Ухвала суду № 138444858, 22.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.07.2026Справа № 910/3235/26

За позовом Приватного підприємства Зевс-Гарант

до Департаменту патрульної поліції

про стягнення 1 234 276,97 грн.,

та за зустрічним позовом Департаменту патрульної поліції

до Приватного підприємства Зевс-Гарант

про стягнення 103 092,99 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Секретар судового засідання Видиш А.В.

Представники сторін (за первісним позовом):

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Ряднін А.А. (у порядку самопредставництва).

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Зевс-Гарант (далі позивач, Підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Департаменту патрульної поліції (далі відповідач, Департамент) грошових коштів у загальному розмірі 1 234 276,97 грн., з яких: 1 106 375,20 грн. основний борг, 38 662,51 грн. пеня, 7 638,54 грн. 3 % річних, 18 885,82 грн. інфляційні втрати та 62 714,90 грн. сплачені позивачем та безпідставно набуті відповідачем кошти за банківською гарантією.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Департаментом взятих на себе зобов`язань за договором від 07.11.2025 року № 939 (далі Договір) в частині оплати виконаних Підприємством робіт з капітального ремонту покрівлі, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість і виникли підстави для нарахування штрафних санкцій та компенсаційних виплат.

Крім того, у зв`язку з невиконанням Департаментом взятих на себе за Договором обов`язків щодо повернення підписаного акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, банком-гарантом було списано з рахунку позивача та перераховано Департаменту гарантійний платіж в сумі 62 714,90 грн. Відтак, отримавши гарантійну суму за відсутності правових підстав, відповідач фактично набув означені грошові кошти без достатньої правової підстави, що зумовлює виникнення у Департаменту обов`язку повернути ці кошти Підприємству.

Ухвалою від 30.03.2026 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху з одночасним встановленням Підприємству строку та способу усунення її недоліків.

06.04.2026 року через систему Електронний суд надійшла заява Підприємства від 06.04.2026 року про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 09.04.2026 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/3235/26 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.04.2026 року через систему Електронний суд надійшов зустрічний позов Департаменту про стягнення з Підприємства 103 092,99 грн. пені, нарахованої у період з 01.12.2025 року по 08.03.2026 року внаслідок прострочення виконання зобов`язань за Договором.

23.04.2026 року через систему Електронний суд також надійшов відзив Департаменту від 23.04.2026 року на первісну позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення вимог Підприємства з огляду на те, що Договір був розірваний Департаментом в односторонньому порядку з 09.03.2026 року, а виконані підрядником роботи прийняті не були з огляду на виявлені недоліки, їх виконання поза межами встановленого строку, а також без надання виконавчої документації.

Ухвалою від 28.04.2026 року господарський суд міста Києва залишив зустрічну позовну заяву Департаменту без руху з одночасним встановленням останньому строку та способу усунення її недоліків.

29.04.2026 року через систему Електронний суд надійшла відповідь Підприємства від 28.04.2026 року на відзив на первісну позовну заяву, в якій останнє вказало про відсутність правових та фактичних підстав для відмови Департаменту від прийняття виконаних робіт та розірвання Договору. Підприємство зазначило, що будівельні роботи з ремонту покрівлі будівлі виконані, результат виконання таких робіт використовується замовником за призначенням, а докази належного та своєчасного мотивованого заперечення з боку Департаменту відсутні, що свідчить про безпідставність ухилення від оплати виконаних зобов`язань.

Слід зазначити, що до відповіді на відзив на первісну позовну заяву Підприємство долучило клопотання від 28.04.2026 року, в якому просило суд призначити у справі № 910/3235/26 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити судовим експертам ТОВ Волинь-експерт. На вирішення експертизи Підприємство просило суд поставити питання:

- Який перелік та об`єми фактично виконаних будівельних робіт з проведення капітального ремонту покрівлі за договором від 07.11.2025 року № 939, укладеним між Підприємством та Департаментом, та чи відповідає він обсягу, визначеному у відповідних актах приймання виконаних робіт?

