Ухвала суду № 138445495, 21.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду

"21" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5382/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк

за участю представників:

від заявника не з`явився,

від позивача Сігнаєвський А.О.,

від відповідача Петров В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (вх. 2-1293/26 від 02.07.2026) у порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/5382/24 за позовом фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни до Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року фізична особа-підприємець Браславська Олена Олександрівна звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія про виселення з нежитлових приміщень.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5382/24,розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому призначено підготовче засідання на 07.01.2025 р.; залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради.

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Рога Н.В.) від 17.04.2025 у справі № 916/5382/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025, позовну заяву фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни до Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія про виселення з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова) буд 33-а, задоволено повністю, а саме: виселено Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова) буд 33-а на користь фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни; стягнуто з Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія на користь фізичної особи підприємця Браславської Олени Олександрівни витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

17 листопада 2025 року Господарським судом Одеської області (суддя Рога Н.В.) видано накази про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025.

Постановою Верховного Суду від 14.01.2026 касаційне провадження за касаційною скаргою Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 у справі № 916/5382/24 закрито. В решті касаційну скаргу Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія задоволено, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 у справі № 916/5382/24 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено, стягнуто з фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни на користь Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 8478,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Рога Н.В.) від 11.05.2026 задоволено заяву (вх. № 2-158/26 від 04.02.2026) Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія про поворот виконання рішення суду у справі № 916/5382/24 та здійснено поворот виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 про виселення Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а на користь фізичної особи підприємця Браславської Олени Олександрівни, а також вселено Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія в нежитлові приміщення загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а.

15 травня 2026 року на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 11 травня 2026 року судом видано відповідний наказ про примусове виконання ухвали.

09.06.2026 року державним виконавцем Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81215965 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області № 916/5382/24 від 15.05.2026 щодо вселення Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія в нежитлові приміщення загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а.

09.06.2026 р. заступником начальника Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про утворення виконавчої групи з метою примусового виконання рішення в рамках виконавчого провадження № 81215965.

02.07.2026 р. від Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (вх. № 2-1293/26), згідно з якою заявник просить суд:

- встановити порядок виконання судового рішення, на підставі якого виданий наказ Господарського суду Одеської області по справі № 916/5382/24 від 15.05.2026, щодо вселення Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія до нежитлового приміщення загальною площею 48,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд. 33-а, яке знищено внаслідок пожежі;

- у разі неможливості встановлення порядку без зміни його змісту - змінити спосіб і порядок виконання судового рішення, на підставі якого виданий наказ Господарського суду Одеської області по справі № 916/5382/24 від 15.05.2026, визнавши виконання наказу про вселення неможливим у зв`язку із фізичним знищенням предмета вселення - нежитлового приміщення внаслідок пожежі.

В обґрунтування поданого клопотання державний виконавець зазначає, що під час здійснення виконавчих дій з метою примусового виконання рішення суду, державним виконавцем було здійснено виїзд за вказаною адресою: м. Ізмаїл, проспект Незалежності (колишній пр. Суворова), буд. 33-а, за результатами якого встановлено, що предмет вселення, нежитлове приміщення, повністю знищено внаслідок пожежі, яка відбулася 05.05.2026.

Так, державний виконавець зазначає, що зазначений факт підтверджується актом державного виконавця від 25.06.2026, а також актом про пожежу Головного управління ДСНС в Одеській області від 05.05.2026.

Відтак, державний виконавець вказує, що станом на момент вчинення виконавчих дій на місці приміщення знаходяться лише бетонна основа, будівля втратила свої функціональні та конструктивні елементи, що унеможливлює вселення стягувача. Зважаючи на те, що резолютивна частина рішення передбачає вселення до конкретного нежитлового приміщення, якого наразі фізично немає, виникає процесуальна невизначеність: чи поширюється чинність даного рішення суду на земельну ділянку, на якій було розташоване приміщення, або на майбутні (можливо, відновлені чи заново збудовані) об`єкти за цією адресою.

