Рішення № 138444859, 20.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.07.2026Справа № 910/5660/26

За позовом ОСОБА_1

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ"

відповідача-2: Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання припиненими трудових відносин, зобов`язання вчинити певні дії

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ю.В. Завадська

Представники:

від позивача: Солонинка Н.Г.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" (далі - відповідач-1, ТОВ "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ"), Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач-2 Печерська РДА) з вимогами про визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України та про зобов`язання державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації провести реєстраційну дію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

27.05.2026 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2026 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5660/26, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 29.06.2026 о 09:40 год.

22.06.2026 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 заперечив у повному обсязі проти позовних вимог у частині, яка стосується відповідача-2.

23.06.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 заяву ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, постановлено проведення судових засідань у справі № 910/5660/26 здійснювати за участі представника ОСОБА_1 - Солонинки Наталії Григорівни, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

У підготовче засідання, призначене на 29.06.2026, з`явився представник позивача, представники відповідача-1 та відповідача-2 не з`явились.

У підготовчому засіданні, призначеному на 29.06.2026, суд долучив до матеріалів відзив на позовну заяву відповідача-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 20.07.2026 о 15.40 год.

У судове засідання, призначене на 20.07.2026, з`явився представник позивача. Представники відповідача-1 та відповідача-2 не з`явились.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 явка учасників справи у судове засідання, призначене на 20.07.2026, визнана не обов`язковою.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 20.07.2026, за відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2.

У судовому засіданні, призначеному на 20.07.2026, здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У судовому засіданні, призначеному на 20.07.2026, суд заслухав вступне слово представника позивача.

Представник позивача підтримав позовні вимоги повністю.

У судовому засіданні, призначеному на 20.07.2026, судом здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження наявних в матеріалах справи доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів.

У судових дебатах представник позивача виступив з промовою (заключним словом).

Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та оголосив перерву для проголошення рішення.

У судовому засіданні, призначеному на 20.07.2026, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши учасників справи, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували відповідні обставини, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Протоколом № 1 установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" від 18.05.2023 призначено директора Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" ОСОБА_1 та затверджено Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ".

Судом встановлено, що відповідно до наказу №1-к від 18.05.2023 ОСОБА_1 вступив на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" з 18.05.2023.

19.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відомості про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що позивач на ім`я Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" подав заяву на звільнення від 12.02.2026, у якій просив звільнити його за власним бажанням з 20.03.2026.

Також позивачем було видано Наказ № 1/13-02-26 про скликання Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" від 13.02.2026 у зв`язку з надходженням заяви від директора ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України.

Судом встановлено, що на адресу засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" ОСОБА_4 та ОСОБА_3 позивач надіслав Повідомлення про скликання Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ". Яким повідомлено, що збори будуть проведені 20.03.2026 о 10:00, за адресою: Україна, 01001, місто Київ, вул. Богдана Ступки (попередня назва - вул. Станіславського), буд. 3, оф. 7, із запропонованим порядком денним: звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_1 ; призначення на посаду директора Товариства та уповноваження особи на подання документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі.

Заява про звільнення та Повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" були надіслані рекомендованими листами з описами вкладення на адреси учасників.

20.03.2026 Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" не відбулися.

Відповідно до Акту про неявку учасників на Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" від 20.03.2026 у зв`язку з неявкою на Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Загальні збори учасників визнано такими, що не відбулися.

Жодних повідомлень від засновників (учасників) щодо причин їх неявки для участі у Загальних зборах учасників Товариства, пропозицій щодо перенесення дати, часу чи місця проведення Загальних зборів учасників Товариства або письмового рішення з питань, включених у повідомленні до порядку денного матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За приписами частин 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

Як встановлено судом, позивач просить суд припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ", у зв`язку зі звільненням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України, при цьому, зазначає, що особливість звільнення директора полягає у тому, що воно відбувається за рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ".

Частиною 1 статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 562/304/17, від 30.01.2019 у справі №145/1885/1-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, від 14.06.2023 у справі № 448/362/22.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22 вказала на те, що звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема, у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального виконавчого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 вбачається, що за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини 2 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина 2 статті 38 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина 12 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

Позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством (пункти 8.14, 8.15, 8.19, 8.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20).

Наведеними висновками Велика Палата Верховного Суду відступала від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах № 761/40378/18, № 758/1861/18 та № 911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1, 2 статті 99 ЦК України передбачено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (ч. 1 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Частиною 13 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

В матеріалах справи наявний Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ", затверджений Протоколом № 1 установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" від 18.05.2023.

Відповідно до п. 10.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" вищим органом Товариства с Загальні збори учасників, які скликаються з учасників Товариства або призначених ними представників. Представником учасника може бути особа, яка діє за довіреністю учасника або групи учасників. Учасник Товариства вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника Товариства.

Згідно з п. 10.11 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" Загальні збори учасників Товариства скликаються директором.