- Яка вартість фактично виконаних робіт з проведення капітального ремонту покрівлі за вищезазначеним договором?

- Чи наявні у виконаних роботах недоліки (дефекти)? Якщо так чи впливають виявлені недоліки на можливість належної експлуатації об`єкта та чи є вони істотними?

29.04.2026 року через систему Електронний суд надійшло клопотання Підприємства від 28.04.2026 року, в якому останнє просило суд перейти до розгляду справи № 910/3235/26 за правилами загального позовного провадження.

07.05.2026 року через систему Електронний суд надійшла заява Департаменту від 07.05.2026 року про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою від 11.05.2026 року господарський суд міста Києва прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву Департаменту, об`єднав її в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/3235/26, перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив її до спільного розгляду з первісним позовом у підготовчому засіданні на 03.06.2026 року.

19.05.2026 року через систему Електронний суд надійшов відзив Підприємства від 19.05.2026 року на зустрічну позовну заяву, в якому останнє вказало, що підрядник не приховував наявності обставин, що вплинули на строки виконання робіт, а навпаки своєчасно та належним чином повідомив замовника про їх виникнення, діючи добросовісно та відкрито, що відповідає загальним засадам цивільного законодавства, визначеним статтею 3 Цивільного кодексу України. Більше того, Департамент продовжував здійснювати контроль за ходом виконання робіт, допускав підрядника до об`єкта, не вчиняв жодних дій, спрямованих на припинення виконання Договору, що свідчить про фактичне погодження продовження строків виконання робіт та прийняття подальшого виконання робіт за цим правочином. З урахуванням погодженого сторонами продовження строків виконання робіт до 15.12.2025 року, станом на зазначену дату роботи були виконані у повному обсязі.

У той же час, надані Департаментом докази не дають можливості ані встановити факт направлення підряднику повідомлення про розірвання Договору, ані підтвердити зміст документа, який нібито був відправлений. Крім того, Підприємство не отримувало жодного повідомлення про розірвання Договору, у зв`язку з чим не було належним чином повідомлене про намір Департаменту припинити договірні відносини, враховуючи що попереднє усне погодження сторонами продовження строку дії Договору.

До початку призначеного підготовчого засідання 03.06.2026 року через систему Електронний суд надійшла відповідь Департаменту від 03.06.2026 року на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій останній зазначив, що Підприємство не виконало роботи у встановлений Договором строк, не надало належного обґрунтування форс-мажору та письмово не погодило зміну строків виконання робіт, а доводи підрядника про усні домовленості суперечать законодавству про публічні закупівлі. У той же час, матеріали справи містять належні докази на підтвердження факту направлення замовником підряднику листа про розірвання Договору засобами поштового зв`язку.

У підготовчому засіданні 03.06.2026 року суд встановив Підприємству процесуальний строк на подання заперечень на зустрічну позовну заяву до 12.06.2026 року, а також відклав підготовче засідання на 08.07.2026 року. Крім того, суд відклав вирішення питання про призначення у справі судової експертизи до встановлення її фактичних обставин та запропонував Департаменту надати письмові пояснення щодо відповідного клопотання Підприємства.

11.06.2026 року через систему Електронний суд надійшли заперечення Підприємства від 11.06.2026 року на зустрічну позовну заяву, в яких останнє навело додаткові мотиви на спростування обґрунтованості зустрічних позовних вимог Департаменту.

До початку призначеного підготовчого засідання 08.07.2026 року через систему Електронний суд надійшли письмові пояснення Департаменту, в яких останній не заперечував проти призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи, проте просив суд доручити її проведення Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (НДЕКЦ) або іншій державній судово-експертній установі, внесеній до Державного реєстру атестованих судових експертів, яка є незалежною від обох сторін у справі. Крім того, у наведених поясненнях Департамент запропонував поставити на вирішення експертизи такі питання:

1. Який перелік та обсяг будівельних робіт фактично виконаний Підприємством за Договором на об`єкті: вул. Залізнична, 15, м. Луцьк, та чи відповідають фактично виконані роботи обсягам, визначеним у проєктно-кошторисній документації та в актах приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2В?

