Ухвала суду № 138453508, 17.07.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2362/26

Провадження № 1-кп/201/310/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд м. Дніпра у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025042010000042 від 26.03.2025 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Гродівка Красноармійського району Донецької області, який має вищу освіту, неодружений, на утриманні перебуває малолітня дитина ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м. Мирноград Донецької області, який має середньо-спеціальну освіту, не одружений, на утриманні перебуває малолітня дитина ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця смт Гродівка Красноармійського району Донецької області, який має середньо-технічну освіту, неодружений, на утриманні перебуває малолітня дитина ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_6

обвинувачений ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_4

захисник ОСОБА_7

обвинувачений ОСОБА_5

захисник ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

Прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на 60 днів із визначенням застави, посилаючись на тяжкість обвинувачення і наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_7 проти задоволення клопотання не заперечили.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_7 проти задоволення клопотання заперечили, просили зменшити розмір застави.

Вирішуючи подані прокурором клопотання суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного/обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст. ст. 7, 8, 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства, суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_3 , суд дійшов до такого.

16.09.2025 колегією суддів Дніпровського апеляційного суду до ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави як альтернативного запобіжного заходу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400,00 грн, із покладанням обов`язків в разу внесення застави. Визначено розмір застави, який є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи всі обставини кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_3 підозрюється, а також достатнім для забезпечення виконання покладених на нього обов`язків, й таким, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження.

18.02.2026 слідчим суддею Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра вказаний запобіжний захід продовжено, визначена застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400,00 грн, із покладанням обов`язків в разу внесення застави.

Слідчими суддями встановлена обґрунтованість підозри і наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В подальшому в ході підготовчого засідання, яке відбулось 25.02.2026 судом ОСОБА_3 застосований під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням, відповідно до ухвали колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 16.09.2025, застави як альтернативного запобіжного заходу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400,00 грн, - продовжено на 60 днів.

З урахуванням стадії кримінального провадження, змінено обов`язки, які покладені на ОСОБА_3 у разі внесення застави, виклавши їх в наступній редакції:

- прибувати до суду за кожною його вимогою у визначений час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи (за наявності);

- утриматися від спілкування із іншими обвинуваченими, свідками, експертами;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

ОСОБА_3 попереджено, що у разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України (застава, домашній арешт, тримання під вартою) та може бути накладено грошове стягнення.

ОСОБА_3 роз`яснено, що за умисне невиконання ухвали передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

25.03.2026 колегією суддів Дніпровського апеляційного суду була розглянута апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 , діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , на ухвалу від 25.02.2026, в якій захисник просив зменшити розмір застави своєму підзахисному. За результатами її розгляду колегія суддів вказану ухвалу залишила без змін, а скаргу захисника - без задоволення.

На теперішній час ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не відпали і, на переконання суду, на даному етапі, з урахуванням стадії кримінального провадження, вони є доведеними і продовжують існувати.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 307 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, ч. 3 ст. 307 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

На переконання суду, ОСОБА_3 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких умисних кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, від 9 до 12 років з конфіскацією майна відповідно, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, він може переховуватись від суду з метою уникнення покарання.

ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_3 , ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, розуміє які саме обставини йому інкримінуються, у які дати та час відбувались дії, що поставлені останньому у вину, а тому може знищити документи, чорнові записи щодо розмірів збутих наркотичних засобів та психотропних речовин, а також наркозалежних осіб, яким вони збували заборонені речовини, а також безпосередньо знищити наркотичні засоби або психотропні речовини, які мають значення для досудового розслідування, про які органу досудового розслідування можливо ще не відомо.

ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків чи інших осіб у кримінальному провадженні, оскільки знає спосіб зв`язку та місце проживання інших співучасників, свідків та може здійснювати дії, направлені на їх подальше переховування від органів досудового розслідування та суду. Одночасно з цим, в разі встановлення вказаних осіб, ОСОБА_3 шляхом погроз, шантажу або підкупу, може схилити вказаних осіб до надання певних показань, які будуть вигідні стороні захисту, або перешкоджати встановленню істини у даному кримінальному провадженні;

ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки законного заробітку він не має.

При цьому суд звертає увагу, що ризики не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.

При цьому застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м`який.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив.

Підстав вважати визначений розмір застави завідомо непомірним або навпаки, занадто малим, суд не вбачає, виходячи й з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.

Слід зазначити, що розмір застави у 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400,00 грн був визначений колегією суддів Дніпровського апеляційного суду від 16.09.2025 для ОСОБА_3 з огляду на обвинувачення його у створенні злочинної групи для вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, розроблення плану злочинної діяльності та керування нею, при цьому, як зазначив апеляційний суд, під час проведення у даному кримінальному провадженні негласних слідчих дій було задокументовано неодноразове отримання фігурантами грошових коштів в результаті довготривалої злочинної діяльності. А тому з урахуванням даних про особу ОСОБА_3 та обсягу існуючих на даний час ризиків, колегія апеляційного суду вважає, що вказаний розмір застави буде достатньою для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, а перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення ним встановлених обов`язків послужить достатнім стримуючим фактором, що виключає з його сторони будь-яке бажання переховуватися від слідства та суду або вчиняти інші дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню.

