Ухвала суду № 138450497, 22.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кп/381/63/26

381/3379/21

У Х В А Л А

22 липня 2026 року місто Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши під час судового засідання у кримінальному провадженні № 42021110000000157 від 23.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі не менше 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обґрунтовуючи це тим, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зменшились. Прокурор вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити та змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на не пов`язаний із ізоляцією від суспільства, зокрема, на цілодобовий домашній арешт за місцезнаходженням належного йому нерухомого майна у АДРЕСА_1 , або за місцем його проживання у м. Миронівка чи за місцем проживання його матері у с. Карапиші, зменшити йому розмір застави, оскільки раніше визначений судом розмір є для нього непомірним. Також обвинувачений зазначив, що стороною обвинувачення не доведено жодного із ризиків, що зазначені у клопотанні. Акцентував, що перебування його в умовах ізоляції від суспільства негативно впливає на його самопочуття, він зазнає постійних моральних страждань, його звернення до адміністрації місця попереднього ув`язнення залишаються не розглянутими.

Захисник ОСОБА_5 повністю підтримав думку підзахисного щодо заявленого прокурором клопотання та просив застосувати до обвинуваченого цілодобовий домашній арешт з обов`язком носіння електронного браслету.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, покарання за який передбачене у виді позбавлення волі на строк до 10 років, неодноразово ухилявся від суду, перебував у розшуку, а також те, що не досліджені всі докази у справі, суд вважає, що на даний час обраний щодо нього запобіжний захід є дієвим та таким, що забезпечує його належну процесуальну поведінку.

Тому на даний час відсутні підстави для задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

Що стосується клопотання обвинуваченого про зменшення розміру застави, визначеної судом, то відповідно до ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням тяжкості інкримінованого ОСОБА_4 обвинувачення, положень абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд вважає, що застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок є такою, що відповідає меті застосованого запобіжного заходу, є справедливою та здатною забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Також у судовому засіданні під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинуваченим ОСОБА_4 була подана скарга на катування в умовах ІТТ № 2 ГУ НП в Київській області з 21.07.2026 по 22.07.2026.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ст. 11 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.

Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 КПК України поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Згідно з ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Слідчий суддя зобов`язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (ч. 7 ст. 206 КПК України).

Верховний Суд в своїй постанові від 06.11.2018 по справі № 567/513/16-к дійшов наступного висновку: виходячи із положень статті 3 Конвенції, за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства та дізнання, у поєднанні із загальним обов`язком держави за статтею 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (правова позиція ЄСПЛ, викладена в рішеннях у справах «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12.06.2008), «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12.03.2009), «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21.04.2011).

Як визначив Європейський суд з прав людини у справі «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12.03.2009) та у справі «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12.06.2008), в тих справах, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб`єктів владних повноважень в порушення ст. 3 Конвенції, це положення, якщо його тлумачити у світлі загального обов`язку держави відповідно до ст. 1 Конвенції, вимагає за своїм змістом, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування.

Враховуючи те, що в судовому засіданні обвинуваченим подано скаргу на катування в умовах установи попереднього тримання, суд вважає за необхідне скерувати зазначену скаргу відповідному органу досудового розслідування для його вирішення в межах компетенції та перевірки фактів, викладених у скарзі обвинуваченого ОСОБА_4 , поданій у судовому засіданні 22.07.2026.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державне бюро розслідувань», таким органом є Державне бюро розслідувань, на яке покладено функцію з вирішення завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування, зокрема, злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3,62 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області у кримінальному провадженні № 42021110000000157 від 23.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК Українипро продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 19 вересня 2026 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України визначити запобіжний захід у вигляді застави, зменшивши її розмір до 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 166 400 ( сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на: р/р UA768201720355259001000018661, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26268119, банк отримувача (ГУ ДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися за межі визначеного місця проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими у справі;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово суд, прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на катування в умовах ІТТ № 2 ГУ НП в Київській області з 21.07.2026 по 22.07.2026 скерувати до ТУ ДБР у м. Києві та Київської області для вирішення в межах компетенції.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1