Рішення № 138451153, 22.07.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1274/26

Провадження № 2-о/559/101/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі суду присяжних:

головуючої судді Жуковської О.Ю., присяжних Ковальчук Т.І., Козак В.І., за участю секретаря судового засідання Джигирей В.В.,

представника заявника - Гая І.М.,

заінтересованої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Дубенська міська рада, ОСОБА_1 , про визнання особи безвісно відсутньою,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання свого батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім з 05 травня 1998 року.

В обґрунтування посилається на те, що від свого народження він проживав у м. Дубно з батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , уродженцем Казахської РСР. На той час його батько проходив військову службу в одній з військових частин у АДРЕСА_1 . В 1990 році батьки отримали службову квартиру за адресою АДРЕСА_2 , де вони проживали, а у 1992 році приватизували її. У 1998 році батько став жити окремо, однак де саме, йому не відомо. Короткий час вони спілкувалися, але згодом усі зв`язки між ними обірвалися і місце його проживання їй не відомо. У 2001 році за заявою матері шлюб між його батьками було розірвано, на засідання суду ОСОБА_3 не з`явився. У дорослому віці намагався знайти батька і через соцмережі, але безрезультатно, жодних родичів в Україні у батька не було, а знайомі про місце його перебування нічого не знають. 09.08.2022 звернувся до Дубенського РВП із заявою про встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 , але також безрезультатно. Невизначеність про місцеперебування ОСОБА_3 перешкоджає користуватися та розпоряджатися майном, оскільки квартира на праві сумісної власності належить йому та обом батькам. Без згоди співвласника ОСОБА_2 не може виділити свою частку у спільній квартирі, а також продати її, що порушує його право на розпорядження власністю. У зв`язку з цим, змушений звернутися до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду 17.04.2026 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.

В судовому засіданні представник заявника адвокат Гай І.М. заяву підтримав та пояснив, що ні син-заявник, ні колишня дружина-заявниця не спілкувалися зі ОСОБА_4 вже 25 років і нікому невідомо де він, оперативні та розшукові заходи результату не дали, місце його перебування не встановлено, а нерухомими майном розпоряджатися неможливо. Якщо особа буле визнана безвісно відсутньою, то нотаріус зможе встановити над ними опіку, а заявник відповідно реалізувати право власності. Тому просить заяву задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримала та пояснила, що ОСОБА_3 є її колишнім чоловіком. Підтвердила, що з 1998 року його не бачила та місце його перебування їй не відоме, у травні 1998 року він знявся з реєстрації, забрав речі та поїхав. Відразу після від`їзду він проживав у їхніх спільних знайомих у м. Києві в кумів - лише два місяці, то вона до нього телефонувала. Після того жодних зв`язків не підтримують, коли син мав вступати у військовий вуз, то треба були гроші і намагалася знайти батька дитини, але ні тоді, ні потім сину чи поліції розшукати його не вдалося.

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_5 надала пояснення наступного змісту: її чоловік та ОСОБА_3 служили у одній військовій частині у м. Дубно, так з 80-х років вона його знала. У 1998 році він зібрав свої речі, особисто їй сказав, що у нього інші інтереси, нове життя та він не хоче проживати у м. Дубно. Після того один раз приїжджав, десь в кінці 1998 року чи на початку 1999, після того свідок його не бачила. Про подальшу його долю їй нічого не відомо. Також вказала, що після від`їзду ОСОБА_3 його дружина перший час до нього телефонувала, просила допомогу. Підтвердила, що більше 20 років і на даний час місце перебування ОСОБА_3 їй невідоме.

Представник заінтересованої особи згідно поданої заяви просить розгляд справи проводити без його участі, зазначив, що Дубенська міська рада не заперечує щодо задоволення заяви ОСОБА_2

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 з 10.03.1990, який рішенням Дубенського міського суду від 03.05.2001 розірвано. У рішенні вказано, що на повторний виклик ОСОБА_3 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. 15.05.20201 ОСОБА_1 видано свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с.16,17).

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 його матір`ю вказана ОСОБА_1 , українка, батьком - ОСОБА_3 , росіянин (а.с.11).

Згідно посвідчення особи серії НОМЕР_2 від 27.06.1989, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженцем м. Семипалатинськ Казахської РСР, був військовослужбовцем та перебував на військовій службі (а.с.14).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 24.12.1997, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира за адресою АДРЕСА_2 (а.с.30).

17.12.1997 ДКМП «Архітектор» виготовлено технічний паспорт на вказану квартиру (а.с.31-32).

Відповідно до довідки ТОВ «Житловик-Дубно» №1605 від 12.11.2025, ОСОБА_1 є співвласником квартири за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.05.1998 зняти з реєстрації за вказаною адресою (а.с.15).

Згідно інформації, наданої відділом ЦНАП Дубенської міської ради від 18.11.2025, з 2016 року і по даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відділу ЦНАП із заявою про зміну місця реєстрації не звертався (а.с.21).

Згідно інформації, наданої Дубенським ВДВС у Дубенському районі Рівненської області від 06.03.2026. станом на 06.03.2026 згідно даних АСВП виконавчі провадження, за якими боржником чи стягувачем є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконанні у відділ не перебувають (а.с.22).