Більш того, 25.03.2026 колегією суддів Дніпровського апеляційного суду зазначено, що підстави для зменшення розміру застави відсутні, оскільки менший розмір застави не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 .

На даний час встановлені колегією суддів апеляційного суду ризики не відпали, а розмір застави у 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400,00 грн є достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків.

Таким чином клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 із визначенням застави у 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400,00 грн слід задовольнити.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_4 , суд дійшов до такого.

27.08.2025 слідчим суддею Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави як альтернативного запобіжного заходу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240,00 грн., із покладанням обов`язків в разу внесення застави. Визначено розмір застави, який є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи всі обставини кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_3 підозрюється, а також достатнім для забезпечення виконання покладених на нього обов`язків, й таким, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлена обґрунтованість підозри і наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

18.02.2026 слідчим суддею Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра вказаний запобіжний захід продовжено, визначена застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240,00 грн, із покладанням обов`язків в разу внесення застави.

Слідчими суддями встановлена обґрунтованість підозри і наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В подальшому в ході підготовчого засідання, яке відбулось 25.02.2026 судом ОСОБА_4 застосований під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням, відповідно до ухвали слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 27.08.2025, застави як альтернативного запобіжного заходу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240,00 грн, - продовжено на 60 днів.

З урахуванням стадії кримінального провадження, змінено обов`язки, які покладені на ОСОБА_4 у разі внесення застави, виклавши їх в наступній редакції:

- прибувати до суду за кожною його вимогою у визначений час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи (за наявності);

- утриматися від спілкування із іншими обвинуваченими, свідками, експертами;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

ОСОБА_4 попереджено, що у разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України (застава, домашній арешт, тримання під вартою) та може бути накладено грошове стягнення.

ОСОБА_4 роз`яснено, що за умисне невиконання ухвали передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

На теперішній час вказані ризики не відпали і, на переконання суду, на даному етапі, з урахуванням стадії кримінального провадження, вони є доведеними і продовжують існувати.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, ч. 3 ст. 307 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

На переконання суду, ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого умисних кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, від 9 до 12 років із конфіскацією майна відповідно, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, він може переховуватись від суду з метою уникнення покарання.

ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ознайомившись з матеріалами кримінального провадження розуміє які саме обставини йому інкримінуються, у які дати та час відбувались дії, що поставлені останньому у вину, а тому може знищити документи, чорнові записи щодо розмірів збутих наркотичних засобів та психотропних речовин, а також наркозалежних осіб, яким вони збували заборонені речовини, а також безпосередньо знищити наркотичні засоби або психотропні речовини, які мають значення для досудового розслідування, про які органу досудового розслідування можливо ще не відомо.

ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків чи інших осіб у кримінальному провадженні, оскільки знає спосіб зв`язку та місце проживання інших співучасників, свідків та може здійснювати дії, направлені на їх подальше переховування від органів досудового розслідування та суду. Одночасно з цим, в разі встановлення вказаних осіб, ОСОБА_3 шляхом погроз, шантажу або підкупу, може схилити вказаних осіб до надання певних показань, які будуть вигідні стороні захисту, або перешкоджати встановленню істини у даному кримінальному провадженні;

ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на цей час самовільно залишив місце проходження військової служби за мобілізацією та законного заробітку він не має.

При цьому суд звертає увагу, що ризики не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.

При цьому застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м`який.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив.

Згідно із п. 3) ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для ОСОБА_4 встановлений мінімальний розмір застави, а тому підстав вважати визначений розмір застави завідомо непомірним або навпаки, занадто малим для ОСОБА_4 , суд не вбачає, виходячи й з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.

Таким чином клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 177,178, 183, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 задовольнити.

ОСОБА_3 застосований під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням, відповідно до ухвали колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 16.09.2025, застави як альтернативного запобіжного заходу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400,00 грн, з покладанням обов`язків та із попередженням про наслідки їх невиконання, які визначені в ухвалі Соборного районного суду м. Дніпра від 25.02.2026, - продовжити на 60 днів, тобто до 14 вересня 2026 включно.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити.

ОСОБА_4 застосований під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням, відповідно до ухвали слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 27.08.2025, застави як альтернативного запобіжного заходу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240,00 грн, з покладанням обов`язків та із попередженням про наслідки їх невиконання, які визначені в ухвалі Соборного районного суду м. Дніпра від 25.02.2026, - продовжити на 60 днів, тобто до 14 вересня 2026 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1