Ухвала суду № 138445439, 22.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 липня 2026 року Справа № 915/906/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», вул.Саксаганського, 1 м.Київ, 01033

електронна пошта: docflow@pzcu.gov.ua

представник позивача: Уманець С.Г.

до відповідача: Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, вул.Незалежності, буд.91, смт.Врадіївка, Миколаївської область, 56301

електронна пошта: vrad.sel.rada@ukr.net

особа, яку позивач визначає як третю особу: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

про: - визнання припиненими договорів оренди землі;

- визнання незаконним рішення;

- визнання права постійного користування земельними ділянками.

Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 16.07.2026 (вх.№10347/26 від 17.07.2026) в якій просить суд:

- визнати припиненим з 08.07.2024 договір оренди землі № 1 від 26 вересня 2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та Врадіївською селищною радою Первомайського району Миколаївської області, за яким Позивачу було передано у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 7,7994 га, кадастровий номер земельної ділянки 4822355100:10:003:0001, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 6456318, від 07.10.2013 09:00.50.

- визнати припиненим з 08.07.2024 договір оренди землі № 2 від 26 вересня 2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та Врадіївською селищною радою Первомайського району Миколаївської області, за яким Позивачу було передано у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 15,3475 га, кадастровий номер земельної ділянки 4822355100:01:000:0011, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 6457526, від 07.10.2013 09:31.15.

- визнати незаконним рішення Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області від 16.06.2026 № 33, яким філії АТ «ДПЗКУ» «Врадіївський елеватор» відмовлено у відведенні земельних ділянок у постійне користування АТ «ДПЗКУ»,

- визнати за акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» право постійного користування на земельну ділянку загальною площею 7,7994 га, кадастровий номер 4822355100:10:003:0001;

- визнати за акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» право постійного користування на земельну ділянку на земельну ділянку загальною площею 15,3475 га, кадастровий номер 4822355100:01:000:0011.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява від 16.07.2026 (вх.№10347/26 від 17.07.2026) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п.2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3328 гривня.

Позовна від 16.07.2026 (вх.№10347/26 від 17.07.2026) подана в електронній формі через систему «Електронний суд».

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 5 вимог немайнового характеру, тому судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 13 312,00 грн. (3 328,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 5 х 0,8 (коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем сплачено судовий збір лише в розмірі 10 649,60 грн., згідно платіжної інструкції №3055 від 16.07.2026.

Отже, всупереч вимог статті 164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 164, 174, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву 16.07.2026 (вх.№10347/26 від 17.07.2026) Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» - залишити без руху.

2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України,

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Семенчук