Рішення № 138441279, 22.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3687/26

пр.№ 2/464/2671/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої судді - БЕСПАЛЬОК О.А.,

при секретарі судових засідань БРИНОШ А.Я.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за договором №805/8030333-СК від 21 квітня 2020 року у розмірі 26352 грн. 47 коп. та понесені позивачем судові витрати.

Позов мотивує тим, що 21 квітня 2020 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_2 укладено заяву-договір про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №805/8030333-СК (надалі кредитний договір). Згідно умовами договору сума кредитного ліміту 15900 грн., тип кредиту кредитна лінія, строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією, процентна ставка за користування кредитом 43,2%, цільове призначення кредиту на споживчі потреби. Позивач виконав свої обов`язки за кредитним договором в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у спосіб, визначений цим договором. Проте, відповідач перестав належним чином виконувати умови кредитного договору, не сплачував заборгованість за кредитом та процентами, у зв`язку із чим в останнього станом на 01 квітня 2026 року, заборгованість за кредитним договором становить 26352 грн. 47 коп., в т.ч. заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 15885 грн. 27 коп.; заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена) 10467 грн. 20 коп., яка підлягає стягненню. На підставі наведеного, просить суд позовні вимоги задоволити повністю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує, наслідки винесення якого йому відомі, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задоволити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомив та не подав відзив на позовну заяву, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

08 червня 2026 року ухвалою Сихівського районного суду м.Львова дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду на 24 червня 2026 року.

24 червня 2026 року розгляд справи відкладено на 22 липня 2026 року, у зв`язку з неявкою відповідача.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 21 квітня 2020 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №805/8030333-СК, шляхом підписання заяви-договору про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Заява-договір №805/8030333-СК, паспорт споживчого кредиту за продуктом «Велика п`ятірка» та довідка про систему гарантування вкладів фізичних осіб підписані ОСОБА_2 власноручно.

Випискою по особовому рахунку відповідачки ОСОБА_2 за період з 21 квітня 2020 року по 01 квітня 2026 року, підтверджується рух коштів по її картковому рахунку, в тому числі отримання та використання кредитних коштів відповідачкою.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором станом на 01 квітня 2026 року становить 26352 грн. 47 коп., з яких 15885 грн. 27 коп. заборгованість за тілом кредиту, 10467 грн. 20 коп. заборгованість за процентами.

З метою досудового врегулювання спору ОСОБА_2 позивачем 19 лютого 2026 року скеровувалась вимога про оплату заборгованості по кредитному договору №805/8030333-СК від 21 квітня 2020 року.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частина 1 статті 663 ЦК України вказує на те, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своєї умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умов розроблює підприємець (в даному випадку банк).

Так як умови договору розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Згідно із ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Судом встановлено, що за умовами договорів сторонами було погоджено тип кредиту сума/ліміт/кредиту, строк кредитування, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту.

Відповідачка ОСОБА_2 власним підписом підтвердила, що отримала та ознайомилася з інформацією про умови кредитування та загальну вартість кредиту, який наданий виходячи із обраних нею умов кредитування.

За таких обставин суд приходить до висновку, що сторони обумовили у письмовому вигляді істотні умови договору, у тому числі ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що ОСОБА_2 в добровільному порядку взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконує, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2662 грн. 40 коп., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2,81,89,141,247,263-265,280 - 282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», ЄДРПОУ 09806443, заборгованість за кредитним договором №805/8030333-СК від 21 квітня 2020 року в розмірі 26352 грн. 47 коп. та 2662 грн. 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК