Ухвала суду № 138451642, 23.07.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/3407/25

Провадження №:1-кп/138/110/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді: ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області кримінальне провадження № 12024025160000297 від 01.07.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, працюючого машиністом газової установки в КД «Вацак», тел. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_4 близько 09 години 29.06.2024 перебував поблизу торгівельно-офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

У цей же час ОСОБА_6 , перебуваючи в офісі, належному її чоловікові ОСОБА_8 , на другому поверсі цього ж приміщення, помітила, що ОСОБА_4 підіймається на другий поверх. Вважаючи його дії протиправними, з урахуванням попередніх конфліктів з приводу права власності на частину приміщень за вказаною адресою, ОСОБА_6 почала здійснювати відеофіксацію зазначених подій на власний мобільний телефон. Здійснення зйомки вона продовжила, вийшовши на вулицю поблизу приміщення, що спровокувало словесний конфлікт між нею та ОСОБА_4 .

В цей час, усвідомлюючи відсутність протиправних дій з боку ОСОБА_6 , але будучи обуреним здійсненням нею відеофіксації попередньо виниклої конфліктної ситуації, ОСОБА_4 вирішив припинити указані дії ОСОБА_6 .

Будучи фізично розвинутим, усвідомлюючи свою фізичну перевагу над ОСОБА_6 , а також суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_4 близько 09 год. 56 хв. наздогнав ОСОБА_6 на тротуарі поблизу магазину за адресою: вул. Стависька, 17, м. Могилів-Подільський Вінницької області та раптово наніс долонею правої руки один міцний та цілеспрямований удар в область лівої руки ОСОБА_6 , якою вона тримала телефон.

Унаслідок таких дій ОСОБА_6 відчула різкий фізичний біль та отримала тілесні ушкодження у виді синця по зовнішній поверхні лівого передпліччя в нижній третині на межі з променево-п`ясним суглобом та синця на тилі лівої кисті, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які не спричиняють короткочасний розлад здоров`я більше 6-ти діб, згідно п. 2.3.1 Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Наносячи удар по руці, ОСОБА_4 усвідомлював, що внаслідок переваги в силі завдасть ОСОБА_6 тілесні ушкодження, відтак діяв із прямим умислом.

Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

У судовому засіданні 23.07.2026 обвинувачений та захисник заявили клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, яке підтримали. При цьому головуючим обвинуваченому було роз`яснено наслідки задоволення даного клопотання.

Прокурор висловила позицію, згідно з якою клопотання обвинуваченого та його захисника підлягає задоволенню.

Представник потерпілої особи не заперечував проти задоволення клопотання.

Потерпіла ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання.

Суд, розглянувши клопотання обвинуваченого, заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку задовольнити клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.

Положеннями ст. 49 КК України визначено строки давності, з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком, за яке передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.

Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Як зазначив Верховний суд у постанові від 02.09.2025 у справі № 761/28014/18 (провадження № 51 - 4680 км 24), суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ст. 288 ч. 3 КПК України).

Вказані норми процесуального закону та вимоги ст. 49 КК України є імперативними, оскільки передбачають не право, а обов`язок суду невідкладно розглянути питання звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна зі сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 200/4664/14-к (провадження № 51-3302 км 18), 19.11.2019 року у справі № 345/2618/16-к (провадження № 51-1491 км 19), 29.09.2021 року у справі № 409/1465/16-к (провадження № 51-7157 км 18).

Положення ст. 49 ч. 1-3 КК України, якими передбачено підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, не наділяють суд дискрецією, оскільки законодавець чітко визначив, що суд звільняє від кримінальної відповідальності особу у разі існування підстав для застосування положень ст. 49 КК України. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною, на відміну від інших, наприклад, передбачених ст. 47, 48 КК України, в яких вказано, що суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності

Передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності (постанови Верховного Суду від 19.11.2019 року в справі № 345/2618/16, від 18.02.2025 року в справі № 712/8174/23).

Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 14.01.2026 у справі № 454/3997/24 (провадження № 51-3649км25) із системного аналізу норм КПК та КК слідує, що передбачений ст. 49 КК України інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення зі згодою потерпілої сторони на таке звільнення. В даному випадку застосування положень ст. 49 КК є обов`язковим для суду, а тому позиція потерпілих у цьому кримінальному провадженні не є вирішальною.

Кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , мав місце 29.06.2024, і з того часу на сьогоднішній день минуло більше 2 років.

Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується останній є проступком, та з моменту його вчинення минуло більше двох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд дійшов до переконання, що клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак клопотання слід задовольнити, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закривши стосовно нього кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 КК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Зважаючи на викладене, в разі закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Крім того, як убачається з приписів ч. 7 ст. 128 КПК особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.06.2026 у справі № 596/520/22 (провадження № 51-237км25).

Враховуючи положення вказаних норм, суд вважає за необхідне цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 залишити без розгляду, роз`яснивши потерпілій її право на звернення до суду з позовом про відшкодування завданої шкоди (матеріальної, моральної) в порядку цивільного судочинства.

Долю речового доказу слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. 12, п. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 1 ст. 125 КК України, ст. 100, 128, 129, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 285-286, 288, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 12024025160000297 від 01.07.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрити у зв`язку зі звільненням останнього від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов ОСОБА_6 залишити без розгляду. Роз`яснити потерпілій право на звернення до суду з позовом про відшкодування завданої шкоди в порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ:диск «medoc», який знаходиться при матеріалах кримінального провадження №12024025160000297 від 01.07.2024, залишити там же.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Могилів-Подільський міськрайонний суд і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію ухвали.

Суддя ОСОБА_1