 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити, що накладений арешт може бути скасований у порядку, визначеному статтею 174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_10