Ухвала суду № 138446769, 23.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"23" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2579/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова від 21.07.2026 у справі

за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова, м. Харків, в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейтер-2015", м. Лозова Харківської області , ОСОБА_1 , м. Харків про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва, визнання договору оренди та додаткової угоди до договору оренди недійсним

ВСТАНОВИВ:

Керівник Салтівської окружної прокуратури міста Харкова (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейтер-2015" (надалі - перший відповідач) та ОСОБА_1 (надалі - другий відповідач), в якому просить:

- усунути перешкоди у здійсненні права Харківської міської ради код ЄДРПОУ: 04059243 на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності шляхом: зобов`язання ТОВ "Крейтер-2015" код ЄДРПОУ 39649107 знести об`єкт самочинного будівництва нежитлову будівлю літ. "А/1-1" площею 25,0кв.м. (реєстраційний номер ОНМ: 1693632663101), розташовану за адресою: м. Харків, Нескорених (раніше Героїв Праці), 24-Б, на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137500:10:001:0204 (реєстраційний номер ОНМ: 1935164563101) площею 0,0232 га з приведенням земельної ділянки під нею у придатний для подальшого використання стан;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 30.09.2019 з кадастровим номером 6310137500:10:001:0204, по вул. Нескорених (раніше - Героїв Праці), 24-Б в м. Харкові, площею 0,0232 га, укладений між Харківською міською радою код ЄДРПОУ: 04059243 та ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 та додаткову угоду від 28.03.2025 до договору оренди б/н від 30.09.2019, про зміну орендаря на ТОВ "Крейтер-2015" код ЄДРПОУ 39649107 скасувавши право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 33637097).

На підтвердження позовних вимог прокурор посилається на те, що за першим відповідачем на даний час зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ."А/1-1", загальною площею 25 кв.м., розташовану за адресою: вул.Нескорених, 24-Б, м.Харків, яка є об`єктом самочинного будівництва, так як збудована на земельній ділянці комунальної власності, що не була відведена для цієї мети та без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. У зв`язку з цим, прокурор вважає належним способом захисту є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого об`єкта нерухомого майна, відповідно до частини 5 статті 376 ЦК України. У зв`язку з наведеним договір оренди землі, який було укладено для експлуатації та обслуговування вищевказаного об`єкта самочинного будівництва, підлягає визнанню недійсним у судовому порядку. Крім того, оскільки у першого відповідача відсутнє право власності на зазначену земельну ділянку, вона підлягає поверненню територіальній громаді в особі Харківської міської ради.

Одночасно з вищевказаним позовом прокурором подано заяву, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно об`єкта самочинного будівництва - нежитлової будівлі літ."А/1-1" розташованої за адресою: м. Харків, Нескорених (раніше - Героїв Праці), 24-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1693632663101).

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зокрема, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд зазначає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2018 у справі №910/7141/13.

У рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України вказано, що з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб (постанова КГС ВС від 06.12.2023 №917/805/23).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві або іншим особам вчиняти певні дії.

Відповідно до частини 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (Постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

Так, предметом даного спору є, зокрема, вимога про усунення перешкоди у здійсненні права Харківської міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності шляхом: зобов`язання ТОВ "Крейтер-2015" знести об`єкт самочинного будівництва нежитлову будівлю літ. "А/1-1" площею 25,0кв.м. (реєстраційний номер ОНМ: 1693632663101), розташовану за адресою: м.Харків, Нескорених (раніше Героїв Праці), 24-Б, на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137500:10:001:0204 (реєстраційний номер ОНМ: 1935164563101) площею 0,0232 га з приведенням земельної ділянки під нею у придатний для подальшого використання стан.

Отже, у разі задоволення позовних вимог відповідач у справі втрачає право власності на спірне майно та зобов`язаний буде його знести.

Водночас, як обґрунтовано зазначає прокурор, без встановлення обмежень на час розгляду справи перший відповідач, за яким на теперішній час зареєстроване право власності на спірне нерухоме майно, може розпорядитися таким майном на власний розсуд в будь-який час. Подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення (з нежитлового на житлове тощо), поділ, виділ чи об`єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вчинення будь-яких дій з нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це майно може бути передане в оренду або іншим чином відчужено.

Враховуючи викладене, з метою запобігання зміни права власності на спірне нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, його можливого відчуження, передачі в оренду тощо, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України, вбачаються достатні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (постанова ВП ВС від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постанова КГС ВС від 06.12.2023 № 917/805/23).

