Постанова № 138441277, 23.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/4572/26

пр.№ 3/464/1786/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 року суддя Сихівського районного суду м.Львова БЕСПАЛЬОК О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від ГУ ДПС у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , головного бухгалтера ТОВ «Перша приватна броварня», зареєстрованої у АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №372/31-00-07-01-02-25 від 17 червня 2026 року, ОСОБА_2 , будучи головним бухгалтером ТОВ «Перша приватна броварня», занизила податок на прибуток на загальну суму 119762850 грн., у тому числі у 2019 році 377433 грн., 1 квартал 2020 року 805129 грн., у півріччі 2020 року 1440150 грн., три квартали 2020 року 13072841 грн., у 2020 році 13682676 грн., у 1 кварталі 2021 року 590542 грн., у півріччі 2021 року 2174014 грн., три квартали 2021 року 74268316 грн., у 2021 році 95429483 грн., у 1 кварталі 2022 року 5411208 грн., у півріччі 2022 року 8318702 грн., три квартали 2022 року 9713888 грн., у 2022 році 10273258 грн., також занизила податок на додану вартість у загальній сумі 118030032 грн., у тому числі за жовтень 2019 року 493500 грн., у червні 2020 року 270000 грн., у листопаді 2020 року 5824000 грн., у грудні 2020 року 6240000 грн., у квітні 2021 року 8486400 грн., у травні 2021 року 2452400 грн., у червні 2021 року 11953285 грн., у липні 2021 року 7573886 грн., у серпні 2021 року 349604 грн., у вересні 2021 року 1584251 грн., у листопаді 2021 року 5169918 грн., у грудні 2021 року 15175486 грн., у лютому 2022 року 10711392 грн., у березні 2022 року - 1519722 грн., у квітні 2022 року 8180121 грн., у липні 2022 року 12421055 грн., у серпні 2022 року 12459489 грн., у вересні 2022 року - 1812217 грн., у листопаді 2022 року 2206861 грн., чим порушила п.44.1,44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, ст.1, ст.4 п.1,2 ст.9, п.1 ст.11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, 2.15,2,16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 року №88, п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.п. «г» п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 ПК України від 02 грудня 2010 року, своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.

На виклик у судове засідання ОСОБА_2 не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило. Однак через свого представника Макарчика І.В. подала клопотання про закриття провадження у справі, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, мотивуючи тим, що нею подано скаргу на заначені повідомлення рішення, яка у відповідності до п.56.15 статті 56 ПК України зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у повідомленні рішенні, на строк від подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Висновки, викладені в акті перевірки не є остаточними та не породжують правових наслідків, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує результати перевірки та є підставою для прийняття ППР, а не самостійним рішенням контролюючого органу. Крім того, протокол складено 17 червня 2026 року, а 18 червня 2026 року відбувся розгляд заперечень на акт перевірки і рішення комісії по цьому акту датоване 19 червня 2026 року. Тобто протокол про адміністративне правопорушення складено за наявності нерозглянутих заперечень на акт перевірки, що суперечить принципу правової визначеності, як елементу верховенства права. Станом на 17 червня 2026 року контролюючий орган вже знав, яке рішення прийме комісія з розгляду акту заперечень 19 червня 2026 року, що свідчить про формалізм як до складання протоколу про адміністративне правопорушення так і до розгляду заперечень на акт перевірки, а також про порушення при складанні протоколу принципів адміністративної процедури таких як безсторонність (неупередженість) адміністративного органу, добросовісність і розсудливість, своєчасність і розумний строк, презумпція правомірності дій та вимог особи, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні, гарантування ефективних засобів правового захисту. Просить звернути увагу, що діяння, яке їй інкриміноване не є триваючим, є разовим, строки накладення адміністративного стягнення минули.

Зважаючи на належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час і місце розгляду справи, а також те, що справи щодо правопорушень, передбачених ст.163-1 КУАП, не відносяться до переліку, визначених ст.268 КУАП справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, з метою дотримання строків розгляду справи, суд прийшов до висновку про необхідність розгляду справи без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, письмові пояснення ОСОБА_2 , приходжу до наступного висновку.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 занизила податок на прибуток на загальну суму 119762850 грн. за період 2019-2022 роки, занизила податок на додану вартість у загальній сумі 118030032 грн. за період 2019-2022 років, що встановлено актом документальної планової виїзної перевірки від 22 травня 2026 року №1098/Ж5/31-00-07-01-02-17/31978272.

Правопорушення виявлено в результаті документальної планової виїзної перевірки, що підтверджується актом за результатами такої від 22 травня 2026 року.

При цьому контролюючим органом зазначено дату, час і місце вчинення правопорушення 22 травня 2026 року.

Як вбачається з адміністративних матеріалів 22 травня 2026 року є часом виявлення правопорушення, а не часом його вчинення, оскільки 22 травня 2026 року було складено акт документальної планової виїзної перевірки.

Інкриміноване ОСОБА_2 правопорушення не є триваючим.

Із змісту протоколу вбачається, що контролюючий орган пов`язує порушення 3 конкретними податковими періодами та результатами відображення господарських операцій у податковій звітності. Отже, об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні конкретних дій щодо ведення податкового обліку та подання податкової звітності, а не у тривалому безперервному невиконанні встановленого законом обов`язку.

Таким чином, адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП як діяння у будь-якому випадку є закінченим у момент вчинення відповідних дій щодо ведення податкового обліку та подання податкової звітності за відповідні податкові періоди, а тому строк накладення адміністративного стягнення підлягає обчисленню з дня його вчинення, а не з дня виявлення контролюючим органом.

Отже, контролюючим органом не правильно у протоколі визначено час вчинення ймовірного проступку ОСОБА_2 .

У відповідності до положень ч.2 ст.38 КУпАП України, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 та від 11 грудня 2018 року у справі №242/924/17.

Враховуючи те, що інкриміноване ОСОБА_2 діяння не є триваючим, вважаю, що, на момент надходження справи до суду та її розгляду, строки накладення адміністративного стягнення, встановлені ст.38 КУПАП вже закінчились.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУПАП.

Враховуючи вище наведене, у зв`язку із закінченням на момент надходження справи до суду строків накладення адміністративного стягнення провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.163-1 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст.38, п.7 ч.1 ст.247, ст.ст.268,283,284 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адімністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП закрити, у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК

Беспальок О. А.