Ухвала суду № 138453318, 22.07.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

22.07.26

Справа № 932/7882/25

Провадження №1-кп/932/1044/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Дніпро

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6

за участю:

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 22025040000000132, відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Макіївка Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Солоне Дніпропетровської області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.263-1, ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України,-

ВСТАНОВИВ

У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України, ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.263-1, ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України. Щодо обвинувачених обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, які ухвалою суду від 18.06.2026 року продовжені на строк шістдесят днів, тобто до 16.08.2026 року включно. Справа не розглянута, здійснюється допит обвинувачених.

Прокурором заявлені клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 обраних запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з тих підстав, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111 КК України, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, а також тяжких злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст.263-1 КК України, а тому існують ризики, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинене. Застосування більш м`яких запобіжних заходів вважав недоцільним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та процесуальних рішень, у тому числі вважав недоцільним визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Захисник адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та просила змінити обвинуваченим запобіжні заходи на інші, не пов`язані з триманням під вартою, оскільки ризики зазначені прокурором ним не обґрунтовані і з огляду на стадію процесу та особистості обвинувачених, які раніше не судимі та мають на утриманні неповнолітню дитину. Також просила визначити обвинуваченим альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки ризики зазначені прокурором не доведені та не надано доказів їх існування.

Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підтримали позицію сторони захисту та просили змінити їм запобіжні заходи та застосувати електронний засіб контролю.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят днів, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на інший більш м`який, а також про визначення обвинуваченим альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд вважає необхідним відмовити, виходячи з наступного.

ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , кожен окремо, обвинувачуються у скоєнні тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним обігом вибухових речовин, а також в особливо тяжкому злочині, передбаченому ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України, проти основ національної безпеки України, скоєного в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна і з врахуванням тяжкості пред`явленого обвинувачення, особистості обвинувачених, а також стадії процесу, реально існують обґрунтовані ризики, що вони зможуть переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинене, а так само іншим чином будуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Суд вважає, що ризики, які враховувалися судом при обранні обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою з огляду на стадію процесу та досліджені докази на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред`явленого останнім обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправного діяння, в якому вони обвинувачуються, їх особистості, що виправдовує тримання обвинувачених під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Також, суд враховує характер кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та ту обставину, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку.

На підставі викладеного суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та з урахуванням положень ст.ст. 182, 183 КПК України, а також тяжкості і обставин вчинення злочинів, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту та визначення обвинуваченим застави, як альтернативного запобіжного заходу та зміну обвинуваченим запобіжного заходу на більш м`який.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 318, 331, 350, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора про продовження строку застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 задовольнити.

У задоволенні клопотання захисту про зміну обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 запобіжного заходу на інший більш м`який та визначення останнім альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відмовити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 19 вересня 2026 року включно.

Продовжити застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 19 вересня 2026 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя : ОСОБА_1

Судді : ОСОБА_2

ОСОБА_3