Також, судом встановлено, що 09.08.2022 заявник ОСОБА_2 звернувся у Дубенський РВП ГУНП в Рівненській області із заявою про те, що його батько ОСОБА_3 у 1999році зник безвісти і на даний час його місцезнаходження не відомо. На підставі вказаної заяви 09.08.2022 було внесено відомості до ЄРДР та відкрито кримінальне провадження №12022181040000303 за ч. 1 ст. 115 КК України (а.с.18).

Згідно довідки старшого слідчого відділення Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області Нечипорука А. від 06.11.2025, під час проведення досудового розслідування по факту зникнення безвісти ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, слідчими та розшуковими діями встановити місцезнаходження останнього не представилося можливим (а.с.19).

Також, згідно інформації, наданої Дубенським РВП ГУНП в Рівненській області від 20.11.2025, відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.20).

Факт тривалої відсутності ОСОБА_3 також підтверджується письмовими поясненнями знайомих сім`ї, зокрема:

- ОСОБА_5 зазначила, що проживає більше 30 років у сусідньому будинку по АДРЕСА_3 , сім`ями підтримували дружні відносини. Але з 1998 року і по даний час вона не бачила ОСОБА_3 , де він проживає їй не відомо;

- ОСОБА_6 вказала, що також проживає у сусідньому будинку по АДРЕСА_3 , до цього часу підтримує дружні відносини із ОСОБА_7 та добре знає про обставини її життя. У 1998 році ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стали жити окремо, з того часу вона його не бачила, де він проживає, їй не відомо, знає лише, що рідні ОСОБА_3 проживали в російській федерації, однак де саме, не відомо (а.с.26-29).

IV. Норми права, які застосував суд.

Згідно з частиною першою ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до статті 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється ЦПК України.

Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (пункт 3 частини другої статті 293 ЦПК України).

Згідно з положеннями статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме (частина перша статті 307 ЦПК України).

Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою (частина перша статті 308 ЦПК України).

Безвісна відсутність це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

За положеннями статті 43 ЦК України визначено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Зазначена норма права передбачає перш за все з`ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймав заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутнім, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

Вказане відповідає висновками Верховного Суду у постановах: від 07 травня 2018 року в справі № 225/1297/17, від 22 листопада 2018 року в справі № 225/882/17, від 05 лютого 2020 року в справі № 756/17293/17, від 06 травня 2020 року в справі № 760/3112/16-ц, від 05 червня 2024 року у справі № 183/7128/23, від 11 листопада 2024 року в справі № 229/4416/21.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Інститут визнання фізичної особи безвісти відсутньою є правовим засобом захисту інтересів як самого відсутнього, так і осіб, які перебували з ним у правовідносинах. Для визнання особи безвісти відсутньою необхідно встановити сукупність таких обов`язкових юридичних фактів: відсутність особи в місці її постійного проживання; відсутність відомостей про місце її перебування протягом одного року; неможливість встановлення місця її перебування всіма доступними заходами (розшуком).

Судом встановлено, що батько заявника - ОСОБА_3 з 1998 року не підтримує жодних зв`язків зі своїм сином, а місце його перебування залишається невідомим. Інших родичів в Україні, яким було б відоме місцезнаходження останнього, немає.

Як вбачається з матеріалів справи, відомості про будь-яку правову або соціальну активність ОСОБА_3 на території України відсутні. Зокрема, відповідно до відомостей з АСВП, відкритих виконавчих проваджень щодо нього немає. За даними інформаційно-комунікаційної системи Національної поліції України ОСОБА_3 у розшуку не перебуває, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, що свідчить про відсутність умисного переховування особи від органів влади.

Крім того, факт тривалої відсутності ОСОБА_3 за місцем його постійного проживання та відсутність будь-яких відомостей про місце його перебування підтвердила допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , вказавши, що останній у 1998 році зібрав речі та поїхав з міста Дубно, про подальшу його долю їй нічого не відомо.

Судом також встановлено, що за заявою ОСОБА_2 щодо зникнення його батька органами Дубенського РВП було внесено відомості до ЄРДР за№12022181040000303 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, однак під час проведення досудового розслідування слідчими та розшуковими діями місцеперебування ОСОБА_3 не встановлено.

На переконання суду, наявність відкритого кримінального провадження за фактом зникнення особи та відсутність відомостей про неї протягом тривалого часу у сукупності з іншими доказами підтверджує неможливість встановлення місця знаходження особи, місце перебування якої невідоме з 05.05.1998, тобто далеко понад рік час. Тому суд приходить до висновку про наявність встановлених законом підстав для визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім.

Керуючись ст.ст. 43, 306, 307, 308 ЦК України, ст.ст. 10, 81, 259, 263-265, 293, 300 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

заяву задовольнити: визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Семипалатинська Казахської РСР, останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_2 , безвісно відсутнім з 05 травня 1998 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання) до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 . Представник заявника: адвокат Гай Ігор Миколайович.

Заінтересовані особи:

1) Дубенська міська рада Рівненської області адреса:вул. Замкова,4 м. Дубно, Рівненської області, 35600, код ЄДРПОУ 05391063, ел. пошта: ssddubno@ukr.net;

2) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуюча суддя О.Ю. Жуковська

Присяжна Т.І.Ковальчук

Присяжна В.І.Козак