2. Чи були роботи виконані у повному обсязі та у строки, визначені пунктом 2.1 Договору?

3. Яка вартість фактично виконаних будівельних робіт з проведення капітального ремонту покрівлі за Договором відповідно до вимог діючих державних норм і правил у будівництві (ДБН, ДСТУ)?

4. Чи наявні у виконаних роботах з капітального ремонту покрівлі недоліки (дефекти)? Якщо так визначити їх перелік, характер (виробничі чи експлуатаційні), ступінь істотності та вплив на можливість належної експлуатації об`єкта за його функціональним призначенням.

5. Чи відповідає товщина металочерепиці, застосованої при виконанні робіт, вимогам проєктно-кошторисної документації та умовам Договору (зокрема, чи є вона 0,5 мм замість 0,6 мм, як передбачено документацією?

6. Чи закріплено гідроізоляційну плівку (Strotex) та елементи конструкції покрівлі (віконні блоки, вентиляційні решітки) у відповідності до вимог будівельних норм, проєктно-кошторисної документації та умов Договору?

7. Яка вартість усунення виявлених недоліків (дефектів) виконаних будівельних робіт (у разі встановлення їх наявності) відповідно до поточних цін на будівельні роботи та матеріали?

8. Чи відповідають матеріали, застосовані при проведенні капітального ремонту покрівлі, вимогам проєктно-кошторисної документації та умовам Договору за своїми технічними характеристиками та якістю?

9. Чи призвела заміна матеріалів, виробів або конструктивних елементів, фактично застосованих під час виконання робіт, порівняно з передбаченими проєктно-кошторисною документацією, до зміни розрахункових показників міцності, жорсткості, стійкості, довговічності та експлуатаційної надійності покрівлі?

10. Якщо така зміна відбулася, то чи відповідають фактичні характеристики покрівлі вимогам чинних будівельних норм, проєктній документації та умовам безпечної експлуатації будівлі?

11. Чи є заміна передбачених проєктом матеріалів та конструктивних рішень відступом від проєктної документації, що потребувало внесення змін до проєкту та їх належного погодження в установленому законодавством порядку?

12. Чи містять виконані роботи ознаки зміни проєктних рішень, передбачених проєктно-кошторисною документацією, та якщо так, то в чому саме полягають такі зміни?

13. Чи могли виявлені зміни матеріалів, виробів або конструктивних рішень вплинути на несучу здатність, просторову стійкість, водонепроникність, вітростійкість або інші експлуатаційні характеристики покрівлі?

14. Яка різниця між вартістю матеріалів та конструкцій, передбачених проєктно-кошторисною документацією та Договором, і матеріалів та конструкцій, фактично використаних під час виконання робіт?

15. Чи свідчать встановлені під час дослідження відступи від проєктно-кошторисної документації про фактичну зміну проєктних рішень, та чи потребували такі зміни розроблення та затвердження відповідних змін до проєктної документації?

Разом із тим, підготовче засідання у вказаній справі, призначене на 08.07.2026 року, не відбулося, у зв`язку із оголошенням у місті Києві повітряної тривоги.

Ухвалою від 08.07.2026 року господарський суд міста Києва призначив підготовче засідання у справі № 910/3235/26 на 15.07.2026 року.

До початку призначеного підготовчого засідання 15.07.2026 року через систему Електронний суд надійшли доповнення Департаменту від 14.07.2026 року до відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву.

У підготовчому засіданні 15.07.2026 року суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/3235/26 на 30 днів, а також відклав підготовче засідання на 22.07.2026 року.

20.07.2026 року через систему Електронний суд надійшло клопотання Підприємства від 18.07.2026 року, в якому останнє просило суд відкласти розгляд справи на іншу дату з огляду на перебування представника заявника у відпустці.

У підготовчому засіданні 22.07.2026 року суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Підприємства від 18.07.2026 року про відкладення підготовчого засідання, з огляду на таке.