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Об`єднаної палати КГС ВС від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанови КГС ВС від 11.12.2023 № 904/1934/23, від 06.12.2023 № 917/805/23).

Наявність у ТОВ "Крейтер-2015", за яким зареєстровано право власності щодо спірного майна, можливості розпорядитись останнім шляхом вчинення дій (правочинів) щодо нього на користь будь-яких третіх осіб та/або вчинити дії щодо зміни об`єкта нерухомого майна (зміна цільового призначення та/або поділ/об`єднання тощо), може призвести до неможливості реального поновлення інтересів власника відповідного нерухомого майна (держави в особі відповідного органу) в межах даної справи, без нових звернень до суду.

Відтак, вказане фактично знівелює мету судового захисту та матиме наслідком не поновлення прав та інтересів держави.

Суд також враховує, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що до даного часу неодноразово змінювався власник спірного нерухомого майна.

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №485044146 від 08.07.2026 встановлено, що за ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) 14.11.2018 зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна нежитлова будівля літ. "А/1-1" загальною площею 25 кв. м (реєстраційним номером № 1693632663101, номер відомостей про речове право: 28910530).

У подальшому, ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу № 2769 від 23.11.2018 та № 2785 від 26.11.2018, посвідчених приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. по 1/2 (тобто через 10 днів після першої реєстрації права власності) відчужила зазначений об`єкт нерухомого майна на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) (номер відомостей про речове право :29082548).

Згодом, право власності на вищевказану нежитлову будівлю літ. "А/1-1", перейшло до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №218 від 01.02.2019, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , відповідно до відомостей Державного реєстру на нерухоме майно 30167229, та посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І.

Водночас, відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно адреса розташування нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "А/1-1" також неодноразово змінювалась.

Так, адресу розташування з вул.Нескорених (раніше Героїв Праці), 13-В реєстраторами змінено:

14.11.2018 на вул. Нескорених (раніше Героїв Праці), 24-Б,

14.11.2018 на вул. Нескорених (раніше Героїв Праці), 13-В,

14.11.2018 на вул. Нескорених (раніше Героїв Праці), 24-Б,

13.07.2020 на вул. Нескорених (раніше Героїв Праці), 24-В,

13.07.2020 на вул. Нескорених (раніше Героїв Праці), 24-Б.

Крім того, змінювалась і загальна площа нежитлової будівлі літ. "А/1-1", а саме:, 08.07.2020 з 25 кв. м на 129,3 кв. м та 13.07.2020 з 129,3 кв. м на 25 кв. метрів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що існує реальна загроза того, що невжиття вказаних в прохальній частині заяви прокурора заходів забезпечення позову (заборона вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно об`єкта самочинного будівництва) може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення в разі задоволення позову прокурора, адже у разі наступного відчуження спірного майна, зміни його характеристик прокурор буде змушений знову ініціювати новий судовий розгляд задля задоволення своїх вимог.

Спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки спір є реальним, право власності на спірне майно зареєстровано за першим відповідачем, майно, відносно якого прокурор просить встановити заборону на вчинення реєстраційних дій, повністю відповідає обсягу позовної вимоги та існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти відповідні дії щодо спірного майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення в разі задоволення такого позову.

При цьому слід зазначити, що обрані заходи забезпечення позову на період розгляду судом спору, не будуть перешкоджати діяльності першого відповідача, оскільки не позбавляють останнього його прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, а лише тимчасово обмежують можливість вчиняти реєстраційні дії відносно спірного об`єкта самочинного будівництва, що обмежить право розпоряджатися спірним майном, відчужувати його третім особам тощо, а у випадку відмови у даному позові йому не може бути завдано значних збитків, забезпечення позову не створить жодних перешкод у їх відшкодуванні.

Фактично вказаний захід має наслідком лише збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити заяву прокурора про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова від 21.07.2026 задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно об`єкта самочинного будівництва - нежитлової будівлі літ. "А/1-1" розташованої за адресою: м. Харків, Нескорених (раніше Героїв Праці), 24-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1693632663101).

Ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Стягувачем за цією ухвалою є Керівник Салтівської окружної прокуратури м.Харкова (вул. Глобинська, 23, м.Харків, 61038, ЄДРПОУ 0291010825), боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Крейтер-2015" (вул. Покровська, буд. 20, м. Лозова, Лозівський район, Харківська обл., 64602, ЄДРПОУ 39649107).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Дана ухвала набирає законної сили з дати підписання суддею, тобто з 23.07.2026, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців, тобто до 24.10.2026.

Суддя Калантай М.В.