Ухвала суду № 138445618, 23.07.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування:

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018 Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

23.07.2026 Справа № 917/928/26

Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали справи №917/928/26

за позовною заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", вул. Генерала Алмазова, 4 А, м. Київ, 01011

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Агроцентр", вул. Комарницького, 16, кв. 24, м. Полтава, 36007,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІІК-АГРО", вул. Франка, 4, с. Розбишівка, Миргородський район, Полтавська область, 37330,

3. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

4. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,

про стягнення 329 935,10 грн,

ВСТАНОВИВ

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/928/26 за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Агроцентр", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІІК-АГРО", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №R350589/41941/1307429 від 14.12.2021 року в розмірі 329 935,10 грн, з яких: 306 212,96 грн - основна заборгованість, 23 772,14 грн - заборгованість за процентами (вх. №965/26).

01.07.2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №9118), у якій заявлено клопотання про поновлення строку та долучення до матеріалів справи доказів щодо ознайомлення поручителями з умовами додаткових угод, а саме:

- згода ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ознайомлення з Додатковою угодою №1 від 03.08.2022 року до кредитного договору №№R350589/41941/1307429 від 14.12.2021 року;

- згода ОСОБА_1 та Фісановича І. В. про ознайомлення з Додатковою угодою №3 від 15.07.2025 року до кредитного договору №№R350589/41941/1307429 від 14.12.2021 року;

- згода ТОВ "ВІІК-АГРО" про ознайомлення з Додатковою угодою №3 від 15.07.2025 року до кредитного договору №№R350589/41941/1307429 від 14.12.2021 року.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач вказав, що причини неподання зазначених доказів є поважними, оскільки на момент звернення до Господарського суду Полтавської області були відсутні підстави щодо доказування наявності ознайомлення поручителів з умовами Додаткових угод до Кредитного договору, зважаючи на п. 1.3. та п. 6.3. Договорів поруки. Зазначені обставини були поставлені під сумнів відповідачами лише під час подання відзиву на позовну заяву у справі. Таким чином, подані докази не спрямовані на зміну підстав та/або предмета спору, не підтверджують нові обставини, а виключно доказами на спростування заперечень та доводів відповідачів, викладених у відзиві.

Відповідач 3 - ОСОБА_1 у запереченні на відповідь на відзив (вх. № 9423 від 08.07.2026 р.) просив відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку для подачі доказів.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч. ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 ГПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також забезпечення змагальності судового процесу, суд дійшов висновку про поновлення позивачу строку на подання доказів та прийняття їх до розгляду.

08.07.2026 року до суду від представника відповідача 3 - Лихошвая С. О. надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. №9423), в якому останній просив поновити строк на його подачу.

В обґрунтування зазначеного клопотання представник відповідача 3 вказав, що копію відповіді на відзив він отримав в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 01.07.2026 р. Таким чином, 5-ти денний строк на подання заперечень почав відлік з 02.07.2026 та тривав до 06.07.2026 включно. Представник відповідача 3 просив суд врахувати, що 2 (два) дні з встановлених судом 5 (п`яти) днів були вихідними днями (04 та 05 липня), що в сукупності із завантаженістю адвоката та необхідністю приймати участь у інших судових засіданнях не дозволили подати відповідь на відзив до 06.07.2026 включно. При цьому, дане заперечення подається протягом 5 робочих днів з дня отримання відповіді на відзив.

При вирішенні клопотання про поновлення строку для подання заперечення на відповідь на відзив суд керувався наступним.

Відповідно до статті 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Слід зазначити, що процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми та направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.

З огляду на системний аналіз ГПК України, під процесуальними строками розуміють проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Положеннями частини 1 статті 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно із ч. 4 ст. 167 ГПК України, заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Ухвалою від 19.05.2026 року суд встановив позивачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив з урахуванням ст. 167, 184 ГПК України 5 днів з моменту отримання від позивача відповіді на відзив.

Суд зазначає, що відповідно до інформації з сайту АТ "Укрпошта" поштове відправлення №01 0114 2137 500 (відповідь на відзив на позовну заяву з додатками) не було вручено відповідачу 3 - ОСОБА_1 та 18.07.2026 року повернулось відправнику (АТ "Райффайзен Банк") у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

При цьому, представник відповідача 3 - ОСОБА_3 має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", за допомогою якого він 01.07.2026 року ознайомився з відповіддю на відзив.

Відтак, кінцевим строком для подання відповідачем 3 заперечення на відповідь на відзив є 06.07.2026 р. включно.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію ( ч.4-5 ст. 119 ГПК України).

Представник відповідача 3 разом із заявою про поновлення процесуального строку вчинив відповідну дію - подав заперечення на відповідь на відзив (з додатками).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з аналізу норм процесуального законодавства, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, зобов`язаний забезпечувати дотримання принципу змагальності сторін.

Слід зазначити, що вирішення питання щодо поновлення строку, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України, перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, дослідивши обставини, покладені в обґрунтування вищевказаного клопотання представника відповідача 3 - ОСОБА_3 , з метою забезпечення повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також забезпечення змагальності судового процесу, суд дійшов висновку, що причини пропущення такого строку є поважними, а тому наявні підстави для поновлення строку на подачу заперечення на відповідь на відзив є поважними.

Керуючись ст. 2, 13, 74, 80, 113, 114, 118, 119, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", зазначене у відповіді на відзив (вх. №9118 від 01.07.2026 р.), про поновлення строку для надання доказів - задовольнити.

2. Поновити АТ "Райффайзен Банк" строк на подання доказів.

3. Прийняти до розгляду докази (копії), подані АТ "Райффайзен Банк", а саме: згоду Булатнікова В. Г. та Фісановича І. В. про ознайомлення з Додатковою угодою №1 від 03.08.2022 року до кредитного договору №№R350589/41941/1307429 від 14.12.2021 року; згоду Булатнікова В. Г. та Фісановича І. В. про ознайомлення з Додатковою угодою №3 від 15.07.2025 року до кредитного договору №№R350589/41941/1307429 від 14.12.2021 року; згоду ТОВ "ВІІК-АГРО" про ознайомлення з Додатковою угодою №3 від 15.07.2025 року до кредитного договору №№R350589/41941/1307429 від 14.12.2021 року.

4. Встановити відповідачам строк - 3 дні з моменту отримання даної ухвали для реагування на подані позивачем докази.

5. Клопотання представника відповідача 3 - Лихошвая С. О. про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заперечення на відповідь на відзив задовольнити, поновити строк для подання вказаного заперечення на відповідь на відзив (вх. № 9423 від 08.07.2026 р.).

6. Ухвалу надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Ухвала підписана 23.07.2026 року (після виходу судді з відпустки).

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та не підлягає оскарженню (статті 235, 255 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О. М. Тимощенко