Таким чином, як стверджує заявник, оскільки первісний спосіб виконання (фізичне вселення в нежитлове приміщення) став абсолютно неможливим у зв`язку зі знищенням майна, існує нагальна потреба у зміні способу виконання або констатації судом неможливості виконання цього рішення у зв`язку з ліквідацією об`єкта, в який має бути вселений стягувач.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2026 р. вказану заяву Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України передано до розгляду суддею Петровим В.С.

02.07.2026 р. від Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 23243/26), в якій заявник просить суд долучити до матеріалів справи копію заяви про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення від 02.07.2026 з відміткою про вручення Браславській О.О.; копію заяви Браславської О.О. про ознайомлення із заявою про встановлення або зміни способу і порядку виконання рішення від 02.07.2026.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.07.2026 р. прийнято заяву про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (вх. 2-1293/26 від 02.07.2026) по справі № 916/5382/24 за позовом фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни до Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення до провадження, при цьому розгляд заяви призначено в засіданні суду на 21 липня 2026 р. о 16:00 год.

20.07.2026 р. від Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 25275/26), відповідно до якої відповідач просить суд провести судове засідання, призначене на 21.07.2026 р. о 16:00 год., в режимі відеоконференції та надати представнику Петрову В.С. можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних засобів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.07.2026 р. заяву Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія про участь у судовому засіданні по справі № 916/5382/24, яке призначене на 21 липня 2026 р. о 16:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.

21.07.2026 р. від Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява (вх. № 25558/26), відповідно до якої товариство на підставі ст. 246 ГПК України просить суд прийняти ухвалу про вчинення Браславською Оленою Олександрівною руйнування стін нежитлового приміщення загальною площею 48.9 кв.м, у т.ч. приміщення № 1- № 5 за адресою: м. Ізмаїл, проспект Незалежності № 33-а, при примусовому виселенню Ізмаїльського товариства ім.. Кирила і Мефодія з орендованих приміщень згідно з договором від 02.09.2019 р, укладеним між Ізмаїльською міською радою і Ізмаїльським товариством ім. Кирила і Мефодія, з метою невиконання наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/5382/24 від 15.05.2026 р.

Так, судом відмовлено у задоволенні заяви відповідача про постановлення окремої ухвали про вчинення ФОП Браславською Оленою Олександрівною руйнування стін нежитлового приміщення загальною площею 48.9 кв.м, у т.ч. приміщення № 1- № 5 за адресою: м. Ізмаїл, проспект Незалежності № 33-а, оскільки така заява є необґрунтованою та безпідставною, не підтвердженою жодними належними та допустимими доказами. При цьому суд додає, що за ствердженнями представника відповідача, останній вже звернувся до правоохоронних органів з метою реагування на такі дії, а також визначення правомірності таких дій, про що зазначено у протоколі судового засідання від 21.07.2026 року.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши та дослідивши матеріали справи та заяви заявника, господарський суд зазначає наступне.

Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Вказані положення кореспондують зі ст. 18 ГПК України.

Як передбачено ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, 15 травня 2026 року на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 11 травня 2026 року судом видано відповідний наказ про примусове виконання ухвали, якою здійснено поворот виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 про виселення Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а на користь фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни, а також вселено Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія в нежитлові приміщення загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Наразі суд зазначає, що в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) суд наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

З огляду на викладене, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України Про виконавче провадження.

За статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Так, державним виконавцем надано до суду заяву боржника ФОП Браславської О.О. (вх. № 7090 від 24.06.2026), в якій остання повідомила, що 05.05.2026 сталася пожежа, в результаті якої знищено дах, перекриття стелі, частково стіни, вікна, двері нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,9 кв.м, з огляду на що вселення в спірне нежитлове приміщення є неможливим, оскільки приміщення зруйновано та приміщення площею 48,9 кв.м не існує через значні руйнування. Крім того, зазначено, що ФОП Брайловська О.О. є власницею суміжного приміщення 13/20 часток літери А, загальною площею 139,6 кв.м, що також знищено пожежею, в результаті чого утворився єдиний простір, що не має єдиного замкнутого контуру через руйнування стін.

