Рішення № 138443319, 21.07.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1560/25

Провадження № 2/675/152/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Король К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

16 вересня 2025 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 31106,86 грн, мотивуючи це тим, що 25 вересня 2012 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг без номеру від 25 вересня 2012 року. 13 березня 2019 року відповідачка повторно звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг без номеру від 13 березня 2019 року. Відповідачка при підписанні вищевказаних заяв підтвердила свою згоду на те, що підписані заяви разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Крім того, при підписанні заяви ОСОБА_1 погодилась з тим, що зміни до Умов і Правил надання банківських послуг вносяться банком щомісяця в однобічному порядку у випадках, не заборонених чинним законодавством України. Зі змінами до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачка зобов`язана самостійно ознайомлюватись на сайті банку privatbank.ua. Таким чином, позивач вважає, що відповідачка ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання заяви та виникнення заборгованості, що підтверджується підписом відповідачки у заяві. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. 08 липня 2016 року відповідачка отримала картку № НОМЕР_1 , тип картка для виплат; 13 березня 2019 року отримала картку № НОМЕР_2 , тип картка для виплат; 12 вересня 2019 року отримала картку № НОМЕР_3 , тип картка для виплат. Кредитний ліміт впродовж всього терміну користування рахунком становив - 0,00 грн. В порушення умов Договору відповідачка 01 серпня 2020 року здійснила видаткові операції за своїм картковим рахунком, внаслідок чого станом на кінець банківського дня 01 серпня 2020 року на картковому рахунку відповідачки утворився від`ємний платіжний баланс - 35131,99 грн. Станом на 05 січня 2025 року баланс картки складав - 66788,54 грн. Ці операції не були прогнозовані банком за розміром суми та часом виникнення, оскільки ініційовані були самою відповідачкою, а кредитний ліміт, при цьому, дорівнював 0,00 грн. Банк зазначив, що законодавством не передбачено вимагати від боржниці повернення лише повної суми заборгованості, а банк на свій розсуд може вимагати від боржниці будь-яку частину заборгованості за кредитом. При цьому позивач вважає, що заборгованість становить 31106,86 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 26123,95 грн; заборгованості за простроченими відсотками в сумі 4982,91 грн.

Позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості та судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою, у якій просив розглядати справу без його участі, заявлений позов підтримав повністю, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання за повторним викликом не з`явилася. Причин неявки суду не повідомила.

Відповідно до змісту ч. 7 ст. 128, п. п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з відповіді сільського голови Плужненської сільської ради № 03-33/966-2025 від 18 вересня 2025 року, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване в АДРЕСА_1 .

Надіслані ОСОБА_1 судові повістки повернулися до суду без вручення із повідомленням про причини повернення: за зазначеною адресою адресат відсутній. Такі відомості вказані у поштових повідомленнях, які повернулися до суду у зв`язку з неможливістю вручення судової повістки на 19 листопада 2025 року, на 10 грудня 2025 року, на 14 січня 2026 року, на 16 лютого 2026 року, на 17 березня 2026 року, на 23 квітня 2026 року, 29 травня 2026 року, на 26 червня 2026 року та на 21 липня 2026 року.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

У відповідності до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду, про що суд виніс відповідну ухвалу 21 липня 2026 року.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 вересня 2012 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг без номеру від 25 вересня 2012 року. 13 березня 2019 року відповідачка повторно звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим, підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг без номеру від 13 березня 2019 року. На підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачкою ОСОБА_1 ініційовано встановлення кредитного ліміту, який становив 0,00 грн на її банківський рахунок та отримання платіжних карток, як засобу доступу до зазначеного рахунку.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором станом на 05 січня 2025 року становила 31106,86 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 26123,95 грн; заборгованості за простроченими відсотками в сумі 4982,91 грн.

Позивач наполягає, що підписавши 25 вересня 2012 року анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», та 13 березня 2019 року повторно підписавши заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг без номеру в АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 підтвердила, що вона згідна з тим, що ці заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складає між нею і банком договір про надання банківських послуг.

На підтвердження своїх позовних вимог банк надав суду Витяги з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк».

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяги з Умов та правил надання банківських послуг розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що зазначено у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Умови та правила надання банківських послуг повинні містити підпис позичальника, саме з цього моменту такі умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачкою АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року по справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

В ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Тому суд приходить до висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідачки заборгованості по відсоткам в сумі 4982,91 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 користувалася карткою, отримувала кошти банку, про що свідчить розрахунок заборгованості та останній раз погашала заборгованість 07 жовтня 2020 року у сумі 3577,09 грн.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

ОСОБА_1 відзиву на позов не подала, жодних доказів, які б спростовували доводи позивача або доводили факт погашення заборгованості, суду не надала.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором без номеру від 13 березня 2019 року, яка станом на 05 січня 2025 року складала 26123,95 грн заборгованості за тілом кредиту. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 31106,86 грн і задоволено на суму 26123,95 грн, тобто на 83,98% (26123,95х100:31106,86). Таким чином, з ОСОБА_1 на корить АТ «АКЦЕНТ-БАНК» слід стягнути 2034,33 грн. (2422,40х83,98%) судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 207, 525, 526, 530, 549, 625, 628, 638, 629, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Ізяславським РВУМВС України в Хмельницькій області 18 червня 2010 року, зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області 18 червня 2010 року, зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором без номера від 13 березня 2019 року, яка станом на 05 січня 2025 року складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 26123,95 грн; судові витрати в сумі 2034 (дві тисячі тридцять чотири) грн 33 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О. С. Янішевська