Згідно з частиною 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу;

2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;

3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Отже, відкладення підготовчого засідання є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у підготовчому засіданні представників учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце його проведення, а необхідність залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача, неможливість вирішення питань, визначених частиною другою статті 182 цього Кодексу, у відповідному підготовчому засіданні. Водночас неявка однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не свідчить про необхідність відкладення підготовчого засідання.

Крім того, суд звертає увагу Підприємства на те, що у випадку перебування його представника у відпустці Підприємство не позбавлене права і можливості забезпечити за необхідності участь у засіданні суду іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Водночас неможливість такої заміни представника підлягає доведенню Підприємством на загальних підставах, чого у встановленому законом порядку здійснено заявником не було.

Суд також звертає увагу на те, що з метою дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 8, 13-15 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання у даній справі судом вже відкладалося.

За таких обставин, суд зазначає, що у Підприємства було достатньо часу та можливості для того, щоб в повному обсязі реалізувати свої процесуальні права, встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведені обставини, у суду відсутні підстави повторно відкладати розгляд справи у підготовчому засіданні на іншу дату.

Розглянувши у підготовчому засіданні 22.07.2026 року заявлене Підприємством клопотання від 28.04.2026 року про призначення у даній справі судової експертизи, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Спеціальні знання це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

У пред`явленому позові Підприємство посилалося на належне виконання ним умов Договору та передачу Департаменту за актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2В та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 виконаних робіт загальною вартістю 1 106 375,20 грн.

Заперечуючи проти первісних вимог Підприємства, Департамент вказував на те, що за умовами пункту 5.4.5 Договору замовник має право відмовитися від прийняття виконаних робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкту або його частин відповідно до Договірної ціни та розрахунків до неї та умов Договору. У той же час, одностороннім актом комісії замовника від 12.03.2026 року Департамент зафіксував ряд дефектів виконаних Підприємством робіт: використання металочерепиці товщиною 0,5 мм замість передбачених ПКД 0,6 мм; неналежне закріплення гідроізоляційної плівки Strotex (провисання); дефекти віконних блоків (щілини між вікном та дерев`яною рамою, відсутність жалюзійних грат та фронтових вентиляційних решіток); відсутність сертифікатів відповідності, паспортів та гарантійних талонів (порушення пункту 5.1.16 Договору).

Відповідно частини 4 статті 853 Цивільного кодексу України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Отже, зважаючи на виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи, у даному випадку фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та встановлення фактів, що входять до предмета доказування, у тому числі належне/неналежне виконання Підприємством робіт з капітального ремонту покрівлі адміністративної будівлі (літ. А3) Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту за адресою: місто Луцьк, вулиця Залізнична, 15, підлягають обов`язковому встановленню в ході судового розгляду спору за допомогою спеціальних знань, якими суд не володіє.

Зважаючи на наявність передбачених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України умов в їх сукупності, суд дійшов висновку про призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи з метою встановлення дійсних обставин якісного виконання Підприємством підрядних робіт за Договором.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, а також запропоновані позивачем та відповідачем питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта, суд дійшов висновку про необхідність поставити на вирішення судової експертизи наступні питання:

- який перелік та об`єми фактично виконаних на об`єкті за адресою: місто Луцьк, вулиця Залізнична, 15, будівельних робіт з проведення капітального ремонту покрівлі за Договором, укладеним між Підприємством та Департаментом, та чи відповідає він обсягу, визначеному у відповідних актах приймання виконаних робіт та у проєктно-кошторисній документації?

- яка вартість фактично виконаних робіт з проведення капітального ремонту покрівлі за вищезазначеним договором?

- чи наявні у виконаних роботах недоліки (дефекти)? Якщо так визначити їх перелік, характер, ступінь істотності та вплив на можливість належної експлуатації об`єкта чи його частин за функціональним призначенням, а також вартість усунення відповідних недоліків (дефектів) відповідно до поточних цін на будівельні роботи та матеріали.