Натомість, як вбачається з акту про пожежу від 05.05.2026 р., встановлено факт пожежі, що виникла 05.05.2026 р. о 09 год. 50 хв. в адміністративно-побутовій будівлі за адресою : Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, по проспекту Незалежності між вул. Торгова та вул. Покровська за юридичною адресою: 33/42.

Крім того, відповідно до листа Ізмаїльського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності Головного управління ДСНС України в Одеській області № 6025-836/6025 від 12.05.2026 підтверджено факт пожежі, яка сталася 05.05.2026 року за адресою: м. Ізмаїл, проспект Незалежності, буд. 33 а, внаслідок якої відбулися значні руйнування приміщення 7/20 часток літери А, загальною площею 48,9 кв.м, а саме: знищено дах та перекриття стелі, вікна, двері.

Відповідно до акту державного виконавця від 25.06.2026 р., складеного начальником Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Парапіром Артемом Дмитровичем при примусовому виконанні наказу № 916/5382/24 від 15.05.2026, виданого Господарським судом Одеської області, про вселення Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія в нежитлові приміщення загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а, встановлено, що за вказаною адресою нежитлові будівлі, в які необхідно вселити стягувача, відсутні та зруйновані через пожежу, яка сталася за вказаною адресою. Доступ до місця де знаходилися приміщення вільний.

Відтак, посилаючись на зазначені вище обставини, державний виконавець просить суд встановити порядок виконання наказу Господарського суду Одеської області від 15.05.2026 № 916/5382/24.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З аналізу зазначених вище норм чинного законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені, а підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

За вимогами ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Тобто, спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

При цьому поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення у розумінні реалізації завдань виконавчого провадження.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 Цивільного кодексу України.

Отже, для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Така правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 904/1478/15.

Натомість, як зазначено судом раніше, вказане судове рішення щодо якого державний виконавець звернувся із заявою про зміну порядку та способу виконання стосується нерухомого майна, яке має унікальне розташування, адресу, реєстраційний номер об`єкта, тощо.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, що задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду про вселення Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія (68600, м. Ізмаїл, просп. Суворова, буд.33, код ЄДРПОУ 20988232) в нежитлові приміщення загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а, фактично змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.

Державний виконавець, звертаючись із заявою про зміну порядку та способу виконання рішення, не вказав, на який спосіб виконання рішення суду він просить замінити, або який порядок виконання встановити.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про необґрунтованість вимог заявника, у зв`язку з чим вказана заява державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задоволенню не підлягає.

При цьому суд зазначає, що заявником не надано належних доказів того, що об`єкт нерухомого майна, щодо якого існує наказ Господарського суду Одеської області № 916/5382/24 від 15.05.2026 р. про вселення, саме знищено, а не пошкоджено.

Відтак, суд доходить висновку, що заявником не надано доказів знищення спірних нежитлових приміщень, а також належних та допустимих доказів обов`язкового виключення його з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як знищеного нерухомого майна.

Щодо вимоги, викладеної у п. 3 прохальної частини заяви державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, господарський суд зазначає, що фактично у вказаному пункті клопотання державний виконавець просить суд визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню в порядку ст. 328 ГПК України.

Натомість положеннями ч. 1 ст. 328 ГПК України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, зі змісту ст. 328 ГПК України вбачається, що законодавцем визначено вичерпне коло суб`єктів, які наділені процесуальним правом на звернення до суду із відповідною заявою, а саме: стягувач та боржник. Державний виконавець до зазначеного переліку не віднесений.

Застосування розширеного тлумачення положень частини першої статті 328 ГПК України призвело б до фактичного доповнення встановленого законодавцем переліку осіб, які мають право на звернення до суду із відповідною заявою, що суперечить принципу законності та вимогам процесуального закону.

За таких обставин суд доходить висновку, що державний виконавець не наділений процесуальним правом на подання заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а тому така заява подана неналежним суб`єктом, з огляду на що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 331, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (вх. 2-1293/26 від 02.07.2026) відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повну ухвалу складено та підписано 23.07.2026 р.

Суддя В.С. Петров