Директор скликає Загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій. У повідомленні про Загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до Статуту Товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (п. 10.12 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ").

Пунктом 10.34 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" визначено, що директор призначається (обирається) безстроково, якщо інше не вирішено Загальними зборами учасників. Можливе повторне призначення і дострокове звільнення директора з займаної посади.

Директор Товариства може бути призначений (обраний) Загальними зборами учасників Товариства як з числа учасників, так і з числа третіх осіб (п. 10.35 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ").

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , як директор Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ", дотримався вимог статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" щодо порядку скликання Загальних зборів учасників Товариства.

Судом встановлено, що скликані позивачем на 20.03.2029 Загальні збори учасників Товариства не відбулися, у зв`язку з неявкою всіх учасників відповідача-1. Доказів протилежного суду не надано.

Отже, неявка учасників Товариства на Загальні збори учасників для розгляду питання щодо звільнення позивача є прямим порушенням його прав.

Таким чином, у випадку відсутності рішення Загальних зборів учасників Товариства про звільнення директора, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення Загальних зборів, директору із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду за захистом свої прав.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" на підставі рішення Загальних зборів учасників Товариства та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін відомостей про юридичну особу в частині зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ".

Наведене дає підстав для висновку про те, що права ОСОБА_1 були порушені внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як керівника (директора) Товариства з незалежних від нього причин.

Як встановлено судом, у цій справі позивач звернулась до суду саме за захистом свого законного інтересу у правовій визначеності щодо прав і обов`язків у відносинах представництва з Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ".

Водночас суд звертає увагу на те, що невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови у позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені у відповідності до належного способу захисту прав, і якщо таке тлумачення не призводить до порушення процесуальних прав відповідачів (зокрема, щодо подання заперечень, надання відповідних доказів тощо). Протилежний підхід не відповідав би завданням господарського судочинства. Такі висновки сформульовані у постанові Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 910/7987/22 (пункт 5.30).

Суд вважає, що належним способом захисту інтересів позивача в розрізі існуючою правової невизначеності є визнання припиненими представницьких правовідносин з Товариством, що забезпечить ефективність наданого судового захисту задля захисту визначеного інтересу позивача.

Отже, за відсутності рішення товариства про звільнення керівника, останній з метою захисту своїх прав може звернутися до суду. Належним та ефективним способом захисту його прав та законних інтересів у такому випадку буде вимога про припинення повноважень на посаді керівника (директора) товариства за рішенням суду, які будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили.

За таких обставин, враховуючи наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача шляхом припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ".

Щодо вимоги позивача про зобов`язання державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації провести реєстраційну дію з виключення запису "керівник: ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 " з відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" зв`язку із його звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ".

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться зокрема такі відомості про юридичну особу як відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Приписами ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема, зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При цьому, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, виходячи з викладеного, можна дійти висновку, що процедура припинення повноважень особи на посаді керівника (директора) має супроводжуватись внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань змін до відомостей про керівника юридичної особи.

Враховуючи зазначене, у зв`язку із прийняттям судом рішення про припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ", суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині зобов`язання державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації вчинити відповідну державну реєстрацію, у такий спосіб: зобов`язати державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації внести зміни до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме до графи: "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по-батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" внести запис про припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" на підставі рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/5660/26.

При цьому суд зазначає, що зобов`язання Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на підставі судового рішення здійснити дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру відповідних змін до відомостей про керівника юридичної особи, без виключення при цьому з Єдиного державного реєстру відомостей про попереднього керівника юридичної особи, не буде примушенням державного реєстратора здійснити дії, які суперечать статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якою передбачено перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи, а також не буде порушувати публічний порядок.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд доходить висновку про задоволення позову повністю.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 5 324,80 грн.

Відповідачі-1, 2 попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подали.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Враховуючи задоволення позову, приписи ч. 9 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 324,80 грн покладаються на відповідача-1, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.

Керуючись ст. 2, 4, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Припинити повноваження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на посаді керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" (Україна, 01001, місто Київ, вул.Станіславського, будинок 3, офіс 7; ідентифікаційний код: 44942381) з дати набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/5660/26.

3. Зобов`язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію (Україна, 01010, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ОМЕЛЯНОВИЧА-ПАВЛЕНКА, будинок 15; ідентифікаційний код: 37401206) внести зміни до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" (Україна, 01001, місто Київ, вул.Станіславського, будинок 3, офіс 7; ідентифікаційний код: 44942381) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме до графи: "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по-батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" внести запис про припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" на підставі рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/5660/26.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ ІНТЕР ОЙЛ" (Україна, 01001, місто Київ, вул.Станіславського, будинок 3, офіс 7; ідентифікаційний код: 44942381) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) 5 324,80 грн (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні 80 коп.) судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.07.2026

Суддя Оксана ГУМЕГА