Ухвала суду № 138452646, 23.07.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/733/51/26

Єдиний унікальний №733/169/26

Ухвала

Іменем України

23 липня 2026 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 та

секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня у режимі відеоконференції клопотання прокурора Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_2 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України

установив:

У провадженні Ічнянського районного суду Чернігівської області перебуває зазначене вище кримінальне провадження.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено до 25 липня 2026 року включно.

09 липня 2026 року до суду з клопотанням звернувся прокурор Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_2 , у якому ставиться питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 з тих підстав, що на даний час ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останньому не зменшились та існують на теперішній час, так як ОСОБА_3 може переховуватися від суду та всіма способами намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності, усвідомлюючи покарання, яке передбачене йому за вчинений ним злочин, який до того ж після повідомлення про підозру, систематично не з`являвся на виклики до слідчого для проведення слідчих дій та для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави до слідчого судді, що також свідчить про можливість його переховування від суду. Крім того, останній може впливати на свідків кримінального провадження з метою спонукання до відмови від дачі показань, надання неправдивих показань на свою користь чи зміни раніше наданих показань. Іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що може бути вираженим у створенні ним штучних доказів та підбуренні осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Вказані обставини унеможливлюють застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, які б могли дати змогу запобігти уникненню вказаних вище ризиків.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити із зазначених у ньому підстав.

Представник потерпілої сторони у заяві просив розглядати справу без їх участі.

Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні також заперечувала проти задоволення клопотання з посиланням на відсутність наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження існування будь-яких ризиків, які є необґрунтованими, а тому просила застосувати мінімальний розмір застави, який зможе забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи також матеріальне становище обвинуваченого, основним джерелом доходу якого є пенсія матері та його особу, який раніше не судимий, має постійне місце проживання.

Оглянувши клопотання прокурора та заслухавши учасників судового розгляду, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Згідно положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Особливість запобіжних заходів полягає у тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен кого заарештовано, має право на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання, проте сторона захисту таких гарантій не надала.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому суд ураховує вимоги ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою і вважає за необхідне зазначити, що беручи до уваги обставини даної конкретної справи, тривалість тримання обвинуваченого під вартою є розумною з урахуванням особливостей розгляду вказаного кримінального провадження та в даному випадку інтерес суспільства, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтересу забезпечення права на свободу.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, а також ураховуючи те, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені на досудовому слідстві під час обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема переховування від суду, впливу на свідків, створенні ним штучних доказів та підбуренні осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій, беручи до уваги стадію судового розгляду даного кримінального провадження, по якому ще не допитані ні представник потерпілого ні свідки, тому більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду.

Крім того, враховуючи характер висунутого ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, який відноситься до тяжкого злочину та має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише прав обвинуваченого, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, а також тяжкість покарання, яка загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, тому суд вважає необхідним продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів до 20 вересня 2026 року включно.

З урахуванням викладеного клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає.

Із метою запобігання доведеним ризикам, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушень, завданої шкоди, даних про особу обвинуваченого, стадії розгляду справи, суд вважає необхідним залишити ОСОБА_3 заставу у попередньому розмірі - 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 266 240 грн, так як менший розмір такої застави не здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, при цьому підстав для зменшення такого розміру застави суд не знаходить, оскільки ні обвинуваченим, ні його захисником не надано належних та допустимих доказів матеріального стану ОСОБА_3 .

Керуючись ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_2 про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025270000000757 від 28 листопада 2025 року задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів - до 20 вересня 2026 року включно з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави обвинуваченому ОСОБА_3 в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 коп.

Роз`яснити, що ОСОБА_3 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі, після чого ОСОБА_3 підлягає негайному звільненню з-під варти.

У разі внесення застави на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будуть покладені наступні обов`язки:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання уповноваженому органу паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, після чого надати у триденний строк слідчому документи, що підтверджують здачу уповноваженому органу паспорту громадянина України для виїзду за кордон та інших документів, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що в разі невиконання обов`язків заставодавця, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку суду в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

На час розгляду Ічнянським районним судом кримінального провадження 733/169/26 стосовно ОСОБА_3 здійснювати його доставку з Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» до ІТТ №1 або ІТТ №3 в Чернігівській області з можливістю поміщення та тримання останнього у зазначених ІТТ.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Cуддя ОСОБА_1