На переконання суду, означені питання спрямовані на встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування у даному господарському спорі, а дослідження наведених обставин потребує відповідних спеціальних знань. Решту запропонованих сторонами питань суд відхиляє, оскільки вони фактично охоплюються призначеними судом питаннями, з яких має бути проведена експертиза, та які безпосередньо стосуються спірних у справі правовідносин.

Разом із тим, суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.

Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що сторони на вимогу експерта мають подати всі документи та докази, необхідні для проведення експертизи.

Положеннями частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

У поданому клопотанні від 28.04.2026 року Підприємство просило суд доручити проведення судової будівельно-технічної експертизи судовим експертам ТОВ Волинь-експерт. Разом із тим, у поданих письмових поясненнях Департамент заперечив проти доручення проведення судової будівельно-технічної експертизи судовим експертам ТОВ Волинь-експерт та просив суд доручити її проведення Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (НДЕКЦ) або іншій державній судово-експертній установі, внесеній до Державного реєстру атестованих судових експертів, яка є незалежною від обох сторін у справі.

Відтак, зі змісту наведених документів вбачається, що сторони не досягнули взаємною згоди щодо обрання експертної установи, а відтак остання визначається судом самостійно.

Суд зазначає, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України Про судову експертизу. Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов`язки, зазначені у статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на фактичну відсутність досягнення між учасниками справи взаємної згоди щодо експертної установи, а також беручи до уваги місцезнаходження об`єкта капітального ремонту покрівлі адміністративної будівлі (літ. А3) Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту: місто Луцьк, вулиця Залізнична, 15, суд дійшов висновку про необхідність доручити проведення судової експертизи Волинському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (43006, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 43).

Слід зазначити, що за умовами частини 4 статті 853 Цивільного кодексу України витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками.

Враховуючи наведене, витрати, пов`язані з попередньою оплатою проведення судової експертизи, на даній стадії судового процесу покладаються на Підприємство (підрядника), яке заявило відповідне клопотання.

Пунктом 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу на час проведення експертизи.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про факти, що входять до предмета доказування та можуть бути встановлені лише судовим експертом, який володіє спеціальними знаннями для надання висновку з досліджуваних питань.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд, користуючись правом, наданим йому приписами частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зупинити провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 99, 100, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Приватного підприємства Зевс-Гарант від 28.04.2026 року про призначення судової експертизи задовольнити.

2. Призначити у справі № 910/3235/26 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Волинському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

3. На вирішення експертизи поставити наступні питання:

- який перелік та об`єми фактично виконаних на об`єкті за адресою: місто Луцьк, вулиця Залізнична, 15, будівельних робіт з проведення капітального ремонту покрівлі за договором від 07.11.2025 року № 939, укладеним між Приватним підприємством Зевс-Гарант та Департаментом патрульної поліції, та чи відповідає він обсягу, визначеному у відповідних актах приймання виконаних робіт та у проєктно-кошторисній документації?

- яка вартість фактично виконаних робіт з проведення капітального ремонту покрівлі за вищезазначеним договором від 07.11.2025 року № 939?

- чи наявні у виконаних роботах недоліки (дефекти)? Якщо так визначити їх перелік, характер, ступінь істотності та вплив на можливість належної експлуатації об`єкта чи його частин за функціональним призначенням, а також вартість усунення відповідних недоліків (дефектів) відповідно до поточних цін на будівельні роботи та матеріали.

4. Попередити експерта, який безпосередньо проводитиме судову експертизу, про кримінальну відповідальність згідно зі статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

5. Сторонам у справі надати на вимогу експерта оригінали всіх необхідних для проведення експертизи документів, доказів.

6. Витрати по проведенню експертизи покласти на Приватне підприємство Зевс-Гарант з наступним віднесенням витрат на винну сторону відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

7. Зобов`язати Приватне підприємство Зевс-Гарант провести оплату експертизи у десятиденний строк з дня виставлення експертною установою відповідного рахунку.

8. Провадження у справі № 910/3235/26 зупинити на час проведення судової експертизи.

9. Ухвалу суду разом зі справою № 910/3235/26 направити до Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (43006, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 43).

10. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.07.2026 року.

Суддя В.С. Ломака